Справа № 752/27907/25
Провадження №: 3/752/9373/25
18.12.2025 м. Київ
суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві матеріалів справи про адміністративне правопорушення, що надійшли
від Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції
пропритягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 51 КУпАП
відносноОСОБА_1 дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання та реєстрації - АДРЕСА_1
за участі ОСОБА_1
До Голосіївського районного суду міста Києва від Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 51 КУпАП ОСОБА_1 згідно з протоколом серії ВАБ № 213122, в якому зазначено, що 24.10.2025, перебуваючи у приміщенні магазину "Епіцентр" за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 1-Б, остання здійснила крадіжку товару на суму 2 672,04 грн без ПДВ. Такі дії кваліфіковані за ч. 2 ст. 51 КУпАП.
До протоколу в якості доказів приєднано рапорт оперативного чергового спецлінії "102" від 24.10.2025; заяву про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 24.10.2025; протокол огляду місця події від 24.10.2025; письмові пояснення ОСОБА_1 від 24.10.2025; письмові пояснення інспектора служби безпеки магазину " ІНФОРМАЦІЯ_2 " від 24.10.2025; заяву заступника начальника служби безпеки магазину " ІНФОРМАЦІЯ_2 " ОСОБА_2 від 24.10.2025 із найменуванням товару, який викрала невідома особа; додаткову накладну від 24.10.2025 із вартістю товару; відеозапис процедури складання протоколу про адміністративне правопорушення, вміщений на лазерний компакт-диск.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП установлено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і це тягне за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк від п'яти до десяти діб.
У судовому засіданні ОСОБА_1 повідомила, що не вчиняла крадіжку та взагалі не мала умислу на її вчинення. У магазині "Епіцентр" була з сі своєю маленькою дитиною у дитячому візочку, мала придбати шпалери для ремонту дому, який постраждав від обстрілу. Коли перебувала у торгівельній залі магазину "Епіцентр", то також узяла для купівлі побутові товари, які склала у відсік для речей дитячого візочка. Стояла у черзі в касі, проте черга була велика, а тому, щоб прискорити процес, попрямувала із візком до квіткового відділу, де черги на касі не було. По дорозі узяла для дитини сік. Сік на касі оплатила у квітковому відділі та хотіла вийти на вулицю, щоб взяти великий візок для товарів, у який мала намір скласти шпалери. Дитинка була втомлена і плакала, а тому вона разом з дитячим візочком вийшла на вулицю з дозволу касира, де її одразу зупинив охоронник магазину та почав казати, що вона викрала товар, який поклала, викликав поліцію, яка по приїзду склала на неї протокол за крадіжку. Її протримали в магазині " ІНФОРМАЦІЯ_2 " багато годин, малеча була зморена і голодна, сама вона дуже хвилювалася та нервувала, адже у неї вдома старша дитина, яка має вади психічного розвитку, була одна, що є неприпустимим впродовж тривалого часу. Також її стан був пригнічений адже після обстрілу будинку, переживала значний стрес та приймала заспокійливі препарати, які призначив лікар. У візочку вона склала речі, які попросив купити нейропсихолог для старшої дитини для проведень спеціальних занять, спрямованих та розвиток психоемоційних здібностей.
Уважно дослідивши наявні матеріали, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , суд (суддя) доходить висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, зважаючи на наступне.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) ч. 1 ст. 9 КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Виходячи зі змісту ст. 7, 254, 279 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушення в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який і є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин справи, її вирішення у точній відповідності до закону.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 251 КУпАП).
Також Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18.01.1978 у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 № 1-р/2019 у справі зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип "in dubio pro reo", згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Обов'язковою ознакою правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП є умисел.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст. 10 КУпАП).
З досліджених письмових пояснень працівника "Епіцентру" ОСОБА_3 від 24.10.2025 слідує, що ОСОБА_1 складала певні товари у візок, дійсно мала у візку товари, які були неоплачені, проте саме факт того, що вона викрала ці товари, не доводяться ані матеріалами справи, ані поясненнями працівників магазину та свідків. Більше того, матеріали справи не містять даних щодо того, як встановили особу ОСОБА_1 та того, яким чином вона вчинила крадіжку.
Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 № 1-р/2019 у справі зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип "in dubio pro reo", згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
На переконання суду (судді) матеріали, які надійшли до суду, не містять належних і достовірних доказів вчинення ОСОБА_1 таємного дрібного викрадення чужого майна, які б доводили її вину із застосуванням принципу доказування "поза розумним сумнівом".
Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності оцінено як правдиві.
Виявлені у ході судового розгляду сумніви тлумачаться на користь ОСОБА_1 .
Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП унормовано, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
За наведених обставин провадження у справі відносно ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 51 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку неможливістю встановлення складу адміністративного правопорушення на підставі тих документів, які надійшли до суду.
Керуючись ст. 9, 23, 51, 247, 268, 276, 277, 279, 280, 283-285, 294 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 51 КУпАП закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.В. Бушеленко