справа № 759/16661/25
головуючий у суді І інстанції Поплавська О.В.
провадження № 33/824/4841/2025
головуючий суддя Мостова Г.І.
Іменем України
29 жовтня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Мостової Г.І., за участю секретаря Лазоренко Л.Ю., розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Хомича Андрія Миколайовича на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 11 вересня 2025 року
у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 11 вересня 2025 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.
При розгляді адміністративної справи судом встановлено, що водій ОСОБА_1 11 липня 2025 року, приблизно о 22:32 год., у м. Києві по вул. Кільцева дорога (напроти вулиці Зодчих, 68), керував транспортним засобом марки «MINI COOPER» номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився із застосуванням спеціального технічного приладу «DRAGER ARMF - 0296», результат позитивний 1.34%, внаслідок чого порушив пункт 2.9.а ПДР, за що передбачена відповідальність частиною 1 статті 130 КУпАП.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, захисник ОСОБА_1 - адвокат Хомича А.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить: скасувати постанову Святошинського районного суду міста Києва від 11 вересня 2025 року та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що працівниками поліції не був зроблений тестовий забір повітря приладом «Drager», оскільки герметичність упаковки мундштука не була порушена, його безпосередньо до проведення тестування не торкались, він був правильно поміщений до аналізатора, а упаковка була знята безпосередньо перед початком огляду ОСОБА_1 , після чого аналізатор був готовий для проведення огляду.
Окрім того, відповідно до розділу «Технічні характеристика Drager 7510» вбачається наявність часових інтервалів для готовності приладу до роботи чого не було дотримано працівниками поліції (аркуш 26 Інструкції).
На 27 хв. 02 сек. відеозапису ОСОБА_1 повідомив працівників поліції, що не згоден з результатами огляду.
Жодного належного й допустимого доказу щодо неналежного продування повітря приладом «Drager» ОСОБА_1 матеріали справи не містять.
Вказує, що матеріали про адміністративне правопорушення не містить доказів чіткої, зрозумілої, такої, яка не викликає сумнівів відмови від проходження огляду на стан сп'яніння.
У зв'язку із незгодою ОСОБА_1 з результатами огляду, працівник поліції зобов'язаний був вказати про це у відповідному акті, а далі повинен був забезпечити його доставку до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше, ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для проведення огляду, для встановлення стану сп'яніння, а у разі відмови водія пройти медичний огляд у медичному закладі, - скласти відповідний протокол.
Відповідно до направлення, що наявне в матеріалах справи ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, розширені зіниці очей, які не реагують на світло.
Проте, відповідно до відеозапису, наявного в матеріалах справи, зокрема на 22 хвилині 50 секунді ознаки алкогольного сп'яніння працівниками поліції названі не були.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Хомич А.М. підтримав вимоги апеляційної скарги та зазначив, що відеозаписом не зафіксовано чіткої відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я. законодавством не визначено поняття «пасивної відмови», тому відмова має бути чіткою.
Дослідивши матеріали за апеляційною скаргою, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас, положеннями статті 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.9а ПДР визначено, що керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, до протоколів додано:
відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, на якому зафіксовано як працівник поліції пояснив ОСОБА_1 , що причиною його зупинки є те, що він рухався у темну пору доби без увімкнених фар ближнього світла, чим порушив пункт 19.1 ПДР (00:56 хв. відеозапису), працівники поліції перевірили документи ОСОБА_1 та повідомили про наявність у нього ознак алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота (03:36 хв. відеозапису). Працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу. ОСОБА_1 повідомив працівнику поліції, що він вживав алкоголь напередодні (12:51 хв. відеозапису). Працівник поліції повторно запропонував ОСОБА_1 пройти огляд, ОСОБА_1 відмовився (14:00 хв. відеозапису); працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, ОСОБА_1 відмовився (14:08 хв. відеозапису); працівник поліції роз'яснив ОСОБА_1 наслідки відмови від проходження огляду, ОСОБА_1 погодився пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу (18:19 хв. відеозапису); ОСОБА_1 самостійно перевірив цілісність пакування та розпакував мундштук від приладу «Drager», здійснив декілька спроб продуття, прилад не згенерував результат, працівники поліції повідомили про те, що він видихнув недостатню кількість повітря, на шосту спробу продуття - результат позитивний 1,34% (25:34 хв. відеозапису).
ОСОБА_1 висловив незгоду з результатом огляду, працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я. У відповідь ОСОБА_1 запитав, чи допоможе це повернути йому посвідчення водія і повернутися додому. ОСОБА_1 погодився пройти огляд у закладі охорони здоров'я але виявив бажання поїхати туди на власному транспортному засобі (28:01 хв. відеозапису). Працівник поліції повторно запропонував пройти огляд, а ОСОБА_1 запитав, чи повернуть йому посвідчення водія. Працівники поліції роз'яснили ОСОБА_1 , що ненадання відповіді буде розцінюватися як ухилення та відмова (30:40 хв. відеозапису). ОСОБА_1 зазначив, що результат огляду викликаний вживанням пігулок.
акт огляду на стан алкогольного сп'яніння;
направлення водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
розписка ОСОБА_1 про зобов'язання не керувати транспортним засобом протягом 24 годин;
постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5199550 від 17 липня 2025 року відносно ОСОБА_1 за частиною 2 статті 199 КУпАП;
роздруківка (чек) «Drager», відповідно до якої результат огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння: проба позитивна - 1,34 ‰.
Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що працівниками поліції не було дотримано часових інтервалів для готовності приладу «Drager» до роботи, оскільки відеозаписом зафіксовано, що працівник поліції надав ОСОБА_1 здійснити видих у прилад «Drager» лише після характерного звукового сигналу.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 посилається на те, що відмова від проходження огляду на стан сп'яніння має висловлюватися чітко та зрозуміло, чинне законодавство не містить такого терміну як «пасивна відмова».
Однак, з відеозапису вбачається, що така відмова або згода на проходження огляду на стан сп'яніння, яка за доводами самого захисника має висловлюватися чітко та зрозуміло, ОСОБА_1 так і не була висловлена, оскільки він у відповідь на пропозицію працівника патрульної поліції ставив питання щодо того чи буде йому повернуте посвідчення водія, а також щодо можливості поїхати до медичного закладу на своєму транспортному засобі.
Апеляційний суд зауважує, що під відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне не бажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі, зокрема, шляхом вочевидь явного триваючого у часі ігнорування неодноразових вимог працівника поліції пройти такий огляд.
А тому поведінку ОСОБА_1 щодо ненадання ним чіткої відповіді на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, працівники поліції правильно розцінили як відмову від проходження огляду.
Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що працівником поліції не було оголошено ОСОБА_1 виявлені у нього ознаки алкогольного сп'яніння, оскільки такі повністю спростовуються наявним у матеріалах справи відеозаписом.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, і, враховуючи характер вчинених правопорушень, ступінь їх суспільної небезпеки - це правопорушення є грубими порушенням правил дорожнього руху є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків, призначив адміністративне стягнення в межах санкції статті, оскаржувана постанова відповідає фактичним обставинам справи, а тому підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтею 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Хомича Андрія Миколайовича залишити без задоволення.
Постанову Святошинського районного суду міста Києва від 11 вересня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Г.І. Мостова