Ухвала від 18.12.2025 по справі 757/8856/25-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 757/8856/25-к Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/2441/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2025 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційними скаргами захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 лютого 2025 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_9 ,

захисника ОСОБА_10 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 лютого 2025 року задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_11 , погоджене з прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_12 , у кримінальному провадженні № 42023220000000194 від 08.08.2023, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190 КК України.

Обрано у кримінальному провадженні № 42023220000000194 від 08.08.2023, відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Харків, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Роз'яснено, що у такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , подав дві ідентичні за формою та змістом апеляційні скарги, в яких просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України капітана поліції ОСОБА_11 , яке погоджене з прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_12 , у кримінальному провадженні № 42023220000000194 від 08.08.2023, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.

Обгрунтовуючи скарги, захисник ОСОБА_6 посилається на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою та підлягає скасуванню.

Вказує, що сума спричинених збитків потерпілим ОСОБА_13 та ОСОБА_14 розрахована на основі даних Національного банку України по офіційному курсу національної валюти - гривні до USDT.

Водночас, Україною на цей час не врегульовано правову природу криптовалютних коштів, зокрема USDT, з огляду на що сума спричинених збитків є власним припущенням органу розслідування, не випливає з чинних нормативно-правових актів та, як наслідок, може свідчити про неправильність правової кваліфікації можливих дій ОСОБА_8 з метою її штучного завищення.

Так само органом досудового розслідування під час розслідування цього кримінального правопорушення не надано оцінки ймовірним протиправним діям потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які, перебуваючи на території України та використовуючи рахунки юридичної особи - резидента країни Гонконг «Smart Great International (НК) Limited», фактично самі вчиняли кримінальні правопорушення, пов'язані з ухиленням від сплати податків.

Крім цього, захисник зазначає, що ухвала слідчого судді містить посилання, що вина ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується, крім іншого, відповіддю криптовалютної біржі в порядку, передбаченому ст. 93 КПК України щодо гаманців, які використовувались в злочинній діяльності та оглядами інформації, наданої криптовалютними біржами, в ході огляду яких встановлено розподіл коштів між учасниками групи, в той час, коли такі документи до матеріалів провадження не долучались та безпосередньо в судовому засіданні не досліджувались.

Не погоджується сторона захисту також з порядком здійснення письмового повідомлення про підозру ОСОБА_8 , як його вчинено органом досудового розслідування.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.

Частина 1 ст. 135 КПК України встановлює, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

У відповідності до ч. 2 ст. 135 КПК України у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва (ч. 7 ст. 135 КПК України).

Підтвердження отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом закріплено в статті 136 КПК України.

Так, частиною 1 цієї статті передбачено, що належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.

За таких обставин, на переконання адвоката, можна дійти висновку, що лист ГСУ НП України без дати та номеру «Про направлення повідомлення про підозру» не ґрунтується на нормах кримінального процесуального законодавства, не може вважатись належним повідомленням особи про підозру у вчиненні кримінального правопорушення та виступати підставою для звернення з клопотанням про застосування запобіжного заходу.

Аналогічно не підтверджує факт ознайомлення ОСОБА_8 з текстом письмового повідомлення про підозру вручення останнього його колишній дружині - ОСОБА_15 , з якою він розлучений згідно з рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 01.09.2021 (справа № 642/5066/21, провадження № 2/642/1918/21).

Відтак, висновок слідчого судді про те, що органом досудового розслідування були вчинені всі можливі та необхідні дії щодо повідомлення про підозру ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення шляхом направлення повідомлення про підозру, пам'ятки про процесуальні права та обов'язки підозрюваного всіма можливими способами є неспроможним та не відповідає долученим до клопотання документам.

Апелянт також вважає неправомірними дії органу досудового розслідування щодо оголошення розшуку ОСОБА_8 постановою від 15.01.2025, оскільки він не набув статусу підозрюваного, жодного разу у встановленому законом порядку не викликався для проведення слідчих чи процесуальних дій, не знав і не міг знати щодо проведення стосовно нього досудового розслідування з прийняттям певних процесуальних рішень.

Більше того, на час прийняття необґрунтованої постанови про оголошення розшуку ОСОБА_8 , органу досудового розслідування було достеменно відомо, що останній 13.05.2024 року перетнув державний кордон у пункті пропуску м. Ужгород в напрямку Словацької Республіки, після чого в Україну не повертався.

Так само викликає зауваження постанова слідчого від 18.02.2025 року про оголошення ОСОБА_8 в міжнародний розшук, оскільки на момент її прийняття стосовно особи має бути обрано запобіжний захід (заочно) у вигляді тримання під вартою. Недотримання встановленої процедури оголошення особи в міжнародний розшук, з чим погодився слідчий суддя, виключає можливість розгляду клопотання про застосування до особи запобіжного заходу за її відсутності.

Аналогічно сторона захисту не погоджується з правовою позицією слідчого судді щодо наявності в діях ОСОБА_8 ризиків, визначених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Необізнаність з боку ОСОБА_8 про наявність у компетентних правоохоронних органів питань з приводу його дій, які на цей час вважаються ними злочинними, виключає наявність будь-яких перепон, які останній міг вчинити з метою уникнення від кримінальної відповідальності, а сам факт складення письмового повідомлення про підозру 19.12.2024 зі сплавом понад піврічного терміну з моменту його офіційного виїзду з України (13.05.2024) свідчить про відсутність навіть теоретичних підстав для існування зазначених в ухвалі слідчого судді ризиків.

В апеляційних скаргах захисник також зазначає, що в оскаржуваній ухвалі слідчий суддя посилається на постанову слідчого від 18.02.2025, якою ОСОБА_16 оголошено в міжнародний розшук. Однак, в порушення вимог ст. 281 КПК України, витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні № 42023220000000194 від 08.08.2023 наведених відомостей не містить.

Наведене, на думку апелянта, свідчить про недотримання слідчим суддею вимог ч. 6 ст. 193 КПК України під час розгляду та вирішення питання про обрання стосовно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім цього, захисник стверджує, що слідчим суддею в ухвалі допущені порушення вимог статей 42, 135, 136, 276-278 КПК України, які виразились в наступному.

Володіючи, станом на момент звернення з відповідним клопотанням про обрання запобіжного заходу, достовірною інформацією про те, що 13.05.2024 ОСОБА_8 виїхав з України та не повертався, надсилання йому поштового відправлення за відповідною адресою місця реєстрації в Україні та вручення колишній дружині не може вважатися врученням повідомлення про підозру у встановлений законом спосіб.

З урахуванням, що на момент постійного проживання в Україні ОСОБА_8 жодних слідчих та/або процесуальних документів від органів досудового розслідування не отримував, слідчим суддею зроблено неправильний висновок про обізнаність останнього зі змістом письмового повідомлення про підозру та викликів слідчого у спосіб, не передбачений кримінальним процесуальним законодавством.

Водночас, зазначені відомості до клопотання слідчого про обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не долучені, їх оцінку слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі не надано.

Вказані дії свідчать про порушення пункту 3 статті 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод, якою вказано на необхідність особливо ретельно повідомляти "обвинувачення" зацікавленій особі.

Захисник наголошує, що порушення процесуального порядку повідомлення особі про підозру має наслідком ненабуття такою особою процесуального статусу підозрюваного.

Також зауважує, що повідомлення про підозру - один із найважливіших етапів стадії досудового розслідування, що становить систему процесуальних дій та рішень слідчого або прокурора, спрямованих на формування законної та обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваним, можливості захищатись усіма дозволеними законом засобами і способами.

Матеріали справи про обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу не містять доказів належного вручення останньому письмового повідомлення про підозру, а саме у порядку, передбаченому частиною 7 статті 135 КПК України, згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва.

Захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 також подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України капітана поліції ОСОБА_11 , яке погоджене з прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_12 , у кримінальному провадженні № 42023220000000194 від 08.08.2023, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.

Разом з тим, 20.08.2025 року на електронну адресу Київського апеляційного суду, від захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , надійшла заява, в якій останній просить залишити без розгляду подану ним апеляційну скаргу на ухвалу слідчого суді Печерського районного суду м. Києва від 25 лютого 2025 року, тобто захисник ОСОБА_7 фактично відмовився від поданої ним апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 403 КПК України, особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення апеляційного розгляду. Захисник підозрюваного, обвинуваченого, може відмовитись від апеляційної скарги тільки за згодою підозрюваного, обвинуваченого. Якщо ухвала суду першої інстанції не була оскаржена іншими особами або якщо немає заперечень інших осіб, які подали апеляційну скаргу, проти закриття провадження у зв'язку з відмовою від апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції своєю ухвалою закриває апеляційне провадження.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , підлягає закриттю у зв'язку з відмовою захисника від апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 грудня 2025 року, у відповідності до ст. 49 КПК України, з метою дотримання розумних строків розгляду апеляційних скарг, до апеляційного провадження залучено захисника для здійснення захисту підозрюваного ОСОБА_8 за призначенням, оскільки ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190 КК України, де участь захисника є обов'язковою, а внаслідок неприбуття захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 апеляційний розгляд судового провадження неодноразово було відкладено.

Також, 18.12.2025 року від прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 надійшли заперечення на апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , в яких прокурор просить відмовити в повному обсязі у задоволенні апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , подану на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25.02.2025 про обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи захисника ОСОБА_10 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , який підтримав апеляційні скарги захисника ОСОБА_6 та просив їх задовольнити, думку прокурора ОСОБА_9 , який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги захисника ОСОБА_6 не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42023220000000194 від 08.08.2023 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190 КК України.

19.12.2024 року, відповідно до вимог глави 11 КПК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Харків, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, а саме: у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, в особливо великих розмірах, та заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, в особливо великих розмірах, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.

Підозрюваний ОСОБА_8 , неодноразово викликався до слідчого у спосіб, передбачений ст. ст. 111, 135, 278 КПК України. Однак, підозрюваний до місця виклику не прибув, і переховується від органів слідства та суду.

Згідно відомостей, наданих Державною прикордонною службою України, ОСОБА_8 13.05.2024 року покинув територію України та більше не повертався.

16.01.2025 року, зважаючи на те, що місцезнаходження вказаного підозрюваного не відоме, останній перебуває за межами України, беручи до уваги тяжкість покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років за вчинення особливо тяжких злочинів, у яких він підозрюється, зважаючи на те, що переховується від органів досудового слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності, ОСОБА_8 оголошено в розшук, в тому числі 18.02.2025 року останнього оголошено у міжнародний розшук, про що винесені відповідні постанови.

Здійснення розшуку підозрюваного доручено співробітникам Головного відділу кібербезпеки Управління Служби безпеки України в Харківській області.

23.02.2025 року старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_11 , за погодження з прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_12 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням у кримінальному провадженні № 42023220000000194 від 08.08.2023, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190 КК України.

На обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_8 , діючи умисно, спільно із невстановленими на даний час особами, серед яких особи на ім'я ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , реалізуючи злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, за не встановлених досудовим розслідуванням обставин (таких як час, місце), однак не пізніше 11.07.2023, по 31.07.2023, використовуючи реквізити спеціально придбаної для вчинення шахрайства юридичної особи - резидента країни Канада «9404-0821 Quebec inc.» здійснив заволодіння коштами ОСОБА_13 , у сумі 1 524 490 (один мільйон п'ятсот двадцять чотири тисячі чотириста дев'яносто) USDT, що відповідно до курсу Національного банку України на момент скоєння злочину становить 55 748 465 грн, тобто є особливо великим розміром, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_8 , ігноруючи вимоги ст. 68 Конституції України щодо зобов'язання кожного громадянина неухильно додержуватися Конституції України та законів України, діючи умисно, з корисливих мотивів, за не встановлених досудовим розслідуванням обставин (таких як час, місце, спосіб тощо), однак не пізніше 11.07.2023, спільно із наразі невстановленою досудовим розслідуванням особою, діючи відповідно до плану злочинної діяльності, придбали юридичну особу, попередньо зареєстровану за законодавством країни Канади «9404-0821 Quebec inc.».

Одночасно із придбанням згаданої вище юридичної особи, учасниками протиправної діяльності отримано засоби дистанційного доступу до її розрахункових рахунків, що відкриті у банківській установі «BANK OF AMERICA INVESTIGATIONS DEPARTMENTS», керування яким було доручено наразі невстановленій досудовим розслідуванням особі, яка перебувала на території Канади.

За вказаних обставин ОСОБА_8 спільно із наразі невстановленими досудовим розслідуванням особами, діючи відповідно до раніше обумовлених злочинних дій, отримали у своє розпорядження реквізити спеціально придбаної для вчинення злочину юридичної особи - резидента країни Канада «9404-0821 Quebec inc.», а також відповідні засоби дистанційного доступу до банківських рахунків цієї компанії.

У подальшому ОСОБА_8 , діючи відповідно до раніше обумовленого з іншими учасниками злочинної діяльності плану, розпочав пошук фізичних та юридичних осіб, які мають потребу у здійсненні обміну криптовалютних активів на грошові кошти у безготівковій формі.

Зокрема наразі невстановленими досудовим розслідуванням особами, серед яких особи на ім'я ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , які знаходились на території країни Канада, було здійснено пошук осіб, що перебувають на території України, та можуть здійснити обмінні операції з переведення безготівкових грошових коштів, які знаходяться на банківських рахунках юридичних осіб - нерезидентів, у криптовалюту USDT.

Одночасно з цим відповідно до обумовленого злочинного плану для вчинення дій із заволодіння чужим майном учасники протиправної діяльності вирішили використати реквізити компанії - нерезидента «9404-0821 Quebec inc.», попереднього отримавши на її розрахункові рахунки в банку країни Канада кредитні кошти без наміру їх цільового використання, а також повернення банківській установі.

Так, у травні 2023 року, точні дата та час наразі досудовим розслідуванням не встановлені, ОСОБА_8 , переслідуючи корисливі мотиви, діючи за попередньою змовою із наразі невстановленими досудовим розслідуванням особами, серед яких ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , які фактично перебували на території країни Канада, у телефонному режимі зв'язався із ОСОБА_13 для проведення обмінних операцій, спрямованих на подальше заволодіння майном останнього.

Відповідно до раніше обумовленого злочинного плану між всіма учасниками незаконної діяльності ОСОБА_8 , ввівши в оману ОСОБА_13 , погодив із останнім проведення операцій із обміну криптовалюти в сумі 1 524 490 (один мільйон п'ятсот двадцять чотири тисячі чотириста дев'яносто) USDT, які перебували у розпорядженні останнього.

Після цього, ОСОБА_8 , отримавши від ОСОБА_13 усну згоду на здійснення відповідних валютних операцій, повідомив наразі невстановленій особі вчинити від імені юридичної особи - резидента країни Канада «9404-0821 Quebec inc.» платіжні операції з перерахування коштів на рахунки юридичної особи - резидента країни Гонконг «Smart Great International (HK) Limited», які були надані ОСОБА_13 , а саме:

- 11.07.2023 кошти у сумі 18 640 доларів США,

- 13.07.2023 кошти у сумі 176 000 доларів США,

- 17.07.2023 кошти у сумі 181 868 доларів США,

- 19.07.2023 кошти у сумі 128 844 доларів США,

- 21.07.2023 кошти у сумі 179 820 доларів США,

- 26.07.2023 кошти у сумі 221 670 доларів США,

- 27.07.2023 кошти у сумі 191 320 доларів США,

- 28.07.2023 кошти у сумі 228 869 доларів США,

- 28.07.2023 кошти у сумі 196 681 доларів США.

Так, за вказаних обставин у період із 11.07.2023 по 28.07.2023 ОСОБА_8 та іншими наразі невстановленими досудовим розслідуванням особами з рахунку юридичної особи - резидента країни Канада «9404-0821 Quebec inc.» було перераховано на рахунки юридичної особи - резидента країни Гонконг «Smart Great International (HK) Limited», уповноваженим представником якої був ОСОБА_13 , грошові кошти в загальній сумі 1 523 712 (один мільйон п'ятсот двадцять три тисячі сімсот дванадцять доларів) доларів США.

У цей же період, відповідно до досягнутих усних домовленостей між ОСОБА_8 та ОСОБА_13 , останнім було здійснено переведення власної криптовалюти USDT на надані ОСОБА_8 реквізити, а саме:

- 11.07.2023 у сумі 96 USDT на рахунок НОМЕР_2 (hash: НОМЕР_1 ),

- 11.07.2023 у сумі 18,600 USDT на рахунок НОМЕР_2 (hash: НОМЕР_3 ),

- 13.07.2023 у сумі 100 USDT на рахунок НОМЕР_2 (hash: НОМЕР_4 ),

- 13.07.2023 у сумі 175,900 USDT на рахунок НОМЕР_2 (hash: НОМЕР_5 ),

- 17.07.2023 у сумі 100 USDT на рахунок НОМЕР_2 (hash: НОМЕР_6 ),

- 17.07.2023 у сумі 89,000 USDT на рахунок НОМЕР_2 (hash:НОМЕР_35),

- 17.07.2023 у сумі 100,000 USDT на рахунок НОМЕР_2 (hash: НОМЕР_7 ),

- 19.07.2023 у сумі 200 USDT на рахунок НОМЕР_2 (hash: НОМЕР_8 ),

- 19.07.2023 у сумі 128,000 USDT на рахунок НОМЕР_2 (hash: НОМЕР_9 ),

- 21.07.2023 у сумі 561 USDT на рахунок НОМЕР_10 ),

- 21.07.2023 у сумі 78,000 USDT на рахунок НОМЕР_2 (hash: НОМЕР_11 ),

- 21.07.2023 у сумі 100,000 USDT на рахунок НОМЕР_2 (hash: НОМЕР_12 ),

- 26.07.2023 у сумі 562 USDT на рахунок НОМЕР_2 (hash: НОМЕР_13 ),

- 26.07.2023 у сумі 100 USDT на рахунок НОМЕР_2 (hash: НОМЕР_14 ),

- 26.07.2023 у сумі 219,900 USDT на рахунок НОМЕР_2 (hash: НОМЕР_15 ),

- 27.07.2023 у сумі 981 USDT на рахунок НОМЕР_2 (hash: НОМЕР_16 ),

- 27.07.2023 у сумі 189,000 USDT на рахунок НОМЕР_2 (hash: НОМЕР_17 ),

- 28.07.2023 у сумі 496 USDT на рахунок НОМЕР_2 (hash: НОМЕР_18 ),

- 28.07.2023 у сумі 227,000 USDT на рахунок НОМЕР_2 (hash: НОМЕР_19 ),

- 31.07.2023 у сумі 894 USDT на рахунок НОМЕР_2 (hash: НОМЕР_20 ),

- 31.07.2023 у сумі 195,000 USDT на рахунок НОМЕР_2 (hash: НОМЕР_21 ).

Так, за вказаних обставин ОСОБА_19 у період із 11.07.2023 по 31.07.2023 здійснено перерахування криптовалюти на рахунки, попередньо надані останньому ОСОБА_8 , на загальну суму 1 524 490 (один мільйон п'ятсот двадцять чотири тисячі чотириста дев'яносто) USDT.

Після цього 03.08.2023 банком-кореспондентом обмежено доступ до рахунків юридичної особи - резидента країни Гонконг «Smart Great International (HK) Limited», представником якої був ОСОБА_13 , на які юридичною особою - резидентом країни Канада «9404-0821 Quebec inc.» було перераховано безготівкові кошти у сумі 1 523 712 (один мільйон п'ятсот двадцять три тисячі сімсот дванадцять доларів) доларів США, а також висунуто вимогу щодо компенсації грошових коштів, які надійшли на рахунок, у зв'язку їх нецільовим використанням платником, тобто юридичною особою - резидентом країни Канада «9404-0821 Quebec inc.», фактичним власником яких була банківська установа країни Канада.

Унаслідок протиправних дій ОСОБА_8 та наразі невстановлених досудовим розслідуванням осіб, серед яких особи на ім'я ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , ОСОБА_19 у період із 11.07.2023, по 31.07.2023 заподіяно майнову шкоду в розмірі 1 524 490 (один мільйон п'ятсот двадцять чотири тисячі чотириста дев'яносто) USDT, що відповідно до курсу Національного банку України на момент скоєння злочину становить 55 748 465 грн, тобто є особливо великим розміром.

