Справа № 752/1564/25
Провадження № 2/752/3707/25
Іменем України
29 грудня 2025 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді - Слободянюк А.В., розглянувши в залі суду міста Києва за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомленням (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У січні 2024 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» (представник адвокат Маслюженко М.П. ордер, свідоцтво а.с.59,60) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просив суд стягнути на свою користь заборгованість за кредитом у розмірі 65 013,12 грн, з яких залишок простроченої заборгованості складає 34 416,12 грн, залишок прострочених комісій - 30 597,00 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідачки понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 7 200,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідно до укладеного з АТ «Банк Кредит Дніпро» (далі - банк) договору № 22034000544120 від 02 листопада 2021 року позичальник ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 37 200,00 грн на строк 24 місяці до 02 листопада 2023 року. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується у наступному розмірі: на строкову заборгованість 0,001% річних, на прострочену заборгованість за кредитом 56,00% річних. Згідно з п. 3.1 кредитного договору платежі з погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів та щомісячної комісії за обслуговування кредиту здійснюється у вигляді щомісячних ануїтетних (рівномірних) платежів - обов'язковий платіж.
Одночасно з укладенням кредитного договору ОСОБА_1 уклала з ПрАТ «УАСК АСКА-ЖИТТЯ» договір добровільного страхування життя від 02 листопада 2021 року. Розмір страхового платежу за цим договором страхування становить 7 200,00 грн. Вигодонабувачем за цим договором страхування є банк. За умовами кредитного договору, а саме п. 2.1., клієнт доручив банку в дату надання кредиту здійснити договірне списання коштів з рахунку клієнта в сумі страхового платежу на користь страховика, згідно з укладеним договором страхування. Клієнт доручив банку в дату надання кредиту здійснити договірне списання з рахунку коштів клієнта в сумі страхового платежу на користь страховика.
Після укладення кредитного договору банк свої зобов'язання виконав і зарахував на поточний рахунок клієнта грошові кошти в сумі 37 200,00 грн, з яких сплатив на рахунок ПрАТ «УАСК АСКА-ЖИТТЯ» страховий платіж від імені клієнта в сумі 7 200,00 грн, що підтверджується випискою з банківського рахунку клієнта.
У подальшому клієнт виконав свої зобов'язання з поверненням суми кредиту та оплати нарахованих комісій лише частково в сумі 13 200,00 грн згідно з виписками по рахунку клієнта.
11 квітня 2024 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Санфорд Капітал» був укладений договір факторингу № 11/04/24, за умовами якого АТ «Банк Кредит Дніпро» відступило ТОВ «Санфорд Капітал» належне йому право вимоги до відповідача, у тому числі на суму заборгованості за основною сумою кредиту та нарахованими процентами, право на одержання яких належить АТ «Банк Кредит Дніпро».
На підставі викладеного позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 21 січня 2025 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.79,80).
З наданої суду відповіді № 1050357 від 21 січня 2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру, відповідачка значиться зареєстрованою за адерсою: АДРЕСА_1 (а.с.78).
Суд за адерсою реєстрації відповідачки направляв ухвалу суду про відкриття провадження. Поштове відправлення повернулись до суду без вручення з відмітками «за закінченням терміну зберігання» від 27 лютого 2025 року та - «адресат відсутній за вказаною адресою» від 31 травня 2025 року (а.с.84,86).
Згідно з положеннями частини сьомої та восьмої статті 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд його справи судом, процесуальним правом подати відзив на позовну заяву не скористався.
Згідно вимог ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, судом встановлено наступне.
02 листопада 2021 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладеного кредитний договір № 22034000544120, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 37 200,00 грн, строк кредитування - 24 місяці, кінцева дата повернення кредиту - 02 листопада 2023 року (а.с.14-16).
Пунктом 1.2 договору № 22034000544120 від 02 листопада 2021 року встановлено фіксовану процентну ставку на строкову заборгованість у розмірі 0,001 % річних, на прострочену заборгованість за кредитом - 56% річних. Цим же пунктом встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту з 02 листопада 2021 року по 01 червня 2022 року - 7 % від суми кредиту; з 02 червня 2022 року по 01 грудня 2022 року - 5,5 % від суми кредиту; з 02 грудня 2022 року по 01 червня 2023 року - 4% від суми кредиту; з 02 червня 2023 року по 02 листопада 2023 року - 2.25 % від суми кредиту.
Згідно з п. 3.1 кредитного договору платежі з погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів та щомісячної комісії за обслуговування кредиту здійснюється у вигляді щомісячних ануїтетних (рівномірних) платежів - обов'язковий платіж.
Розділом 4 кредитного договору встановлений Графік платежів/розрахунок загальної вартості кредиту для клієнта та реальної процентної ставки за цим договором (колонка 7 графіку).
Одночасно з укладенням кредитного договору відповідач уклав з ПрАТ «УАСК АСКА-ЖИТТЯ" договір добровільного страхування життя за програмою «Страхування життя позичальника кредиту НВ» № NS 22034000544120 від 02 листопада 2021 року. Розмір страхового платежу за цим договором страхування становить 7 200,00 грн. Вигодонабувачем за цим договором страхування є банк, строк дії договору - до 02 листопада 2023 року (а.с.17).
За умовами кредитного договору, а саме п. 2.1. клієнт доручив банку в дату надання кредиту здійснити договірне списання коштів з рахунку клієнта в сумі страхового платежу на користь страховика, згідно з укладеним договором страхування.
Після укладення кредитного договору № 22034000544120 від 02 листопада 2021 року АТ «Банк Кредит Дніпро» свої зобов'язання виконало і зарахувало на банківський поточний рахунок ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 37 200,00 грн за кредитним договором № 22034000544120 від 02 листопада 2021 року, що підтверджується випискою по рахунку (а.с.26-37).
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Згідно правової позиції, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження № 61-517св18), банк зобов'язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківська виписка з рахунку позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Виписки з рахунків позичальника можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором, та стороною позивача були отримані зазначені вимоги закону та надані належні і допустимі докази наявності заборгованості відповідачки за кредитним договором, а саме виписки з банківського рахунку та розрахунок заборгованості.
Як вбачається з виписки по рахунку, ОСОБА_1 здійснювала часткове погашення заборгованості за кредитним договором № 22034000544120 від 02 листопада 2021 року.
Згідно із розрахунком заборгованості за кредитним договором № 22034000544120 від 02 листопада 2021 року, станом на 10 квітня 2024 року заборгованість відповідачки за кредитним договором становить 65 013,77 грн та складається із сум: простроченої заборгованості по кредиту - 34 416,12 грн, простроченої заборгованості по відсоткам - 0,65 грн, прострочених комісій - 30 597,00 грн (а.с.24, 25).
11 квітня 2024 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» був укладений Договір факторингу №11/04/24, відповідно до умов якого АТ «Банк Кредит Дніпро» (клієнт) відступило ТОВ «Санфорд Капітал» (фактор) право вимоги за кредитними договорами, що входять до портфеля заборгованості (а.с. 38-41).
Додатком до Договору факторингу №11/04/24 від 11 квітня 2024 року є перелік прав грошових вимог, в тому числі боржником значиться ОСОБА_1 за договором № 22034000544120 від 02 листопада 2021 року на суму 65 013,75 грн (п. 604 а.с.50-51).
Відповідно до витягу з Реєстру боржників, що є додатком № 1 до Договору факторингу №11/04/24 від 11 квітня 2024 року до ТОВ «Санфорд Капітал» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_2 за кредитним договором ОСОБА_1 за договором № 22034000544120 від 02 листопада 2021 року на суму 65 013,75 грн (а.с.52).
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст.ст. 525, 526, 546 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно зі ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.
Статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі № 910/1755/19, у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Враховуючи наведене, позивачем належним чином доведено факт отримання кредитних коштів відповідачкою, яка здійснювала лише часткове погашення заборгованості. Отже, у зв'язку з невиконання відповідачкою у повному обсязі вимог договору, утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 65 013,77 грн та складається із сум: простроченої заборгованості по кредиту - 34 416,12 грн, прострочених комісій - 30 597,00 грн та підлягає стягненню на користь позивача.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.
Заперечень, спростування позовних вимог з боку відповідачки суду не було надавно. Отже позовні вимоги підлягають задоволенню.
Позивачем ставиться питання про з відповідачки витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7200,0 грн, то в цій частині, суд вважає такі витрати підлягають зменшенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно зі ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до вимог ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За матеріалами справи інтереси позивача представляє адвокат Маслюженко М.П. (ордер, свідоцтво а.с.59,50).
Надано договір про надання правничої допомоги № 1/04 від 01 квітня 2024 року, укладений між позивачем та Адвокатським об'єднанням «Альянс ДЛС» (а.с53-56,63).
Актом приймання-передачі послуг з правничої допомоги № 4 від 16 грудня 2024 року підтверджується надання адвокатом послуг щодо боржника ОСОБА_1 , вартість послуг оцінено у розмірі 7 200,00 грн (а.с.57).
Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 у справі № 753/15687/15.
Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006р. у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009р. у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014р. у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015р. у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону, та не є складною, категорія таких справ є численною, однотипною. За таких обставин, суд вважає, що позивачем витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 7 200,00 грн є завищеними, та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.
З урахуванням наведеного, оцінюючи об'єктивно складність цієї справи, предмет спору з урахуванням ціни позову за майновою вимогою, задоволення судом позовних вимог, враховуючи, складання заяв по суті та відсутність судових засідань у цій справі, суд вбачає наявність підстав для часткового задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача у даній справі стосовно витрат на правничу допомогу, зменшивши їх до 4 000,00 грн, що відповідає критерію реальності та розумності.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 422,40 грн, а також витрати на правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,13, 76 - 81, 89, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» заборгованість за кредитним договором № 22034000544120 від 02 листопада 2021 року в сумі 65 013 (шістдесят п'ять тисяч тринадцять) грн 12 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» судовий збір в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп, витрати на правничу допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал», місцезнаходження: 49005, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.21, прим. № 68,69, код ЄДРПОУ 43575686.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Повний текст судового рішення складений 29 грудня 2025 року.
Суддя А.В.Слободянюк