Житомирський апеляційний суд
Справа №274/7814/25 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-сс/4805/857/25
Категорія в порядку КПК України Доповідач ОСОБА_2
24 грудня 2025 року Житомирський апеляційний суд
в складі: головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні апеляційного суду в м.Житомирі судове провадження №274/7814/25 за апеляційною скаргою представника заявника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 02 грудня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Бердичівського РВП ГУНП у Житомирській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою від 05.11.2025,
В апеляційній скарзі представник заявника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити його скаргу, зобов'язати уповноважених осіб Бердичівського районного відділу поліції Головного управління національної поліції у Житомирській області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 05.11.2025 р. та розпочати досудове розслідування. Вважає, що ухвала слідчого судді не відповідає вимогам КПК України. Зазначає, що слідчий суддя розглянув справу неповно та упереджено, оскільки не зазначив в ухвалі конкретних обставин та норм закону, на підставі яких відмовив у задоволенні його скарги. Вказує, що слідчім суддею не враховано вимоги ч.1 та ч.4 ст.214 КПК України. Вважає, що відмовивши у задоволенні його скарги слідчий суддя фактично позбавив його доступу до правосуддя, чим порушив його право на судовий захист. Посилається на те, що повний текст ухвали ним було отримано 08.12.2025, а апеляційну скаргу подано 12.12.2025 року через електронний суд, а тому вважає строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин.
Ухвалою слідчого судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 02 грудня 2025 року відмовлено у задоволенні скарги представника заявника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
Обґрунтовуючи своє рішення слідчий суддя послався на те, що ОСОБА_6 має право звернутися до суду з позовом до матері дитини - ОСОБА_7 , про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання (за його місцем проживання, як це визначено рішенням від 18.03.2025 р. № 63 Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області), а тому підстав для внесенні відомостей, які містяться у заяві від 05.11.2025 р. ОСОБА_6 , до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не має.
Апеляційний суд вважає за можливе поновити представнику заявник ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, який пропущений з поважних причин, оскільки заявник не був присутній в судовому засіданні, повний текст оскаржуваної ухвали отримав 08.12.2025, а апеляційну скаргу подав через електронний суд 12.12.2025.
В судове засідання апеляційного суду прокурор, заявник та його представник не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце апеляційного розгляду. Представник заявника ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , просив апеляційний розгляд проводити у його відсутності.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали провадження, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
На думку колегії суддів, оскаржувана ухвала слідчого судді зазначеним вимогам кримінального процесуального закону не відповідає.
Так, з матеріалів провадження вбачається, 05.11.2025 р. до Бердичівського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Житомирській області надійшла заява про те, що 05.11.2025 р. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_6 звернувся з проханням прийняти міри до колишньої дружини ОСОБА_8 , яка без його дозволу НОМЕР_1 вивезла їх спільну дочку ОСОБА_9 , 2016 року народження, місце проживання якої визначено з ним, за межі території України.
Вказану заяву було зареєстровано в інформаційно-комунікаційній системі "Інформаційний портал Національної поліції України" Бердичівського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській області за № 26060, що підтверджується талоном-повідомленням єдиного обліку № 26060 від 05.11.2025 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію (а. с. 8).
Зі змісту скарги ОСОБА_6 вбачається, що відомості, які містилися у його заяві від 05.11.2025 р., не були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Станом на момент розгляду скарги від Бердичівського районного відділу поліції Головного управління поліції в Житомирській області не надходило будь-яких документів, які б вказували, що відомості, які містилися у заяві від 05.11.2025 р. ОСОБА_6 , були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Зважаючи на наведене, слідчий суддя, дійшов висновку, що відомості, які містилися у заяві ОСОБА_6 від 05.11.2025 р., не були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Разом з цим, відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_6 , слідчий суддя виходив з того, що спірні правовідносини у даному випадку регулюються нормами Сімейного кодексу України, а тому скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів вважає такі висновки слідчого судді помилковими, оскільки вони суперечать вимогам ст.214 КПК України.
Так, відповідно до ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік, визначені ч.5 ст.214 КПК України.
Системний аналіз положень ст.ст.214,303 КПК України свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні, і вказана заява чи повідомлення повинні містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Положення ст..214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст.2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Отже, певне звернення особи можна розглядати саме як заяву чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, якщо воно містить реальні об'єктивні дані, які вказують на можливий факт вчинення певного діяння, яке має ознаки кримінального правопорушення. При цьому навіть якщо заявник прямо назве певне діяння злочином, то це не означатиме автоматично, що подія злочину насправді мала місце, оскільки заявник може помилятися в юридичній оцінці відповідних фактів.
При цьому згідно із п. 4 ч. 5 ст.214 КПК України та Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 року №298, до Реєстру вносяться крім іншого, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в них об'єктивних фактичних даних, які б дійсно свідчили про наявність фактів та обставин, які у своїй сукупності вказують на ознаки вчинення кримінального правопорушення.
Така позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 у справі № 556/450/18, в якій суд зазначив, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ними приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Така законодавча конструкція ч.1 ст.214 КПК України має на меті забезпечити виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст..2 КПК України, та його дієвості. Дійсно, з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР органом досудового розслідування розпочинається кропітка та об'ємна робота щодо проведення досудового розслідування: визначається слідчий (детектив) чи група слідчих (детективів), які будуть здійснювати досудове розслідування певного кримінального провадження, призначається прокурор (прокурори), які будуть здійснювати процесуальне керівництво цим кримінальним провадженням, про що приймаються відповідні рішення, проводяться слідчі та процесуальні дії. Вказані рішення та дії передбачають залучення великої кількості відповідних осіб, які мають право їх приймати чи здійснювати, передбачають витрачання великої кількості процесуального часу та бюджетних коштів.
Саме тому слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. В разі ж відсутності таких даних, слідчий, прокурор з метою недопущення вказаних негативних наслідків не повинні вносити такі відомості до ЄРДР (Ухвали Вищого антикорупційного суду від 07 жовтня 2022 року у справі № 991/4166/22, провадження № 1-кс/991/4185/22 та від 13 жовтня 2022 року у справі № 991/4442/22, провадження № 1-кс/991/4459/22
Разом з цим, у разі невнесення відомостей (бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР ) заявник має право оскаржити таку відмову до слідчого судді.
Так, відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Проте, постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_6 , слідчий суддя фактично не надав оцінки тому, що в заяві про кримінальне правопорушення від 05.11.2025 міститься інформація про викрадення дитини, яка належним чином перевірена не була, та не враховано, що відповідно до рішення від 18.03.2025 р. № 63 виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області місце проживання дитини визначено з батьком ОСОБА_6 , що свідчить про безпідставне невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення, про яке йдеться в даній заяві.
За наведених обставин колегія суддів вважає слушними доводи апелянта щодо безпідставного невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою від 05.11.2025.
Водночас, враховуючи, що визначення попередньої правової кваліфікації кримінального правопорушення покладається на уповноважену особу колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновки слідчого судді суперечать вимогам ч.1 ст.214 КПК України, а тому ухвала слідчого судді, яка не відповідає вимогам кримінального процесуального закону, підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про часткове задоволення скарги заявника.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представника заявника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 02 грудня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Бердичівського РВП ГУНП у Житомирській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою від 05.11.2025, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою зобов'язати уповноважену особу Бердичівського РВП ГУНП у Житомирській області внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_6 від 05.11.2025.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: