Справа № 636/11367/25 Провадження 3/636/5291/25
Дата 29.12.2025
Суддя Чугуївського міського суду Харківської області Бунін Є.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 ,
за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП,
встановив:
24.12.2025 відповідно до рапорту виконуючого обов'язки начальника першого відділу прикордонної служби (тип С) другої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_3 прикордонного загону лейтенанта ОСОБА_2 , стало відомо про те, що 24.12.2025 військовослужбовець сержант ОСОБА_1 перебував у першій частині щорічної основної відпустки за 2025 рік та повинен був приступити до виконання військових обов?язків 24.12.2025 року, до місця розосередження підрозділу в АДРЕСА_2 не повернувся. В подальшому, 25.12.2025 відповідно до рапорту виконуючого обов'язки начальника першого відділу прикордонної служби (тип С) другої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_3 прикордонного загону лейтенанта ОСОБА_2 стало відомо що сержант ОСОБА_1 о 08:30 25.12.2025 прибув до місця тимчасової дислокації першого відділу прикордонної служби (тип С) другої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_3 прикордонного загону в АДРЕСА_2 .. Отже, сержант ОСОБА_1 з 09:00 24.12.2025 до 08:30 25.12.2025 був відсутній у розташуванні частини НОМЕР_2 та проводив час на власний розсуд.
ОСОБА_1 надав письмову заяву, в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності, свою вину у вчиненні вказаного у протоколі адміністративного правопорушення визнав.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
На підставі ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
За змістом положень ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.ст. 10, 11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення вини «поза розумним сумнівом». Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. The United Kingdom), п. 161), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».
У справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права - однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях ЄКПЛ, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, підтверджується належними і допустимими доказами:
-рапортом в.о. начальника першого відділу прикордонної служби (тип С) другої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_3 прикордонного загону молодшого лейтенанта ОСОБА_3 від 25.12.2025;
-рапортом в.о. начальника першого відділу прикордонної служби (тип С) другої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_3 прикордонного загону молодшого лейтенанта ОСОБА_3 від 25.12.2025;
-копією військового квитка серії НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_1 ;
-довідкою № 08/4725 від 25 грудня 2025 року про те, що ОСОБА_1 проходить військову службу у в/ч НОМЕР_2 з 21 серпня 2025 року по теперішній час;
-іншими матеріалами справи в їх сукупності.
Суд вважає, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-11 КУпАП - самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов'язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, суддя вважає щире каяття.
Обставини, що обтяжують відповідальність, не встановлені.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, суддя вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу, в межах санкції, встановленої ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.
Згідно з п. 12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків, звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Керуючись ст.ст. 279-280, 283-284, 294 КУпАП, суд
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 500 (п'ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8500,00 (вісім тисяч п'ятсот) гривень на р/р UA478999980313060106000020651, отримувач коштів ГУК Харків обл/МТГ Чугуїв/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081100.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 (п'ятнадцять) днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а у разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 (п'ятнадцять) днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень, тобто 17000,00 (тридцять чотири тисячі) гривень.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня її проголошення. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається через Чугуївський міський суд Харківської області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Бунін Є.О.