Ухвала від 20.11.2025 по справі 824/83/25

Унікальний номер справи 824/83/25

Номер апеляційного провадження 22-вк/824/74/2025

Суддя у суді першої інстанції Л. Д. Поливач

УХВАЛА

20 листопада 2025 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Поливач Л. Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву PGE SHIPPING LIMITED (ПіДжіI Шиппінг Лімітед) про визнання та надання дозволу на виконання Остаточного Арбітражного Рішення арбітрів Лондонської асоціації морських арбітрів Марка Гамшера та Крістофера Мосса від 24.06.2024, ухваленого у справі за позовом AYZ SHIPPING LIMITED (ЕйВайЗі Шиппінг Лімітед), PGE SHIPPING LIMITED (ПіДжіI Шиппінг Лімітед) до LLC UGTC TRADE (ТОВ «УЗТК ТРЕЙД») про стягнення заборгованості за угодою фрахтування,

УСТАНОВИВ:

У липні 2025 року PGE SHIPPING LIMITED (ПіДжіI Шиппінг Лімітед) звернулося до Київського апеляційного суду із заявою про визнання та надання дозволу на виконання Остаточного Арбітражного Рішення арбітрів Лондонської асоціації морських арбітрів Марка Гамшера та Крістофера Мосса від 24.06.2024, ухваленого у справі за позовом AYZ SHIPPING LIMITED (ЕйВайЗі Шиппінг Лімітед), PGE SHIPPING LIMITED (ПіДжіI Шиппінг Лімітед) до LLC UGTC TRADE (ТОВ «УЗТК ТРЕЙД») про стягнення заборгованості за угодою фрахтування, у якій заявник вказав вимогу видати виконавчий лист на його примусове виконання, та просить покласти на боржника судові витрати.

В обгрунтування заяви зазначено, що 24.06.2024 Арбітрами Лондонської асоціації морських арбітрів, Марком Гамшером та Крістофером Моссом (далі також - Трибунал) було винесено Остаточне Арбітражне рішення, місце прийняття рішення - Лондон, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії (далі також - Арбітражне рішення), яким було задоволено позовні вимоги компанії PGE SHIPPING LIMITED (далі також - Позивач, Власник, Менеджер) проти LLC UGTC TRADE (ТОВ «УЗТК ТРЕЙД», код ЄДРПОУ 43075713) (далі також - Відповідач, Фрахтувальник) щодо демереджу та простою за Договором Фрахтування від 16.06.2022, а також щодо відшкодування збитків за Договором Фрахтування від 22.06.2022 та вирішено стягнути з Фрахтувальників суму в розмірі 316 658,00 доларів США разом із відсотками на цю суму в розмірі 5% річних, що нараховуються з тримісячною капіталізацією починаючи з 22.09.2022 і до дати фактичної виплати. Також рішенням міжнародного комерційного арбітражу було присуджено, що Фрахтувальники мають сплатити судновласникам їхні юридичні та арбітражні витрати, включаючи витрати на складання цього рішення в сумі 10 900,00 фунтів стерлінгів, за умови, що якщо судновласники сплатили якусь частину цієї суми заздалегідь, вони мають право на негайне відшкодування цієї суми разом із відсотками за ставкою 5% річних, нарахованими щоквартально з 11.09.2024 до дати відшкодування.

Крім того вказано, що LLC UGTC TRADE (ТОВ «УЗТК ТРЕЙД») було належним чином повідомлено про призначення арбітра, Позивач та Відповідач добровільно призначили арбітрів зі своєї сторони відповідно до Процедури. Відповідач повністю підтвердив погоджену в арбітражному застереженні підсудність спору, а саме, Лондонську асоціації морських арбітрів (ЛАМА) та підкорився даній юрисдикції та не заперечував і не оскаржував її в арбітражному провадженні. Відповідача було належним чином сповіщено про арбітражний розгляд, представники LLC UGTC TRADE (ТОВ «УЗТК ТРЕЙД») подавали свої пояснення та заперечення в рамках арбітражного провадження. LLC UGTC TRADE (ТОВ «УЗТК ТРЕЙД») було активним учасником арбітражного провадження.

Заявник вказує на те, що Рішення від 24.06.2024, винесене арбітрами Лондонської асоціації морських арбітрів, Марком Гамшером та Крістофером Моссом є повністю законим, відповідає Процедурі розгляду Лондонської асоціації морських арбітрів (ЛАМА) від 2021. Зміст та висновки суду викладені у Рішенні від 24.06.2024 достеменно відомі та зрозумілі LLC UGTC TRADE (ТОВ «УЗТК ТРЕЙД»). Рішення міжнародного комерційного арбітражу не було оскаржене протягом 28 днів з 24.06.2024 як передбачено в пункті 70 (3) Закону про арбітраж 1996, воно не було скасовано або змінено та залишається остаточним і обов'язковим для Сторін та може бути визнане та виконане на території України.

Крім того у заяві PGE SHIPPING LIMITED (ПіДжіI Шиппінг Лімітед) зазначило про понесення витрат за призначення арбітра, які підлягають відшкодуванню боржником, відповідно до п. 44 (C) Арбітражного Рішення, зокрема за сплату 02.09.2024 50% витрат на складання рішення міжнародного комерційного арбітражу в розмірі 5 450,00 фунтів стерлінгів, та сплату 11.09.2024 другої частини витрат на складання цього Арбітражного рішення в розмірі 5 450,00 фунтів стерлінгів. Саме з цієї дати підлягають нарахуванню відсотки за ставкою 5% річних на розмір арбітражних витрат, нарахованими щоквартально з 11.09.2024 до дати відшкодування. Додатково звертає увагу, що лише 12.09.2024, після сплати всіх арбітражних зборів Позивачем Трибунал надіслав Сторонам текст Остаточного Арбітражного Рішення Лондонської асоціації морських арбітрів від 24.06.2024. Оскільки заявником було оплачено всю суму арбітражних витрат в розмірі 10 900,00 фунтів стерлінгів, пов'язаних з цим остаточним рішенням від 24.06.2024, а також витрати за призначення арбітра в сумі 700 фунтів стерлінгів, отже вся сума підлягає стягненню з LLC UGTC TRADE (ТОВ «УЗТК ТРЕЙД») на підставі п. 44 (С) Остаточного Арбітражного Рішення Лондонської асоціації морських арбітрів від 24.06.2024.

Таким чином, компанія PGE SHIPPING LIMITED (ПіДжіІ Шиппінг Лімітед) просить визнати та надати дозвіл на виконання Арбітражного Рішення від 24.06.2024 та видати виконавчий лист на примусове виконання Арбітражного Рішення арбітрів Лондонської асоціації морських арбітрів, Марка Гамшера та Крістофера Мосса про стягнення з компанії LLC UGTC TRADE (ТОВ «УЗТК ТРЕЙД»): - збитки в сумі 316 658,00 доларів США разом із відсотками на цю суму в розмірі 5% річних, що нараховуються з тримісячною капіталізацією починаючи з 22.09.2022 до дати відшкодування; - арбітражні витрати, включаючи витрати на призначення в розмірі 700 00 фунтів стерлінгів разом із відсотками за ставкою 5% річних, нарахованими щоквартально з 13.11.2023 до дати відшкодування; - та арбітражні витрати на складання цього рішення в сумі 10 900,00 фунтів стерлінгів разом із відсотками за ставкою 5% річних, що нараховуються з тримісячною капіталізацією починаючи з 11.09.2024 до дати відшкодування; витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 514,00 грн та витрат на правову допомогу.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 серпня 2025 року LLC UGTC TRADE (ТОВ «УЗТК ТРЕЙД») запропоновано надати заперечення щодо заяви PGE SHIPPING LIMITED (ПіДжіІ Шиппінг Лімітед) про визнання та надання дозволу на приміусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу.

22 серпня 2025 року на адресу суду надійшли заперечення представника LLC UGTC TRADE (ТОВ «УЗТК ТРЕЙД») Нефьодової А. О., у яких зазначено, що боржник просить відмовити у визнанні та наданні дозволу на виконання на території України Арбітражного рішення від 24.06.2024, винесеного арбітрами Лондонської асоціації морських арбітрів, місце прийняття рішення - Лондон, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, яким було задоволено вимоги позивача до LLC UGTC TRADE (ТОВ «УЗТК ТРЕЙД» .

Відповідач звертає увагу суду та наголошує на тому, що відсутнє підтвердження того, що LLC UGTC TRADE (ТОВ «УЗТК ТРЕЙД») надавала свою згоду на укладення договорів фрахтування та згоду на всі положення та умови, які зазначені в них, включаючи і арбітражне застереження. Саме тому, будь - які наслідки, щодо виконання та/або не виконання договорів не можуть застосовуватися до сторони, якщо вона не надавала свою згоду на укладення того чи іншого договору та не погоджувала його умови. Формулювання арбітражного застереження: «Арбітраж у Лондоні. Застосовується англійське право» суперечить п. с) ст. V Конвенції, оскільки на відповідне арбітражне застереження не надана згода ТОВ «УЗТК ТРЕЙД», оскільки воно є частиною, наче б то укладених договорів фрахтування, де відсутнє підтвердження того, що ТОВ «УЗТК ТРЕЙД» надавало згоду на укладення відповідних договорів, а відповідно і не надавало згоду на зазначене арбітражне застереження. Зокрема, арбітражне застереження не містить формулювання, яким визначено, які спори передаються сторонами договору на розгляд арбітражу, або всі спори сторін можуть бути передані на розгляд арбітражу. Тобто, ані конкретизації, ані узагальнення відповідне арбітражне застереження не містить. Фактично арбітражне застереження констатує факт того що, арбітраж знаходиться у Лондоні. Також, формулювання після крапки: «англійське право застосовується» також не надає розуміння для чого застосовується англійське право до всіх положень Договору або лише його частини. Крім того, у відповідному арбітражному застереженні взагалі відсутне згадування про потенційні спори, які можуть виникнути між сторонами, тобто взагалі відсутнє розуміння того, як діяти сторонам при наявності у них якогось спірного питання. Саме тому, відповідач звертає увагу суду на те, що виходячи із такого словосполучення «Арбітраж у Лондоні. Застосовується англійське право» відсутнє розуміння того, які ж все ж таки спори передаються на розгляд арбітражу із місцезнаходженням у Лондоні та чи передаються взагалі, а також до чого все ж таки застосовується англійське право, та яким чином сторони врегульовують свої спірні питання. Аналогічний висновок зробив Київський апеляційний суд у справі № 824/191/21.

Відповідач вважає, що за таким формулюванням арбітражне застереження фактично відсутнє у наданих заявником договорах фрахтування, відсутнє волевиявлення і згода відповідача на підписання відповідного арбітражного застереження, відсутнє підтвердження повноважень будь-якого представника відповідача, який би мав правого давати згоду та підтвердив певне арбітражне застереження, відсутнє розуміння того чи передаються спори до арбітражу в Лондоні і які саме, та взагалі відсутня процедура вирішення сторонами договору якось спірних питань.

Пунктом 33 Арбітражного рішення, наданого заявником, значено наступне: «Власники вимагали як компенсацію різницю між очікуваним прибутком за Другою угодою фрахтування і фактично отриманим прибутком за чартером» ПП. (В) п. 44 Арбітражного рішення, «арбітри прийняли рішення про негайну виплату відповідачем заявнику суму в розмірі - 316 658 дол. США з відсотками у розмірі 5% річних починаючи з 22.09.2022 р. і до дати відшкодування.» Враховуючи висновки зазначені в Арбітражному рішення наданому позивачем, йому було задоволено вимогу про компенсацію між потенційно можливим прибутком і отриманим, тобто компенсацію - потенційно можливого прибутку, що не є ані неустойкою в розумінні цивільного законодавства України, ані якоюсь іншою мірою відповідальності. Також вказано про відсотки, які нараховуються за період з 22.09.22 і до не зрозумілої кінцевої дати. Сама суть здійснення будь-якої підприємницької діяльності полягає в отриманні прибутку певним підприємством в майбутньому шляхом здійснення ним тих чи інших дії, а беручи до уваги Арбітражне рішення можливість отримання потенційного прибутку заявника перекладено на відповідача, якого було зобов'язано до його сплати. Також, враховуючи п. 6 ст. 468 ЦПК України, предмет спору, який виник між сторонами, за законами України має та може бути розглянутий на території України. Але, враховуючи положення ст. ст. 526 - 527, 610 - 615, 623 - 625 ЦК України, ст. ст. 193 - 199, 224 - 226, 230 - 237 ГК України, в національному законодавстві відсутній такий вид відповідальності та/або компенсацій, як компенсація за потенційну можливість отримання прибутку. Відповідач звертає увагу суду, що ч. 6 ст. 232 ГК України, строк нарахування штрафних санкцій припиняється після спливу 6 місяців від дня коли зобов'язання мало б бути виконано. Тобто, національним законодавством України визначений вичерпний перелік відповідальності одного підприємства перед іншим, де жодним чином не визначено відшкодування за потенційно можливий отриманий прибуток, та визначені певні межі нарахування відсотків за порушення такого зобов'язання. Відсотки про, які зазначається в Арбітражному рішенні: «…з відсотками у розмірі 5% річних починаючи з 22.09.2022 і до дати відшкодування», мають деяку схожість із штрафом, як передбачено ч. 2 ст.549 ЦК України, а саме: штраф це неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Як зазначено в арбітражному рішенні, визначена фактична нескінченність нарахування відсотків, так як кінцевий строк нарахування відсотків не має конкретної дати, що нівелює саме по собі принцип відповідної міри забезпечення виконання зобов'язання, оскільки в першу чергу відсотки несуть в собі спонукання іншої сторони договору не порушувати його умови, а не покарання особи. Також, у випадку нескінченості нарахування відсотків, як результат призведе до без підставного збагачення іншої сторони за рахунок іншої, що протирічить принципу відновлення майнового стану особи право якої порушено. Отже, спір про потенційну можливість прибутку, який би був заявлений стороною не міг би бути розглянути на території України оскільки, вид таких компенсацій не передбачений чинним законодавством України, а також, як і не передбачено, нескінченності нарахування відсотків.

Відповідач звертає увагу суду на те, що заявником додано до своєї заяви, документ про правовий статус юридичної особи нерезидента заявника PGE SHIPPING LTD (ПіДжіІ Шиппінг Лімітед, Trust Company Complex, Ajeltake Road, Ajeltake Island Majuro, Marshall Islands MH96960 (Траст Компані Комплекс, Аджелтейк Роуд, Аджелтейк Айленд, Маджуро, Республіка Маршаллові Острови МН96960) перекладений на українську мову, де чітко зазначено, що: «це не є належним підтвердженням правового статусу». Отже, заявником станом на дату подання заяви, фактично не підтверджено його належний правовий статут, як юридичної особи зареєстрованої в Республіці Маршаллові Острови, тобто, за наявними документами не має підстав вважати, що позивач належним чином підтвердив свою реєстрацію, як юридичної особи та те, що він має відповідний обсяг цивільної дієздатності для реалізації своїх прав

В рішенні МКАС не зазначено те, що воно набирає або набрало законної сили, зазначена вимога щодо дій сторін за результатами такого рішення, та описано які вимоги Трибунал задовольнив, але посилання на набрання відповідним арбітражним рішенням законної сили - відсуне. Також, відповідно до наданого заявником перекладу витягу із Закону про арбітраж 1996, вказано: «наслідки арбітражного рішення. (1) Якщо сторони не домовилися про інше, арбітражне рішення, винесене арбітражним судом відповідно до арбітражної угоди, є остаточним та обов'язковим. (2) Це не впливає на право особи оскаржити арбітражне рішення за допомогою будь-якої доступної арбітражної процедури апеляції…» Тобто, визначення про остаточність рішення та його обов'язковість - не тотожне поняття із набранням відповідним рішенням законної сили, оскільки далі, законодавець визначає можливість його оскарження. Оскільки, стороні надається право на оскарження рішення, має бути передбачений строк коли все ж таки відповідне рішення вступає в законну силу та з якого моменту воно має виконуватись, оскільки оскарження рішення паралельно з його виконанням не має сенсу в запропонованій законодавцем процедурі його оскарження, а в самому арбітражному рішенні не зазначено строк набрання ним законної сили та іншого документу який свідчив би про його вступ в законну силу заявником не надано.

01 вересня 2025 року представником PGE SHIPPING LIMITED (ПіДжіI Шиппінг Лімітед) Бендюгою М. Д. подано додаткові пояснення, у яких зазначено, що 16.06.2022 між Власником, з однієї сторони, та ТОВ «УЗТК ТРЕЙД», з іншої сторони, було укладено Договір фрахтування (чартер) за положеннями стандартної проформи SYNACOMEX 2000 (далі також - «Перший договір фрахтування»), відповідно до якого Власники передали у фрахт судно т/х «PGE RAIN» IMO 9005857 (далі також - «Судно») для перевезення близько 4 500,00 метричних тонн кукурудзи насипом з порту Рені або Ізмаїл (Україна) до Превези (Греція) на умовах викладених у Першому договорі фрахтування (додаток № 5 до Заяви від 23.07.2025). 22.06.2022 сторони уклали додатковий Договір фрахтування (далі також - «Другий договір фрахтування») («Перший договір фрахтування» та «Другий договір фрахтування» далі разом іменовані «Договори фрахтування»), за яким Власники погодилися здати Судно у фрахт Фрахтувальникам для другого та послідовного рейсу з перевезенням ще одного вантажу приблизно 4 500,00 метричних тонн кукурудзи навалом, також з Рені або Ізмаїла, Україна (додаток № 5 до Заяви від 23.07.2025).

Позивачем надано копію Листа-заяви про відшкодування збитків в обмін на доставку вантажу без пред'явлення оригінального коносамента, який виданий 17.08.2022 саме компанією ТОВ «УЗТК ТРЕЙД» (ЄДРПОУ 43075713) з метою гарантування відшкодування будь-яких збитків Власникам т/х «PGE RAIN» в обмін на доставку вантажу без пред'явлення оригінального коносамента за Першим договором фрахтування від 16.06.2022 для перевезення вантажу насипом з порту Рені або Ізмаїл (Україна) до Превези (Греція). Даний документ, містить повні реквізити компанії ТОВ «УЗТК ТРЕЙД» (ЄДРПОУ 43075713), у тому числі скріплений підписом та печаткою підприємства. Окрім того, з листування між сторонами наданого разом із Заявою від 23.07.2025 щодо вибору арбітрів та погодження застосовних правил чітко вбачається, що компанія ТОВ «УЗТК ТРЕЙД» (ЄДРПОУ 43075713) надала свою безумовну згоду не лише щодо укладення договорів фрахтування, а й у тому числі відносно арбітражного застереження. ТОВ «УЗТК ТРЕЙД» (ЄДРПОУ 43075713) приймала участь у арбітражному провадженні та серед іншого, Остаточне Арбітражне рішення від 24.06.2024 було винесено Арбітрами Лондонської асоціації морських арбітрів, Марком Гамшером та Крістофером Моссом. Саме, Пана Марка Гамшера було призначено компанією ТОВ «УЗТК ТРЕЙД» (ЄДРПОУ 43075713). За правилами міжнародного арбітражу, питання юрисдикції трибуналу повинно було бути заявлене до подання заяв по суті, інакше сторона вважається такою, що прямо чи мовчазно погодилася з юрисдикцією. У даній справі Відповідачі жодного разу не оскаржували юрисдикцію Трибуналу, а навпаки, брали активну участь у процесі та тим самим чітко визнали юрисдикцію арбітражу. Сторона не може одночасно визнавати юрисдикцію у провадженні, а після ухвалення остаточного арбітражного рішення не на її користь почати стверджувати протилежне, Крім того, Відповідачі свідомо не скористалася правом на оскарження рішення у встановлені строки. В свою чергу, Договори фрахтування, які містять арбітражне застереження, охоплюються презумпцією правомірності правочину. Обов'язок доведення наявності підстав для відмови у визнанні і виконанні арбітражного рішення покладається на сторону, яка заперечує проти заяви позивача. Спірні правовідносини у межах розгляду справи ґрунтуються на домовленості сторін (на договірних засадах), а саме Договорах фрахтування, зі змісту Договорів не вбачається факту застосування норми права іноземної держави, яка суперечить та вступає в колізію з чинним цивільним законодавством України, тому публічний порядок України в цьому випадку не порушується. Остаточне Арбітражне рішення від 24.06.2024 не створює для боржника обов'язку сплатити за щось протизаконне чи аморальне, не свідчить про порушення бюджетного законодавства. Обставини, встановлені Остаточним Арбітражним рішенням від 24.06.2024, не стосуються суспільних, економічних та соціальних основ держави України, вказане рішення ухвалене у спорі, передбаченому арбітражною угодою та виключно щодо боржника як окремої юридичної особи та самостійного учасника господарського обороту, тому виконання зазначеного рішення не суперечить публічному порядку України, її незалежності, цілісності, самостійності та недоторканості, конституційним правам, свободам, гарантіям. Визнання та виконання цього арбітражного рішення не буде суперечити публічному порядку України.

Більше того, національним законодавством встановлено, що вимога про відшкодування збитків у вигляді неодержаного прибутку підлягає обґрунтуванню тим, що внаслідок протиправних дій відповідача, зокрема невиконання ним своїх обов'язків, позивач набуває право на компенсацію таких збитків. Відповідно до положень статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Разом з тим, національний суд не має повноважень з перегляду рішень міжнародного комерційного арбітражу по суті вирішення спору, а Відповідач у свою чергу під час арбітражного розгляду жодним чином не спростував доводів Позивача. У межах процедури визнання та надання дозволу на виконання арбітражного рішення на території України суд уповноважений надати дозвіл на його виконання саме в тому обсязі, в якому вимоги були прямо визначені та присуджені Трибуналом в Арбітражному рішенні. Якщо арбітражним рішенням чітко встановлено розмір основної заборгованості та відсотків, що підлягають нарахуванню з конкретної дати і до моменту фактичного виконання, такі суми підлягають визнанню та виконанню в повному обсязі, без будь-яких скорочень, модифікацій чи перегляду по суті. Відтак усі суми, прямо зазначені в арбітражному рішенні як належні до сплати, включаючи присуджені відсотки, мають бути відображені у виконавчому документі та стягнені у повному обсязі з Боржника.

Також представник вказала на те, що Компанія PGE SHIPPING LTD (ПіДжіІ Шиппінг Лтд) зареєстрована в Реєстрі корпорацій Республіки Маршаллові Острови. Відповідно до Свідоцтва про належний стан юридичної особи, виданого Реєстратором корпорацій The Trust Company of the Marshall Islands, Inc. 8.04.2022, компанія має статус чинної (subsisting corporation) та виконала всі зобов'язання щодо сплати податків і зборів, що підлягали сплаті на дату видачі сертифіката. Реєстраційний номер компанії - 103157. Зареєстрований агент - The Trust Company of the Marshall Islands, Inc., Trust Company Complex, Ajeltake Road, Ajeltake Island, Majuro, Marshall Islands MH96960.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 вересня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні у м. Києві з викликом (повідомленям) учасників справи та їх представників.

Заявою від 08 жовтня 2025 року компанія PGE SHIPPING LIMITED (ПіДжіІ Шиппінг Лімітед) повідомила про намір стягнення судових витрат та надання відповідних доказів протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 жовтня 2025 року заяву PGE SHIPPING LIMITED (ПіДжіI Шиппінг Лімітед), подану представником Бендюгою Маргаритою Дмитрівною, про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на всіх рахунках в усіх банківських та інших фінансово-кредитних установах, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «УЗТК ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ: 43075713, 69002, Україна, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вулиця Крива Бухта, будинок, 2) у межах суми 15 074 498 гривень 50 копійок.

23 жовтня 2025 року представником компанії PGE SHIPPING LIMITED (ПіДЖіІ ШИППІНГ ЛІМІТЕД) Бендюгою М. Д. подано заяву про стягнення з компанії ТОВ «УЗТК ТРЕЙД» (LLC UGTC TRADE) 881 385,11 грн судових витрат, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу та інших витрат у зв'язку з розглядом справи.

У заяві зазначено, що відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат від 23.07.2025, який було подано разом із заявою про визнання і надання дозволу на виконання арбітражного рішення сума судових витрат складала 143 833,84 грн. та включала: - 100 000,00 грн. витрат на правову допомогу; - 5 000,00 грн. витрати з перекладу документів складених іноземною мовою; - 1 514,00 грн. витрати зі сплати судового збору за подання заяви про визнання арбітражного рішення; - 639 фунтів витрати за отримання оригіналу та легалізацію (проставлення апостилю) арбітражного рішення; - 1 500,00 грн. поштові витрати.

Даним клопотанням компанія PGE SHIPPING LIMITED подає до суду остаточний розрахунок понесених судових витрат. 10.07.2025 Адвокатське Об'єднання «БЛЕК СІ ЛО КОМПАНІ», код ЄДРПОУ 45325413, та іноземна компанія PGE SHIPPING LTD, реєстраційний номер 103989, уклали Угоду про надання правової допомоги № 172-07-М-2025. Представництво компанії PGE SHIPPING LTD у даній цивільній справі здійснюється адвокатом Бендюгою М. Д., яка є адвокатом та учасником АО «БЛЕК СІ ЛО КОМПАНІ», що підтверджується витягом з Єдиного реєстру адвокатів України. Відповідно до п. 1.1. Угоди про надання правової допомоги № 172-07-М-2025 від 10.07.2025 правова допомога надається Адвокатським об'єднанням щодо захисту прав та представництва інтересів Клієнта щодо визнання та надання дозволу на виконання Остаточного Арбітражного Рішення арбітрів Лондонської асоціації морських арбітрів Марка Гамшера та Крістофера Мосса від 24 червня 2024 року, у тому числі вжиття забезпечувальних заходів, пред'явлення судових рішень та ухвал до примусового виконання та виконання інших додаткових доручень Клієнта. Відповідно до п. 5.1. за надання правової допомоги Клієнт зобов'язується оплатити Адвокату винагороду за виконання робіт відповідно до відповідного рахунку (інвойсу/оферти). Оплата згідно цього рахунку (інвойсу/оферти) одночасно є свідченням виконання робіт та надання послуг в повному обсязі, їх прийняття, а також підтвердженням кінцевих розрахунків між Сторонами. Оплата рахунку (інвойсу/оферти) може бути здійснена Третіми сторонами за дорученням Клієнта. Сторони можуть також підписати Акт прийняття наданих послуг та погодити окремий строк здійснення розрахунків. 26.05.2025, АО «БЛЕК СІ ЛО КОМПАНІ» виставили рахунок/інвойс (оферта) № 21 на суму 1 000,00 дол. США. 17.06.2025 даний рахунок було сплачено, що підтверджується доказами здійснення міжнародного переказу коштів (SWIFT) та випискою з банківського рахунку АО «БЛЕК СІ ЛО КОМПАНІ». Також, з огляду на те, що існують правомірні очікування прийняття рішення у справі за результатом судового слухання, яке відбудеться 23.10.2025, напередодні, 22.10.2025 між АО «БЛЕК СІ ЛО КОМПАНІ» та PGE SHIPPING LTD було підписано відповідний Акт прийняття наданих послуг №000137.139.25 від 22.10.2025 за Угодою про надання правової допомоги від 10.07.2025. Відповідно до Акту прийняття наданих послуг №000137.139.25 від 22.10.2025, АО «БЛЕК СІ ЛО КОМПАНІ» та PGE SHIPPING LTD погодили, що за надання правової допомоги Клієнт зобов'язується оплатити Адвокату винагороду у розмірі 20 000,00 доларів США. Оплата винагороди у розмірі 20 000,00 доларів США здійснюється протягом 30 банківських днів після фактичного виконання рішення Київського апеляційного суду у справі №824/83/25 шляхом отримання присуджених Замовнику (Клієнту) сум на рахунок Виконавця (Адвокатського об'єднання) та/або безпосередньо Замовника (Клієнта). Для підтвердження обсягу наданих послуг до суду надано детальний опис виконаних робіт.

Заявник зазначив, що дана справа ускладнена наявністю іноземного елемента (заявника), а переважна більшість доказів у даній справі складена іноземною мовою, що зумовило беззаперечне залучення додаткових спеціалістів тобто, перекладачів. Дане провадження щодо визнання та надання дозволу на виконання арбітражного рішення є специфічною категорією цивільних справ, а також дані справи мають виключну підсудність. Окрім того, має місце встановлення норм іноземного права, зокрема законодавства Великої Британії, Шотландії, Уельсу та Північної Ірландії, а також застосування положень міжнародних договорів таких як Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року (Нью-Йоркська конвенція 1958), Закону про арбітраж 1996, тощо. Саме дії відповідача з відчуження свого належного йому раніше майна зумовили необхідність звернення до суду із заявою про забезпечення позову, а також надання додаткових доказів для підтвердження наявності зобов'язань відповідача. Під час підготовки до участі у справі, було досліджено значну частину судової практики українських судів та опрацьовано особливості укладення договорів фрахтування, тощо. Безумовної уваги також заслуговує значна сума основних вимог заявника, а саме - 316 658,00 доларів США разом із відсотками на цю суму в розмірі 5% річних.

Також вказано, що компанія PGE SHIPPING LTD понесла інші витрати у зв'язку із розглядом даної справи. а саме зі сплати судового збору у розмірі 1 514,00 грн.

З огляду на необхідність надання нотаріальної копії арбітражного рішення та здійснення легалізації (проставлення апостилю), компанія PGE SHIPPING LTD також сплатила 639 фунтів, що підтверджується рахунком № 25938 від 20.05.2025. Так як переважна більшість документів, поданих до суду у даній справі, складені іноземною мовою, що вимагало виготовлення професійного перекладу з англійської мови на українську мову, тому АО «БЛЕК СІ ЛО КОМПАНІ» в інтересах PGE SHIPPING LTD було сплачено 9 300,00 грн., що підтверджується копією рахунку № 40 від 29.08.2025 на суму 1 200,00 грн та копією платіжної інструкції № 249 від 02.09.2025, а також копією рахунку № 42 від 12.09.2025 на суму 8 100,00 грн, та копією платіжної інструкції № 71 від 23.09.2025.

18.11.2025 на адресу суду надійшли заперечення представника LLC UGTC TRADE (ТОВ «УЗТК ТРЕЙД») Нефьодової А. О. на заяву позивача щодо стягнення судових витрат.

ТОВ «УЗТК ТРЕЙД» вважає, що клопотання заявника не підлягає задоволенню, а судові витрати не підлягають стягненню з ТОВ «УЗТК ТРЕЙД», оскільки відповідно до наданих платіжних інструкцій та рахунків відсутня ідентифікація того, що послуги з перекладу надавались стосовно документів, які використовувались у справі № 824/83/25. Заявником не надано жодного підтвердження ані оплати 639 фунтів, ані вимоги з необхідності такої оплати. Посилання заявника на додаток 12, який наче б то підтверджує оплату, є необґрунтованим, оскільки, в першу чергу документ в додатку 12 не має перекладу на українську мову, а тому ані прочитати, ані ідентифікувати його, ані дослідити такий документ, як письмовий доказ у справі відповідно до ст. 95 ЦПК України, об'єктивної можливості не має. Стосовно посилання заявника на послуги з підготовки клопотання про стягнення судових витрат від 22.10.2025, та підготовка такого клопотання не є частиною послуг витрат на правничу допомогу, оскільки це є фактично наданням стороною доказів того, що ця правнича допомога надавалась, на це неодноразово наголошував Верховний Суд у постановах від 31.08.2022 у справі №914/1564/20, у додаткових постановах від 20.09.2023 у справі №922/838/22, від 14.09.2023 у справі №911/3076/21, від 06.09.2023 у справі №914/131/22, від 30.08.2023 у справі №911/3586/21, від 25.07.2023 у справі №914/4092/21, від 07.02.2023 у справі №922/4022/20, від 23.08.2022 у справі №909/328/18, від 05.07.2022 у справі №910/10507/21. Включення в опис клопотання про стягнення судових витрат від 22.10.2025.

Зокрема зазначено, що не ознайомлюючись із документами наданими Клієнтом не можливо сформувати відповідний документ, так як вони є складовою частиною підготовки самої заяви про визнання та виконання рішення іноземного суду, тому поділяти одну цілісну дію, як написання заяви про визнання і виконання рішення іноземного суду, на частини є необґрунтованим, оскільки без вчинення однієї дії не можливо вчинити іншу. Включення у послуги з правничої допомоги: аналізу арбітражного рішення, умов ЛАМА (LMAA) 2021 року, закону про арбітраж 1996, є безпідставним, оскільки заява не стосується аналізу суті спору між Власником та Фрахтувальником, а передбачає фактичну легалізацію рішення іноземного суду з метою його виконання.

Крім того, відповідно до наданого Заявником опису робіт, дії/документи Заявника під номерами 2-12 є складовими частинами дії/документу під № 1 - ознайомлення із матеріалами справи наданими Клієнтом. Тобто, Заявник зазначив загальну дію, як ознайомлення з матеріалами справи, а далі окремо розподілив цю ж дію на її складові частини. Тому, об'єктивно вбачається намагання Заявника безпідставно збільшити кількість дій, з метою якимось чином обґрунтувати свої вимоги, щодо стягнення витрат на правничу допомогу. Є незрозумілим посилання Заявника на дослідження платоспроможності Боржника ТОВ «УЗТК ТРЕЙД», оскільки дослідження платоспроможності Заявником не відбувалось. Заявник лише здійснив моніторинг судових справ Відповідача, що доступно будь-якій особі через сайт судової влади, а також отримав довідку про наявність нерухомого майно, що також доступно будь-кому через ДРРП або нотаріуса. Тому, в чому полягає дослідження платоспроможності не зрозуміло. А визначення платоспроможності або не платоспроможності є прерогативою суду в порядку визначеному кодексом України з процедур банкрутства, а тому визначити чи є та чи інша особа платоспроможною можливо лише на підставі відповідного рішення суду.

Послуги щодо запиту про переклад документів та запиту про виготовлення нотаріальної копії рішення вказані з метою штучного завищення судових витрат, що суперечить критеріям реальності та розумності послуг. Вказані Заявником «запити» є адміністративно-технічними операціями, які не вимагають застосування спеціальних знань і не належать до складу правничої допомоги, передбаченої ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Щодо ознайомлення із результатами реєстрації заяви в суді є також не зрозумілою послугою та незрозуміла її потенційна потреба, оскільки реєстрація здійснюється судом в день або наступний день подачі документу. Суд реєструє отриманий документ від сторони, якщо в ньому не порушено вимог визначених ЦПК України, які ставляться до оформлення процесуальних документів. Щодо клопотання про долучення доказів від 25.07.2025 р., то відповідний документ відсутній в системі ЄСІТС, а тому посилання на нього Заявником не є обґрунтованим. Щодо підготовки заяви про забезпечення позову від 07.10.2025, то відповідна заява фактично дублює позицію та твердження Заявника у його Заяві, жодних додаткових дій з витребування документів вчинено не було, зміни правової позиції не відбувалось, посилання зроблені в заяві про забезпечення позову аналогічні Заяві Заявника. Щодо підготовки додаткових пояснень від 01.09.2025 р., то це фактичне дублювання тверджень Заявника викладених ним в Заяві, що говорить про те, що одна і таж сформована позиція Заявника викладена в двічі, там носить суто технічне повторення тверджень Заявника викладених в Заяві. Щодо твердження Заявника про складність справи обумовлено наявністю іноземного елемента, специфічністю справи та необхідністю встановленню норм іноземного права не знаходять свого підтвердження.

Звернуто увагу на те, що адвокатське об'єднання, яке представляє інтереси Позивача саме і спеціалізується на справах міжнародного права та на справах за участю нерезидентів. Отже, дана справа не є чимось особливим для адвоката - представника Позивача, про що безпосередньо і зазначено на сайті адвокатського об'єднання: «Black Sea Law Company - це команда професіоналів у спорах з морського права, міжнародних судових процесах та арбітражі, інвестиційних проектах у сфері інфраструктури та страхування. Партнери та юристи є членами Міжнародного морського комітету (CMI), Лондонської асоціації морських арбітрів (LMAA), Колегії юристів з морського права України (UMBA), Міжнародної асоціації юристів (IBA), Shiparrested.com.». Окрім вищевказаного, витрати на правничу допомогу мають відповідати приницам розумності, реальності та дійсної необхідності, але Заявником не обгрунтовано саме такий розмір витрат (834 882,00 грн.) відповідності цим принципам. Остаточний розрахунок розміру витрат на правничу допомогу заявлений Заявником у 8 разів збільшився за попередній (орієнтовний), а тому в порядку ч. 4 ст. 141 ЦПК України, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення.

З урахування вказаних заперечень відповідач просить відмовити у стягненні судових витрат у розмірі 881 385,11 грн. з ТОВ «УЗТК ТРЕЙД» на користь PGE SHIPPING LIMITED (ПіДжіІ Шиппінг Лімітед).

