29 грудня 2025 року
м. Київ
справа №826/10676/16
адміністративне провадження № К/990/53149/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Київської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року у справі № 826/10676/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Пласт» до Київської митниці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
установив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа-Пласт» звернулось до суду з позовом до Київської міської митниці ДФС, в якому з урахуванням уточненого позову просило:
- визнати протиправною бездіяльність Київської митниці щодо не підготовки (не формування) висновку (електронного висновку) про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені Товариству з обмеженою відповідальністю «Альфа-Пласт», а саме сум надмірно сплаченого ввізного мита в розмірі 20 164,36 грн та податку на додану вартість в розмірі 62 136,47 грн за вантажними митними деклараціями: № 10025000/2013/079226 від 16 грудня 2013 року; №100250001/2014/011477 від 28 квітня 2014 року; № 100250000/2014/025234 від 03 грудня 2014 року; № 100250001/2015/001456 від 10 лютого 2015 року; № 100250001/2015/002225 від 26 лютого 2015 року;
- зобов'язати Київську митницю підготувати (сформувати) висновок (електронний висновок) про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені Товариству з обмеженою відповідальністю «Альфа-Пласт» (вул. М. Донця, буд.17/46, оф.1, м. Київ, 03126, ідентифікаційний код: 38138158), а саме сум надмірно сплаченого ввізного мита в розмірі 20 164,36 грн та податку на додану вартість в розмірі 62 136,47 грн за вантажними митними деклараціями: № 10025000/2013/079226 від 16 грудня 2013 року; № 100250001/2014/011477 від 28 квітня 2014 року; № 100250000/2014/025234 від 03 грудня 2014 року; № 100250001/2015/001456 від 10 лютого 2015 року; № 100250001/2015/002225 від 26 лютого 2015 року; та надіслати його для виконання Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2025 року, ухваленим за результатами розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у поверненні з державного бюджету надміру сплачених митних платежів Товариству з обмеженою відповідальністю «Альфа-Пласт».
Зобов'язано Київську митницю сформувати електронний висновок про повернення з державного бюджету надміру сплачених Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа-Пласт» сум митних платежів у загальному розмірі 67 489,57 грн, сум надмірно сплаченого ввізного мита в розмірі та податку на додану вартість за вантажними митними деклараціями: №10025000/2013/079226 від 16 грудня 2013 року; №100250001/2014/011477 від 28 квітня 2014 року; №100250001/2015/001456 від 10 лютого 2015 року; №100250001/2015/002225 від 26 лютого 2015 року; та надіслати його для виконання Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Київська митниця звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою.
При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з такого.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням відповідає стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно із частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту другого частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
У цій справі, суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 328, 333, 359 КАС України, -
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Київської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року у справі № 826/10676/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Пласт» до Київської митниці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. О. Шишов
Судді І. В. Дашутін
М. М. Яковенко