Справа № 760/7032/16
29 грудня 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № №12016100090003470 від 24 березня 2016 року по обвинуваченню:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ., проживає за адресою: АДРЕСА_2 , із середньою спеціальною освітою, зареєстрованого як фізична особа - підприємець, раніше в силу ст. 89 КК України не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України, -
Обвинувачений ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 будучи на час вчинення злочину неодноразово судимим, а саме:
- 27.03.2008 Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч 1 ст. 309 КК України до 4 років позбавлення волі,
- 13.07.2015 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст 185 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення та перевиховання не став, під час іспитового строку, повторно вчинив новий умисний корисливий злочин при наступних обставинах.
Так, він 24.03.2016 приблизно о 17:20 годині знаходячись у салоні маршрутного таксі № 401, по бул. Чоколівському, 28 в м. Києві, з якій знаходилось багато людей, вирішив таємно викрасти чуже майно. Помітивши в салоні вищевказаного маршрутного таксі раніше незнайому йому потерпілу ОСОБА_5 , яка стояла біля передніх дверей, що розташовані з правої сторони від водія та тримала при собі сумку, в якій знаходились особисті її речі, зрозумів, що зможе нажитися вмістом її сумки.
З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_6 , підійшов впритул до ОСОБА_5 , яка тримала в правій руці дану сумку, переконавшись у тому, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає та не завадить йому у вчиненні крадіжки, діючи з корисливих спонукань та бажаючи незаконно збагатитися за рахунок чужого майна, лівою рукою розстебнув блискавку сумки та вийняв з середини сумки гроші в сумі 500 гривень.
Проте, злочинні дії останнього були помічені ОСОБА_5 , яка схопила його за ліву руку, в якій він тримав викрадені грошові кошти та вимагала їх повернення. Зрозумівши, що його дії викриті потерпілою, ОСОБА_6 відразу викинув грошові кошти на підлогу, таким чином розпорядившись ними на власний розсуд. Після чого, ОСОБА_6 , був затриманий працівниками поліції, які перебували в цей час в даному маршрутному таксі.
Повторно відкрито викравши вказане вище чуже майно, яке належить ОСОБА_5 , ОСОБА_6 спричинив потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 500 гривень.
Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні вини в інкримінованому йому злочині не визнав, суду показав, що в березні 2016 року він з друзями їхав в маршрутному таксі в паспортний стіл. Вони не доїхали одну зупинку, коли якась літня жінка попросила водія не відкривати двері, оскільки в неї вкрали гроші. Ця жінка попрохала його, щоб він показав свої гроші. Він показав - в нього було біля 100 гривень. Жінка наголошувала на тому, що він вкрав у неї гроші, однак в маршрутному таксі були і інші люди. На вимогу жінки маршрутне таксі зупинилося, його оглянули, однак у нього були лише свої гроші.
Вказав, що з потерпілою він незнайомий. Не знає, чого потерпіла вказала на нього. Ніяких грошей у неї він не брав. Дана жінка стояла обличчям до нього. Відстань між ними була в районі витягнутої руки. Біля неї на сидінні були люди. До цієї жінки він не нахилявся, в сумку їй свої руки не опускав.
Потім приїхали працівники поліції. Його та його друзів оглянули та забрали всіх в поліцію. В поліції їх допитали та відпустили. Свою причетність до крадіжки обвинувачений заперечую.
Однак такі твердження обвинуваченого суд сприймає критично, оскільки вина ОСОБА_6 повністю підтверджується зібраними по справі та перевіреними у судовому засіданні доказами, в тому числі показаннями потерпілої та свідків.
Потерпіла ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що в березні 2016 року поверталася з роботи. Близько 17:00 вона сіла до маршрутного таксі та зайняла переднє сидіння біля виходу. Після неї до салону зайшли двоє невідомих хлопців, зовнішній вигляд яких викликав у неї підозру. Пізніше до маршрутного таксі зайшов ОСОБА_6 .
Під час виходу з маршрутного таксі на площі Космонавтів потерпіла відчула, що хтось сторонній риється в її сумці. Обернувшись, вона побачила ОСОБА_6 , який рукою діставав із її сумки грошові кошти. Потерпіла схопила його за руку, однак він різко її відсмикнув. При цьому вона чітко бачила у його руці належні їй грошові купюри.
Надалі ОСОБА_6 заховав руки з грошима за спину, після чого позбувся їх та показав руки, в яких грошові кошти були відсутні. Згодом грошові кошти були виявлені в місці, де стояв ОСОБА_6 , зокрема під сидінням було знайдено зім'яту купюру номіналом 500 гривень, поруч із якою перебував обвинувачений.
Показання потерпілої та вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому правопорушення підтверджуються також і показаннями свідків.
Так, свідок ОСОБА_7 , який на той момент працював помічником оперуповноваженого УКР ГУНП у місті Києві, у судовому засіданні пояснив, що під час виконання службових обов'язків у маршрутному таксі № 401 звернув увагу на ОСОБА_6 , поведінка якого видалася йому підозрілою. Свідок бачив, як ОСОБА_6 підійшов до жінки, при цьому поруч із ним знаходився інший громадянин, який тримав пакет на рівні грудей.
Згодом зазначений громадянин із пакетом сів на сидіння. Після цього жінка повідомила, що в неї викрали грошові кошти, та вказала на ОСОБА_6 і вимагала повернути їй викрадене. У цей момент ОСОБА_6 передав щось чоловікові з пакетом, після чого останній кинув якийсь предмет під сидіння.
У подальшому під зазначеним сидінням була виявлена зім'ята грошова купюра номіналом 500 гривень, що підтверджує обставини, викладені свідком.
Свідок ОСОБА_8 , який на той момент працював оперуповноваженим оперативно-пошукового відділу УКР ГУНП у місті Києві, у судовому засіданні пояснив, що на час події входив до складу оперативно-пошукової групи.
24.03.2016 йому зателефонував оперуповноважений ОСОБА_7 та повідомив про вчинення грабежу в маршрутному таксі № 401, у зв'язку з чим попросив негайно прибути на місце події. Прибувши до зазначеного маршрутного таксі на площу Космонавтів, свідок затримав ОСОБА_6 .
Потерпіла на місці події прямо вказала на ОСОБА_6 як на особу, яка викрала у неї грошові кошти.
Свідок ОСОБА_9 , який є товаришем обвинуваченого, в суді вказав, що вони разом з іншими товаришами їхали отримувати паспорт. З ним їхав також ОСОБА_6 та ще два товариша. Зайшли в маршрутне таксі на Севастопольській площі. Стойнов стояв біля дверей попереду. Він сів біля вікна за водієм. Третій товариш сів на сидіння біля дверей. Четвертий був позаду. Жінка, яка є потерпілою, сказала, що в неї відкрилася сумка. Сказала, що це, може, ОСОБА_6 викрав в неї гроші. Почала питати, чи хтось бачив, хто відкрив сумку.
Свідок ОСОБА_10 , який є товаришем обвинуваченого, в судовому засіданні показав, що їхали в маршрутці: він, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ще один товариш ОСОБА_13 , прізвище якого він не знає. Вони проїхали одну чи дві зупинки. Потім жінка сказала водію, щоб він не відкривав двері, оскільки в неї пропали гроші. Після цього жінка почала шукати гроші по маршрутці, а згодом звернула увагу на ОСОБА_6 та вимагала, щоб він показав свої кишені і руки. Після цього в маршрутне таксі зайшли співробітники поліції, від яких свідок дізнався, що під сидінням на підлозі була знайдена одна грошова купюра номіналом 500 гривень.
Свідок ОСОБА_14 , який є товаришем обвинуваченого, у судовому засіданні пояснив, що їхав разом зі ОСОБА_6 у маршрутному таксі. Під час поїздки свідок сидів на сидінні, тоді як ОСОБА_6 стояв поруч.
За словами свідка, жінка, яка знаходилася попереду, почала голосно заявляти, що хтось проник до її сумки та викрав грошові кошти. Після цього вона почала звинувачувати ОСОБА_6 у вчиненні зазначених дій, стверджуючи, що саме він заліз до її сумки. Згодом на місце події були викликані працівники поліції.
Показання потерпілої та свідків узгоджуються із дослідженими судом доказами. Так, вина ОСОБА_6 у вчиненні грабежу повторно, підтверджується також:
1. Даними протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, згідно з яким свідок ОСОБА_15 впізнала на фотознімку № 3 чоловіка, який 24 березня 2016 року у маршрутному таксі за адресою: м. Київ, бульвар Чоколівський, 28, відкрив сумку потерпілої та викрав грошові кошти в сумі 500 гривень (Т.1, а.с. 85-88)
2. Даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 29 березня 2016 року, відповідно до якого потерпіла впізнала за фотознімком № 2 чоловіка, який вчинив щодо неї кримінальне правопорушення, а саме: 24.03.2016 року у маршрутному таксі № 401 за адресою: м. Київ, бульвар Чоколівський, 28, відкрито викрав у неї грошові кошти в сумі 500 гривень, які потерпіла бачила у нього в руці, після чого кинув їх на підлогу салону маршрутного таксі (т. 1, а. с. 89-92);
3. Даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 25 березня 2016 року, відповідно до якого ОСОБА_6 був затриманий працівниками поліції в присутності понятих за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення (Т.1, а.с 94-97);
4. Даними протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 24 березня 2016 року підтверджується, що потерпіла ОСОБА_5 повідомила про обставини вчинення щодо неї кримінального правопорушення. Зі змісту заяви вбачається, що 23.03.2016 року, перебуваючи у маршрутному таксі № 401 за адресою: м. Київ, площа Космонавтів, невідома особа відкрито викрала з її жіночої сумки грошові кошти в сумі 1000 гривень, а саме: дві купюри номіналом по 500 гривень кожна, що зафіксовано в матеріалах кримінального провадження (Т.1, а.с. 99);
5. Даними протоколу огляду місця події від 24 березня 2016 року, виходячи із змісту якого об'єктом огляду була ділянка місцевості, розташована за адресою: м. Київ, бульвар Чоколівський. Під час проведення огляду на зазначеній ділянці місцевості був присутній обвинувачений ОСОБА_6 , якому було запропоновано надати для огляду всі наявні при ньому речі, на що він добровільно погодився. У ході огляду також було оглянуто автобус марки «Атаман», державний номер НОМЕР_1 , жовтого кольору. Передні двері маршрутного таксі були відчинені, задні - зачинені. Огляд салону маршрутного таксі здійснювався при вході через передні двері, зліва направо. З лівого боку від входу розташовані пасажирські сидіння. Під першим пасажирським сидінням було виявлено деформовану, зім'яту грошову купюру номіналом 500 гривень, серії та номера ЛЗ 8643214, яку було вилучено, поміщено до поліетиленового пакета, прошито та опечатано печаткою для довідок, про що складено відповідний протокол (Т.1, а.с. 105-108).
Надані прокурором докази суд вважає належними і допустимими, а вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину доведеною, оскільки під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_6 своїми умисними діями, які виразились у повторному відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України.
Суд не погоджується із доводами захисника, вказаними в клопотаннях, про те, що докази, зібрані в даному кримінальному провадженні мають бути визнані недопустимими. Так, виходячи із змісту норм ст. 87 Кримінального процесуального кодексу України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Недопустимими є також докази, що були отримані:
1) з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні;
2) після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень;
3) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи у зв'язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії. Факт недопущення до участі в обшуку адвокат зобов'язаний довести в суді під час судового провадження;
4) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання.
Разом з тим, доводи захисника не ґрунтуються на вимогах діючого законодавства, є надуманими та спрямовані на допомогу його підзахисному уникнути справедливого покарання. Суду не надано жодного доказу із посиланням на правову підставу щодо недопустимості зазначених доказів.
Так, зокрема, із доводами захисника про те, що протокол огляду місця події, який складався без дотримання встановленої КПК процедури, в якому зазначено, що огляд проводився не маршрутного таксі, що він не містить відомостей про стан освітлення та погодні умови, не зазначені всі особи, які були присутні при цьому, в графі про ознайомлення з протоколом вказано лише одне слово» вірно», в протоколі містяться пусті графи, при вилучені грошових коштів не дотримано вимог ст. 237 КПК України, обвинуваченому не роз'яснено право на захист, а тому вважається недопустимим доказом, визнання речовим доказом грошових коштів в сумі 500 грн. є також недопустимим доказам, оскільки під час огляду вилучено грошову купюру номіналом 500 грн. №ЛЗ 8643214, а речовим доказом визнано грошові кошти в сумі 500 грн., суд не погоджується. Так, згідно протоколу огляду місця події від 24.03.2016 року, огляд проведений слідчим в присутності понятих, спеціаліста, а також ОСОБА_6 ,безпосередньо в салоні маршрутного таксі де відбулась крадіжка, а також на ділянці місцевості біля маршрутного таксі, під час проведення якого в салоні маршрутного таксі під сидінням було вилучено деформовану грошову купюру номіналом 500 грн. із зазначенням її серії та номеру, її було опечатано і скріплено печаткою, що не суперечить вимогам ст.237 КПК України,та визнано речовим доказом.
Докази, про недопустимість яких зазнає захисник в своїх клопотаннях, також зібрані відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства. Недоліки в деяких процесуальних документах є неістотними і не можуть вплинути на правильність проведення процесуальних дій, в результаті яких отримані докази винуватості ОСОБА_6 у вчиненні відкритого викрадення майна у потерпілої ОСОБА_5 , та не перешкоджають прийняттю законного та справедливого рішення по справі.
Всі інші докази, що наявні в матеріалах справи (в тому числі і докази, що подані стороною захисту) не підтверджують та не спростовують вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину, а тому суд не покладає їх в основу вироку. Докази, що характеризують особу обвинуваченого, суд враховує при призначенні покарання.
Суд не довіряє показанням обвинуваченого про те, що він не викрадав кошти у потерпілої, оскільки потерпіла явно та однозначно вказала, що це саме обвинувачений ОСОБА_6 відкрито викрав гроші в неї із сумки. Потерпіла також вказала, що схопила обвинуваченого за руку із грошима, однак він вирвав свою руку із її руки та викинув гроші. Факт відкритого викрадення майна також підтвердив і свідок ОСОБА_7 , у якого дана подія відбулася перед очима.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_10 і ОСОБА_14 , які є приятелями обвинуваченого факту відкритого викрадення майна обвинуваченим також не спростували, однак і не підтвердили.
Суд не вбачає підстав не довіряти показанням потерпілої, оскільки вона раніше не була знайома з ОСОБА_6 та підстави оговорювати його в неї відсутні. Тим більше, що її показання підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_7 та даними протоколу огляду місця події, виходячи із змісту якого пом'ята купюра 500 гривень була вилучена в місті, де перебував обвинувачений.
Разом з тим, органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачується у відкритому повторному викраденні чужого майна - грошових коштів в сумі 1000 грн. Однак, в судовому засіданні встановлено, і підтверджено належними і допустимими доказами, що ОСОБА_6 викрав грошові кошти в сумі 500 грн. і саме в такому розмірі завдав потерпілій матеріальну шкоду, а тому сума викраденого у розмірі 500 грн. підлягає виключенню з пред'явленого ОСОБА_6 обвинувачення.
Вирішуючи питання призначення покарання за злочин, вчинений ОСОБА_6 , суд бере до уваги те, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 27 листопада 2023 р.. обвинувачений ОСОБА_6 був звільнений від відбування покарання, призначеного 13.07.2015 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 4 років позбавлення волі в зв'язку із закінченням строків давності виконання цього вироку.
Разом з тим, суд не погоджується із думкою захисника про необхідність перекваліфікації на цій підставі дій обвинуваченого з ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України на ч. 1 ст. 186 Кримінального кодексу України, з причин, що на момент ухвалення вироку обвинувачений є несудимим. Позиція суду обґрунтовується тим, що на момент вчинення кримінального правопорушення судимість ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 185 КК була непогашеною, тривав іспитовий строк, а тому кваліфікація його діянню органом досудового розслідування була дана вірно.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Вирішуючи питання про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, суд врахував те, що будучи раніше неодноразово засудженим, ОСОБА_6 правильних висновків для себе не зробив, повторно вчинив злочин під час іспитового строку, а тому виправлення його можливе лише у випадку реального відбування покарання у виді позбавлення волі.
При призначенні покарання суд враховує позитивні характеристики обвинуваченого, його волонтерську роботу, на обліках у лікаря нарколога не перебуває, а тому вважає за необхідне призначити йому мінімальну міру покарання у виді позбавлення волі, що визначена санкцією ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України.
Цивільний позов не заявлений. Доля речових доказів вирішується у порядку, передбаченому ст.100 КПК України.
Таким чином, виходячи із зазначеного та на підставі ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України, суд, -
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.
Початок відбування строку покарання рахувати з дня фактичного затримання обвинуваченого з метою виконання даного вироку.
Речові докази: грошові кошти в сумі 500 грн. передані потерпілій ОСОБА_5 по зберігальній розписці після набрання вироком законної сили залишити в її власності.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копія вироку видається учасникам кримінального провадження відразу після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1