В судовому засіданні представник PGE SHIPPING LIMITED (ПіДжіI Шиппінг Лімітед) Бендюга М. Д. підтримала заяву і просила її задовольнити.

Представника LLC UGTC TRADE (ТОВ «УЗТК ТРЕЙД») Нефьодова А. О., яка брала участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, заперечувала проти задоволення заяви.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши заяву разом з доданими до неї доказами, суд дійшов наступних висновків.

Так, правовідносини щодо визнання та виконання рішень міжнародних комерційних арбітражів в Україні урегульовані статтею V Нью-Йоркської конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року (далі - Нью-Йоркська конвенція), статтею 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», положеннямирозділу IX ЦПК України.

Згідно з частиною першоюстатті 35 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов'язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36 цього Закону, яка містить підстави для відмови у визнанні або у виконанні арбітражного рішення.

Відповідно до частини першоїстатті 474 ЦПК Українирішення міжнародного комерційного арбітражу (якщо його місце знаходиться за межами України), незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається та виконується в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Згідно з частинами першою, другою, третьою статті 475 ЦПК України питання визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу розглядається судом за заявою стягувача відповідно до цієї глави, якщо боржник має місце проживання (перебування) або місцезнаходження на території України. Якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України, або його місце проживання (перебування) чи місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу розглядається судом, якщо на території України знаходиться майно боржника. Заява про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу подається до апеляційного суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом трьох років з дня прийняття рішення міжнародним комерційним арбітражем.

Відповідно до статті VНью-Йоркської Конвенції, статті 478 ЦПК України та статті 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» суд відмовляє у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо: 1) на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть суду доказ того, що: а) одна із сторін в арбітражній угоді була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, - за законом держави, де рішення було винесено; або б) сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або в) рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана; або г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; або ґ) рішення ще не стало обов'язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято; або 2) якщо суд визнає, що: а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або б) визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.

Тягар доведення наявності підстав для відмови у визнанні і виконанні арбітражного рішення покладається на сторону, яка заперечує проти заяви стягувача.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм права, вирішуючи питання про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, суд не може оцінювати його правильність по суті чи вносити будь-які зміни до його змісту, а перевіряє лише дотримання строків звернення з клопотанням, дотримання вимог процесуального закону щодо його форми і змісту та наявність обставин, які можуть бути підставою для відмови в задоволенні заяви.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 824/178/19 (провадження № 61-15459ав20), від 13 січня 2022 року у справі №824/87/21 (провадження № 22-вк/824/126/2021) (провадження № 61-16378ав21), від 15 вересня 2022 року у справі № 824/213/21 (провадження № 61-1479ав22).

У частині першійстатті 7 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» визначено, що арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв'язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.

Судом встановлено, що за угодою фрахтування від 16 червня 2022 року, укладеною на стандартній формі Synacomex 2000 з внесеними змінами (далі - «Перша угода фрахтування»), Позивачі, відповідно як Власники та Менеджери судна m.v. «PGE RAIN», здали Судно в фрахт Відповідачу для перевезення вантажу - близько 4 500 метричних тонн зерна навалом - з Рені або Ізмаїла, Україна, до, в результаті, Превези, Греція, на умовах, викладених повністю у Першій угоді фрахтування.

За додатковою угодою фрахтування, укладеною 22 червня 2022 року (далі - «Друга угода фрахтування»), Власники погодилися здати Судно в фрахт Фрахтувальникам для другого та послідовного рейсу з перевезення ще одного вантажу приблизно 4500 метричних тонн зерна навалом, також з Рені або Ізмаїла, Україна.

Умови Другої угоди фрахтування були ідентичні - за винятком ставок фрахту - умовам Першої угоди фрахтування.

Перша та Друга угоди фрахтування передбачали: «Арбітраж у Лондоні. Застосовуватися буде англійське право».

Між сторонами виникли спори, що викладені нижче, і сторони домовились, що їх слід вирішувати відповідно до Правил ЛАМА (2021 року). Власники через своїх лондонських солісіторів Hughes & Dorman призначили Крістофера Мосса, що проживає за адресою: 4, Шарлот Плейс, Вілтон Роуд, Лондон SW1V 1DP, а Фрахтувальники через своїх українських юристів Interlegal Ltd. призначили Марка Хамшера, нині за адресою: 11, Кінг Генрі'с Роуд, Лондон NW3 3QP, відповідно арбітрами.

Відповідно до зазначених умов обох угод фрахтування та домовленості сторін, місцем проведення цих арбітражів є Лондон.

Встановлено, що арбітражна угода не визнана недійсною; сторін було належним чином сповіщено про призначення арбітрів та про арбітражний розгляд; рішення не суперечить арбітражній угоді; склад міжнародного комерційного арбітражу та арбітражна процедура відповідали угоді між сторонами; Остаточне Арбітражне Рішення арбітрів Лондонської асоціації морських арбітрів Марка Гамшера та Крістофера Мосса від 24.06.2024 вже стало обов'язковим для сторін, не було скасовано та його виконання не було зупинено судом.

Також з рішення вбачається, що в розгляді справи арбітражним судом брали участь представники обох сторін.

Із заперечень боржника не надано будь-яких обґрунтувань та доказів, які б стали підставою для відмови у задоволенні заяви PGE SHIPPING LIMITED (ПіДжіI Шиппінг Лімітед) відповідно до вимог вищезазначених норм.

Так, у запереченні відповідач посилається на відсутність ідентифікації сторони ТОВ «УЗТК ТРЕЙД», як такої, яка дала звою згоду на укладення відповідних договорів фрахтування, оскільки учасником листування є компанія Aquaterra Maritime S.A., а жодного підтвердження того, що Aquaterra Maritime S.A. дійсно представляла інтереси ТОВ «УЗТК ТРЕЙД» та мала право від імені ТОВ «УЗТК ТРЕЙД» погоджувати такі договори, умови цих договорів та/або представляти інтереси ТОВ «УЗКТ ТРЕЙД» у відповідних правовідносинах відсутнє.

Однак у матеріалах справи міститься копія Листа-заяви про відшкодування збитків в обмін на доставку вантажу без пред'явлення оригінального коносамента, який був виданий 17.08.2022 саме компанією ТОВ «УЗТК ТРЕЙД» (ЄДРПОУ 43075713) з метою гарантування відшкодування будь-яких збитків Власникам т/х «PGE RAIN» в обмін на доставку вантажу без пред'явлення оригінального коносамента за Першим договором фрахтування від 16.06.2022 для перевезення вантажу насипом з порту Рені або Ізмаїл (Україна) до Превези (Греція). Даний документ, містить повні реквізити компанії ТОВ «УЗТК ТРЕЙД» (ЄДРПОУ 43075713), у тому числі скріплений підписом та печаткою підприємства.

Із листування між сторонами наданого разом із Заявою від 23.07.2025 щодо вибору арбітрів та погодження застосовних правил вбачається, що компанія ТОВ «УЗТК ТРЕЙД» (ЄДРПОУ 43075713) надала свою безумовну згоду не лише щодо укладення договорів фрахтування, а й у тому числі відносно арбітражного застереження.

Із змісту рішення міжнародного комерційного арбітражу вбачається, що ТОВ «УЗТК ТРЕЙД» (ЄДРПОУ 43075713) приймала участь у арбітражному провадженні та серед іншого, Остаточне Арбітражне рішення від 24.06.2024 було винесено Арбітрами Лондонської асоціації морських арбітрів, Марком Гамшером та Крістофером Моссом. Саме, Пана Марка Гамшера було призначено компанією ТОВ «УЗТК ТРЕЙД» (ЄДРПОУ 43075713). За правилами міжнародного арбітражу, питання юрисдикції трибуналу повинно бути заявлене до подання заяв по суті, інакше сторона вважається такою, що прямо чи мовчазно погодилася з юрисдикцією.

Відповідачі не оскаржували юрисдикцію Трибуналу, брали активну участь у процесі, чим фактично визнали юрисдикцію арбітражу. Сторона не може одночасно визнавати юрисдикцію у провадженні, а після ухвалення остаточного арбітражного рішення не на її користь почати стверджувати протилежне. Відповідачі не скористалася правом на оскарження рішення МКАС у встановлені строки. У свою чергу, Договори фрахтування, які містять арбітражне застереження, охоплюються презумпцією правомірності правочину.

Ураховуючи викладене, безпідставними є твердження відповідача про відсутнє підтвердження того, що ТОВ «УЗТК ТРЕЙД» надавало свою згоду на укладення договорів фрахтування та згоду на всі положення та умови, які зазначені в них в включаючи і арбітражне застереження.

Доказів на підтвердження того, що формулювання арбітражного застереження: «Арбітраж у Лондоні. Застосовується англійське право» суперечить п. с) ст. V Конвенції, відповідачем не надано.

Посилання на висновки, викладені Київським апеляційним судом у справі № 824/191/21, не заслуговує на увагу, оскільки наявність підстав передбачених пунктом с) частини першої статті VНью-Йоркської конвенції та підпунктом «в» пункту 1 частини першої статті 478 ЦПК України, для відмови у визнанні та наданні дозволу на виконання рішення МКАСу у цій справі судом не встановлено.

