Провадження № 33/821/656/25 Справа № 709/1779/25 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Чубай В. В. Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В.
19 грудня 2025 року м. Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Биба Ю.В., за участі захисника Чернявського А.Л., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Чернявського А.Л. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 07 листопада 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
Постановою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 07 листопада 2025 року, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, постановлено стягнути судовий збір у сумі 605,60 грн.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 21 вересня 2025 року серії ЕПР 1 № 460890 ОСОБА_1 21.09.2025 о 19-49 у с-щі Чорнобай по вул. Центральній, керував транспортним засобом «ЗАЗ-1102» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився під відеозапис на нагрудну камеру 21100111, чим порушив п. 2.5. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду, захисник Чернявський А.Л. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просив її скасувати, прийняти нову постанову, якою провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Обґрунтовуючи свої вимоги посилається на те, що висновок суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не відповідає фактичним обставинам справи, суперечить нормам матеріального і процесуального права та ґрунтується на явно недостовірних та недопустимих доказах.
21.09.2025 ОСОБА_1 , керував автомобілем ЗАЗ-1102 «Таврія», д.н.з. НОМЕР_2 та був зупинений патрульним екіпажом поліції у зв'язку з тим, що на вказаному автомобілі не працювали задні габаритні ліхтарі.
Під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 121 КУпАП за фактом непрацючих задніх габаритних вогнів було встановлено, що ОСОБА_1 мав поліс ОСЦПВ, прострочений на 1 день, а саме до 20.09.2025.
За фактами виявлених правопорушень було складено постанову про адміністративне правопорушення від 21.09.2025 серії ЕНА № 5774909, якою на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 425,00 грн.
Під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення між ОСОБА_1 та працівниками поліції виникла словесна перепалка, зумовлена тим, що присутній на місці складання матеріалів інспектор поліції Гонтар О.М. раніше, 07.01.2023 року, приймав участь у адміністративному затриманні ОСОБА_1 за фактом начебто вчиненої ОСОБА_1 злісної непокори законним вимогам працівників поліції, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 07.01.2023 серії ВАВ № 531254, протоколом про адміністративне затримання від 07.01.2023 серії АЗ № 174443 та поліцейським рапортом від 07.01.2023. Постановою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 14.02.2023 провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, закрито в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.
Зазначені вище обставини підтверджують наявність особистої неприязні між ОСОБА_1 та інспектором поліції Гонтарем О.М., присутнім під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 21.09.2025.
Згідно з доданими до матеріалів справи про адміністративне правопорушення відеозаписами з бодікамер поліцейських ОСОБА_2 та ОСОБА_3 випливає, що на пропозицію проїхати до найближчої лікарні для проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 спочатку відмовився, але на уточнююче питання ОСОБА_2 про те, чи відмовляється ОСОБА_1 від проходження огляду у найближчий лікарні, ОСОБА_1 сказав, що йому треба проконсультуватися з юристом Після телефонної консультації з юристом ОСОБА_1 заявив, що він погоджується пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, але в силу фізіологічного стану не може здати зразок сечі, але хоче здати на аналіз кров.
Після цього у продовж тривалого часу лейтенант поліції Висоцький В.І. не міг скласти та роздрукувати протокол про адміністративне правопорушення, оскільки інспектор поліції Гонтар О.М. поїхав на патрульному автомобілі за іншим автомобілем, що прямо підтверджується долученим до матеріалів справи відеозаписом із бодікамери поліцейського
Інспектор поліції Гонтар О.М. повернувся на місце оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 лише о 20 год. 20 хв., і до цього часу ОСОБА_1 неодноразово вказував, що він погоджується проїхати до лікарні для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Викладене вище повністю спростовує факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у найближчій лікарні на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з п. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду та Інструкції, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Із долученого до матеріалів справи відеозапису випливає, що лейтенант поліції Висоцький В.І. повідомив ОСОБА_1 про підозру перебування останнім у стані наркотичного сп'яніння, через неадекватну поведінку.
Окрім того, що неадекватна поведінка не віднесена Інструкцією № 1452/735 до ознак алкогольного чи наркотичного сп'яніння, у доданому до матеріалів справи направлені на огляд на стан сп'яніння вказані інші ознаки, про існування яких ОСОБА_1 не повідомлявся.
Крім того, звертає увагу, що лейтенант поліції Висоцький В.І. ні безпосередньо після зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , ні під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 121 КупАП, не повідомляв жодних підозр про перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння, а така підозра, без зазначення передбачених Інструкцією № 1452/735 ознак, була проголошена лише після словесної сварки ОСОБА_1 та інспектора поліції Гонтара О.М. на підставі їхньої особистої неприязні.
Також звертає увагу на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення від 21.09.2025 серії ЕПР1 № 460890 взагалі не вказано, які саме ознаки наркотичного сп'яніння були виявлені у ОСОБА_4 .
При цьому суд першої інстанції безпосередньо визнав таке: «Дійсно, вказана Інструкція не містить такої ознаки наркотичного сп'яніння як «неадекватна поведінка», однак передбачає такі ознаки як «поведінка, що не відповідає обстановці» та «сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови»».
Однак, жодна із наведених судом ознак наркотичного сп'яніння в доданих до матеріалів справи документах не вказана, що свідчить про те, що під час розгляду цієї справи суд першої інстанції змінив свою функцію із функції здійснення правосуддя на функцію підтримання державного обвинувачення, що є неприпустимим.
Фактично суд першої інстанції виснував про те, що ознакою наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 є те, що він «жваво поводиться». При цьому суд проігнорував доводи захисту про те, що активна поведінка ОСОБА_1 зумовлена не алкогольним, наркотичним чи іншим сп'янінням, а особистою неприязню із присутнім на місці оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення інспектором поліції Гонтарем О.М.
Таким чином, суд першої інстанції проігнорував ту обставину, що у матеріалах справи відсутні достовірні докази, які б підтверджували наявність законних підстав направлення ОСОБА_1 на проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Недопустимість протоколу про адміністративне правопорушення від 21.09.2025 серії ЕПР1 № 460890 випливає з того, що в порушення вимог ч. 4 ст. 256 КУпАП, ОСОБА_1 не було роз'яснено права та обов'язки.
У графі 13 доданого до матеріалів справи протоколі про адміністративне правопорушення від 21.09.2025 серії ЕПР1 № 460890 проставлено підпис ОСОБА_1 про ознайомлення з правами та обов'язками, передбаченими ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, проте достовірність цього підпису повністю спростовується доданим до матеріалів справи відеозаписом з бодікамери поліцейського. На відеозаписі відсутній факт роз'яснення поліцейським ОСОБА_1 прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, а підпис ОСОБА_1 у графі 13 протоколу про адміністративне правопорушення від 21.09.2025 серії ЕПР1 № 460890 отриманий внаслідок прямого обману з боку лейтенанта поліції Висоцького В.І., який вказав, що тут слід підписатися про те, що розгляд справи буде проводитися Чорнобаївським районним судом.
Звертає увагу на те, що ОСОБА_1 підписував протокол про адміністративне правопорушення у темну пору доби на капоті патрульного автомобіля, безпосередньо запитував, про що він має підписатися, і отримав явно обманну відповідь з боку лейтенанта поліції Висоцького В.І.
Також зазначає про те, що разом із клопотанням про закриття провадження захисником ОСОБА_1 , адвокатом Чернявським А.Л. було заявлено клопотання про визнання протоколу про адміністративне правопорушення від 21.09.2025 серії ЕПР1 № 460890 недопустимим доказом, яке у судовому засіданні розглянуте не було, відомості про результати розгляду цього клопотання в оскаржуваній постанові від 07.11.2025 також відсутні.
Заслухавши думку захисника Чернявського В.М., який підтримав подану апеляційну скаргу, просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався.
Так, відповідно до ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчують подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст.251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст.254-256 КУпАП.
Висновки судді про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які містяться в матеріалах справи і сумнівів щодо їх обґрунтованості не викликають.
Незважаючи на позицію захисника Чернявського А.Л. про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його вина підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема даними:
- протоколу про адміністративне правопорушення від 21 вересня 2025 року серії ЕПР1 № 460890, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, де зафіксовано обставини порушення ОСОБА_1 п. 2.5. ПДР та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21 вересня 2025, за змістом якого 21 вересня 2025 о 20:10 поліцейським були виявлені у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: нечітка мова, агресивна поведінка, почервоніння очей;
- відеозаписів з відеореєстратора патрульного автомобіля та нагрудних камер поліцейських, де зафіксовано виявлення поліцейськими транспортного засобу марки «ЗАЗ 2102» під керуванням ОСОБА_1 та його зупинка. Перебування ОСОБА_1 за кермом транспортного засобу марки «ЗАЗ 2102», повідомлення причини зупинки транспортного засобу, відмову останнього від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, а також процес оформлення адміністративних матеріалів, повторно дослідженого апеляційним судом.
Наведені обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та обґрунтованість його притягнення до адміністративної відповідальності.
Судом першої інстанції встановлені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, на підставі яких суд зробив обґрунтований висновок про доведеність вчинення останнім інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Висновок суду об'єктивно підтверджується належним чином дослідженими судом доказами в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи.
Будь яких порушень вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції чи КУпАП, які б слугували підставою для скасування постанови місцевого суду, апеляційним судом не встановлено.
Твердження апелянта про те, що були відсутні підстави для освідування є неспроможними, оскільки згідно даних відеозапису ОСОБА_1 було повідомлено про виявлені в нього ознаки наркотичного сп'яніння та про необхідність пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, на що він на місці зупинки відмовився.
Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду та погодився здати кров апеляційним судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.
З відеозапису вбачається, що у відповідь на пропозицію поліцейського ОСОБА_2 проїхати до найближчої лікарні для проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 чітко відмовляється, після чого поліцейський Висоцький В.І. повідомляє ОСОБА_1 про складення стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 2.5. ПДР, а ОСОБА_1 говорить, що телефонуватиме адвокату, не зазначаючи при цьому, що робить це з метою отримання консультації. Так, незадовго до цього ОСОБА_1 вже мав намір телефонувати адвокату з метою виклику іншого наряду поліції та проведення освідування поліцейського ОСОБА_2 . Таким чином, отримавши чітку відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, поліцейський ОСОБА_2 розпочав оформлення відповідного протоколу. При цьому діюче законодавство не покладає на поліцейських обов'язок робити пропозицію пройти огляд на стан сп'яніння декілька разів чи очікувати до того часу, поки особа не висловить згоду. Слід також зазначити, що після телефонної розмови з невідомою особою ОСОБА_1 чітко не говорив, що згоден пройти медичний огляд і тільки вже під час підписання роздрукованого протоколу сказав, що може поїхати і здати кров.
Доводи апелянта про те, що направлення на огляд ОСОБА_1 було неправомірним через відсутність ознак наркотичного сп'яніння є безпідставними та спростовуються даними відеозапису, наявного в матеріалах справи, відповідно до якого працівником поліції було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 , а саме: нечітка мова, агресивна поведінка.
Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з п. 3 розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Пунктом 4 цього ж розділу Інструкції передбачено, що ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказана Інструкція не містить такої ознаки наркотичного сп'яніння як «неадекватна поведінка», однак передбачає такі ознаки як «поведінка, що не відповідає обстановці» та «сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови».
Так, на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського видно, що ОСОБА_1 поводиться досить жваво, багато рухається, швидко і нечітко говорить. Така поведінка ОСОБА_1 давала всі підстави поліцейському ОСОБА_2 мати обґрунтовану підозру щодо перебування останнього у стані наркотичного сп'яніння. При цьому така підозра могла виникнути не одразу після зупинки транспортного засобу, а і в процесі подальшого спілкування з ОСОБА_1 або під час оформлення адміністративних матеріалів, що і мало місце в цьому випадку. Та обставина, що поліцейський ОСОБА_2 сформулював ознаку наркотичного сп'яніння не так, як вона зазначена в Інструкції, не є визначальною та не може бути розцінена судом як грубе порушення Інструкції.
Твердження захисника про наявність особистої неприязні між ОСОБА_1 та поліцейським Гонтарем О.М. тому Михно перебував у збудженому стані, були предметом оцінки судом першої інстанції. Судом зазначено, що саме ОСОБА_1 з моменту зупинки активно демонструє неприязне відношення до обох поліцейських та провокує останніх, що виражається, зокрема у зневажливих висловлюваннях, вживанні нецензурної лайки. При цьому поліцейський ОСОБА_3 взагалі майже не бере участі в оформленні адміністративних матеріалів.
Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не роз'яснювалися його права, не відповідають дійсності та спростовуються відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, де зафіксовано як одразу після зупинки і перед початком оформлення адміністративних матеріалів за ч. 1 ст. 121 КУпАП поліцейський Висоцький В.І. ознайомлює ОСОБА_1 з положеннями ст. 63 Конституції України і ст. 268 КУпАП.
Матеріали провадження не містять відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.
Таким чином, доводи апеляційної скарги, не спростовують вину ОСОБА_1 у порушенні вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, тобто у відмові від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння на вимогу працівника поліції.
Об'єктивних причин відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння апеляційним судом не встановлено.
Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не впливають на висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки склад вчиненого знайшов своє підтвердження під час розгляду справи судом першої та апеляційної інстанції.
Накладення судом першої інстанції адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, відповідає санкції ч.1 ст.130 КУпАП, вимогам ст. 33 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, є співрозмірним скоєному адміністративному правопорушенню, особі правопорушника та не містить його альтернативних видів.
З врахуванням вищевикладеного, вважаю, що постанова місцевого суду є законною, обґрунтованою, вмотивованою, а підстави для її скасування та закриття провадження по справі - відсутні.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя, -
Постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 07 листопада 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Чернявського А.Л. в інтересах ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Биба