Справа № 991/13312/25
Провадження 1-кс/991/13423/25
29 грудня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві скаргу голови Громадської Організації «НОН-СТОП УКРАЇНА» - ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, викладених у заяві про кримінальне правопорушення від 15.12.2025,
1. Зміст поданої скарги та позиції сторін
25.12.2025 до Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) головою Громадської Організації «НОН-СТОП УКРАЇНА» (далі - ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА») - ОСОБА_3 було направлено через систему «Електронний суд» скаргу на бездіяльність уповноважених посадових осіб Спеціалізованої актикорупційної прокуратури (далі - САП), яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) відомостей, викладених у заяві про кримінальне правопорушення вих. № 15/12/2025-4-2 від 15.12.2025.
Скарга обґрунтовується наступними доводами:
- головою ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА» 15.12.2025 була подана заява до САП про внесення відомостей до ЄРДР про скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 5
ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 336, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 3
ст. 368, ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України (далі - КК);
- заяву про вчинення кримінального правопорушення було відправлено з офіційної електронної адреси ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА», а саме gononstopukraina@gmail.com, на офіційну електронну пошту САП: zvernennia@sap.gp.gov.ua.
- підтвердженням відправлення заяви є скріншот з офіційної електронної адреси;
- станом на час подання скарги відомості про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР не внесені, досудове розслідування не розпочато.
У судове засіданні заявник скарги не з'явився, у скарзі просив проводити розгляд без його участі.
Уповноважена особа САП, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду скарги, у судове засідання не з'явилась, направила письмові пояснення за підписом прокурора САП ОСОБА_4 . Зі змісту пояснень випливає, що в заяві про кримінальне правопорушення від 15.12.2025 не наведено конкретних відомих заявнику відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, а також ним не наведено будь-яких об'єктивних даних, які б підтверджували зазначене. Так, кожне висловлене твердження у заяві не підтверджується будь-якими розумними поясненнями, які можливо перевірити та/або доданими матеріалами, у тому числі в частині підслідності НАБУ та підсудності ВАКС. Отже, прокурор просила у задоволенні скарги заявника відмовити та судовий розгляд проводити за її відсутності.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 306 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) слідчий суддя вважає за можливе розглядати скаргу за відсутності заявника скарги та представника органу, бездіяльність уповноваженої особи якого оскаржується, оскільки це не перешкоджає розгляду скарги.
2. Мотиви слідчого судді
Дослідивши подану скаргу та додатки до неї, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 24 КПК, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Слідчим суддею встановлено, що 15.12.2025 голова ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА» ОСОБА_3 за допомогою електронної пошти звернувся до САП із заявою про вчинення кримінального правопорушення, що підтверджується скріншотом про відправку листа на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1
У заяві про вчинення кримінального правопорушення заявник скарги вказує на те, що колишній директор ДП ДГЗК «СПЕЦТЕХНОЕКСПОРТ», використовуючи службові повноваження, залучивши ряд підконтрольних фізичних та юридичних осіб, створив організовану злочинну групу, діяльність якої спрямована на заволодіння грошових коштів шляхом зловживання службовим становищем, вчиненому організованою групою в особливо великих розмірах; легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом.
На переконання заявника, діяльність зазначеної організованої злочинної групи реалізовувалася через складні фінансові схеми, включно з укладенням формально правомірних договорів та агентських угод з підконтрольними або фіктивними компаніями, що фактично не надавали жодних послуг. Це дозволяло учасникам групи переводити безготівкові кошти в готівкову форму, ухилятися від сплати податків та привласнювати державні кошти в особливо великих розмірах, завдаючи значної шкоди державним підприємствам та державним інтересам у сфері оборонно-промислового комплексу. Крім цього, організована група системно використовувала укладення фіктивних контрактів та фіктивних актів виконаних робіт для створення формальної видимості господарської діяльності. Такі документи слугували підставою для перерахування значних сум на рахунки компаній-нерезидентів, які фактично не здійснювали жодних поставок або послуг, що призводило до безпідставного виведення державних коштів та їх подальшого привласнення. На думку заявника, внаслідок цих дій ДП ДГЗК «СПЕЦТЕХНОЕКСПОРТ» та ряд державних підприємств зазнали матеріальних збитків у значних розмірах, а критично важливі поставки військового та спеціального призначення були виконані не у повному обсязі або зовсім не здійснені, що створювало ризики для виконання оборонних завдань держави.
До того ж, за твердженням заявника, колишній директор ДП ДГЗК «СПЕЦТЕХНОЕКСПОРТ» зазначав недостовірну інформацію або не зазначав необхідну інформацію в щорічних деклараціях за 2016, 2017 роки, що може свідчити про систематичне порушення норм антикорупційного законодавства та непрозорість декларування майна, доходів.
Інші відомості, зазначені у скарзі, не містять достатніх об'єктивних даних, що можуть свідчити про наявність ознак кримінальних правопорушень, які відносяться до підслідності Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ).
Відповідно до ч. 2 ст. 33-1 КПК слідчі судді ВАКС здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС відповідно до частини першої цієї статті.
Стаття 33-1 КПК встановлює, що ВАКС підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці ст. 45 КК (статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, та кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 КК), а також статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК. Водночас, повинна бути наявна хоча б одна з умов, передбачених п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК.
Отже, заява голови ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА» ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 15.12.2025 не може бути предметом судового контролю з боку слідчого судді ВАКС в частині, що стосується, зокрема, ймовірного вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 336, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК, які не належать до підсудності ВАКС.
При цьому, із заяви ОСОБА_3 вбачається, що за фактами внесення недостовірних відомостей в установчі документи з метою легалізації коштів учасниками організованої злочинної групи Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015000000000474 від 07.08.2015, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 209 КК. Також в цій заяві зазначено про привласнення коштів ДП ДГЗК «СПЕЦТЕХНОЕКСПОРТ» шляхом укладення агентської угоди компанією «Vakur s.r.o.», проте за вказаним фактом НАБУ вже здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000889 від 20.12.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК.
Слідчий суддя зауважує, що КПК не передбачено багаторазове (повторне) внесення до ЄРДР відомостей про одне й те ж саме кримінальне правопорушення.
Щодо іншої частини заяви голови ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА» ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 15.12.2025, то слідчий суддя зазначає, що вона не містить конкретних відомостей, які б могли свідчити при вчинення корупційних кримінальних правопорушень, оскільки її зміст зводиться до перелічення суб'єктів кримінальних правопорушень, загального опису ймовірних протиправних дій та статей КК України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.
Пунктом 2 глави 3 розділу II Положення про ЄРДР, порядок формування та ведення якого затверджено Наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 року № 298 встановлено, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення. Такі обставини можуть бути неповними з огляду на недостатню обізнаність заявника та початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій, але в той же час мають бути достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння як кримінального правопорушення за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України.
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення та не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР, через занадто абстрактний характер та неможливість встановлення попередньої кваліфікації кримінального правопорушення, предмета, меж та напрямку досудового розслідування, яке ініціюється заявником.
Тобто, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення такого кримінального правопорушення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.09.2021 по справі № 556/450/18, відповідно до якої слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Слідчий суддя враховує, що особа, яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може не володіти повною інформацією про його обставини, втім, таке повідомлення має містити відомості, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення. Заявник не має обов'язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак наведення фактичних обставин, які спонукають його вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.
Частина 1 статті 214 КПК України не встановлює обов'язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити відомості до ЄРДР за будь-якою заявою, а тільки тією, що містить відомості про вчинення кримінального правопорушення.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
До того ж, в заяві про вчинення кримінального правопорушення заявник посилається, зокрема, на вчинення колишнім директором ДП ДГЗК «СПЕЦТЕХНОЕКСПОРТ у 2016-2017 роках декларування недостовірної інформації. Слідчий суддя зазначає, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27.10.2020 № 13-р/2020 ст. 366-1 КК «Декларування недостовірної інформації» визнано такою, що не відповідає Конституції України
(є неконституційною). Згідно із Законом № 1074-IX від 04.12.2020 року, що набув чинності 30.12.2020, КК доповнено ст. 366-2. Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Тому наведена в заяві інформація щодо декларування недостовірної інформації у 2016-2017 роках не може вважатися інформацією про кримінальне правопорушення.
На переконання слідчого судді, доводів, наведених у поданій заяві про вчинення кримінальних правопорушень та скарзі, яка її дублює, (в частині, яка належить до підсудності ВАКС) недостатньо для того, щоб розпочати кримінальне провадження стосовно вказаних осіб, адже досудове розслідування розпочинається саме на підставі фактів, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, і не може слугувати механізмом для безпідставного переслідування лише з огляду на суб'єктивні припущення заявника про вчинення ними протиправних дій.
Отже, у даному випадку відсутня бездіяльність уповноважених осіб САП щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 , оскільки викладені заявником скарги обставини або не належать до підсудності ВАКС, або не є інформацією про кримінальне правопорушення, або не містять фактичних відомостей про вчинення кримінальних правопорушень.
На підставі наведеного, слідчий суддя вважає, що підстави для задоволення скарги відсутні.
Керуючись статтями 303, 369-372, 375, 376 КПК, слідчий суддя
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Слідчий суддя ОСОБА_1