Справа №756/5493/18 Головуючий в І інстанції - ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/231/2025 Суддя - доповідач - ОСОБА_2
Ухвала
Іменем України
23 грудня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження №12018100050002389 від 29.03.2018 за апеляційною скаргою першого заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_6 зі змінами заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_7 на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 03 червня 2025 року щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Первомайськ, Миколаївської області, громадянина України, не одруженого, офіційно не працюючого, з середньою спеціальною освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-19.02.2018 Вишгородським районним судом Київської області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 100 годин громадських робіт,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, -
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_9 ,
Вироком Оболонського районного суду м. Києва від 03 червня 2021 року ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання у виді 2 років позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 71, ч. 1 ст. 72 КК України остаточно призначено ОСОБА_8 покарання за сукупністю вироків, повністю приєднавши до покарання, призначеного за цим вироком, не відбуте ним покарання за вироком Вишгородського районного суду Київської області від 19.02.2018, у виді 2 років 12 днів позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з визначенням іспитового строку тривалістю в 1 рік.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язано ОСОБА_8 з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Запобіжний захід ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили ухвалено не обирати.
Вирішено питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні.
Згідно вироку суду, 28.03.2018 року приблизно о 14 год. 00 хв. ОСОБА_8 , знаходився у магазині «Велика Кишеня», що розташований за адресою: м. Київ, площа Оболонська, 6, де у останнього виник умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, що належить TOB «ФУДКОМ» (код ЄДРПОУ № 40982829). Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_8 , того ж дня, в той же час, шляхом вільного доступу, умисно з корисливих мотивів, задля власного збагачення, впевнившись в тому, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, та скориставшись неуважністю працівників магазину, взяв з полиць прилавку товар, а саме: Сьомга філе-шматок с/с3/ш 300гВ, вартістю 234 грн. 00 коп. за одиницю товару (без урахування. ПДВ), яке належить TOB «ФУДКОМ» та сховав вищевказаний товар під куртку, в яку був одягнений в той день та направився до виходу із магазину. Виконавши всі дії, які ОСОБА_8 , вважав необхідними для повторного таємного викрадення чужого майна (крадіжки), останній пройшов повз лінію кас магазину «Велика Кишеня», однак кримінальне правопорушення йому не вдалось закінчити з причин, що не залежали від його волі, так як був зупинений працівником охорони даного магазину.
Внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у разі доведення його до кінця, ОСОБА_8 , міг завдати матеріального збитку TOB «ФУДКОМ» (код ЄДРПОУ № 40982829) на суму 234 грн. 00 коп. (без урахування ПДВ).
Крім того, 29.03.2018 року приблизно о 18 год. 00 хв. ОСОБА_8 , знаходячись в магазині «Космос», що розташований за адресою: м. Київ, просп. Оболонський, 21-Б, де у останнього виник умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, що належить TOB «Таврія плюс» (код ЄДРПОУ №31929492). Реалізуючи вказаний умисел, ОСОБА_8 , того ж дня, в той же час, шляхом вільного доступу, умисно з корисливих мотивів, задля власного збагачення, впевнившись в тому, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, та скориставшись неуважністю працівників магазину, взяв з полиць прилавку товар, а саме: чай Н'юбі 125 г ж/б чорн. Ассам, вартістю 280 грн. 45 коп. (без урахування ПДВ), яке належить TOB «Таврія плюс» та сховав вищевказаний товар під куртку, в яку був одягнений в той день та направився до виходу із магазину. Виконавши всі дії, які ОСОБА_8 , вважав необхідними для повторного таємного викрадення чужого майна (крадіжки), останній пройшов повз лінію кас магазину «Космос», однак кримінальне правопорушення йому не вдалось закінчити з причин, що не залежали від його волі, так як був зупинений працівником охорони даного магазину.
Внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у разі доведення його до кінця, ОСОБА_8 , міг завдати матеріального збитку TOB «Таврія плюс» (код ЄДРПОУ № 31929492) на суму 280 грн. 45 коп. (без урахування ПДВ).
На вирок суду перший заступник керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок Оболонського районного суду м. Києва від 03 червня 2021 року стосовно ОСОБА_8 скасувати в частині призначеного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_8 покарання за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України у виді 2 років позбавлення волі. На підставі ст. ст. 71, 72 КК України до призначеного покарання повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Вишгородського районного суду Київської області від 19.02.2018, визначивши остаточне покарання за сукупністю вироків у виді 2 років 12 днів позбавлення волі.
24 листопада 2025 року до Київського апеляційного суду надійшли зміни до апеляційної скарги заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , в яких він просить вирок Оболонського районного суду м. Києва від 03.06.2021 щодо ОСОБА_8 скасувати, а кримінальне провадження № 12018100050002389 від 29.03.2018 закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує, що відповідно до ст. 58 Конституції України та ст. 5 КК України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують кримінальну відповідальність особи, у такому рази вони поширюються на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання такими законами чинності.
Апелянт зазначає, що Законом України №3886-ІХ від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» викладено у новій редакції ст. 51 КУпАП та змінено розмір дрібного викрадення чужого майна з 0,2 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи те, що у кримінальному законі не визначено розмір кримінально караного викрадення чужого майна, так зміна КУпАП є зміною кримінального законодавства, яка пом'якшує або скасовує кримінальну відповідальність особи, а тому Закон №3886-ІХ має зворотню дію в часі і поширюється на діяння ОСОБА_8 , які вчинені ним 28.03.2018, 29.03.2018.
Відповідно до п. 5 р. ХХ ПК України неоподатковуваний мінімум доходів громадян, вказаний в диспозиції норм для настання адміністративної і кримінальної відповідальності, встановлюється в розмірі податкової соціальної пільги, яка становить прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня поточного року.
Згідно з діючим на момент вчинення злочинів законодавством, прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2018 становив 1762 грн., відповідно податкова соціальна пільга та неоподатковуваний мінімум доходів громадян становили 881 грн. Таким чином, кримінальна відповідальність за крадіжки з врахуванням змін, внесених Законом №3886-ІХ настає на суму 1762 грн.
Враховуючи те, що ОСОБА_8 визнаний винуватим за вчинення закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку) 18.03.2018 на суму 234 грн. 00 коп. та 29.03.2018 на суму 280 грн. 45 коп., апелянт вважає, що кримінальне провадження стосовно нього підлягає закриттю.
Обвинувачений ОСОБА_8 , будучи належним чином повідомленим про день та час апеляційного розгляду, в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, а тому враховуючи наведене та ту обставину, що в змінах до апеляційної скарги не ставиться питання про погіршення становища обвинуваченого, апеляційний розгляд проведено у його відсутність.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу зі змінами та просила задовольнити її, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши клопотання та доводи апеляційної скарги зі змінами, провівши судові дебати, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга зі змінами підлягає задоволенню, з таких підстав.
Згідно із ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, за обставин, викладених у вироку, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам провадження і підтверджуються наявними доказами, в їх сукупності, які за згодою учасників судового провадження досліджувались у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, а тому, згідно із ч. 2 ст. 394 КПК України апеляційному оскарженню і перегляду не підлягають та учасниками судового провадження не оспорюються, як і правильність кваліфікації дій обвинуваченого.
Що стосується доводів апеляційної скарги зі змінами прокурора щодо необхідності закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_8 на підставі п.4-1 ч.1 ст. 284 КПК України, то колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Частиною 1 статті 5 КК України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
09 серпня 2024 року набув чинності Закон України 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до статті 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Положеннями частини 1статті 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 статті 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною 1 статті 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з частиною 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пунктом 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Зі змісту вироку вбачається, що дії ОСОБА_8 кваліфіковані за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України. Кримінальне правопорушення, ОСОБА_8 вчинив у 2018 році.
Станом на 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив - 1762 грн.
Ураховуючи зміст положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX, розмір збитків, необхідний для притягнення до кримінальної відповідальності за крадіжку, вчинену у 2018 році, становить 1762 грн.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що своїми неправомірними діями ОСОБА_8 заподіяв матеріальну шкоду ТОВ «ФУДКОМ» у сумі 234 грн. 00 коп. та ТОВ «Таврія плюс» - 280 грн. 45 коп.
Оскільки, вартість майна, щодо якого ОСОБА_8 вчинив закінчений замах на повторне таємне викрадення чужого майна є меншою за розмір, з якого відповідно до Закону № 3886-IX та положень Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність, а саме менша за суму 1762 грн., то вчинене ОСОБА_8 кримінальне правопорушення на даний час не підпадає під кримінально каране діяння, передбачене Особливою частиною КК України.
Пунктом 4-1 частини 1 статті 284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Враховуючи, що відповідно до положень Закону України № 3886-ІХ законодавець змінив розміри шкоди для визначення діянь, при вчиненні яких настає кримінальна відповідальність за вчинення крадіжки чужого майна, колегія суддів вважає, що у даному випадку наявні правові підстави для закриття кримінального провадження за пунктом 4-1 частини 1 статті 284 КПК України.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга зі змінами прокурора підлягає задоволенню, вирок Оболонського районного суду м. Києва від 03 червня 2021 року скасуванню, а кримінальне провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України - закриттю, на підставі пункту 4-1 частини 1 статті 284 КПК України.
У зв'язку із скасуванням даного вироку суду, вирок Вишгородського районного суду Київської області від 19.02.2018 року щодо ОСОБА_8 підлягає самостійному виконанню.
Долю речових доказів у справі вирішити, відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. 376, ст. ст. 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу першого заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_6 зі змінами заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_7 - задовольнити.
Вирок Оболонського районного суду м. Києва від 03 червня 2021 року у кримінальному провадженні №12018100050002389 від 29.03.2018 щодо ОСОБА_8 - скасувати.
Кримінальне провадження №12018100050002389 від 29.03.2018 по обвинуваченню ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України - закрити на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Речові докази по справі: Сьомга філе-шматок с/с3/ш 300гВ - залишити за належністю TOB «ФУДКОМ» (код ЄДРПОУ № 40982829), чай Н'юбі 125 г ж/б чорн. Ассам - залишити за належністю TOB «Таврія плюс» (код ЄДРПОУ № 31929492).
Вирок Вишгородського районного суду Київської області від 19.02.2018 року щодо ОСОБА_8 виконувати самостійно.
Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
___________ _______________ ____________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3