Справа № 752/8558/21
Провадження №: 1-кп/752/498/25
Іменем України
29 грудня 2025 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження №12020100000000875 відносно обвинуваченого за ч. 4 ст. 190 КК України:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Горлівка, Донецької області, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, працюючого директором ТОВ «Слант», ідентифікаційний номер 2846200118, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого;
з участю сторін кримінального провадження -
прокурора ОСОБА_4 ,
представника потерпілого ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 , в період часу з листопада 2019 року по вересень 2020 року, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, вводячи в оману свого знайомого ОСОБА_6 та зловживаючи його довірою, шахрайським шляхом заволодів грошовими коштами останнього в сумі 8 606 700 грн. за наступних обставин.
Так, з 17.05.2018 року ОСОБА_3 являвся учасником ТОВ «Фітоліт» (код ЄДРПОУ 3977095, юридична адреса: Хмельницька область, м. Кам'янець-Подільський, вулиця Лесі Українки, 31), що здійснювало діяльність з видобутку вапняку, та володів корпоративними правами вказаного товариства в розмірі 33 % статутного капіталу.
В подальшому, у невстановлений слідством час, але не пізніше початку листопада 2019 року, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, під приводом нібито продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Фітоліт», що не відповідало його дійсним намірам.
В цей час ОСОБА_3 , переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи їх настання, користуючись знайомством та довірою з боку ОСОБА_6 , запевнив останнього щодо дійсності своїх намірів спрямованих на продаж йому частки корпоративних прав у ТОВ «Фітоліт» в розмірі 50 % статутного капіталу, якими він нібито реально володів у тому числі через номінальних власників, що не відповідало дійсності, так як він реально та фактично володів тільки 33 % корпоративних прав товариства.
В свою чергу ОСОБА_6 , будучи не обізнаним про злочинні наміри ОСОБА_3 , направлені на заволодіння його грошовими коштами, довіряючи останньому та виходячи з помилкової впевненості у порядності та добросовісності його дій, зважаючи на запевняння ОСОБА_3 про успішність бізнесу з видобутку вапняку та отримання значних прибутків від даної діяльності, погодився на придбання в останнього 50 % корпоративних прав ТОВ «Фітоліт» за обумовлену суму в еквіваленті 350 000 доларів США. При цьому, ОСОБА_3 вказав ОСОБА_6 на необхідність передати йому грошові кошти готівкою, а також за необхідності перерахувати частину грошових коштів на вказані ним банківські рахунки інших осіб.
Довіряючи ОСОБА_3 та будучи введеним в оману щодо його дійсних намірів, 02.11.2019 року о 12 год. 28 хв. ОСОБА_6 за вказівкою ОСОБА_3 перерахував через мобільний додаток «Приват 24» грошові кошти в сумі 200 000 грн. на картковий рахунок ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , відкритий на ім'я ОСОБА_8 , в якості часткового розрахунку за придбання корпоративних прав ТОВ «Фітоліт».
На виконання раніше досягнутих домовленостей, 07.11.2019 року ОСОБА_6 , довіряючи ОСОБА_3 та будучи введеним в оману щодо його дійсних намірів, перебуваючи за адресою: м. Київ, вулиця Василя Тютюника, 37/1, передав йому грошові кошти в розмірі 298 000 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становило 7 345 700 грн., в якості оплати за придбання у ОСОБА_3 50 % корпоративних прав ТОВ «Фітоліт».
Отримавши вказані кошти, ОСОБА_3 власноруч написав ОСОБА_6 розписку від 07.11.2019 року, згідно якої, намагаючись уникнути можливої кримінальної відповідальності та бажаючи перевести у цивільно-правову площину їх взаємовідносини, вказав, що зобов'язується повернути зазначені грошові кошти до 15.04.2020 року. При цьому ОСОБА_3 запевнив ОСОБА_6 , що вчинить всі дії щодо нотаріального засвідчення угоди та нібито переходу у його власність обумовленої частки в розмірі 50 % корпоративних прав ТОВ «Фітоліт».
В свою чергу ОСОБА_3 достовірно було відомо, що для відчуження своєї частки корпоративних прав товариства іншій особі, необхідно отримати письмову відмову двох засновників вказаного товариства, які користувалися першочерговим правом її придбання, однак вказаних дій так і не вчинив.
В подальшому, ОСОБА_3 , не маючи намірів виконувати свої зобов'язання, 08.05.2020 року в м. Дніпро уклав з ОСОБА_9 письмовий договір купівлі-продажу та нотаріально засвідчений акт приймання-передачі, в результаті чого було відчужено належну ОСОБА_3 частку в розмірі 33 % в статутному капіталі ТОВ «Фітоліт» та 20.05.2020 року державним реєстратором проведено відповідну реєстрацію змін до установчих документів вказаної юридичної особи.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_3 , достовірно усвідомлюючи, що він вже не є учасником ТОВ «Фітоліт» та не володіє його корпоративними правами, продовжив свої злочинні дії, спрямовані на шахрайське заволодіння якомога більшою сумою коштів ОСОБА_6 та в ході розмов запевнив останнього в необхідності надання додаткових грошових коштів під приводом нібито затрат для переоформлення документів та остаточного укладення угоди про перехід у власність ОСОБА_6 50 % частки статутного капіталу ТОВ «Фітоліт».
Довіряючи ОСОБА_3 та будучи введеним в оману щодо його дійсних намірів, 12.05.2020 року о 16 год. 05 хв. та 13.05.2020 року о 12 год. 38 хв. ОСОБА_6 за вказівкою ОСОБА_3 перерахував через мобільний додаток «Приват 24» двома платежами по 250 000 грн. грошові кошти в сумі 500 000 грн., на картковий рахунок ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , відкритий на ім'я ОСОБА_10 , в якості розрахунку за придбання корпоративних прав ТОВ «Фітоліт».
Також, 16.09.2020 року ОСОБА_6 , довіряючи ОСОБА_3 та будучи введеним в оману щодо його дійсних намірів, перебуваючи за адресою: м. Київ, вулиця Голосіївська, 15, передав йому грошові кошти в розмірі 20 000 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становило 561 000 грн., в якості оплати за придбання у ОСОБА_3 50 % корпоративних прав ТОВ «Фітоліт».
Отримавши вказані кошти, ОСОБА_3 , достовірно усвідомлював, що він вже не є власником корпоративних прав ТОВ «Фітоліт», умисно, діючи з корисливих мотивів, замовчав вказані обставини та власноруч написав ОСОБА_6 розписку від 16.09.2020 року, згідно якої, намагаючись уникнути можливої кримінальної відповідальності, бажаючи надати вигляд їх взаємовідносинам цивільно-правового характеру, вказав, що зобов'язується повернути зазначені грошові кошти частинами до 16.09.2020 року та 26.09.2020 року.
У подальшому ОСОБА_3 , не маючи можливості та намірів виконувати свої зобов'язання щодо продажу частки корпоративних прав ТОВ «Фітоліт», заволодівши шляхом обману та зловживання довірою належними ОСОБА_6 грошовими коштами на загальну суму 8 606 700 грн., розпорядився ними на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди в особливо великих розмірах.
Тобто, ОСОБА_3 , визнається винним за ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції Закону 2617-VІІІ від 22.11.2018 року), а саме у заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчиненому в особливо великих розмірах.
Обвинувачений ОСОБА_3 , після роз'яснення суті обвинувачення, себе винним не визнав та пояснив, що дізнався про можливість купити частку в ТОВ «Фітоліт» в 2015-2017 роках від його засновників ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , оскільки йому потрібен був додатковий обсяг вапняку, брав зразок вапняку для проведення аналізу, переконавшись в його якості почав купувати. В 2017 році були укладені попередні угоди про купівлю-продаж корпоративних прав вказаного товариства. В 2018 році придбав частку корпортативних прав, на той момент учасниками були ще ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . ОСОБА_13 йому повідомив, що разом з ОСОБА_14 , вони мають зв'язки для продажу вапняку металургійним підприємствам. В подальшому останні заволоділи його часткою в товаристві, в той час коли була позика та потреба погашення боргу перед ОСОБА_6 . З ОСОБА_6 , його познайомив ОСОБА_11 і в подальшому вони неодноразово зустрічалися та декілька разів, він передавав останньому грошові кошти від ОСОБА_11 . Ці грошові відносини були ще до купівлі ним частки в товаристві. На момент отримання частки в товаристві, дозвіл на видобуток вапняку ТОВ «Фітоліт» вже отримало. ОСОБА_6 сприяв наданню послуг із залізничих перевезень товариству. До 2020 року директором товариства був ОСОБА_15 . ОСОБА_6 передав йому грошові кошти у сумі 60 000 дол. США, та він передав ці кошти ОСОБА_13 на покупку установки. Зазначив, що грошові кошти він брав у ОСОБА_6 на підставі розписки, проте останній знищив розписку, при цьому гроші ОСОБА_6 були повернуті. ОСОБА_13 попереджував його про наявність зв'язків ОСОБА_6 із злочинним світом. Грошові кошти ОСОБА_6 позичав йому неодноразово, про що було ним написано розписки. Частина заборгованості була ним погашена, однак ОСОБА_6 не повертав йому розписок та не писав розписок про отримання ним коштів. В розписці не вірно було розписано про отримання нібито ним від ОСОБА_6 07.11.2019 року 298 000 дол. США. Вказував, що наміру продавати частку в товаристві він не мав. Між ним та ОСОБА_14 було укладено договір позики на 140 000 дол. США, договір купівлі-продажу його частки, договір зворотній купівлі-продажу. Розписку від ОСОБА_6 не отримував, оскільки довіряв йому, останній обіцяв приїхати та написати розписку. ОСОБА_10 є дійсно його давній знайомий, просив у нього в борг кошти, тому він просив ОСОБА_6 перерахувати кошти ОСОБА_10 16.09.2020 року він не отримував кошти від ОСОБА_6 у розмірі 20 000 дол. США Він віддавав борг із суми 198 000 дол. США. Розписка на 298 000 дол. США написана в одному примірнику, вона не переписувалась та є результатом оформлення попередніх відносин між ним та ОСОБА_6 , була написана приблизно в листопаді 2019 році, включала в себе всі суми та попередні умови. Кошти в листопаді 2019 року від ОСОБА_6 він не отримував, а написав вказаний документ за наполяганням останнього. ОСОБА_6 просив його надати статутні та реєстраційні документи, які він йому надавав для підготовки договору щодо транспортної логістики. Оформлення договорів купівлі-продажу та попередніх договорів ним з ОСОБА_14 було пов'язано з договором позики, корпоративні права він не мав наміру продавати останньому. Станом на даний час він гроші ОСОБА_6 повернув частково. Надати суду підтверджуючі документи чи розписки від ОСОБА_6 що грошові кошти йому повернуті - не може, проте вкзує, що саме ОСОБА_6 ввів його в оману, заволодів його коштами, про що він звертався до правоохоронних органів і є відповідні документи про внесення відомостей в ЄРДР. Підозр по вказаним заявам пред?явлено не було, вироків немає. Він має вищу юридичну освіту працював в органах прокуратури.
Не дивлячись на невизнання обвинуваченим ОСОБА_3 , своєї вини, його провина доводиться наступними доказами:
- показаннями потерпілого ОСОБА_6 , який повідомив, що познайомився з ОСОБА_3 влітку 2018 року, відтоді вони почали спілкуватись та він йому запропонував спільний бізнес. Час від часу просив у борг кошти, проте завжди повертав. ОСОБА_3 повідомляв йому, що має двох компаньонів, проте займається кар'єром тільки він. Потім розказував, що на кар'єрі стали погані справи та просив у борг 100000 дол. США, він погодився надати кошти, вони поїхали в банк, оскільки там приймали тільки по 300000 грн. з однієї людини, він привіз свого товариша та вони змогли внести суму коштів. ОСОБА_3 запропонував йому купити частину бізнесу, а саме 50%, який в нього був, пов'язаний з кар'єром, за що він погодився та сплатив ОСОБА_3 298000 дол. США, про що останній написав відповідну розписку. В подальшому він звернувся до юридичної компанії та дізнався, що ОСОБА_3 продав свою частку в товаристві. Він висловив претензію ОСОБА_3 , що той його обдурив, проте ОСОБА_3 заперечив цей факт. Кошти він прерахував ОСОБА_3 безготівково та готівкою. Остання сума коштів яка була передана ОСОБА_3 становила 20000 дол. США. Взагалі він передавав кошти ОСОБА_3 в сумах 298000 дол. США, 500000 грн., 200000 грн., 20000 дол. США. Угоди про продаж корпоративних прав між ними не було укладено, оскільки ОСОБА_3 запевнив його у дійсних намірах укладання угоди, просив йому довіряти. Надані ОСОБА_16 кошти були його заощадженнями, а також коштами від продажу елітної нерухомості. Досвід корпотативних прав мав з 2018 року. Був знайомий з ОСОБА_17 , та був присутній коли ОСОБА_3 отримував кошти від ОСОБА_17 за автомобіль. Він довіряв ОСОБА_3 тому вірив коли він розповідав, що він є єдиним власником, а ОСОБА_14 та ОСОБА_13 є найманими працівниками, так би мовити номінальними власниками. Оскільки довіряв ОСОБА_3 дані щодо корпоративних прав та їх обсяг на ТОВ «Фітоліт» він не перевіряв. Сам договір купівлі-продажу корпоративних прав він не бачив, мав намір придбати 50% корпотативних прав, чому в договорі вказано 33% йому не відомо. ОСОБА_3 було надано всі установчі документи, які було передано до юридичної компанії для сладання документів, щодо переоформлення права власності. ОСОБА_3 , ОСОБА_14 та ОСОБА_13 були надіслані всі документи на електронну пошту. На прохання ОСОБА_3 він надіслав 200000 грн. ОСОБА_18 та 500000 грн. ОСОБА_10 . Підтвердив характер правовідносин, які виникли між ним та ОСОБА_3 розпискою на 298000 дол. США, 20000 дол. США та 23000 дол. США. Щодо відсутності в розписках інформації про авансовий внесок за корпоративні права, вказав, що ОСОБА_3 йому повідомив, що розписка про корпоративні права не пишеться, запевнив, що розписка має бути саме в такому вигляді якому вона є. ОСОБА_19 йому повідомив, вартість за 50% корпоративних прав складає 350000 дол. США. Надалі він дізнався, що частка ОСОБА_3 вже продана, також зв'язувався із власниками та їздив до Дніпропетровської області для особистої зустрічні з ними. ОСОБА_13 та ОСОБА_14 підтвердили, що ОСОБА_3 продав їм свою частку в ТОВ «Фітоліт».
- показаннями свідка ОСОБА_20 , який повідомив, що знайомий з ОСОБА_6 , який приблизно в липні 2018 року познайомив його з ОСОБА_3 в кафе на автомийці, де вони разом сиділи за столом, коли він прийшов. ОСОБА_6 розповів, що вони разом працюють по кар'єру по видобуванню вапняку. Надалі протягом 2 років вони спілкувались та товаришували. ОСОБА_3 називав ОСОБА_6 своїм компаньоном в ТОВ «Фітоліт», казав, що вони два власники компанії в рівних долях. Його запрошували стати директором компанії, в квітні 2020 року казав, що до 01 червня 2020 року потрібно подати документи, проте директором він так і не став, оскільки ОСОБА_3 , повідомляв, що через карантин все затягується. Також, у квітні 2020 року ОСОБА_3 повідомляв, що з переоформленням частки товариства на ОСОБА_6 виникли деякі труднощі, потрібно зв'язатися з дружинами власників тієї частки, оскільки ОСОБА_3 є не єдиним власником. Він був свідком як між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 відбувалися наради, де вони обговорювали порядок діяльності кар'єру. Крім того, вказав що був свідком як ОСОБА_6 передавав грошові кошти ОСОБА_3 . Декілька разів він передавав ОСОБА_3 свої власні кошти, які надалі йому повертав ОСОБА_6 .
В травні 2020 року ОСОБА_6 повідомив йому, що виплатив ОСОБА_3 останні 500000 гривень за корпоративні права ТОВ «Фітоліт», також казав, що борг у 100000 дол. США ОСОБА_6 було повернуто. Розписку про отримання ОСОБА_3 від ОСОБА_6 298000 дол. США він бачив, не звернув уваги чи було там прописано за корпоративні права, та не був присутній при її складанні. ОСОБА_3 повідомляв йому в розмові, що ОСОБА_6 повністю сплатив кошти корпоративні права ТОВ «Фітоліт» та вони є власниками тільки у двох, даного товариства, у рівних частинах. ОСОБА_6 розраховувася за частку в компанії один раз в сумі 298000 дол. США, однак крім цих коштів багаторазово надавав кошти на діяльність підприємства, на зарплату працівникам. ОСОБА_6 вподальшому дізнався, що ОСОБА_3 продав частку ТОВ «Фітоліт», яка за домовленістю мала бути продана ОСОБА_6 , іншій особі.
- показаннями свідка ОСОБА_13 , який повідомив, що з ОСОБА_3 був знайомий в м. Донецьк, спілкувалися з ним по роботі та бізнесу, зокрема по ТОВ «Фітоліт», з ОСОБА_6 познайомився у 2020 році, спілкувалися з приводу повернення боргу. Вони з ОСОБА_3 придбали частку за 2000000 гривень у 2018 році в ТОВ «Фітоліт», на балансі якого був кар'єр, та почали спільно працювати. ОСОБА_3 фактично не вносив частку, розказував про існування розписок про боргові зобов'язання попередніх власників перед ним, цих розписок він не бачив. ОСОБА_3 надавав поворотну допомогу ТОВ «Фітоліт», яка йому поверталась, або на підприємство яке йому належить ТОВ «Сланд Україна». Далі вни проводили на підприємстві аудит, їм був потрібен позикодавець для поповнення обігових коштів, яким в подальшому став ОСОБА_6 . У них був договір фінансової допомоги, де було прописано скільки коштів та хто вносить та умови повернення, кошти на рахунок заходили від ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , які надалі були повернуті. Сума боргу становила 3500000 гривень, вказані кошти надійшли від ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , проте фактично кошти належали ОСОБА_6 . Вказані кошти вносились протягом тижня, про що є відповідні виписки. Йому не було відомо до 2020 року, що частина товариства буде продана. Станом на зараз заборгованість ТОВ «Фітоліт» сплачена ОСОБА_6 . Вказав, що йому відомо, що у 2020 році ОСОБА_3 позичав кошти у ОСОБА_9 140000 дол. США, щоб повернути борг ТОВ «Фітоліт» ОСОБА_6 . Як йому відомо ці кошти не були повернуті ОСОБА_6 . За ці кошти ОСОБА_3 продав свою частку в ТОВ «Фітоліт», про що було оформлено документи. На той час, йому не було відомо про домовленості ОСОБА_3 продати свою частку ОСОБА_6 . Обладнання для перемелювання вапняка на ТОВ «Фітоліт» він купував разом із ОСОБА_3 , за 120 тисяч доларів США. Він заплатив свої 60000 дол. США. Зі свого боку ОСОБА_3 також заплатив 60000 дол. США, які попередньо взяв у борг у ОСОБА_6 , Це обладнання, яке є на балансі ТОВ «Фітоліт» наразі не працює. Зазначив, що заборгованість у розмірі 60000 дол. США ним була сплачена ОСОБА_6 , сплатив частинами за три місяці. За 100 % корпоративних прав ТОВ «Фітоліт» на момент придбання сплачували він та ОСОБА_9 , однак всі погодились на такі умови, що за корпоративні права вони сплачують вдвох, а підприємством володіють втрьох, включно з ОСОБА_3 в рівних частках. Вартість корпотаривних прав ТОВ «Фітоліт», яку було сплачено він не пам'ятає. В чому був інтерес ОСОБА_6 надавати поворотну фінансову допомогу ТОВ «Фітоліт» йому не відомо.
- показаннями свідка ОСОБА_10 , який повідомив, що з ОСОБА_3 знайомий приблизно з 2012-2013 року, по роботі. Вказав, що у 2020 році йому перерахувувались кошти від ОСОБА_3 , на сплату останнім боргу. На початку березня 2020 року у нього була сварка з ОСОБА_3 через борг останнього перед ним. ОСОБА_3 йому повідомив, що йому на рахунок має надійти 500000 грн. протягом двох днів, після чого 12.03.2020 року та 13.03.2020 року йому надійшли кошти на особисту картку, ОСОБА_3 просив залишок від боргу поки залишити у нього, потім 167000 він перерахував ОСОБА_3 назад. З ОСОБА_6 він бачився у м. Київ, коли проїжджав надавати покази по справі. Від ОСОБА_3 у нього не було розписок, оскільки вони товаришували. ОСОБА_3 було до нього подано позов, проте наразі у задоволенні позову відмовлено, позов необгрунтований. ОСОБА_3 може охарактеризувати, як людину яка не тримає слова та легко входить в довіру.
- показаннями свідка ОСОБА_21 , який повідомив, що знайомий з ОСОБА_6 , оскільки останній звертався для надання юридичної допомоги, до юридичної фірми «Центр правового консалтингу», на початку 2020 року, де він на той час працював. ОСОБА_6 звертався з питанням щодо переоформлення частки в статутному капіталі ТОВ «Фітоліт». Між ОСОБА_6 та юридичною фірмою «Центр правового консалтингу» було укладено договір про надання правової допомоги. Консультація полягала в юридичному аналізі, підготовці проєкту документів та підготовка до процедури. ОСОБА_6 не повідомляв хто має передати йому частку та за яку ціну, однак йому відомо що частка ОСОБА_3 мала бути оформлена на ОСОБА_6 . Юридичною фірмою було підготовлено проекти документів та відправлено на електронну адресу ОСОБА_6 . Частина даних щодо ТОВ «Фітоліт» наявні у відкритому доступі, також ОСОБА_6 надавав документи. Передбачався перехід частки за оплатним договором, чому не реалізовано договір йому не відомо.
- показаннями свідка ОСОБА_9 , який повідомив, що у 2018 році познайомився з ОСОБА_3 та ОСОБА_13 , вони спілкувалися між собою. ОСОБА_3 запропонував спільний бізнес пов'язаний із кар'єром, який йому належав, останній вклав багато грошей в цей бізнес, проте до складу засновників не входив. Він вирішив стати співласником ТОВ «Фітоліт», 33% йому належало, у ОСОБА_3 теж було 33%, і у ОСОБА_13 було 34%. ОСОБА_3 позичив у нього кошти, сказав, що має розрахуватись із ОСОБА_6 , позику було оформлено нотаріально в присутності дружини ОСОБА_3 , яка надала згоду на отримання позики. Про ОСОБА_6 він дізнався у вересні 2020 року, коли він приїхав до нього у м. Дніпро та повідомив, що ОСОБА_3 винен йому кошти. ОСОБА_3 пропонував ОСОБА_6 продати 50% ТОВ «Фітоліт», проте на той час він не мав зовсім частки в товаристві. Розмов з ОСОБА_3 , що він має намір продавати частку не було. ОСОБА_3 надавав позику підприємству, яка саме була сума він не знає, позика надавалась згідно договору, співзасновники не приймали рішення щодо цієї позики. ОСОБА_6 надавав фінансову допомогу підприємству, зі слів ОСОБА_13 , наразі позика йому повернута. Ініціатором позики у сумі 165000 дол. США був ОСОБА_3 . У травні 2020 року, у них з ОСОБА_3 були певні умови, він надавав кошти, а ОСОБА_3 , в свою чергу, як гарантію повернення боргу, свою частку в ТОВ «Фітоліт». При поверненні ОСОБА_3 коштів, він мав повернути йому частку в товаристві. Оскільки борг не було повернуто, частка в товаристві залишилась у нього. Крім того, ОСОБА_3 наполягав, щоб інформацію про співзасновників, тобто що він вже не є власником своєї частки у 33%, якомога довше не змінювали в реєстрі. Тобто чомусь він намагався приховати цей факт. Ним сплачено було 33000 грн. за 33% частки в ТОВ «Фітоліт». Договір купівлі-продажу та договір позики було укладено одночасно. На даний час він не є учасником ТОВ «Фітоліт». Повідомив, що відкрито виконавче провадження про стягнення 165000 дол. США за договором позики.
- показаннями свідка ОСОБА_22 , який повідомив, що знайомий з ОСОБА_3 , вони разом працювали. З 2015 року він був керівником ТОВ «Фітоліт», за призначенням, займався організацією та контролем підприємства, на той час власниками товариства були ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які також приймали участь у діяльності товариства, ОСОБА_3 не був власником на той час. В 2017 році він познайомився із ОСОБА_3 , який в той час був директором ТОВ «Сланд Україна» та у них розпочались фінансово-господарські відносини між товариствами. Вказане товариство купувало вапняк. ОСОБА_3 з 2018 року по 2020 року отримував всю інформацію про діяльність ТОВ «Фітоліт», приймав участь у зборах засновників товариства, однак не пам'ятає чи був на той час одним із власників. Щодо ОСОБА_6 , йому відомо, що останній надавав фінансову матеріальну допомогу, безвітсоткову поворотну допомогу в 2020 році або у 2021 році для ТОВ «Фітоліт», яку потім було сплачено за пів року згідно договору. Щодо намірів ОСОБА_6 придбати частку в ТОВ «Фітоліт», йому не відомо.
- показаннями свідка ОСОБА_23 , який повідомив, що не пам'ятає точно коли познайомився з ОСОБА_3 , бачився з ним декілька разів, купував у нього автомобіль за 14000 дол. США. Він мав доручення на продаж автомобіля, ОСОБА_6 був присутній та бачив як він передавав коши ОСОБА_3 за покупку автомобіля. Коли вони були на автомийці, чув як ОСОБА_3 просив кошти у ОСОБА_6 , у якому саме розмірі не знає.
- витягом з ЄРДР у кримінальному провадженні №12020100000000875 від 28.09.2020, відповідно до якого 28.09.2020 року до СУ ГУНП в м. Києві надійшла заява від ОСОБА_6 щодо незаконного заволодіння його майном ОСОБА_3 протягом 2019-2020 року на території м. Києва, а саме грошовими коштами в розмірі 318000 дол. США та 700000 гривень, шляхом обману під приводом продажу частки в ТОВ «Фітоліт», чим йому спричинено матеріального збитку в особливо великому розмірі (том 3, а.с. 1).
- заявою ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення з якою він звернувся до Головного управління Національної поліції у місті Києва від 25.09.2020 року, відповідно до якої він передав гроші ОСОБА_3 за 50% корпоративних прав ТОВ «Фітоліт», на підтвердження чого дулучено копії розписок про отримання ОСОБА_3 грошових коштів на суму 298000 дол. США від 07.11.2019 року, 20000 дол. США від 16.09.2020 року, копії квитанцій банківських переказів на 250000 грн. від 13.05.2020 року, 250000 грн. від 12.05.2020 року на ім'я ОСОБА_10 , копія квитанції банківського переказу на суму 200000 грн. на ім'я ОСОБА_8 від 02.11.2019 року, фотокопія акту приймання передачі частини частки у статутному капіталі ТОВ «Фітоліт» ЄДРПОУ 39707095 ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_9 , витяги з ЄРПОУ ТОВ «Слант», код ЄДРПОУ 35794006, ТОВ «Слант Україна», код ЄДРПОУ 39588631, ТОВ «ВІП ГАЗ КОМПАНІ», код ЄДРПОУ 41930745 (том 3, а.с. 6-30).
- листом Державної податкової служби України Вих.№12420/5/99-00-04-07-05 від 11.11.2020 року до якого долучено відомості з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб - платників податків станом на 27.10.2020 року, надано інформацію про доходи, отримані від податкових агентів за період з 01.04.1998 року по 02.04.2020 року ОСОБА_3 , а також інформація з Реєстру самозайнятих осіб, Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб та Журналу реєстрації повідомлень про відкриття/закриття рахунків у фінансрвих установах станом на 27.10.2020 року, згідно якого ОСОБА_3 засновник, керівник, головний бухгалтер ТОВ «Слант Україна», код ЄДРПОУ 39588631, засновник, керівник, головний бухгалтер ТОВ «Слант», код ЄДРПОУ 35794006, засновник ТОВ «Національний будівельний альянс», код ЄДРПОУ 35951584 (том 3, а.с. 34-42).
- випискою по особовому рахунку ФОП ОСОБА_3 в Акціонерному товариству «Перший Український Міжнародний Банк» за період з 02.10.2019 року по 03.11.2019 року (том 3, а.с. 51).
- випискою по особовому рахунку ТОВ «Слант» в Акціонерному товариству «Перший Український Міжнародний Банк» за період з 02.10.2019 року по 03.11.2020 року (том 3, а.с. 54-58).
- відповідно до відповіді Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» по рахунку ТОВ «Слант» та рахункам ТОВ «Слант Україна» рух коштів за період з 02.10.2019 року по 03.11.2020 року не відбувався.
- випискою по особовому рахунку ТОВ «Слант Україна» в Акціонерному товариству «Креді Агріколь Банк» за період з 02.10.2019 року по 03.11.2020 року (том 3, а.с. 62-64).
- випискою по особовому рахунку ТОВ «Квеста» в Акціонерному товариству «Перший Український Міжнародний Банк» за період з 01.01.2019 року по 30.12.2020 року (том 3, а.с. 67-70).
- довідкою про опрацювання технічної інформації в ході досудового розслідування №12020100000000875 від 28.09.2020 року по факту шахрайства проведено аналіз абонентських номерів ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_24 , ОСОБА_3 , за результатами якої складено схему спільних зв'язків абонентських номерів наданих для аналізу, з прив?язкою до місць зустрічі (том 3, а.с. 76-98).
- відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №00029693195 від 24.02.2021 року ОСОБА_3 одружився з ОСОБА_25 , 02.06.2001 року, актовий запис №443, складеного Донецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Донецькій області (том 3, а.с. 99-101).
- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 04.12.2020 року, відповідно до якого у приміщенні Кам'янець-Подільської міської ради вилучено завірені копії реєстраційної справи ТОВ «Фітоліт» (код ЄДРПОУ 39707095), в якій знаходяться документи реєстраційної справи №1.676.00427405 на 177 арк., прошиті та скріплені печаткою (том 4, а.с. 7-8).
- реєстраційною карткою на проведення державної реєстрації юридичної особи, утвореної шляхом заснування нової юридичної особи від 23.03.2016 року, повне найменування юридичної особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Фітоліт», місце знаходження юридичної особи: Хмельницька обл., м. Кам'янець-Подільський, вул. Лесі Українки, буд. 31, розмір статутного капіталу 1000000,00 грн., заявник ОСОБА_26 , відомості про керівника - ОСОБА_15 , відомості про засновників юридичної особи/кінцевий вигодоодержувач юридичної особи - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_27 , види економічної діяльності юридичної особи: добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю; надання допоміжних послуг у сфері інших корисних копалин і розроблення кар'єрів; вантажний автомобільний транспорт (том 4, а.с. 13-20).
- довіреністю від 19.03.2015 року посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_28 , згідно якої ОСОБА_27 уповноважила ОСОБА_26 представляти її інтереси з питань реєстрації ТОВ «Фітоліт», довіреність видана строком на один рік до 19.03.2016 року, довіреність зареєстрована в реєстрі №374 (том 4, а.с. 21).
- відповідно до статуту ТОВ «Фітоліт», затвердженого протоколом загальних зборів засновників товариства від 20.03.2015 року, протокол №1/2015, засновниками товариства є ОСОБА_11 (сума внеску 350000 грн., частка у статутному капіталі 35%), ОСОБА_12 сума внеску 350000 грн., частка у статутному капіталі 35%), ОСОБА_27 сума внеску 400000 грн., частка у статутному капіталі 30%) (том 4, а.с. 22-35).
- протоколом загальних зборів засновників (учасників) ТОВ «Фітоліт» №1/2015 від 20.03.2015 року вирішено питання: обрано головою Загальних зборів засновників (учасників) ОСОБА_11 , секретарем ОСОБА_27 ; заснувати в Україні ТОВ «Фітоліт», за адресою: Україна, Хмельницька обл., м. Кам'янець-Подільський, вул. Л. Українки, буд. 31; наділити товариство статутним капіталом 1000000 (один мільйон) гривень: ОСОБА_11 (сума внеску 350000 грн., частка у статутному капіталі 35%), ОСОБА_12 (сума внеску 350000 грн., частка у статутному капіталі 35%), ОСОБА_27 сума внеску 400000 грн., частка у статутному капіталі 30%); відповідно до вищевказаної участі засновників (учасників) затверджено статут товариства в редакції, що додається; обрано ОСОБА_22 директором товариства; обрано ОСОБА_27 відповідальною за проведення державної реєстації товариства в установленому законом порядку та доручено їй особисто або через свого представника провести таку реєстрацію (том 4, а.с. 36).
- протоколом загальних зборів засновників (учасників) ТОВ «Фітоліт» №2/2015 від 21.09.2015 року вирішено питання: обрано головою Загальних зборів засновників (учасників) ОСОБА_11 , секретарем ОСОБА_12 ; збільшено Статутний капітал ТОВ «Фітоліт», який буде становити 4000000 (чотири мільйони) гривень, шляхом внесення додаткових внесків його засновниками (учасниками) грошовими коштами, внески, які мають бути внесені учасниками товариства, розприділити слідуючим чином: ОСОБА_11 (сума внеску 1400000 грн., частка у статутному капіталі 35%), ОСОБА_12 (сума внеску 1400000 грн., частка у статутному капіталі 35%), ОСОБА_27 сума внеску 1200000 грн., частка у статутному капіталі 30%); відповідно до вищевказаної участі Засновників (учасників) затверджено Статут Товариства в новій редакції, що додається; доручено ОСОБА_26 проведення державної реєстрації нової редакції Статуту Товариства в установленому законом порядку (том 4, а.с. 40).
- відповідно до статуту ТОВ «Фітоліт», затвердженого протоколом загальних зборів засновників товариства від 21.09.2015 року, протокол №2/2015, статутний капітал товариства у розмірі 4000000 (чотири мільйони) гривень, вклади учасниківу Статутному капіталі товариства складають: ОСОБА_11 (сума внеску 1400000 грн., частка у статутному капіталі 35%), ОСОБА_12 (сума внеску 1400000 грн., частка у статутному капіталі 35%), ОСОБА_27 сума внеску 1200000 грн., частка у статутному капіталі 30%), підписано засновниками товариства (том 4, а.с. 41-54).
- відповідно до статуту ТОВ «Фітоліт», затвердженого протоколом загальних зборів засновників товариства від 21.02.2017 року, протокол №21/02, статутний капітал товариства у розмірі 2800000 (два мільйони вісімсот тисяч) гривень, вклади учасників у статутному капіталі товариства складають: ОСОБА_11 (сума внеску 1400000 грн., частка у статутному капіталі 50%), ОСОБА_12 (сума внеску 1400000 грн., частка у статутному капіталі 50%), підписано засновниками товариства (том 4, а.с. 61-76).
- протоколом загальних зборів засновників (учасників) ТОВ «Фітоліт» №21/02 від 21.02.2017 року вирішено питання: обрано головою Загальних зборів засновників (учасників) ОСОБА_11 , секретарем ОСОБА_12 ; виключено зі складу товариства ОСОБА_27 на підставі поданої заяви про вихід, якій належить частка у розмірі 1200000 грн., яка становить 30% Статутного капіталу Товариства; здійснити відповідно до ст. 54 Закону України «Про господарські товариства» виплати ОСОБА_27 , виплату вартості частини майна, що належить до сплати ОСОБА_27 при її виході з товариства, яка пропорційна її фактично сплаченій частці у статутному капіталі здійснити після затвердження звіту за 2016 рік, в строк до 12 місяців з дня виходу; зменшено статутний капітал ТОВ «Фітоліт» до 1200000 грн. Затверджено статутний капітал товариства 2800000 грн., визначено та затверджено новий склад учасників ТОВ «Фітоліт» у кількості двох осіб ОСОБА_11 (сума внеску 1400000 грн., частка у статутному капіталі 50%), ОСОБА_12 (сума внеску 1400000 грн., частка у статутному капіталі 50%); внесено зміни у статут ТОВ «Фітоліт» та затверджено його у новій редакції; виконання необхідних дій, пов'язаних з реєстрацією нової редакції Статуту Товариства, внесенням відповідних змін до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, внесення змін у державній фіскальній службі, ораганах статистики, інших державних органах (фондах), доручено директору Товариства (том 4, а.с. 77-78).
- заявою посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_29 , №1458 від 08.11.2016 року, ОСОБА_30 діючи в інтересах ОСОБА_27 повідомляє ТОВ «Фітоліт» про вихід зі складу учасників ТОВ «Фітоліт», просить перерахувати вартість частини майна ТОВ «Фітоліт» пропорційну належній їй частці у статутному капіталі Товариства за вказаними реквізитами (том 4, а.с. 79).
- заявою про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22.02.2017 року за підписом ОСОБА_31 (яка діяла на пілдставі довіреності), змінено склад засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи ТОВ «Фітоліт» - виключено ОСОБА_27 (том 4, а.с. 80-83).
- заявою про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців від 13.11.2017 року за підписом ОСОБА_26 (який діє на підставі довіреності), внесено зміни відомостей про засновників (учасників) юридичної особи, у зв'язку зі змінами паспортними даними ОСОБА_12 (том 4, а.с. 88-90).
- протоколом загальних зборів засновників (учасників) ТОВ «Фітоліт» №11/11 від 11.11.2017 року вирішено питання: обрано головою Загальних зборів засновників (учасників) ОСОБА_11 , секретарем ОСОБА_12 ; у зв'язку зі змінами паспортних даних ОСОБА_12 , внести зміни в ТОВ «Фітоліт» та затверджено його в новій редакції; виконання необхідних дій, пов'язаних з реєстрацією нової редакції Статуту Товариства, внесенням відповідних змін до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, внесення змін у державній фіскальній службі, ораганах статистики, інших державних органах (фондах), доручено директору Товариства (том 4, а.с. 91).
- статуту ТОВ «Фітоліт» в новій редакції, затвердженого протоколом загальних зборів засновників товариства від 11.11.2017 року, протокол №11/11 (том 4, а.с. 93-107).
- заявою про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців від 18.05.2018 року за підписом ОСОБА_26 (який діє на підставі довіреності), внесено зміни відомостей про засновників (учасників) юридичної особи, виключено ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , включено ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_13 (том 4, а.с. 111-120).
- протоколом загальних зборів власників ТОВ «Фітоліт» №16/05-1 від 16.05.2018 року вирішено питання: обрано головою Загальних зборів засновників (учасників) ОСОБА_11 , секретарем ОСОБА_12 ; Учасник 2 ОСОБА_12 відмовився від переважного права на купівлю частки/вкладу Учасника 1 ОСОБА_11 в статутному капіталі ТОВ «Фітоліт» в розмірі 50% статутного капіталу Товариства за оголошеною для продажу ціною 50000 грн., надати згоду та затвердити відчуження/продаж частки належної Учаснику 1 - ОСОБА_11 в статутному капіталі ТОВ «Фітоліт» в розмірі 50% статутного капіталу Товариства; Учасник 1 ОСОБА_11 відмовився від переважного права на купівлю частки/вкладу Учасника 2 ОСОБА_12 в статутному капіталі ТОВ «Фітоліт» в розмірі 50% статутного капіталу Товариства за оголошеною для продажу ціною 50000 грн., надати згоду та затвердити відчуження/продаж частки належної Учаснику 2 - ОСОБА_12 в статутному капіталі ТОВ «Фітоліт» в розмірі 50% статутного капіталу Товариства; затверджено перерозподіл часток/вкладів у статутному капіталі Товариства тиким чином: Учасник 1 - ОСОБА_13 , володіє часткою у розмірі 34% Статутного капіталу Товариства, яка становить 952000 грн., Учасник 2 - ОСОБА_3 , володіє часткою у розмірі 33% Статутного капіталу Товариства, яка становить 924000 грн., Учасник 3 - ОСОБА_9 , володіє часткою у розмірі 33% Статутного капіталу Товариства, яка становить 924000 грн.; затверджено вищезазначені зміни в Статуті ТОВ «Фітоліт» у новій редакції, доручено державну реєстрацію Статуту у новій редакції Директору ТОВ «Фітоліт» (том 4, а.с. 121-123).
- відповідно до статуту ТОВ «Фітоліт» в новій редакції, затвердженого протоколом загальних зборів засновників товариства від 16.05.2018 року, протокол №16/05-1, статутний капітал товариства у розмірі 2800000 (два мільйони вісімсот тисяч) гривень, вклади учасників Статутному капіталі товариства складають: ОСОБА_13 (володіє часткою у розмірі 34% Статутного капіталу Товариства, яка становить 952000 грн.), ОСОБА_3 (володіє часткою у розмірі 33% Статутного капіталу Товариства, яка становить 924000 грн.), ОСОБА_9 (володіє часткою у розмірі 33% Статутного капіталу Товариства, яка становить 924000 грн.) (том 4, а.с. 124-136).
- відповідно до договору купівлі-продажу часток в статутному капіталі ТОВ «Фітоліт» від 17.05.2018 року посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_32 №671, продавці ОСОБА_11 , ОСОБА_12 передали у власність ОСОБА_13 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 частки у статутному капіталі ТОВ «Фітоліт», ціна частки, що складає 100% становить 100000 грн. ( ОСОБА_11 отримав від ОСОБА_13 17000 грн., від ОСОБА_3 16500 грн., від ОСОБА_9 16500 грн.; ОСОБА_12 отримав від ОСОБА_13 17000 грн., від ОСОБА_3 16500 грн., від ОСОБА_9 16500 грн. (том 4, а.с. 137-139).
- заявою про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців від 18.05.2018 року за підписом ОСОБА_26 (який діє на підставі довіреності), внесено зміни відомостей про засновників (учасників) юридичної особи, виключено ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , включено ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_13 (том 4, а.с. 111-120).
- заявою про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.05.2020 року, за підписом ОСОБА_33 (який діє на підставі довіреності), відомості про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи: ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи, зміна відомостей - ОСОБА_9 , виключено ОСОБА_3 (том 4, а.с. 143-146).
- актом приймання-передачі частини частки у статутному капіталі ТОВ «Фітоліт» № 335, 336 від 08.05.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_34 , відповідно до якого ОСОБА_3 передав, а ОСОБА_9 прийняв частку у статутному капіталі ТОВ «Фітоліт» у розмірі 33%, що в грошовому виразі становить 924000 грн. на підставі Договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Фітоліт» від 08.05.2020 року (том 4, а.с. 149).
- довіреністю посвідченою приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_34 , №343 від 13.05.2020 року, відповідно до якої ОСОБА_35 уповноважив ОСОБА_33 представляти його інтереси як засновника (учасника) ТОВ «Фітоліт» (том 4, а.с. 147).
- довіреністю посвідченою приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_34 , №341 від 08.05.2020 року, відповідно до якої ОСОБА_35 уповноважив ОСОБА_36 представляти його інтереси як засновника (учасника) ТОВ «Фітоліт» (том 4, а.с. 156).
- заявою щодо державної реєстрації юридичної особи (крім громадських формувань та органів влади) від 08.09.2020 року ТОВ «Фітоліт», посвідченою приватним нотаріусом Кам'янець-Подільського районного нотаріального округу Хмельницької області ОСОБА_37 (том 4, а.с. 165).
- протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Фітоліт» №02/09/2020 від 02.09.2020 року вирішено питання: обрано головою Загальних зборів засновників (учасників) ОСОБА_9 , секретарем ОСОБА_13 ; у зв'язку з приведенням статуту у відповідність до вимог Закону України «Про товариства з обмеженою відповідальністю» викласти статут Товариства у новій редакції; затвердити нову редакцію статуту Товариства та уповноважити учасників Товариства підписати нову редакцію статуту Товариства; підписи учасників Товариства на статуті носвідчити нотаріально (том 4, а.с. 169).
- статутом ТОВ «Фітоліт» в новій редакції, затвердженого протоколом загальних зборів учасників від 02.09.2020 року, протокол №02/09/2020 (том 4, а.с. 171-181).
- копією розписки від 01.07.2020 року, відповідно до якої ОСОБА_3 отримав через ОСОБА_6 від ОСОБА_38 20000 дол. США та 3000 дол. США, та зобов'язується повернути 01.10.2020 року, через ОСОБА_6 або особисто ОСОБА_39 (том 5, а.с. 1).
- протоколом огляду речей з додатками від 02.10.2020 року, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_6 добровільно надав оглянути вміст мобільного телефону «Айфон Х», в корпусі срібного кольору ІМЕІ НОМЕР_3 , з сім карткою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_4 , в ході огляду месенджеру «Телеграм» за 2020 рік, встановлено, що на абонентський номер, яким користується потерпілий з номеру, який підписаний « ОСОБА_40 НОМЕР_5 », надходили смс-повідомлення з проханням перевести на картку гроші та зобов'язанням повернути, також наявна переписка в ході якої потерпілий просить повернути кошти та постійно намагається зустрітися з абонентом « ОСОБА_40 » з цього приводу, але останній під різними обставинами намагається уникнути цих зустрічей та відповідає, що гроші віддати не може, бо їх не має. Присутній під час огляду потерпілий ОСОБА_6 повідомив, що всі вище оглянуті смс-повідомлення стосуються коштів, які ОСОБА_41 постійно у нього брав нібито для вирішення питання про переоформлення частки долі в статутному капіталі ТОВ «Фітоліт» (том 5, а.с. 2-6).
- відповідно до заяви, ОСОБА_6 від 02.10.2020 року, надав добровільну згоду на проведення огляду його мобільного телефону «Айфон 10Х», ІМЕІ НОМЕР_3 , з сім-карткою НОМЕР_4 , де зафіксована переписка з ОСОБА_3 (том 5, а.с. 7).
- відповідно до копії розписки від 19.10.2020 року ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 500000 грн., які раніше перераховував платіжними дорученнями 12.05.2020 та 13.05.2020 за проханням ОСОБА_3 в якості оплати за корпоративні права в ТОВ «Фітоліт», притензій до ОСОБА_10 не має (том 5, а.с. 8).
- згідно дублікату квитанції №Р24А352118534С70696 від 15.05.2020 року ОСОБА_10 надіслав ОСОБА_3 167500 грн., призначеня платежу - переказ особистих коштів (том 5, а.с. 11).
- договором про надання юридичних послуг №22-01/20 від 22.01.2020 року укладеним між ОСОБА_6 та ТОВ «Центр правового консалтингу», компанія надає клієнту послуги направлні на придбання клієнтом частки у статутному капіталі ТОВ «Фітоліт», у учасника ОСОБА_3 (том 5, а.с. 19-21).
- відповідно до листа від 23.01.2020 року надісланого ОСОБА_21 з електронної пошти - ІНФОРМАЦІЯ_2 надіслано на електронну пошту - ІНФОРМАЦІЯ_3 , копія - ІНФОРМАЦІЯ_4 , надіслано вкладення по всім етапам переоформлення частки в уставному капіталі ТОВ «Фітоліт» (том 5, а.с. 22-61).
- випискою/особовим рахунком з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» по рахунку ОСОБА_3 за період з 01.01.2017 року по 24.09.2020 року (том 5, а.с. 74-77).
- випискою по окремим переказам коштів (Одержувач: ОСОБА_6 ) з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» по рахунку ОСОБА_3 за період з 01.01.2018 року по 17.08.2020 року (том 5, а.с. 78).
- фільтрованою випискою з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» по рахунку ОСОБА_3 за період з 01.10.2019 року по 14.09.2020 року (том 5, а.с. 87).
- повним витягом з Єдиного реєстру довіреностей №43525482 від 21.12.2020 року, видано довіреність реєстраційний номер №48798528, строком дії до 26.04.2020 року, дата посвідчення 26.04.2019 року, видана ОСОБА_3 представнику ОСОБА_23 на розпорядження транспортним засобом «Lexus GX470», д.н.з. НОМЕР_6 , 2008 року випуску (том 5, а.с. 89).
- попереднім договором укладеним між ОСОБА_9 та ОСОБА_3 від 12.05.2020 року, за домовленістю сторін продаж частини частки 33% статутного капіталу ТОВ «Фітоліт» буде вчинено за 33000 грн. Суму продажу частки ОСОБА_3 зобов'язаний сплатити ОСОБА_9 (том 5, а.с. 90-91).
- договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Фітоліт» від 08.05.2020 року, відповідно до якого ОСОБА_3 зобов'язується передати у власність ОСОБА_9 частку в розмірі 33% статутного капіталу, загальна сума відчужуваної частки дорівнює 33000 грн. (том 5, а.с. 92-94).
- договором безпроцентної позики від 08.05.2020 року, відповідно до якого ОСОБА_9 передав у власність ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 165200 дол. США, які мають бути повернуті не пізніше 08.11.2020 року (том 5, а.с. 95-97).
- оригіналами розписок про отримання ОСОБА_3 грошових коштів від ОСОБА_6 в сумі 298000 (двісті дев?яносто вісім тисяч) доларів США 07.11.2018 року та 20000 (двадцять тисяч) доларів США - 16.09.2020 року (т. 5 а.с. 99)
- відповідно до висновку експерта №СЕ-19/111-21/3014-ПЧ від 27.01.2021 року підпис та усі рукописні записи у розписці про отримання грошових коштів від ОСОБА_6 , складеній 07.11.2019 року від імені ОСОБА_3 , виконані ОСОБА_3 ; підпис та усі рукописні записи у розписці про отримання грошових коштів від ОСОБА_6 , складеній 16.09.2020 року від імені ОСОБА_3 , виконані ОСОБА_3 (том 5, а.с. 121-128).
Будь яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використані своїх прав у межах та спосіб, передбачений КПК України, суду надано не було.
Згідно статті 22 КПК України Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Ч. 2. Цієї статті передбачає, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків (ч. 6 ст. 22 КПК України).
Відповідно до статті 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею.
Стаття 85 КПК України передбачає критерій належності доказів, а саме, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. В свою чергу стаття 86 КПК України окреслює, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом, а недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів (ст. 93 КПК України).
Оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд дійшов наступних висновків.
Стаття 91 КПК України окреслює, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:
1)подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);
2)винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;
3)вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;
4)обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;
5)обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання, тощо.
2.Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Обов'язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає (ст. 92 КПК Укрїни)
Стаття 93 передбачає порядок збирання доказів, зокрема:
1.Збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
2.Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
3.Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Докази оцінюються суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
3.Жоден доказ не має наперед встановленої сили (ст. 94 КПК України).
Що таке речові докази та документи визначено в статтях 98,99 КПК України:
1.Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені вище.
2.Документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження
Так, згідно зі ст. 190 КК України шахрайство це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.
Предметом цього злочину є майно (рухоме/нерухоме, гроші, енергія), права на майно (цінні папери, документи, боргові зобов'язання).
Обман: Повідомлення неправдивих відомостей, приховування суттєвих фактів для введення в оману. Може бути активним (брехня) або пасивним (неповідомлення). Зловживання довірою: Використання довірчих відносин (дружніх, родинних, службових), коли потерпілий переконаний у законності дій шахрая.
З доказів які досліджені судом та описані вище вбачається, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 склались товариські стосунки та довірливі відносини в ході діяльності ТОВ «Фітоліт». ОСОБА_6 довіряв ОСОБА_3 , оскільки їхня попередня господарська діяльність давала йому впевненість, що ОСОБА_3 виконує більшість цивільно - правових зобов?язань та співпраця з ним є вигідною. ОСОБА_3 демонстрував свій вплив на ТОВ «Фітоліт» шляхом виконання організаційно - розпорядчих обов?язків та адміністративно - господарських функцій. Також ОСОБА_3 пропонував різні бізнеспроєкти, які б збільшували прибутковість ТОВ «Фітоліт», тобто демонстрував свою профпридатність та благонадійність. Факт довірливих відносин між вказаними особоми не заперечується жодною зі сторін, підтверджується документально та свідками.
Використання цих довірливих відносин спрощувало повідомлення обвинуваченим потерпілому неправдивої інформації щодо справжнього бенефіціара ТОВ «Фітоліт», приховування інформації щодо розподілу часток у цьому товаристві між ним ОСОБА_9 та ОСОБА_13 в рівних частках. Оскільки по діяльності товариства лише ОСОБА_3 спілкувався з ОСОБА_6 , він знав, що має змогу повідомити неправдиві дані про те, що ОСОБА_13 і ОСОБА_9 є лише номінальними власникакми, розраховуючи на те, що ОСОБА_6 повірить в неї та будучи введеним в оману, погодиться передати грошові кошти нібито за придбання 50% ТОВ «Фітоліт», що в подальшому і було зроблено.
Зазначений злочинний механізм, який був описаний прокурором у обвинувальному акті і знайшов своє підтвердження у судовому засіданні, підтверджується вищеописаними доказами. Показання та дії ОСОБА_6 по передачі ОСОБА_3 вищезазначених грошових коштів не викликають у суду сумніву, показання є логічними та підтверджуються іншими доказами.
Як слідує з показань потерпілого ОСОБА_6 за придбаннря 50% ТОВ «Фітоліт» він віддав ОСОБА_3 в еквіваленті 350000 доларів США, зокрема 200 000 грн. через мобільний додаток Приват 24 на картковий рахунок ОСОБА_8 , 298000 та 20000 доларів США, про що той надав відповідну розписку і 500000 грн., через мобільний додаток «Приват 24» двома платежами по 250 000 грн. ОСОБА_10 .
Ці його показання були перевірені судом і знайшли своє підтвердження, зокрема дослідженими в судовому розписками наданими ОСОБА_3 про отримання 298000 та 20000 доларів США, банківською роздруківкою та показаннями свідка ОСОБА_10 , що він отримував 500 тисяч грн. від ОСОБА_6 , які як пояснив ОСОБА_3 він залишає ОСОБА_10 в якості повернення свого боргу перед ним, залишок - 168 тисяч грн. він віддав ОСОБА_3 ОСОБА_10 суду підтвердив ці свідчення потерпілого ОСОБА_6 в судовому засіданні.
ОСОБА_6 та його представник ОСОБА_5 надали суду докази, зокрема показання свідка ОСОБА_21 , та листування за допомогою електронної пошти що ОСОБА_6 , звертався для надання юридичної допомоги, до юридичної фірми «Центр правового консалтингу», на початку 2020 року, де він на той час працював з питанням щодо переоформлення частки в статутному капіталі ТОВ «Фітоліт», при цьому надав відповідні установчі документи, які отримав для цього від обвинуваченого.
Показання цього свідка виглядають логічним продовженням дій ОСОБА_6 по наміру переоформити на себе частку у ТОВ «Фітоліт». Такі дії були вчинені на початку 2020 року, тобто після отримання ОСОБА_3 298 тисяч доларів США. Штучне створення таких доказів для звинувачення ОСОБА_3 у шахрайстві виглядає малоймовірним, оскільки лише у вересні 2020 року ОСОБА_6 дізнався від ОСОБА_13 та ОСОБА_9 , яких відвідав у м. Дніпро, про те, що ОСОБА_3 вже їм продав свою частку у зазначеному товаристві. І лише після цього він звернувся із заявою до правоохоронних органів щодо шахрайських дій ОСОБА_3 . Спосіб шахрайства виклав у заяві про злочин, свої свідчення не змінював з моменту написання зазначеної заяви.
Розмови про спільну працю у ТОВ «Фітоліт» ОСОБА_6 вів з ОСОБА_3 і в присутності свідка ОСОБА_20 , на початку літа 2020 року, який свідчив суду про це будучи приведеним до присяги та попередженим про кримінальну відповідальність.
Вищеописані твердження прокурора та потерпілого стороною захисту не спростовані.
На спростування вказаних доказів захист лише висловлював свою версію подій, наполягаючи на цивільно правових відносинах між ОСОБА_3 і ОСОБА_6 , які повинні вирішуватись в порядку цивільного судочинства. При цьому документального спростування, на противагу письмовим доказам та показанням сторони обвинувачення, не надали. Подекуди аргументи захисту виглядають не логічними. Наприклад, що ОСОБА_6 установчі документи були передані для інших цивільно - правових угод. Проте, жодної угоди на доведення такої версії вони суду не подали, не довели яка цивільно - правова угода вимагала установчих документів, згідно вимог цивільного та господарського законодавства.
Позицію ОСОБА_3 , що він написав розписки ОСОБА_6 про отримання 298 тисяч та 20 тисяч доларів США як результат попередньої співпраці і заборгованостей, відомості викладені в розписках не відповідають дійсності, суд не сприймає як об?єктивні. ОСОБА_3 має вищу юридичну освіту, тривалий час працював в органах прокуратури, як сам він повідомляв суду, отже був обізнаний про зміст та силу юридичних документів. Добровільно погодився із правильністю змісту таких документів, написавши їх власноручно та скріпивши підписом.
Показання ОСОБА_3 суд розцінює як намір обілити себе і уникнути кримінальної відповідальності за фактично вчинений злочин.
Заяви ОСОБА_3 до правоохоронних органів про вчинення злочинів з боку ОСОБА_6 , саме відносно нього, без обвинувального вироку суду, не можуть спростувати весь масив доказів, які суд навів на підтвердження його вини у шахрайстві відносно потерпілого ОСОБА_6 .
Суд дослідив і побічні докази, зокрема що у нього були боргові зобов?язання перед ОСОБА_10 та ОСОБА_9 (цивільні позови були вирішені судом на користь вказаних свідків). Суд не виключає, що у спосіб заволодіння грішми ОСОБА_6 він міг намагатися вирішити інші свої фінансові проблеми.
Відмежовуючи шахрайство від цивільно-правових деліктів, слід виходити з того, що отримання майна з умовою виконання якого-небудь зобов'язання може бути кваліфіковане як шахрайство, якщо встановлено, що винна особа вже в момент заволодіння цим майном мала на меті його привласнити, а зобов'язання не виконувати. Розмежування кримінально-караного злочину від цивільно-правової угоди слід проводити не по тому, як оформлені укладені між сторонами договори, а по тому, що стало результатом цієї договірної діяльності. Якщо одна сторона, приймаючи на себе зобов'язання, не має ніяких реальних можливостей і бажання їх виконувати, мова йде про шахрайство (постанова Верховного Суду від 24.09.2020 року у справі № 755/10138/16-к).
Крім того, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 24 листопада 2016 року у справі № 5-250кс16, наявність формальних (навіть належним чином оформлених) цивільно-правових відносин, за допомогою яких суб'єкт прагне завуалювати свій злочинний умисел, за наявності підстав не повинна бути перешкодою для оцінки скоєного як злочину, передбаченого ст. 190 КК України.
Наявність між обвинуваченим та потерпілим певних цивільно-правових чи інших подібних правовідносин, які були закріплені у певному правочині, сама по собі не виключає можливості кваліфікації діяння особи як шахрайства за наявності усіх необхідних елементів складу цього злочину. В окремих випадках такі відносини цілком можуть бути частиною реалізації умислу особи на заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою.
Принциповим у цьому питанні є встановлення і доведення поза розумним сумнівом, що особа, умисно, з корисливих мотивів заволодіваючи чужим майном або набуваючи права на майно шляхом обману чи зловживання довірою, зокрема й беручи на себе при цьому певні зобов'язання, одразу не мала наміру їх виконувати, використовуючи певні правовідносини як спосіб реалізації умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою. Висновок про це може бути зроблений, у тому числі й виходячи із сукупності фактичних дій такої особи.
Так, ОСОБА_3 взяв гроші у потерпілого ОСОБА_6 в борг (згідно росписок), згідно показань потерпілого та інших доказів за частку у ТОВ «Фітоліт». В момент передачі грошей потерпілий діяв добровільно, оскільки вважав, що ОСОБА_3 виконає своє зобов'язання, обіцяючи пероформити на нього 50% ТОВ «Фітоліт», проте постійно затягував з цим процесом, після написання розписки про 298 тисяч доларів США пройшло більше 10 місяців, кожного разу відкладаючи це на іншу дату, ОСОБА_3 в такий спосіб намагався приховати свої дійсні наміри привласнити кошти ОСОБА_6 і ніколи їх не повертати, таким чином відтерміновував момент, коли потерпілий, провівши власне розслідування, зустрівшись з ОСОБА_13 та ОСОБА_9 , дізнався, що ОСОБА_3 вже не належить будь яка частка у цьому товаристві та здогадався, що він його обманув.
Слід вказати, що умисел на шахрайство щодо грошових коштів ОСОБА_6 підтверджується ще і відсутністю будь якої ініціативи з боку ОСОБА_3 повернути бодай якусь суму, а тим паче таку значну.
Отже, в судовому засіданні винуватість ОСОБА_3 підтверджена сукупністю беззаперечних належних та допустимість доказів, які були ретельно досліджені судом, поза будь-яким розумним сумнівом.
На таке твердження пристала і колегія суддів Третьої судової палати ВС у постанові від 29 листопада 2023 року по справі № 127/18013/20, провадження № 51-4182км23.
Обираючи обвинуваченому ОСОБА_3 вид та розмір покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, обставини його вчинення, характер діяння, форму й ступінь вини, мотив вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого.
Обставин, які б, відповідно до вимог ст.ст. 66, 67 КК України, пом'якшували або обтяжували покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.
Враховуючи особу ОСОБА_3 , який посередньо характеризується, обставини кримінального провадження, факт відсутності обставин, що пом'якшують та обставин, що обтяжують покарання, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства, в місцях позбавлення волі, а тому за вказаний злочин йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах строку, визначеного санкцією ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції Закону 2617-VІІІ від 22.11.2018 року), з конфіскацією всього його особистого майна.
Потерілий ОСОБА_6 подав до ОСОБА_3 цивільний позов про стягнення 341000 (триста сорок одну тисячу) доларів США та 500000 (п'ятсот тисяч) гривень завданих злочином матеріальних збитків, 500000 (п'ятсот тисяч) гривень моральної шкоди, 150000 (сто п'ятдесят тисяч) гривень витрат на правову допомогу.
Вирішуючи заявлений у справі цивільний позов, суд виходить наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Статті 1166, 1187 КК України передбачають, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, піллягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою безпосередній причинний зв?язок та є вина зазначеної особи.
3 абз. 1 п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31.03.1989 року «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної школи, заподіяної злочином, стягнення безпідставно нажитого майна (з наступними змінами) та абз. 1 п. 2 постанови Пленуму ВСУ № 6 від 27.03.1992 «Про практику розяна судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди, вбачається, що шкода заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню особою, яка і заподіяла, в повному обсязі. Пленум роз?яснив, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст.ст. 440, 450 ЦК України (ст.ст. 1166, 1187 ЦК України 2003 року) шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний, зв?язок та є вина зазначеної особи.
Крім того, відповідно до п. 14 Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року №14, у разі пред?явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.
Також, постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16 (провадження № 14-446ц18) зауважено, що висновки про можливість ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті містяться й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 14-134цс18. При цьому, Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року в справі № 6-79цс14, а також у постанові Верховного Суду від 25 липня 2018 року в справі № 308/3824/16-ц.
Так, що стосується можливості і порядку визначення в рішенні суду еквівалента суми боргу в національній валюті, то Велика Палата Верховного Суду зазначила, що нею висловлена правова позиція з цього приводу, яку викладено у постанові від 04 липня 2018 року в справі №14-134ц18. Велика Палата Верховного Суду вказала, що зазначення судом у своєму рішенні двох грошових сум, які необхідно стягнути з боржника, внесло двозначність до розуміння суті обов?язку боржника, який має бути виконаний примусово за участю державного виконавця. У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривні, стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні.
Відповідно до статі Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих в наслідок вчинення кримінального правопорушення.
Матеріальна шкода, встановлена вироком суду вище, повинна бути стягнута з обвинуваченого в повному розмірі, в іноземній та національній валюті, з урахуванням обставин встановлених вище у вироку про грошову одиницю України та валюту США в якій вони перераховувались чи надавались для ОСОБА_3 та безпосередньо ОСОБА_3 . При цьому, із суми відшкодування слід виключити 500 000 (п?ятсот тисяч) грн., які ОСОБА_6 вже відшкодував свідок ОСОБА_10 , під час кримінального провадження, про що сам потерпілий та його представник повідомили в судовому засіданні.
Не підлягає стягненню з ОСОБА_42 вимога щодо повернення 23000 (двадцяти трьох тисяч) доларів США, які нібито ОСОБА_6 передав ОСОБА_3 про що свідчив під час досудового слідства свідок ОСОБА_43 . Свідок ОСОБА_44 в судове засідання не з?явився, показання не надав, до того ж, за існуючої практики Касаційного цивільного суду ВС свідчення не можуть бути покладені в основу боргових зобов?язань. Документального підтвердження, цивільний позивач - ОСОБА_6 та його представник ОСОБА_5 суду не надали. Обвинуваченням цей факт не встановлено. Тобто в цій частині у позові слід відмовити.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв?язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров?я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв?язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім?ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка зазнала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно до п. 31 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 02.07.2004 р. Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів роз?яснено судам, що при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди за позовом потерпілого суди повинні керуватися відповідними положеннями ЦК України та роз?ясненнями, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (зі змінами, внесеними постановою від 25.05.2001 р. № 5).
Суд погоджується з тим, що неправомірними діями ОСОБА_3 цивільному позивачу - потерпілому ОСОБА_6 була заподіяна моральна шкода, яка полягає у тривалих душевних стражданнях, негативних емоціях та переживаннях з приводу втрати грошових коштів та не можливостю отримати те на що ОСОБА_6 розраховував та втратою всіх заощаджень. Внаслідок злочинних дій останній був змушений змінити звичайний образ життя та витрачати час на поновлення майнового стану, за рахунок чого зменшився час який він міг приділяти сім?ї та малолітній дитині.
Позивач вважає, що внаслідок вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України потерпілому ОСОБА_6 була завдана моральна шкода, яку він оцінює у розмірі 500 000 грн.
На думку суду, розмір моральної шкоди повинен бути справедливим та згідно існуючої практики не призводити до надмірного збагачення, отже зазначені вимоги підлягають частковому задоволенню на 100000 (сто тисяч) гривень.
З метою отримання правничої професійної допомоги ОСОБА_6 , щодо захисту його інтересів в наслідок неправомірних дій відносно нього, на стадії досудового розслідування та під час судового розгляду справи, укладено договір про надання правничої допомоги та представництво в органах досудового слідства та суду №13092020 від 13.09.2020 року. Гонорар за цим договором є договірним, не залежить від кількості витраченого часу на стадіях досудового слідства та судового розгляду справа та складає 150 000 грн., про що надані відповідні додатки: договір про надання правничої допомоги № 13092020 від 13.09.2020 року, додаткова угода № 1 від 13.09.2020 року.
У постанові Верховного Суду від 28 грудня 2020 року у справі №640/18402/19 вказано, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.
Постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 декламує, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.
Частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 20 листопада 2020 року у справі №910/13071/19 зауважує наступне: Верховний Суд звертає увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Отже, з урахуванням існуючої судової практики яка наведена вище, розмір гонорару не може бути зменшеним і підлягає стягненню із ОСОБА_3 на користь цивільного позивача - потерпілого ОСОБА_6 в повному обсязі.
Долю речових доказів та процесуальних витрат вирішити у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 та ч. 2 ст. 124 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 128, 297-1, 323, 369-371, 374, 376, 395 КПК України, ст. ст. 56,175 ЦПК України ст.ст. 23, 1166,1190 ЦК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції Закону 2617-VІІІ від 22.11.2018 року), та призначити йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією майна, що належить йому на праві власності.
Обрати ОСОБА_3 , до вступу вироку в законну силу, запобіжний захід у виді тримання під вартою, з утриманням в ДУ «Київський слідчий ізолятор» та взяти його під варту в залі суду.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 відрахавувати з дня його фактичного затримання.
Речові докази: - оригінали розписок з рукописним текстом про отримання грошових коштів ОСОБА_3 від 07.11.2019 року та від 16.09.2020 року на 2 арк., залишити в матеріалах справи.
Стягнути із засудженого ОСОБА_3 на користь держави, процесуальні витрати на залучення експертів Київським науково-дослідним експертно - криміналістичного центру при МВС України за проведення експертизи №СЕ-19/111-21/3014-ПЧ від 27.01.2021 року в сумі 1 634 грн. 50 коп.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальних збитків, моральної шкоди та витрат на правову допомогу - задовольнити частково.
Стягнути із засудженого ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_6 гроші в сумі 318 000 (триста вісімнадцять тисяч) доларів США та 200 000 (двісті тисяч) гривень - завданих злочином матеріальних збитків, 100 000 (сто тисяч) гривень - моральної шкоди, 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) гривень - витрат на правову допомогу.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, надіслати в ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 діб з дня проголошення, а засудженим, який знаходиться під вартою, в цей самий строк з моменту отримання копії вироку.
Суддя ОСОБА_1