23 грудня 2025 року місто Київ
Справа № 759/16907/25
Провадження № 33/824/5823/2025
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Стрижеуса А.М., розглянувши апеляційну скаргу особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2025 року,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 50-33/1089, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду керівника політичної партії "Сила нації", що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кучера, 2, кв. 149, всупереч вимогам ст. 17 ЗУ «Про політичні партії в Україні», порушив порядок подання звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за І квартал 2025 року, а саме за результатами перевірки відомостей, зазначених у звіті партії за І квартал 2025 року, встановлено неповноту інформації, що полягає у невідображення у звіті партії відомостей про одержання партією внесків, наданих шляхом фінансування заходів або діяльності на користь партії. Датою вчинення правопорушення є 01.04.2025 рік. Датою виявлення правопорушення є 25.05.2025 рік.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 212-21 КУпАП.
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2025 року ОСОБА_2 визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-21 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6 800 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, який становить 605 гривень 60 коп.
Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Святошинського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2025 року скасувати та справу закрити за малозначністю, посилаючись на те, що постанова суду не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України та такою, що підлягає скасуванню судом апеляційної інстанції, а висновки суду не відповідають обставинам справи.
Необґрунтованість та невідповідність нормам процесуального та матеріального права полягає в наступному.
Вказує, що відповідно до ст.22 КУпАП при малозначності правопорушення може бути застосоване усне зауваження.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився , про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином за допомогою направлення судової повістки до особистого кабінету підсистеми «Електронний суд».
Відповідно до матеріалів справи а саме звіту про доставку вихідної кореспонденції ОСОБА_1 отримав повідомлення про розгляд адміністративного правопорушення 01 грудня 2025 року о 14 год 10 хв дата та час доставки.
Враховуючи викладене апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, а тому суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності.
Положеннями ст.1 КУпАП передбачено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами ст.7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 8 КУпАП встановлено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин і доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 62 Конституції України визначено, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.ч. 9, 21, 23 ст. 17 Закону України «Про політичні партії в Україні» (далі - Закон) політична партія щоквартально, не пізніше ніж на сороковий день після закінчення звітного кварталу, зобов'язана подати до Національного агентства з питань запобігання корупції звіт про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру (у тому числі її місцевих організацій, які у встановленому порядку набули статусу юридичної особи) шляхом його заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.
Протягом 10 календарних днів з дня завершення строку на подання політичними партіями звітів про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру Національне агентство з питань запобігання корупції на своєму офіційному веб-сайті оприлюднює список політичних партій, які не подали свої звіти у визначений цим Законом строк, та забезпечує притягнення винних осіб до відповідальності, передбаченої законом.
Звіти політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру (в тому числі подані з порушенням встановленого цим Законом строку) перевіряються Національним агентством з питань запобігання корупції у строк, що не перевищує 60 днів з дня їх надходження.
За результатами перевірки звітів політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру уповноважена особа Національного агентства з питань запобігання корупції складає висновок, у якому відображаються результати проведеного аналізу, а також детальний виклад змісту всіх порушень із зазначенням ужитих заходів реагування (у разі виявлення порушень).
Відповідно до п.3 ч.11 ст.17 Закону, звіт політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру обов'язково включає, зокрема розділ: «платежі та інші витрати за звітний період», в якому має бути наведено повну та достовірну інформацію про платежі з окремого рахунку, відкритого для зарахування коштів з державного бюджету, інших рахунків політичної партії та її місцевих організацій, які в установленому порядку набули статусу юридичної особи (з узагальненням інформації за кожним видом рахунків окремо); повернення грошових внесків (чи їх частин) та помилкових грошових надходжень, повернення майнових внесків та нематеріальних активів, внесків, здійснених шляхом фінансування заходів або діяльності на користь політичної партії за згодою партії, повернення до державного бюджету невикористаної частини коштів державного фінансування, перерахування до державного бюджету сум внесків, які неможливо повернути особам, які їх здійснили.
Відповідно до ст.212-21 КУпАП, порушення встановленого порядку або строків подання фінансового звіту про надходження і використання коштів виборчого фонду, звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру або подання фінансового звіту, оформленого з порушенням встановлених вимог тягнуть за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю наявних у справі доказів, які містять:
протокол про адміністративне правопорушення № 50-33/1089 від 22.07.2025, копію звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, копію висновку про результати перевірки Звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру від 27.05.2024 № 2183, копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно «ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ «СИЛА НАЦІЇ», Статут політичної партії «СИЛА НАЦІЇ».
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, а отже відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Дослідивши наведені вище докази, які є належними та допустимими, у їх сукупності та взаємозв'язку, суд апеляційної інстанції вважає, що суддя першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.212-21 КУпАП та наявність підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.
У відповідності до ст.23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За змістом ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Вказані вимоги закону суддею першої інстанції при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.212-21 КУпАП та накладення на нього стягнення у виді штрафу були дотримані у повній мірі.
Що стосується доводів апеляційної скарги про малозначність адміністративного правопорушення, передбаченого ст.212-21 КУпАП, то апеляційний суд вважає за необхідне зазначити таке.
Частиною 2 ст.284 КУпАП передбачено, що постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
КУпАП не містить визначення малозначності, переліку малозначних діянь або вказівок на ознаки, що дозволяють судити про малозначність провини. Однак можна зробити висновок, що це такі адміністративні правопорушення, які не становлять великої суспільної шкоди та не завдають значних збитків державним або суспільним інтересам чи безпосередньо громадянам. При цьому законом не передбачено обов'язковості звільнення від адміністративної відповідальності за малозначні правопорушення, а є лише право прийняти таке рішення.
Главою 15-А КУпАП, до складу якої входить правопорушення за ст. 212-21 КУпАП, передбачена відповідальність за адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення.
Враховуючи те, що вказане правопорушення посягає на встановлений порядок забезпечення народного волевиявлення і відповідальність встановлена з метою здійснення фінансового контролю за джерелами матеріальної та фінансової підтримки політичної партії, її місцевих організацій, порядком здійснення витрат політичної партії задля запобігання політичної корупції, суд апеляційної інстанції не погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що адміністративне правопорушення є малозначним.
Інших доводів апеляційна скарга не містить.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова Святошинського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.212-21 КУпАП є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,суд,-
Апеляційну скаргу особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення
Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: А.М. Стрижеус