Крім того, ОСОБА_8 , діючи умисно, спільно із невстановленими на даний час особами, серед яких особи на ім'я ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , реалізуючи злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, за не встановлених досудовим розслідуванням обставин (таких як час, місце), однак не пізніше 05.12.2023, по 10.01.2024, використовуючи реквізити спеціально придбаної для вчинення шахрайства юридичної особи - резидента країни Канада «9404-0821 Quebec inc.» здійснив заволодіння коштами ОСОБА_14 , у сумі 511 296 (п'ятсот одинадцять тисяч двісті дев'яносто шість) USDT, що відповідно до курсу Національного банку України на момент скоєння злочину становить 19 544 443 грн, тобто є особливо великим розміром, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_8 , діючи відповідно до раніше обумовленого з іншими учасниками злочинної діяльності плану, продовжував пошук фізичних та юридичних осіб, які мають потребу у здійсненні обміну криптовалютних активів на грошові кошти у безготівковій формі.

Зокрема 01.12.2023 ОСОБА_8 , переслідуючи корисливі мотиви, діючи за попередньою змовою із наразі невстановленими досудовим розслідуванням особами, серед яких ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , які фактично перебували на території країни Канада, з використанням нік-нейма « ІНФОРМАЦІЯ_2 » зв'язався із ОСОБА_14 з метою проведення обмінних операцій, спрямованих на подальше заволодіння майном останнього.

Відповідно до раніше обумовленого злочинного плану між всіма учасниками незаконної діяльності ОСОБА_8 , ввівши в оману ОСОБА_14 , погодив із останнім проведення операцій із обміну криптовалюти у сумі 511 296 (п'ятсот одинадцять тисяч двісті дев'яносто шість) USDT, які перебували у розпорядженні останнього.

Після цього, ОСОБА_8 , отримавши від ОСОБА_14 згоду на здійснення відповідних валютних операцій, повідомив наразі невстановленій особі вчинити від імені юридичної особи - резидента країни Канада «9404-0821 Quebec inc.» платіжні операції з перерахування коштів на рахунки юридичної особи - резидента країни Гонконг «Smart Great International (HK) Limited», які були надані ОСОБА_14 , а саме:

- 07.12.2023 кошти у сумі 12 000 доларів США,

- 11.12.2023 кошти у сумі 43 590,85 доларів США,

- 07.12.2023 кошти у сумі 62 501,89 доларів США,

- 19.12.2023 кошти у сумі 51 025,89 доларів США,

- 21.12.2023 кошти у сумі 57 398,40 доларів США,

- 27.12.2023 кошти у сумі 115 010,87 доларів США,

- 04.12.2023 кошти у сумі 6 979,46 доларів США,

- 08.01.2024 кошти у сумі 94 580,90 доларів США,

- 09.01.2024 кошти у сумі 81 750,08 доларів США.

Так, за вказаних обставин у період із 07.12.2023 по 09.01.2024 ОСОБА_8 та іншими наразі невстановленими досудовим розслідуванням особами з рахунку юридичної особи - резидента країни Канада «9404-0821 Quebec inc.» було перераховано на рахунки юридичної особи - резидента країни Гонконг «Smart Great International (HK) Limited», які були надані ОСОБА_14 , грошові кошти в загальній сумі 524 838,34 (п'ятсот двадцять чотири тисячі вісімсот тринадцять вісім) доларів США.

У цей же період, відповідно до досягнутих усних домовленостей між ОСОБА_8 та ОСОБА_14 , останнім було здійснено переведення власної криптовалюти USDT на надані ОСОБА_8 реквізити, а саме:

- 05.12.2023 у сумі 6,805 USDT з рахунку НОМЕР_24 на рахунок НОМЕР_22 (hash: НОМЕР_23 ),

- 07.12.2023 у сумі 11,700 USDT з рахунку НОМЕР_24 на НОМЕР_39 (hash: НОМЕР_25 ),

- 11.12.2023 у сумі 42,500 USDT з рахунку НОМЕР_24 на рахунок НОМЕР_22 (hash: НОМЕР_26 ),

- 13.12.2023 у сумі 60,939 USDT з рахунку НОМЕР_24 на рахунок НОМЕР_22 (hash: НОМЕР_27 ),

- 13.12.2023 у сумі 50,000 USDT з рахунку НОМЕР_38 на НОМЕР_36(hash:НОМЕР_37),

- 19.12.2023 у сумі 49,740 USDT з рахунку НОМЕР_28 на рахунок НОМЕР_22 (hash: НОМЕР_29 ),

- 21.12.2023 у сумі 55,963 USDT з рахунку НОМЕР_28 на рахунок НОМЕР_22 (hash: НОМЕР_30 ),

- 03.01.2024 у сумі 62,135 USDT з НОМЕР_40 на рахунок НОМЕР_22 (hash: НОМЕР_31 ),

- 09.01.2024 у сумі 92,216 USDT з рахунку НОМЕР_38 на рахунок НОМЕР_32 (hash: НОМЕР_33 ),

- 10.01.2024 у сумі 79,298 USDT з рахунку НОМЕР_38 на рахунок НОМЕР_32 (hash: НОМЕР_34 ).

Так, за вказаних обставин ОСОБА_14 у період із 05.12.2023 по 10.01.2024 здійснено перерахування криптовалюти на рахунки, попередньо надані останньому ОСОБА_8 , на загальну суму 511 296 (п'ятсот одинадцять тисяч двісті дев'яносто шість) USDT.

Після цього 22.01.2024 представником BANK OF AMERICA INVESTIGATIONS DEPARTMENTS надіслано ОСОБА_14 вимогу щодо повернення грошових коштів, які надійшли на його рахунок, у зв'язку їх нецільовим використанням платником, тобто юридичною особою - резидентом країни Канада «9404-0821 Quebec inc.», фактичним власником яких була згадана банківська установа країни Канада.

Унаслідок протиправних дій ОСОБА_8 та наразі невстановлених досудовим розслідуванням осіб, серед яких особи на ім'я ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , ОСОБА_14 у період із 05.12.2023, по 10.01.2024 заподіяно майнову шкоду в розмірі 511 296 (п'ятсот одинадцять тисяч двісті дев'яносто шість) USDT, що відповідно до курсу Національного банку України на момент скоєння злочину становить 19 544 443 грн, тобто є особливо великим розміром.

Так, підозрюваний ОСОБА_8 , неодноразово викликався до слідчого у спосіб, передбачений ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, однак, до місця виклику підозрюваний не прибув, і переховується від органів слідства та суду.

Згідно відомостей, наданих Державною прикордонною службою України, ОСОБА_8 13.05.2024 року покинув територію України та більше не повертався.

Разом з тим, в органу досудового розслідування є фактичні дані, які вказують на те, що підозрюваний на даний час переховується на території країн Європейського Союзу.

16.01.2025 року, зважаючи на те, що місцезнаходження вказаного підозрюваного не відоме, останній перебуває за межами України, беручи до уваги тяжкість покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років за вчинення особливо тяжких злочинів, у яких він підозрюється, зважаючи на те, що підозрюваний переховується від органів досудового слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності, ОСОБА_8 оголошено в розшук, в тому числі 18.02.2025 року останнього оголошено у міжнародний розшук, про що винесені відповідні постанови.

Орган досудового розслідування вважає наявними всі законні підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, враховуючи те, що він підозрюється у вчиненні зокрема особливо тяжкого злочину та наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити незаконний вплив на потерпілих та свідків; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 лютого 2025 року задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_11 , погоджене з прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_12 , у кримінальному провадженні № 42023220000000194 від 08.08.2023, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190 КК України.

Обрано у кримінальному провадженні № 42023220000000194 від 08.08.2023, відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Харків, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Роз'яснено, що у такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Колегія суддів погоджується з вищенаведеними висновками слідчого судді, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як на підставах та у порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 КПК України, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.

Слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу (ч. 6 ст. 193 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Положеннями ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97 ВР (далі - Конвенція) визначено, що нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Конвенції, законними є арешт або затримання особи, здійснені з метою допровадження особи до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Обираючи підозрюваному ОСОБА_8 у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190 КК України.

На підставі наданих органом досудового розслідування матеріалів, які обґрунтовують клопотання, колегія суддів встановила, що зазначені у клопотанні обставини підозри підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних.

Зокрема, обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_8 та причетність підозрюваного до інкримінованих йому кримінальних правопорушень, підтверджується долученими до клопотання матеріалами кримінального провадження у їх сукупності:

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_13 , в ході допиту якого встановлено причетність підозрюваного ОСОБА_8 ;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_14 , в ході допиту якого встановлено причетність підозрюваного ОСОБА_8 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_20 , в ході допиту якого встановлено причетність підозрюваного ОСОБА_8 ;

- протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_3 , в ході якого вилучено мобільний телефон марки «Apple» iPhone 15 Pro Max, мобільний телефон марки «Apple» iPhone, 2 ноутбуки марки «Apple» та документи;

- протоколами оглядів речей, а саме мобільного телефону марки «Apple» iPhone 15 Pro Max, мобільного телефону марки «Apple» iPhone, 2 ноутбуки марки «Apple» та документи, де під час огляду зафіксовано, листування із учасниками вказаної групи, які знаходяться у Канаді, в переписці є криптовалютні гаманці, на які в подальшому перераховувались кошти та нотатки із розподілом коштів, отриманих внаслідок вчинення шахрайств із криптовалютою;

- протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно підозрюваних та інших осіб;

- відповіддю криптовалютної біржі в порядку ст. 93 КПК України щодо гаманців, які використовувались в злочинній діяльності;

- оглядами інформації, наданої криптовалютними біржами, в ході огляду яких встановлено розподіл коштів між учасниками групи.

Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність по справі інформації, яка може переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_8 своїми діями, про які йдеться у повідомленні про підозру, вчинив інкриміновані йому кримінальні правопорушення.

Крім того, слідчим суддею визнано доведеними вказані у клопотанні слідчого ризики, передбачені п.п 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експерта у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.

Зокрема, наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризик переховування від органів досудового розслідування та суду) обґрунтовується тим, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, яке має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлений тяжкими наслідками у вигляді вчинення злочину у особливо великих розмірах, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від п'яти до дванадцяти років, а отже йому загрожує тяжке покарання, у разі визнання винним в інкримінованих злочинах.

Ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України (знищення, приховування або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінальних правопорушень) обґрунтовується тим, що наразі органом досудового розслідування проводяться заходи, направлені на встановлення місцезнаходження частини речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а тому, перебуваючи на волі ОСОБА_8 , зможе вчинити дії, спрямовані на їх знищення чи спотворення з мстою унеможливлення їх використання як доказів у кримінальному провадженні.

Колегія суддів вважає також доведеним ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо незаконного впливу на інших учасників провадження, який виражається у тому, що ОСОБА_21 , перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може незаконно впливати на інших учасників кримінального провадження, зокрема потенційних підозрюваних, свідків та потерпілих. Вказані обставини дають підстави вважати, що ОСОБА_8 , перебуваючи на волі, може допомагати невстановленим особам - учасникам злочинної групи, які причетні до вчинення вказаного, а також інших кримінальних правопорушень, перешкоджати їх встановленню, та, як наслідок, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, надавати завідомо неправдиві показання у разі їх встановлення та допиту.

У свою чергу, ризики, передбачені п.п. 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, виражаються у тому, що ОСОБА_8 офіційно ніде не працевлаштований, не має законних джерел для існування, що в свою чергу може призвести до того, що, перебуваючи на волі, він продовжить вчиняти інші кримінальні правопорушення проти власності.

З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність обрання виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_8 , оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Оцінюючи можливість обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд апеляційної інстанції насамперед використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу обов'язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов'язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена ч. 1 ст. 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Крім того, слідчим суддею враховано, що згідно відомостей, наданих Державною прикордонною службою України, ОСОБА_8 13.05.2024 року покинув територію України та більше не повертався.

Слідчим суддею також враховано, що 16.01.2025 року, зважаючи на те, що місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_8 не відоме, останній перебуває за межами України, тяжкість покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років за вчинення особливо тяжких злочинів, у яких він підозрюється, беручи до уваги те, що він переховується від органів досудового слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності, ОСОБА_8 оголошено в розшук, в тому числі 18.02.2025 останнього оголошено у міжнародний розшук, про що винесені відповідні постанови. Здійснення розшуку підозрюваного доручено співробітникам Головного відділу кібербезпеки Управління Служби безпеки України в Харківській області.

З наведеного убачається, що слідчим суддею при розгляді клопотання у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України враховано обставини справи в сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв'язку з чим відносно ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який на думку колегії суддів в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного та конкретними ознаками інкримінованих йому кримінальних правопорушень, є обґрунтованим, та підстав для залишення без задоволення клопотання слідчого колегія суддів не вбачає.

Викладені в апеляційних скаргах доводи захисника ОСОБА_6 про те, що обрання запобіжного заходу відбулося без належних підстав, повідомлення про підозру ОСОБА_8 не було вручено особисто, тому він не набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, є безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Водночас, в силу приписів ч. 2 ст. 135 КПК України, у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Аналіз положень ст. 135 КПК вказує на те, що законодавством передбачено низку альтернативних способів сповіщення особи про виклик/повідомлення, водночас такі способи не є взаємовиключними.

Законодавець не встановлює будь-яких заборонних норм щодо здійснення виклику/повідомлення особи, зокрема, телефоном чи електронною поштою, навіть якщо вона тимчасово чи постійно проживає за межами України.

Процесуальне законодавство не пов'язує порядок вручення судового виклику з бажанням учасника провадження одержати такий судовий виклик. Підозрюваний може не ознайомлюватись зі змістом виклику, направленого телефоном або поштою, проте це не може бути свідченням недотримання слідчим визначеного КПК порядку сповіщення підозрюваного про час та місце його виклику.

З аналізу положень Законів України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», Порядку провадження за заявами про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне місце проживання, Податкового кодексу України, Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, у випадку зміни проживання у зв'язку з виїздом за кордон особа має виконати певні обов'язки та здійснити певні дії, необхідні для зміни свого місця проживання, а саме: зняття з реєстрації місця проживання; внесення відомостей до паспорта громадянина України для виїзду за кордон в частині, що стосується оформлення виїзду на постійне проживання за кордон; подання довідки про реєстрацію місця проживання.

Без проходження вказаних процедур не може відбуватися автоматична зміна статусу відповідної особи і вона продовжує вважатися такою, що має постійне місце проживання в Україні, оскільки зміна місця проживання не відбувається автоматично, з огляду на строк фактичного проживання особи за встановленою адресою. Визначення місця проживання особи для направлення повістки/повідомлення жодним чином не обумовлюється терміном її можливої відсутності за визначеною згідно законодавства адресою місця проживання (у тому числі від терміну відсутності відповідної особи на території України протягом окремого періоду).

Процедура зміни місця проживання потребує від особи здійснення активних дій, а у разі зайняття пасивної позиції, особа свідомо наражає себе на можливі негативні наслідки, які можуть настати з причин не проведення відповідних процедур, пов'язаних зі зміною місця проживання.

Згідно відомостей, наданих Державною прикордонною службою України, ОСОБА_8 13.05.2024 року покинув територію України та більше не повертався.

При цьому, в органу досудового розслідування є фактичні дані, які вказують на те, що підозрюваний на даний час переховується на території країн Європейського Союзу.

Так, органом досудового розслідування вжито всіх заходів на встановлення місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_8 , проте встановити його фактичне місцезнаходження не виявилось можливим.

У зв'язку із тим, що підозрюваний був відсутній за місцем постійного проживання, повідомлення про підозру було вручено всіма можливими альтернативними способами, а саме направлено на адреси реєстрації та проживання, а також вручено дружині підозрюваного.

При цьому, матеріали провадження не містять відомостей про те, що на момент вручення повідомлення про підозру в реєстрі актів цивільного стану було внесено відомості про розірвання шлюбу між ОСОБА_15 до ОСОБА_8 .

Таким чином, дії органу досудового розслідування щодо вручення повідомлення про підозру шляхом скерування за всіма відомими слідству адресами ймовірного перебування підозрюваного, а також вручення дружині підозрюваного, узгоджуються із вимогами чинного КПК України щодо повідомлення про підозру особи, місцезнаходження якої станом на день вчинення певних процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень не встановлено.

Положеннями ч. 6 ст. 193 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Отже, законодавцем передбачено можливість обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за наявності декількох обставин, які одна від одної не залежать.

У зв'язку із перебуванням підозрюваного за межами України та переховування від органів досудового розслідування, останнього оголошено у розшук, а в подальшому - у міжнародний розшук, що підтверджується постановою слідчого від 18.02.2025 року, яка в свою чергу оскарженню та скасуванню не підлягає.

Отже, КПК України передбачено спеціальну процедуру вирішення питання, коли особа, щодо якої ставиться питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оголошена у міжнародний розшук.

Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або особа перебуває за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, то слідчий, прокурор оголошує його розшук. Зі змісту даної норми закону випливає, що такий розшук може бути державним, міждержавним, міжнародним. Особа оголошується в міжнародний розшук після або одночасно з оголошенням в державний розшук. За наявності підтвердження відомостей про виїзд розшукуваної особи з України міжнародний розшук оголошується негайно. Міжнародний розшук не замінює собою міждержавний розшук в межах певного кола держав і може здійснюватися паралельно з ним.

Чинний КПК України не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особа перебуває у будь-якому із видів розшуку, однак регламентує, що про оголошення розшуку (державного, міждержавного, міжнародного) має бути винесена органом досудового розслідування відповідна постанова (ч. 2 ст. 281 КПК України), що в даному випадку і було здійснено шляхом винесення постанови про оголошення ОСОБА_22 в державний і міжнародний розшуки.

Винесена слідчим або прокурором на підставі ст. 281 КПК постанова про оголошення розшуку підозрюваного у подальшому є підставою для здійснення розшуку оперативним підрозділом, якому доручено здійснювати розшук підозрюваного, усіх необхідних розшукових заходів в межах державного розшуку, або для звернення за міжнародною правовою допомогою - при міждержавному або міжнародному розшуку. Тобто оголошення розшуку підозрюваного на підставі ст. 281 КПК не має будь-якого обмеження за територією в межах держави або за межами України.

Фактично дата винесення органом досудового розслідування постанови про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук, її скерування з відповідними матеріалами до РА Укрбюро Інтерполу та внесення відомостей про це до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є початком перебування особи в міжнародному розшуку в розумінні вимог ст. 281 КПК України, а будь-яких інших документів, зокрема, довідки Інтерполу, витягу з бази Інтерполу тощо, зазначена норма закону не вимагає.

Так, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є одним із обов'язкових документів, на підставі якого уповноважений орган запитує публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення щодо осіб, які розшукуються з метою їх затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в Україну (Інструкція про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затверджена спільним наказом МВС України, ОГП, НАБ України, СБ України, ДБР, Мінфіну України, Мін'юсту України від 17 серпня 2020 року № 613/380/93/228/414/510/2801/5).

Після затримання особи за межами України, слідчий, прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, або суд, який розглядає справу чи яким ухвалено вирок, готує клопотання про видачу особи в Україну, до якого серед інших документів обов'язково додається засвідчена копія ухвали слідчого судді або суду про тримання особи під вартою, якщо видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 575 КПК).

Тобто, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є документом, на підставі якого здійснюється затримання особи за межами України, ухвалюється рішення про застосування екстрадиційного арешту для забезпечення видачі особи з метою притягнення до кримінальної відповідальності та здійснюється доставка особи на територію України до місця кримінального провадження.

Таким чином, прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук, а тому у сторони обвинувачення наявне право на звернення із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України, що спростовує доводи сторони захисту щодо відсутності оголошення міжнародного розшуку підозрюваного, як ключового елемента для обрання підозрюваному запобіжного заходу.

Викладені в апеляційних скаргах доводи про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_8 підозри, неправильність правової кваліфікації та її штучне завищення колегія суддів вважає безпідставними, оскільки наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, на даному етапі досудового розслідування свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190 КК України.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані, у колегії суддів наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Ионкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.

Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07- Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Крім того, колегія суддів враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, належності та допустимості зібраних у справі доказів, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.

Сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

Посилання апелянта на недоведеність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає безпідставними.

Ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Враховуючи характер, тяжкість та конкретні обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8 , характер, специфіку та обставини інкримінованих йому дій, дані про особу підозрюваного у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні доведено існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають значення для кримінального провадження; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення.

Дослідивши доводи сторони захисту у цій частині, колегія суддів дійшла висновку про відсутність у справі належних доказів, які б підтверджували, що встановлені слідчим суддею ризики на день апеляційного розгляду клопотання відсутні.

Всі інші обставини, на які посилалась сторона захисту під час апеляційного розгляду, не є безумовними підставами для скасування оскаржуваного рішення та висновків слідчого судді не спростовують.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.

За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування ухвали слідчого судді.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 193, 199, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 лютого 2025 року - закрити у зв'язку з відмовою апелянта від апеляційної скарги.

Апеляційні скарги захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25 лютого 2025 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

______________ ________________ ________________

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4