Обставини, встановлені Остаточним Арбітражним рішенням від 24.06.2024, не стосуються суспільних, економічних та соціальних основ держави України, вказане рішення ухвалене у спорі, передбаченому арбітражною угодою та виключно щодо боржника як окремої юридичної особи та самостійного учасника господарського обороту, тому виконання зазначеного рішення не суперечить публічному порядку України, її незалежності, цілісності, самостійності та недоторканості, конституційним правам, свободам, гарантіям. А отже визнання та виконання цього арбітражного рішення не буде суперечити публічному порядку України.

У постанові Верховного Суду від 23.07.2018 в справі № 796/3/2018 зазначено, що під публічним порядком слід розуміти правопорядок держави, визначені принципи і засади, які становлять основу існуючого у ній ладу (стосуються її незалежності, цілісності, самостійності, недоторканності й основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо). До переліку фундаментальних основ, які складають публічний порядок, належить рівне ставлення до сторін арбітражного розгляду, зокрема: надання стороні можливості викласти її аргументи, а також коментувати аргументи опонентів; відсутність процедур, які стосуються спору і в яких беруть участь арбітри за відсутності сторін спору; недопустимість подання сторонами підроблених доказів тощо. Такі висновки виклав Верховний Суд у постанові від 23.01.2025 у справі № 824/37/24. Більше того, національним законодавством встановлено, що вимога про відшкодування збитків у вигляді неодержаного прибутку підлягає обґрунтуванню тим, що внаслідок протиправних дій відповідача, зокрема невиконання ним своїх обов'язків, позивач набуває право на компенсацію таких збитків. Відповідно до положень статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Разом з тим, національний суд не має повноважень з перегляду рішень міжнародного комерційного арбітражу по суті вирішення спору, а Відповідач у свою чергу під час арбітражного розгляду жодним чином не спростував доводів Позивача. У межах процедури визнання та надання дозволу на виконання арбітражного рішення на території України суд уповноважений надати дозвіл на його виконання саме в тому обсязі, в якому вимоги були прямо визначені та присуджені Трибуналом в Арбітражному рішенні. Якщо арбітражним рішенням чітко встановлено розмір основної заборгованості та відсотків, що підлягають нарахуванню з конкретної дати і до моменту фактичного виконання, такі суми підлягають визнанню та виконанню в повному обсязі, без будь-яких скорочень, модифікацій чи перегляду по суті. Відтак усі суми, прямо зазначені в арбітражному рішенні як належні до сплати, включаючи присуджені відсотки, мають бути відображені у виконавчому документі та стягнені у повному обсязі з Боржника

Крім того довденим є те, що Компанія PGE SHIPPING LTD (ПіДжіІ Шиппінг Лімітед) зареєстрована в Реєстрі корпорацій Республіки Маршаллові Острови. Відповідно до Свідоцтва про належний стан юридичної особи, виданого Реєстратором корпорацій The Trust Company of the Marshall Islands, Inc. 8.04.2022 (Додаток № 12 до Заяви від 23.07.2025), компанія має статус чинної (subsisting corporation) та виконала всі зобов'язання щодо сплати податків і зборів, що підлягали сплаті на дату видачі сертифіката. Реєстраційний номер компанії - 103157. Зареєстрований агент - The Trust Company of the Marshall Islands, Inc., Trust Company Complex, Ajeltake Road, Ajeltake Island, Majuro, Marshall Islands MH96960.

Суд зазначає, що обов'язок доведення наявності підстав для відмови у визнанні і виконанні арбітражного рішення покладається на сторону, яка заперечує проти заяви стягувача. Необґрунтована відмова у наданні дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражного суду є блокуванням такого рішення і матиме характер штучного нормативного бар'єра, який з точки зору міжнародного права є абсолютно недопустимим. Це блокування не тільки не відповідатиме цілям міжнародного арбітражу, але й буде порушувати законні права, які це арбітражне рішення може фактично надавати стягувачу в інших країнах.

Вирішуючи питання про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, суд не може оцінювати його правильність по суті чи вносити будь-які зміни до його змісту, а перевіряє лише дотримання строків звернення з клопотанням, дотримання вимог процесуального закону щодо його форми і змісту та наявність обставин, які можуть бути підставою для відмови в задоволенні заяви. Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 824/178/19, від 13 січня 2022 року у справі № 824/87/21.

Відмова у визнанні та наданні дозволу на примусове виконання на території України арбітражного рішення порушуватиме частину першу статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, становитиме втручання у право власності стягувача на присуджені грошові кошти (рішення у справі «Stran Greek Refineries and Stratis Andreadis v. Greece» від 09.12.1994, серія А, № 301-В).

Згідно з роз'ясненнями, що містяться в пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 12 «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України», під публічним порядком розуміється правопорядок держави, визначальні принципи і засади, які становлять основу існуючого в ній ладу (стосуються її незалежності, цілісності, самостійності й недоторканості, основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо). При визначенні змісту цього поняття варто ураховувати також рекомендації Асоціації міжнародного права щодо публічного порядку, прийняті у місті Нью-Делі у 2002 році, у яких зазначено, що остаточність арбітражних рішень у міжнародному комерційному арбітражі повинна поважатися за винятком надзвичайних обставин.

Таким чином, спірні правовідносини у межах розгляду справи ґрунтуються на домовленості сторін (на договірних засадах), а саме Договорах фрахтування, зі змісту Договорів не вбачається факту застосування норми права іноземної держави, яка суперечить та вступає в колізію з чинним цивільним законодавством України, тому публічний порядок України в цьому випадку не порушується.

Зокрема, у постанові Верховного Суду від 18 травня 2023 року у справі № 824/97/22 (провадження № 61-11254ав22) викладено висновок про те, що «рішення міжнародного комерційного арбітражу (якщо його місце знаходиться за межами України), незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається та виконується в Україні, якщо його визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності (частина перша статті 474 ЦПК України). У визначенні, чи підлягає розгляду заява про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, Верховний Суд застосовує правила частин першої та другої статті 475 ЦПК України. Відповідно до частини першої статті 475 ЦПК України питання визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу розглядається судом за заявою стягувача відповідно до цієї глави, якщо боржник має місце проживання (перебування) або місцезнаходження на території України. Якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України, або його місце проживання (перебування) чи місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу розглядається судом, якщо на території України знаходиться майно боржника (частина друга статті 475 ЦПК України). З метою визначення міжнародної підсудності судам України заяв про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу у статті 475 ЦПК України визначені такі прив'язки: місце проживання (перебування), місцезнаходження боржника на території України або знаходження на території України майна боржника. При цьому останній критерій визначення підсудності - знаходження на території України майна боржника - застосовується у тому разі, якщо боржник не має на території України місця проживання (перебування) або місцезнаходження. Визначені статтею 475 ЦПК України правила підсудності національному суду України заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу є втіленням принципу достатнього зв'язку держави, суд якої видає дозвіл на визнання і примусове виконання арбітражного рішення, із особою боржника. Правила статті 475 ЦПК України узгоджуються із положеннями Закону України «Про виконавче провадження», що стосуються місця виконання рішення».

Тобто процесуальний закон визначає, що компетентний суд України має право розглянути справу про визнання і виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, який знаходиться за межами України, якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України, або його місце проживання (перебування) чи місцезнаходження невідоме, але якщо на території України знаходиться майно боржника.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 серпня 2023 року в справі № 908/8115/19 (910/13492/21) зазначено, що право вимоги є об'єктом цивільних прав, а саме майном, яке може вільно відчужуватися від однієї особи до іншої, в тому числі на підставі договору купівлі-продажу.

У постанові Верховного Суду від 23 лютого 2023 року у справі № 824/151/22 (провадження № 61-12352ав22) зазначено, що «об'єктом права власності може бути майнове право, яке є зобов'язальним і в майбутньому трансформується у реальне благо (річ), зокрема право грошової вимоги». «Оскільки боржник NOVARGI INDUSTRIES S.L. (NOVARGI INDUSTRIES, SOCIEDAD LIMITAD) (Іспанія) згідно з рішенням МКАС при ТПП України від 12 жовтня 2021 року має право вимоги до заявника АТ «Укргазвидобування» щодо стягнення грошових коштів у розмірі 624 132,32 євро, яке в свою чергу є майновим правом, яке передбачає набуття у майбутньому реального майна на території України, передчасним є висновок Київського апеляційного суду щодо відсутності у боржника на території України будь-якого майна».

Крім того, у постанові Верховного Суду від 09 лютого 2023 року у справі № 824/150/22 (провадження № 61-12581ав22) зроблено висновок про те, що «об'єктами права власності можуть бути, у тому числі, «легітимні очікування» та «майнові права» (рішення ЄСПЛ від 23 жовтня 1991 року у справі «Пайн Велі Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії», заява N 12742/87; ухвала ЄСПЛ від 13 грудня 1984 року щодо прийнятності заяви S. v. the United Kingdom, № 10741/84). Відповідно до пунктів 21, 24 рішення від 01 червня 2006 року у справі «Федоренко проти України» (N 25921/02) ЄСПЛ вказав, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності»; «оскільки боржник SC Drilling Equipment SRL у вказаній справі має право вимоги до заявника - АТ «Укргазвидобування» щодо стягнення грошових коштів у розмірі 184 643,45 Євро, яке в свою чергу є майновим правом, передчасним є висновок Київського апеляційного суду щодо відсутності у SC Drilling Equipment SRL на території України будь-якого майна. Відповідно помилковим є висновок Київського апеляційного суду про неможливість віднесення даного спору під юрисдикцію судів України та як наслідок повернення заяви АТ «Укргазвидобування» про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу».

З урахуванням наведено вищевикладені доводи відповідача є необґрунтованими.

Суд враховує, що спірні правовідносини в межах розгляду цієї справи виникли між суб'єктами господарської діяльності, а обставини, встановлені рішенням арбітражного суду, стосуються порядку виконання зобов'язань, які виникли між учасниками цієї справи на підставі укладених між ними Договорів фрахтування.

Остаточне Арбітражне Рішення арбітрів Лондонської асоціації морських арбітрів Марка Гамшера та Крістофера Мосса від 24.06.2024 ухвалене виключно щодо її сторін, тому і виконання зазначеного рішення не буде суперечити публічному порядку України.

Суз звертає увагу на те, що у поданих запереченнях відповідач фактично просить суд зробити оцінку законності та обґрунтованості Остаточного Арбітражного Рішення арбітрів Лондонської асоціації морських арбітрів Марка Гамшера та Крістофера Мосса від 24.06.2024.

Відповідно до висновку, сформульованого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17, добросовісність - це певний стандарт поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (пункт 55 постанови). Принцип добросовісності передбачає, що сторони повинні діяти добросовісно під час реалізації їхніх прав і передбаченого договором та/або законом виконання їхніх обов'язків (пункт 60 постанови). Введення у цивільне законодавство принципу добросовісності є заходом, спрямованим на зміцнення моральних засад цивільно-правового регулювання. Саме з позиції моральності слід підходити до оцінки поведінки суб'єкта права як добросовісного або недобросовісного (пункт 61 постанови).

Згідно з висновком Верховного Суду, сформульованим у постанові від 16 лютого 2022 у справі № 914/1954/20, суди мають враховувати принцип добросовісності - стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина заборони суперечливої поведінки, в основі якої лежить принцип добросовісності, базується на римській максимі: ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, та, що не відповідає попереднім заявам або поведінці однієї сторони, за умови, що інша розумно на них покладається.

Отже, суд розглядає заяву про визнання і надання дозволу на виконання Остаточного Арбітражного Рішення арбітрів Лондонської асоціації морських арбітрів Марка Гамшера та Крістофера Мосса від 24.06.2024 у визначених законом межах і не може входити в обговорення правильності цих рішень по суті, вносити до останніх будь-які зміни, яка є суперечливою відносно позиції, викладеній у запереченні ТОВ «УЗТК ТРЕЙД» (LLC UGTC TRADE) (код ЄДРПОУ: 43075713).

Таким чином, в межах розгляду даної заяви судом встановлено, що арбітражна угода не визнана недійсною, боржника було належним чином сповіщено про призначення арбітра та про арбітражний розгляд, ним було обрано свого арбітра, рішення не суперечить арбітражній угоді, склад міжнародного комерційного арбітражу та арбітражна процедура відповідали угоді між сторонами, рішення стало обов'язковим для сторін, не було скасовано та його виконання не зупинено судом. Судом також не визнано, що відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу.

При цьому судом не встановлено, що визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.

У відповідності до частин 1, 6 ст. 479 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу суд постановляє ухвалу про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу або про відмову у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу за правилами, встановленими цим Кодексом для ухвалення рішення.

Якщо в рішенні міжнародного комерційного арбітражу суму стягнення зазначено в іноземній валюті або валютах, суд, який розглядає це клопотання, вказує в своїй ухвалі суму стягнення у валюті, зазначеній в рішенні міжнародного комерційного арбітражу, а за заявою стягувача суд визначає суму стягнення в національній валюті України за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.

Оскільки рішенням міжнародного комерційного арбітражу суму стягнення зазначено в іноземній валюті та стягувач не звертався з заявою про визначення суми стягнення в національній валюті України за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали, тому суд вказує в ухвалі суму стягнення у валюті, зазначеній в рішенні міжнародного комерційного арбітражу.

З огляду на те, що судом не встановлено підстав для відмови у визнанні та наданні дозволу на виконання Остаточного Арбітражного Рішення арбітрів Лондонської асоціації морських арбітрів Марка Гамшера та Крістофера Мосса від 24.06.2024, ухваленого у справі за позовом AYZ SHIPPING LIMITED (ЕйВайЗі Шиппінг Лімітед), PGE SHIPPING LIMITED (ПіДжіI Шиппінг Лімітед) до LLC UGTC TRADE (ТОВ «УЗТК ТРЕЙД») про стягнення заборгованості за угодою фрахтування, заява PGE SHIPPING LIMITED (ПіДжіI Шиппінг Лімітед) підлягає частковому задоволенню.

Відповідно, слід видати виконавчий лист на примусове виконання Остаточного Арбітражного Рішення арбітрів Лондонської асоціації морських арбітрів Марка Гамшера та Крістофера Мосса від 24.06.2024, ухваленого у справі за позовом AYZ SHIPPING LIMITED (ЕйВайЗі Шиппінг Лімітед), PGE SHIPPING LIMITED (ПіДжіI Шиппінг Лімітед) до LLC UGTC TRADE (ТОВ «УЗТК ТРЕЙД») про стягнення заборгованості за угодою фрахтування у відповідності саме до змісту ухваленого арбітражного рішення.

Крім цього, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з ТОВ «УЗТК ТРЕЙД» (LLC UGTC TRADE) (код ЄДРПОУ: 43075713) на користь PGE SHIPPING LIMITED (ПіДжіI Шиппінг Лімітед) (Trust Company Complex, Ajeltake Road, Ajeltake Island Majuro, Marshall Islands MH96960) підлягає стягненню 1 514,00 грн. судового збору, сплата якого підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією.

Щодо витрат на оплату правничої допомоги у Київському апеляційному суді суд зазначає наступне.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 вказала, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис (детального опису робіт, виконаних адвокатом) лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Із матеріалів справи вбачається, що 10.07.2025 Адвокатське Об'єднання «БЛЕК СІ ЛО КОМПАНІ», код ЄДРПОУ 45325413, та іноземна компанія PGE SHIPPING LTD, реєстраційний номер 103989, уклали Угоду про надання правової допомоги № 172-07-М-2025.

Представництво компанії PGE SHIPPING LTD у даній цивільній справі здійснюється адвокатом Бендюгою М. Д., яка є адвокатом та учасником АО «БЛЕК СІ ЛО КОМПАНІ», що підтверджується витягом з Єдиного реєстру адвокатів України.

Відповідно до п. 1.1. Угоди про надання правової допомоги № 172-07-М-2025 від 10.07.2025 правова допомога надається Адвокатським об'єднанням щодо захисту прав та представництва інтересів Клієнта щодо визнання та надання дозволу на виконання Остаточного Арбітражного Рішення арбітрів Лондонської асоціації морських арбітрів Марка Гамшера та Крістофера Мосса від 24 червня 2024 року, у тому числі вжиття забезпечувальних заходів, пред'явлення судових рішень та ухвал до примусового виконання та виконання інших додаткових доручень Клієнта.

Згідно п. 5.1. за надання правової допомоги Клієнт зобов'язується оплатити Адвокату винагороду за виконання робіт відповідно до відповідного рахунку (інвойсу/оферти). Оплата згідно цього рахунку (інвойсу/оферти) одночасно є свідченням виконання робіт та надання послуг в повному обсязі, їх прийняття, а також підтвердженням кінцевих розрахунків між Сторонами. Оплата рахунку (інвойсу/оферти) може бути здійснена Третіми сторонами за дорученням Клієнта. Сторони можуть також підписати Акт прийняття наданих послуг та погодити окремий строк здійснення розрахунків.

26.05.2025 АО «БЛЕК СІ ЛО КОМПАНІ» виставили рахунок/інвойс (оферта) № 21 на суму 1,000.00 дол. США, який було сплачено 17.06.2025, що підтверджується доказами здійснення міжнародного переказу коштів (SWIFT) та випискою з банківського рахунку АО «БЛЕК СІ ЛО КОМПАНІ».

22.10.2025 між АО «БЛЕК СІ ЛО КОМПАНІ» та PGE SHIPPING LTD було підписано відповідний Акт прийняття наданих послуг №000137.139.25 від 22.10.2025 за Угодою про надання правової допомоги від 10.07.2025.

Відповідно до Акту прийняття наданих послуг №000137.139.25 від 22.10.2025 АО «БЛЕК СІ ЛО КОМПАНІ» та PGE SHIPPING LTD погодили, що за надання правової допомоги Клієнт зобов'язується оплатити Адвокату винагороду у розмірі 20,000.00 доларів США. Оплата винагороди у розмірі 20,000.00 доларів США здійснюється протягом 30 банківських днів після фактичного виконання рішення Київського апеляційного суду у справі №824/83/25 шляхом отримання присуджених Замовнику (Клієнту) сум на рахунок Виконавця (Адвокатського об'єднання) та/або безпосередньо Замовника (Клієнта).

На підтвердження обсягу наданих послуг суду надано детальний опис виконаних робіт, згідно якого було надано послуги (зроблено роботи), а саме: ознайомлення із матеріалами справи наданими Клієнтом, дослідження та аналіз Остаточного Арбітражного рішення арбітрів Лондонської асоціації морських арбітрів від 24.06.2024, дослідження та аналіз умов договору фрахтування (чартер) від 16.06.2022 та договору фрахтування (чартер) від 22.06.2022, дослідження та аналіз листування від 14.10.2023 та 03.11.2023 щодо призначення арбітра, аналіз умов ЛАМА (LMAA) 2021 року, аналіз пунктів 14(4), 58(1), 70(3) з Закону про арбітраж 1996, запит щодо отримання та легалізації оригіналу Остаточного Арбітражного рішення арбітрів Лондонської асоціації морських арбітрів від 24.06.2024, аналіз листування щодо плати за призначення Арбітра та Інвойси № 10/1260 та 10/1261 від 16.10.2024; та листування щодо плати за складання Арбітражного рішення, дослідження платоспроможності Боржника ТОВ «УЗТК ТРЕЙД», підготовка заяви про визнання та надання дозволу на виконання Остаточного Арбітражного рішення арбітрів Лондонської асоціації морських арбітрів від 24.06.2024, запит щодо виготовлення нотаріальної копії Остаточного Арбітражного рішення арбітрів Лондонської асоціації морських арбітрів від 24.06.2024, запит щодо виготовлення перекладу документів на українську мову, ознайомлення із результатами реєстрації заяви в суді, клопотання про долучення доказів від 25.07.2025.

Згідно остатточного розрахунку витрат на правничу допомогу (гонорару) позиачем зазначено суму 20 000,00 ддоларів США, що склаладає 834 882,00 грн за курсом валют НБУ станом на 22.10.2025.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій такої сторони.

Це підтверджується і такими нормами ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.

Так, учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань при розгляді справи судом. Тобто саме зацікавлена сторона повинна вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Відповідач заперечує проти покладення на нього обов'язку щодо відшкодування повнесених позивачем витрат на правничу допомогу, вказуючи на їх невідповідність, неспівмірність та недоведеність. Відповідач вважає, що позивач безпідставно збільшив кількість дій, з метою якимось чином обґрунтувати свої вимоги, щодо стягнення витрат на правничу допомогу у заявленому розмірі, що є надмірним. Вказує на те, що витрати на правничу допомогу мають відповідати приницам розумності, реальності та дійсної необхідності, але позивачем не обгрунтовано саме такий розмір витрат відповідності цим принципам.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/WestAllianceLimited проти України заява №19336/04, від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95), від 06 липня 2015 року у справі Заїченко проти України (п.131), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №742/2585/19, від 03 лютого 2021 року у справі №522/24585/17.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, відповідно до статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Визначаючи розмір витрат на правову допомогу, понесених позивачем у Київському апеляційному суді, ураховуючи надані позивачем докази та заперечення відповідача, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг, оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених і поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, виходячи із засад розумності та справедливості, суд вважає, що заявлена позивачем сума в розмірі 20 000 доларів США, що еквівалентно 834 882,00 грн, є надмірною та неспівмірною зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих ним послуг та виконаних робіт.

За таких обставин суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, пов'язану з розглядом справи в Київському апеляційному суді, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, з урахуванням його заперечень необхідно зменшити до 40 000,00 грн, що відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, співмірності конкретним обставинам справи з урахуванням її складності та необхідних процесуальних дій сторони.

Решта заявлених позивачем судових витрат, а саме 9 300,00 грн - переклад з іноземної мови на українську мову документів, та 639 фунтів, що складає 35 689,11 грн - витрат на отримання оригіналу рішення МКАС не підлягає стягненню за рахунок відповідача, оскільки зазначені витрати не є у розумінні закону судовими витратами, пов'язаними із розглядом справи, а тому відсутні підстави для їх стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.268, 474, 477, 479 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву PGE SHIPPING LIMITED (ПіДжіI Шиппінг Лімітед) про визнання та надання дозволу на виконання Остаточного Арбітражного Рішення арбітрів Лондонської асоціації морських арбітрів Марка Гамшера та Крістофера Мосса від 24.06.2024, ухваленого у справі за позовом AYZ SHIPPING LIMITED (ЕйВайЗі Шиппінг Лімітед), PGE SHIPPING LIMITED (ПіДжіI Шиппінг Лімітед) до LLC UGTC TRADE (ТОВ «УЗТК ТРЕЙД») про стягнення заборгованості за угодою фрахтування задовольнити частково.

Визнати та надати дозвіл на виконання Остаточного Арбітражного Рішення арбітрів Лондонської асоціації морських арбітрів Марка Гамшера та Крістофера Мосса від 24.06.2024, ухваленого у справі за позовом AYZ SHIPPING LIMITED (ЕйВайЗі Шиппінг Лімітед), PGE SHIPPING LIMITED (ПіДжіI Шиппінг Лімітед) до LLC UGTC TRADE (ТОВ «УЗТК ТРЕЙД») про стягнення заборгованості за угодою фрахтування.

Сторони арбітражного спору:

Позивачі/Власники/Менеджери PGE SHIPPING LIMITED (ПіДжіI Шиппінг Лімітед), AYZ SHIPPING LIMITED (ЕйВайЗі Шиппінг Лімітед).

Відповідач/Фрахтувальник LLC UGTC TRADE (ТОВ «УЗТК ТРЕЙД»).

Видати виконавчий лист на виконання Остаточного Арбітражного Рішення арбітрів Лондонської асоціації морських арбітрів Марка Гамшера та Крістофера Мосса від 24.06.2024 у справі за позовом AYZ SHIPPING LIMITED (ЕйВайЗі Шиппінг Лімітед), PGE SHIPPING LIMITED (ПіДжіI Шиппінг Лімітед) до LLC UGTC TRADE (ТОВ «УЗТК ТРЕЙД») про стягнення заборгованості за угодою фрахтування, відповідно до якого було вирішено:

«(А) МИ ВСТАНОВЛЮЄМО, ВИЗНАЄМО ТА ПРОГОЛОШУЄМО, що позов Власників задоволено повністю.

(В) ВІДПОВІДНО МИ ПРИСУДЖУЄМО І ПОСТАНОВЛЯЄМО, що Фрахтувальники мають негайно виплатити Власникам суму в розмірі 316 658,00 доларів США (триста шістнадцять тисяч шістсот п'ятдесят вісім доларів Сполучених Штатів Америки) разом із відсотками на цю суму в розмірі 5% річних, що нараховуються з тримісячною капіталізацією починаючи з 22 вересня 2022 року і до дати відшкодування.

(С) МИ ДОДАТКОВО ПРИСУДЖУЄМО І ПОСТАНОВЛЯЄМО, що Фрахтувальники мають нести та сплатити Власникам юридичні та арбітражні витрати, включаючи витрати на це наше ОСТАТОЧНЕ АРБІТРАЖНЕ РІШЕННЯ в розмірі 10 900,0 фунтів стерлігнів (десять тисяч дев'ятсот фунтів стерлінгів), ЗА УМОВИ, що якощо Власники у першу чергу самостійно сплатили будь - яку частину таких витрат, вони мають право на негайне відшкодування цієї суми Фрахтувальниками разом із відсотками в розмірі 5% річних, що нараховуються з тримісячною капіталізацією від дати оплати до дати відшкодування, а МИ ЗАЛИШАЄМО ЗА СОБОЮ юрисдикцію для визначення інших юридичних витрат Власників у цьому арбітражі, що підлягають відшкодуванню, якщо сторони не досягнуть згоди».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УЗТК ТРЕЙД» (LLC UGTC TRADE) (код ЄДРПОУ: 43075713, вул. Крива Бухта 2, м. Запоріжжя, 69002) на користь PGE SHIPPING LIMITED (ПіДжіI Шиппінг Лімітед)(Trust Company Complex, Ajeltake Road, Ajeltake Island Majuro, Marshall Islands MH96960) (Траст Компані Комплекс, Аджелтейк Роуд, Аджелтейк Айленд, Маджуро, Республіка Маршаллові Острови МН96960) судовий збір в розмірі 1 514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) гривень 00 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УЗТК ТРЕЙД» (LLC UGTC TRADE) (код ЄДРПОУ: 43075713, вул. Крива Бухта 2, м. Запоріжжя, 69002) на користь PGE SHIPPING LIMITED (ПіДжіI Шиппінг Лімітед)(Trust Company Complex, Ajeltake Road, Ajeltake Island Majuro, Marshall Islands MH96960) (Траст Компані Комплекс, Аджелтейк Роуд, Аджелтейк Айленд, Маджуро, Республіка Маршаллові Острови МН96960) витрати на правничу допомогу у розмірі 40 000 (сорок тисяч) гривень 00 копійок.

У виконавчих листах зазначити, що:

стягувачем є Позивач/Власник: PGE SHIPPING LIMITED (ПіДжіI Шиппінг Лімітед)(Trust Company Complex, Ajeltake Road, Ajeltake Island Majuro, Marshall Islands MH96960) (Траст Компані Комплекс, Аджелтейк Роуд, Аджелтейк Айленд, Маджуро, Республіка Маршаллові Острови МН96960);

боржником є Відповідач/Фрахтувальник: Товариство з обмеженою відповідальністю «УЗТК ТРЕЙД» (LLC UGTC TRADE) (код ЄДРПОУ: 43075713, вул. Крива Бухта 2, м. Запоріжжя, 69002).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дати складення повної ухвали шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Верховного Суду.

Ухвала, якщо вона не буде оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Повна ухвала складена 29 грудня 2025 року.

Суддя Л. Д. Поливач

Попередній документ
132995766
Наступний документ
132995768
Інформація про рішення:
№ рішення: 132995767
№ справи: 824/83/25
Дата рішення: 20.11.2025
Дата публікації: 31.12.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, з них: