Справа № 158/2652/25 Головуючий у 1 інстанції: Сіліч Ю. Л.
Провадження № 22-ц/802/1622/25 Доповідач: Бовчалюк З. А.
про залишення апеляційної скарги без руху
29 грудня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Бовчалюк З.А.,
суддів - Здрилюк О.І., Карпук А.К.,
ознайомившись з апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 07 листопада 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Міністерство оборони України, Рожищенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області про встановлення факту батьківства,
Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 07 листопада 2025 року позов задоволено.
Встановлено факт батьківства ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Внесено зміни до актового запису про народження № 4, складеного 11.02.2016 року виконавчим комітетом Дідичівської сільської ради Ківерцівського району Волинської області, вказавши батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України.
22 грудня 2025 року до Волинського апеляційного суду через систему «Електронний суд» надійшла апеляційна скарга Міністерства оборони України на рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 07 листопада 2025 року, у якій одночасно заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване судове рішення ухвалено 07 листопада 2025 року, без участі сторін. Строк на оскарження даного судового рішення закінчився 08 грудня 2025 року. З апеляційною скаргою Міністерство оборони України, звернулось 22 грудня 2025 року, апеляційна скарга подана через систему «Електронний суд».
У клопотанні про поновлення строку скаржник вказав, що копію оскаржуваного рішення Міністерством оборони України отримано 22 листопада 2025 року, що підтверджується карткою руху документу в системі «Електронний суд».
Суд вважає поважними наведені причини пропуску строку апеляційного оскарження, тому на підставі ч. 2, 3 ст. 354 ЦПК України, приходить до висновку про поновлення Міністерству оборони України строку на апеляційне оскарження рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 07 листопада 2025 року.
Разом з тим, апеляційна скарга не може бути прийнята апеляційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття апеляційного провадження, оскільки заявником в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги не додано документу, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
В апеляційній скарзі міститься клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, яке обґрунтоване тим, що Міністерство оборони України є бюджетною установою, оплата судового збору здійснюється структурним підрозділом - Департаментом соціального забезпечення Міністерства оборони України, через органи державного казначейства України.
Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 лютого 2022 року справа № 697/2951/19 (провадження № 61-16827св21) зазначено, що: «з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20).
Разом із тим, Верховний Суд неодноразово зауважує, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Визначення судом майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням. Підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути достатньо аргументовані. Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища. Отже, скрутний майновий стан, на підтвердження якого заявником надані відповідні документи, може бути підставою для задоволення судом клопотання про звільнення його від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору».
При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Отже, звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 136 ЦПК України та статтею 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 111, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).
Вирішення питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір.
Посилання на обставини неможливості сплати судового збору, на які вказує апелянт (що Міністерство оборони України є бюджетною установою, оплата судового збору здійснюється структурним підрозділом - Департаментом соціального забезпечення Міністерства оборони України, через органи державного казначейства України), а відтак не може бути сплачено у строки, не може бути підставою для задоволення заяви.
Відповідно до частини третьої статті 2 ЦПК України одним із принципів цивільного судочинства є рівність усіх учасників процесу перед законом і судом.
Відтак, апелянт має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи.
Статтею 129 Конституції України визначено засади судочинства, однією із яких є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати, або ж відстрочки.
За наведених обставин, клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги задоволенню не підлягає.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Згідно із пп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено ставку судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. При поданні позовної зави підлягало сплаті 1211, 20 гривень - позовна вимога немайнового характеру, яка подана фізичною особою.
Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи викладене, за подання даної апеляційної скарги скаржнику, необхідно сплатити судовий збір, в розмірі 1453, 44 гривень (1211, 20 грн*150%* коефіцієнт 8 0,) за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у Волин.обл/ м.Луцьк/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38009371; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA938999980313121206080003550; призначення платежу:*; 101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8) або реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) чи серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за заявою ОСОБА_5 (назва установи, організації чи ПІБ позивача), на рішення суду від 26 вересня 2025 року (Дата оскаржуваного рішення), по справі № 159/4756/25 (номер справи), Волинський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
На підтвердження сплати судового збору до Волинського апеляційного суду необхідно надати оригінал квитанції про його оплату.
Враховуючи зазначені обставини та керуючись вимогами ст. 357 ЦПК України, апеляційну скаргу Міністерства оборони України належить залишити без руху, надати строк для усунення вказаного недоліку апеляційної скарги, а саме: сплати судового збору або подання документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору чи відстрочення їх сплати відповідно до закону.
Керуючись ч. 4 ст. 356, ч. 2 ст. 357 ЦПК України, апеляційний суд
Поновити Міністерству оборони України строк на апеляційне оскарження рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 07 листопада 2025 року.
У задоволенні клопотання Міністерства оборони України про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги - відмовити.
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 07 листопада 2025 року залишити без руху, надавши строк для усунення недоліку - десять днів з дня вручення копії даної ухвали.
Оригінал (копію) квитанції про сплату судового збору надати в апеляційний суд.
У разі невиконання вимог суду у встановлений строк апеляційну скаргу буде визнано неподаною та повернуто апелянту .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддя:
Судді: