Справа № 369/10373/19
Провадження № 2/369/7518/25
Іменем України
15.12.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Янченко А.В.,
при секретарі судового засідання Лисяк К.О.,
представника позивача Сергєєва П.О.,
відповідача 2 та представника відповідачів 1, 3 Шепелєва О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу № 369/10373/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Громадської організації "Садове товариство "Масив Оленівка-2", ОСОБА_3 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 , про відновлення становища, яке існувало до порушення, -
У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває вищевказана цивільна справа.
Ухвалою суду від 14.08.2019р. (під головуванням судді Пінкевич Н.С.) було відкрито провадження у справі.
Відповідно до ухвали судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Ковальчук Л.М. від 17.05.2023 року заяву про самовідвід судді Ковальчук Л.М. було задоволено та справу було передано до канцелярії суду для повторного розподілу в порядку передбаченому ст. 33 ЦПК України.
Згідно з протоколом повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 18.05.2023 року вказану цивільну справу передано на розгляд судді Янченку А.В.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.05.2023 року постановлено прийняти до розгляду цивільну справу № 369/10373/19 за позовом ОСОБА_1 , громадської організації "Садове товариство "Масив Оленівка" до ОСОБА_2 , громадської організації "Садове товариство "Масив Оленівка-2", ОСОБА_3 про відновлення становища яке існувало до порушення з призначенням підготовчого судового засідання.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.09.2023 року залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору у цивільній справі № 369/10373/19 за позовом ОСОБА_1 , громадської організації "Садове товариство "Масив Оленівка" до ОСОБА_2 , громадської організації "Садове товариство "Масив Оленівка-2", ОСОБА_3 про відновлення становища яке існувало до порушення Фізичну особу - підприємця ОСОБА_4 , про відновлення становища, яке існувало до порушення.
Протокольною ухвалою суду від 31.03.2025 року залишено без розгляд позов Громадської організації "Садове товариство "Масив Оленівка" на підставі заяви другого позивача на підставі п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31.03.2025 року було закрито підготовче провадження у цивільній справі № 369/10373/19 за позовною заявою ОСОБА_1 , громадської організації "Садове товариство "Масив Оленівка" до ОСОБА_2 , громадської організації "Садове товариство "Масив Оленівка-2", ОСОБА_3 про відновлення становища яке існувало до порушення Фізичну особу - підприємця ОСОБА_4 , про відновлення становища, яке існувало до порушення.
01.12.2025 року до суду від відповідача 2 та представника відповідачів 1, 3 Шепелєва О.А. надійшла заява про застосування позовної давності до вимог позивача.
У судовому засіданні представник позивача підтримав задоволення позовних вимог, відповідач 2 та представник відповідачів 1, 3 заперечив проти задоволення позовних вимог.
Третя особа у судове засідання не з'явилася, про дату та час судового розгляду повідомлялася належним чином.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу, суд дійшов наступних висновків.
До суду звернулися Громадська організація «Садове товариство «Масив Оленівка», ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про відновлення становища яке існувало до порушення.
Свої позовні вимоги Позивачі обґрунтовували тим, що відповідно до Генплану забудови території та Проекту розміщення/розташування повітряних ліній електропередач, листа управління з питань функціонування та реформування електроенергетичного сектора від 11 серпня 2015 року № 32-03/01-1611 будівництво електричних мереж здійснено в 1997 року відповідно до проекту розробленого кооперативом «Земля» при науково-дослідному інституті «Київземпроект», передбачено живлення усіх садових будинків повітряними лініями напругою 0,4 кВ з улаштуванням повітряних уводів до будинків від електроопори, що розташовувалася на дорозі навпроти його будинку.
Земельні ділянки ОСОБА_1 розташовані напроти земельних ділянок, які належать ОСОБА_2 - Відповідачка по справі та мають кадастрові номери: 3222484200:03:001:0019, 3222484200:03:003:5232, 3222484200:03:003:5231.
Громадська організація «Садове Товариство «Масив Оленівка» згідно її Статуту, є особою, що здійснює загальне управління земельними ділянками, що знаходяться на її території, вирішує питання організації охорони території, здійснює контроль за правилами внутрішнього розпорядку, здійснює контроль за дотриманням правил забудови такої території.
Позивачі зазначають, що ОСОБА_2 , змінила межі своєї ділянки збільшивши її за рахунок частини дороги загального користування, винісши паркан на 0,36 метрів на початку земельної ділянки з кадастровим номером №3222484200:03:003:5232 та поступово збільшивши розмір самозахопленої земельної ділянки на 2,65 м в кінці земельної ділянки з кадастровим номером №3222484200:03:003:5231, почала зводити на дорозі металевий паркан з бетонним фундаментом та копати вигрібну яму (каналізаційний колодязь).
Також, в позовній заяві, позивачі вказували на те, що з метою захисту свого порушеного права, щодо незаконних дій Відповідачки по будівництву паркану на дорозі загального користування, обмеження в праві доступу до лічильника, загрози припинення електропостачання будинку через закопування повітряних ліній електропередач під землю та копання вигрібної ями (каналізаційного колодязю), не можливістю користування Дорогою та забезпечення нормальної системи функціонування електропостачання Позивачі звернулися до суду з відповідним позовом та згідно Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.10.2018р. по справі № 369/11929/15-ц було встановлено, що: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) є власницею трьох земельних ділянок за № 56-58, що розташованих на території Громадської організації «Садове Товариство «Масив Оленівка» (Київська область, Києво-Святошинський район, с. Малютянка). ОСОБА_2 змінила межі своєї ділянки збільшивши її за рахунок частини дороги загального користування, винісши паркан на 0,36 метрів на початку земельної ділянки з кадастровим номером №3222484200:03:003:5232 та поступово збільшивши розмір самозахопленої земельної ділянки на 2,65 м в кінці земельної ділянки з кадастровим номером №3222484200:03:003:5231, а також звела на дорозі металевий паркан з бетонним фундаментом та викопала вигрібну яму. ОСОБА_2 встановивши паркан з бетонним фундаментом на дорозі загального користування, безпосередньо над кабелями електропередачі обмежила вільного доступу до траси кабельних ліній, шафи з електролічильником та здійснила будівництво каналізаційного колодязя та бетонного паркану наді лініями електропередач в межах охоронної зони кабельних ліній, чим порушила вимог Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28 (із змінами), Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.1997 № 209, Правил улаштування електроустановок, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 № 258 (із змінами). ГО «СТ «Масив Оленівка», як особа, що здійснює контроль за правилами внутрішнього розпорядку, та ОСОБА_1 , як власник вищезазначених земельних ділянок, можуть вимагати усунення будь-яких порушень їхніх прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав (частина друга, пункт б частини третьої статті 152 ЗК України).
При цьому, попередньо ОСОБА_2 , а також ГО «Садове товариство «Оленівка-2» та ОСОБА_3 були демонтовані дві електроопори вздовж меж земельних ділянок Відповідачки, припинилося освітлення Дороги на такому його проміжку, повітряні лінії електропередач були закопані під землю, а такий паркан зводився безпосередньо над кабелями електропередачі. І після вказаних вище дій, було обмежено вільний доступ ОСОБА_1 до траси кабельних ліній, шафи з електролічильником, оскільки вони стали знаходитися за парканом.
Вважаючи, що дії ОСОБА_2 , а також ГО «Садове товариство «Оленівка-2» та ОСОБА_3 щодо встановлення паркану з бетонним фундаментом на дорозі загального користування, безпосередньо над кабелями електропередачі та таким чином, обмеження вільного доступу до траси кабельних ліній, шафи з електролічильником, будівництва каналізаційного колодязя в межах охоронної зони ліній електропередач, самовільним демонтуванням електроопор, перенесенням ПЛ 0,4 кВт (повітряних ліній) в КЛ 0,4 кв. (в кабельні лінії) та демонтажем електролічильника ОСОБА_1 , є порушенням вимог Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28 (із змінами), Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.1997 № 209, Правил улаштування електроустановок, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 № 258 (із змінами) та безпосереднім порушенням прав ОСОБА_1 щодо безперешкодного доступу до такого лічильника та можливістю користування електроенергією у спосіб відповідно до затвердженого плану, а права ГО СТ «Масив Оленівка» в частині забезпечення виконання покладених на неї завдань та обов'язків відповідно до статуту, зокрема безперебійного електропостачання на територію садового товариства, по утриманню електромереж, що проходять на його території.
А тому позивачі просили суд:
Привести земельну ділянку, електролічильник, лінії електропередач та опори за адресою: 08158, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Малютянка, с/т « ОСОБА_5 », вздовж меж земельних ділянок № НОМЕР_1 (згідно генплану с/т « ОСОБА_5 »), кадастрові номери земельних ділянок 3222484200:03:001:0019, 3222484200:03:003:5232, 3222484200:03:003:5231) в стан, який існував до порушення шляхом:
Поновлення двох електроопор та повітряних ліній електропередач за адресою: 08158, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Малютянка, с/т « ОСОБА_5 », вздовж меж земельних ділянок № НОМЕР_1 (згідно генплану с/т « ОСОБА_5 »), кадастрові номери земельних ділянок 3222484200:03:001:0019, 3222484200:03:003:5232, 3222484200:03:003:5231) відповідно до проекту розробленого кооперативом «Земля» при науково-дослідному інституті «Київземпроект»;
Поновлення електропостачання будинку та всіх об'єктів (ліхтарі вуличного освітлення, господарську будівлю) на земельних ділянках № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 (згідно генплану с/т «Масив Оленівка») за адресою: АДРЕСА_2 , кадастрові номери земельних ділянок: 3222484200:03:003:5013, 3222484200:03:003:5229, повітряними лініями електропередач напругою 0,4 кВт згідно проекту розробленого кооперативом «Земля» при науково-дослідному інституті «Київземпроект» від розподільчої коробки після приладу обліку електричної енергії та встановлення на електроопорі від якої буде йти постачання електроенергії до будинку АДРЕСА_2 на земельних ділянках № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 (згідно генплану с/т «Масив Оленівка») за адресою: АДРЕСА_2 , (кадастрові номери земельних ділянок: 3222484200:03:003:5013, 3222484200:03:003:5229) 3-х фазного електролічильника типу день-ніч, після проведення відповідної технічної перевірки схеми електропостання відповідною спеціалізованою організацією (ПАТ «Київобленерго»);
Відключення від електропостачання будинку АДРЕСА_3 та споруд на земельних ділянках з кадастровими номерами 3222484200:03:001:0019, 3222484200:03:003:5232, 3222484200:03:003:5231 за адресою: АДРЕСА_2 та проведення відповідної технічної перевірки схеми електропостачання будинку АДРЕСА_3 та споруд на земельних ділянках з кадастровими номерами 3222484200:03:001:0019, 3222484200:03:003:5232, 3222484200:03:003:5231 за адресою: 08158, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Малютянка, с/т « Масив Оленівка» відповідною спеціалізованою організацією (ПАТ «Київобленерго») з метою приведення їх у відповідність до вимог нормативних документів у сфері електропостачання.
Демонтування підземних кабельних ліній електропередач напругою 0,4 кВт за адресою: 08158, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Малютянка, с/т « ОСОБА_5 », що проходять вздовж меж земельних ділянок № НОМЕР_1 (згідно генплану с/т « ОСОБА_5 »), кадастрові номери земельних ділянок 3222484200:03:001:0019, 3222484200:03:003:5232, 3222484200:03:003:5231).
Судові витрати просили покласти на відповідача у справі.
В процесі розгляду справи позивачі уточнили свої позовні вимоги та подали до суду заяву про залучення співвідповідачів по справі, Громадської організації "Садове товариство "Масив Оленівка-2", ОСОБА_3 , яка була прийнята судом до розгляду.
На адресу суду також надійшла заява від громадської організації "Садове товариство "Масив Оленівка" про залишення її позовних вимог без розгляду, в якій останній вказував на те, що з моменту звернення з вказаним позовом до суду ОСОБА_3 систематично, постійно чинити психологічний, моральний та фізичний тиск на голову ГО СТ «МАСИВ ОЛЕНІВКА». Особиста не приязнь до голову ГО СТ «МАСИВ ОЛЕНІВКА» від ОСОБА_3 , виникла ще з 2008 року коли він замінив його на посаді Голови ГО СТ МАСИВ ОЛЕНІВКА саме ОСОБА_3 . Вказував на те, що останнім часом невідомі особи почали завдавати шкоди майну, зокрема кидали запалюючу суміш до верей будинку, пошкоджували його. З огляду на побоювання за своє життя та здоров'я, та життя і здоров'я своїх рідних та близьких, а також для збереження свого майна, просив суд, як Голова ГО СТ «Масив Оленівка» залишити позовні вимоги СТ ГО «МАСИВ ОЛЕНІВКА» без розгляду.
ОСОБА_2 в поданому до суду Відзиві щодо задоволення Позовних вимог заперечувала в повному обсязі. Зазначала, що до 2006 р. живлення усіх будинків та споруд електроенергією розташованих на території земель, що знаходяться у постійному користуванні ГО СТ «Оленівка-2» здійснювалось від ЩТП-200, що знаходиться на балансі ГО СТ «Оленівка-5», а з 2006 р. членами товариства за власні кошти придбана та встановлена за розробленою техдокументацією ЩТП-160 кВ, що знаходиться на балансі товариства, до якої були підключені через вже існуючі повітряні лінії електропередач члени ГО СТ «Оленівка-2» ,серед яких були ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Одночасно з придбанням ЩТП, саме за ініціативою та пропозицією ОСОБА_1 у договір з виконавцем робіт були включені обсяги робіт по частковій реконструкції повітряних ліній електропередач на підземну кабельну з метою постачання по ній електроенергії для 5 будинків: ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Вказувала на те, що остання електроопора повітряної лінії вулиці була розташована прямо навпроти будинку Жиленкова на проїзді, як силова опора і була Л-образної форми, одна «нога» якої займала значну частину проїзду. У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 збудував паркан з захватом частини вуличного проїзду ще в 2003р., то автомобілі у проїзді у цьому місці буквально протискались між каліткою та опорою. Іншим фактором зміни повітряної лінії був постійний гомін птахів на дротах цих ліній. Зазначає, що через погодження іншими учасниками, виконавцем був розроблений відповідний запроектований та узгоджений план зміни у цій частині ділянок вказаних членів Товариства, включений до договору. За ним вказана опора біля будинку Позивача була демонтована і замінена опора біля будинку 78 на силову, нової конструкції (круглу) без треноги від неї і були прокладені траншеї.
В запереченнях проти Позову відповідача вказує на хибність тверджень Позивачів про зведення неї бетонного фундаменту над лініями електропередач, заперечує проти встановлених в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.10.2018 року по справі № 369/11929/15-ц обставин, а також вказує на відсутність будь-яких доказів щодо проведення перевірки ліній електропередач фахівцями енергетичної галузі.
Дослідивши всі обставини по справі та надані сторонами по справі докази, суд приходить до наступного.
Згідно ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ст. 317 ЦК України).
Як наголошує ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.
П. 10 Статуту Садового товариства, передбачено, що основним завданням садового товариства є вирішення загальних питань з благоустрою територій, організації водопостачання, електрифікації, будівництву під'їзних доріг, а також вирішення всіх інших питань товариства.
Згідно ч. 4 ст. 35 ЗК України до земель загального користування садівницького товариства належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування.
У пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз'яснено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.
Згідно зі статтями 316, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
За змістом частини першої та другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільним зайняттям земельної ділянки вважаються будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Згідно зі ст.ст. 211, 212 ЗК України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними; приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належного проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.
Згідно ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.
Згідно ч. 4 ст. 376 ЦК України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
Відповідно до ст. 181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.
Віднесення майна до нерухомості відбувається на підставі одного з двох критеріїв: матеріальний критерій - за ним до нерухомого майна відносяться земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення; юридичний критерій, віднесення майна до нерухомого відбувається на основі закону. Зокрема ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», даючи визначення нерухомого майна вказує на те, що до нерухомості відносяться будівлі, споруди тощо. Згідно «Державного класифікатору будівель і споруд ДК 018-2000» затвердженого наказом Держстандарту України від 17.08.2000 р. №507, до споруд в тому числі відносяться і повітряні лінії електропередач.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Ч. 1 ст. 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини першої статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч. 2 ст. 386 ЦК власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Зазначений спосіб захисту права власності спрямований на попередження можливому порушенню, якого на момент подання позову немає, але при цьому у власника є всі підстави вважати, що дії відповідних осіб неминуче призведуть до порушень його права.
Згідно із частиною першою статті 78 ЗК України право власності на землю це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.
Відповідно до пунктів «г» та «е» частини першої статті 91 ЗК України власники земельних ділянок повинні дотримуватися правил добросусідства та не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.
За змістом частини третьої статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:
б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;
…..
ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом способів.
У пункті 33 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», застосовуючи положення статті 391 ЦК України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов'язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого. Відповідно до положень статей 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.
Судом була встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельних ділянок та будинку, що розташовані на проти земельних ділянок та будинку ОСОБА_9 .
Електричні мережі зовнішнього енергопостачання території населеного пункту є елементами інженерних мереж його життєзабезпечення. Вони проектуються та будуються згідно з вимогами законодавства у сфері містобудування, а їх траси відображаються графічній частині детальних планів організації території населеного пункту. Проекти зовнішнього електропостачання розробляються у відповідності до технічних умов у складі об'єктів архітектури, або як окремі об'єкти архітектури у разі комплексної електрифікації території.
Проектна документація електричних мереж зовнішнього електропостачання території підписується головним інженером проекту і скріплюється його особистою печаткою та затверджується замовником (частина 2 та частина 4 статті 7 Закону України «Про архітектурну діяльність», частина 1 статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
Будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (частина 1статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність»).
Внесення змін до затвердженого проекту проводиться виключно за згодою автора проекту, а в разі відхилення від технічних умов - за погодженням з підприємствами, установами та організаціями, які надали такі технічні умови, та замовником (частина 7 статті 7 Закону України «Про архітектурну діяльність»).
Таким чином встановлення нового ТП з прокладенням мереж від нього та самочинна реконструкція повітряної лінії електропередачі 0,4 кВ, яка належить іншому власнику, із заміною її ділянки на кабельну, без внесення та погодження в установленому порядку змін до детального плану організації території населеного пункту, а також в проектну та виконавчу документацію з електропостачання об'єкта архітектури (комплексної електрифікації території) є порушенням законодавства у сфері містобудівної діяльності.
З матеріалів справи вбачається, що реконструкція повітряних ліній електропередач шляхом їх переміщення в кабельні лінії електропередач відбулась без будь-яких довільних документів, без внесення змін до раніше погодженого проект та без отримання погоджень від Позивача-2 та проектувальника первинного плану електрифікації Масиву Оленівка.
Як наголошують Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів затверджені Наказом міністерства палива та Енергетики України від 25.07.2006 № 258:
1.2. Правила обов'язкові для працівників, що здійснюють експлуатацію електроустановок споживачів, функції керування, регулювання режимів електроспоживання, інспектування електроустановок споживачів, а також підприємств, установ та організацій усіх форм власності, що виконують науково-дослідні, проектно-конструкторські і проектні роботи, виготовлення, постачання, монтаж, налагодження, випробування, діагностику, ремонт електроустановок споживачів.
1.3. Усі діючі електроустановки споживачів, а також ті, що проектуються, споруджуються, реконструюються чи модернізуються, повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів, чинним правилам улаштування електроустановок та іншим нормативно-технічним документам.
Електрична мережа - сукупність електроустановок для передачі та розподілу електричної енергії.
Електричне господарство (далі - електрогосподарство) - будівлі, споруди, устаткування, призначені для виробництва або перетворення, передачі, розподілу чи споживання електричної енергії;
Електроустановка - комплекс взаємопов'язаних устаткування і споруд, що призначаються для виробництва або перетворення, передачі, розподілу чи споживання електричної енергії;
Споживач електричної енергії (далі - споживач) - юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок.
ПЛ - повітряна лінія електропередавання;
КЛ - кабельна лінія;
1.3. Під час спорудження або модернізації ПЛ замовник повинен організувати технічний нагляд за будівельними та монтажними роботами, перевіряючи їх відповідність затвердженій технічній документації. Особливу увагу слід приділяти контролю за якістю виконання прихованих робіт, дотриманню вимог узгодженої і затвердженої проектної документації та не допускати введення в експлуатацію ПЛ з порушенням установлених правил.
1.4. Прийняття в експлуатацію ПЛ і струмопроводів необхідно проводити згідно з відповідними НД з прийняття в експлуатацію завершених будівництвом об'єктів електромереж.
1.6. Під час експлуатації ПЛ необхідно неухильно дотримуватись чинних Правил охорони електричних мереж і контролювати їх виконання.
Організації, що експлуатують ПЛ, повинні проводити роз'яснювальну роботу з охорони ПЛ серед населення та організацій, розташованих у зоні проходження ПЛ, а також ужити заходів для припинення робіт в охоронній зоні, що проводяться з порушенням Правил охорони електричних мереж.
1.26. Конструктивні зміни опор та інших елементів ПЛ, спосіб закріплення опор у ґрунті, а також конструктивні зміни струмопроводів можна проводити лише за наявності затвердженої технічної документації та за рішенням особи, відповідальної за електрогосподарство.
Згідно з вимогами частини першої пункту 8 ПОЕМ, в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв забороняється виконувати будь-які дії, що можуть порушити нормальну роботу електричних мереж, спричинити їх пошкодження або нещасні випадки.
засоби обліку - засоби вимірювальної техніки, у тому числі лічильники, трансформатори струму та напруги, кола обліку, які використовуються для визначення обсягу електричної енергії та величини споживання електричної потужності (Постанова Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року N 28 «Про затвердження Правил користування електричною енергією»).
Як наголошує п. 2.3 вказаних Правил, засоби обліку мають бути встановлені таким чином, щоб для контролю за обсягом споживання електричної енергії забезпечити технічну можливість безперешкодного доступу до засобів обліку.
П. 10.1. вказаних правил передбачає, що, споживачі електричної енергії мають право на доступ до встановлених поза межами об'єкта споживача розрахункових засобів обліку та інформації.
Згідно з вимогами пункту 11.2 ДБН В.2.5-23:2010 «Проектування електрообладнання об'єктів цивільного призначення», затвердженими наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 15 лютого 2010 № 64, розрахункові засоби обліку електричної енергії мають бути встановлені так, щоб для контролю за рівнем споживання електричної енергії забезпечити технічну та фізичну можливості безперешкодного доступу до них відповідальних працівників постачальника електричної енергії та споживача.
Згідно з вимогами пункту 2 ПОЕМ (Правила охорони електричних мереж, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.1997 № 209) для створення нормальних умов експлуатації електричних мереж, забезпечення їх збереження та дотримання вимог техніки безпеки здійснюються, зокрема, такі заходи:
- відводяться земельні ділянки;
- встановлюються охоронні зони;
- визначаються мінімально допустимі відстані.
В охоронних зонах електричних мереж забороняється будувати житлові, громадські та дачні будинки тощо.
Відповідно до Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів» спеціальні зони об'єктів енергетики встановлюються з метою забезпечення надійної експлуатації та охорони енергогенеруючих об'єктів та об'єктів передачі електричної енергії, а також безпеки населення і охорони навколишнього природного середовища.
Згідно з вимогами пункту 5 ПОЕМ, охоронні зони електричних мереж встановлюються уздовж підземних кабельних ліній електропередачі - у вигляді земельної ділянки, обмеженої вертикальними площинами, що віддалені по обидві сторони лінії від крайніх кабелів на відстань 1 метра.
Згідно з вимогами частини першої пункту 8 ПОЕМ, в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв забороняється виконувати будь-які дії, що можуть порушити нормальну роботу електричних мереж, спричинити їх пошкодження або нещасні випадки.
Прокладати кабелі в траншеях під фундаментами будівель і споруд заборонено.
Судом під час розгляду справи, з врахування поданих сторонами доказів та наданих пояснень, було встановлено, що Відповідачі по справі, здійснили встановленням паркану з бетонним фундаментом на дорозі загального користування, безпосередньо над кабелями електропередачі, самовільне демонтуванням електроопор, перенесення ПЛ 0,4 кВт в КЛ 0,4 кв. допустили порушенням вимог Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28 (із змінами), Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.1997 № 209, Правил улаштування електроустановок, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 № 258 (із змінами) та безпосереднім порушенням прав ОСОБА_1 щодо безперешкодного доступу до такого лічильника та можливістю користування електроенергією у спосіб відповідно до затвердженого плану.
Суд звертає увагу, що факт самочинного будівництва паркану на дорозі загального користування, підтверджений в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.10.2018р. по справі № 369/11929/15-ц, де було зазначено, що: «Задовольняючи позови ГО «СТ «Масив Оленівка» та ОСОБА_1, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ГО «СТ «Масив Оленівка», як особа, що здійснює контроль за правилами внутрішнього розпорядку, та ОСОБА_1 , як власник вищезазначених земельних ділянок, можуть вимагати усунення будь-яких порушень їхніх прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав (частина друга, пункт б частини третьої статті 152 ЗК України).
Таким чином, встановлено, що дії ОСОБА_2 щодо встановлення паркану з бетонним фундаментом на дорозі загального користування, безпосередньо над кабелями електропередачі, обмежує вільний доступу до траси кабельних ліній, шафи з електролічильником та будівництва каналізаційного колодязя в межах охоронної зони кабельних ліній є порушенням Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31 липня 1996 року № 28 (зі змінами), Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 1997 року № 209, Правил улаштування електроустановок, правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25 липня 2006 року № 258 (зі змінами), та прав ОСОБА_1 щодо безперешкодного користування землями загального користування (дорогою) та доступу до електролічильника споживання ним електричної енергії у його будинковолодінні.
Про зазначені порушення указано в листі управління з питань функціонування та реформування електроенергетичного сектора Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 11 серпня 2015 року № 03/01-1611, у відповідь на звернення ОСОБА_1.
Вказані вище обставини не були спростовані Відповідачами по справі, і більше того, у відзиві на позовну заяву та в наданих до суду поясненнях вони були підтверджені та підтверджені наданими Відповідачами доказами по справі, а у загаданій Судом Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.10.2018р. по справі № 369/11929/15-ц, суд зазачав, що «При цьому не звернув уваги на те, що долучені судом до справи заперечення ОСОБА_6 на зазначені позови не свідчать про те, що вона спростовує указані в них обставини щодо будівництва паркану на землях загального користування, а навпаки визнає цей факт, посилаючись на те, що знаходження лічильника ОСОБА_1 на її земельній ділянці порушує її права та інтереси, оскільки здійснення прав власності обмежено втручанням ОСОБА_1, що неприпустимо за законом, який регламентує здійснення власником прав включно за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (а.с. 164 - 175)».
Отже, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню відповідно до статті 82 ЦПК України.
Будь-яких належних чи допустимих доказів в підтвердження правомірності перенесення повітряних ліній електропередач в підземні, Відповідачами надано не було.
Суд звертає увагу, що зі змісту відповіді управляння з питань функціонування та реформування електричного сектора від 11.08.2019р. № 32-03/01-1611 вбачається, що:
«Будівництво електричних мереж було здійснено в 1997 році відповідно до проекту, розробленого кооперативом «Земля» при науково-дослідному інституті «Київземпроект». Проектом передбачено живлення усіх садових будинків членів товариства повітряними лініями напругою 0,4 кВ з улаштуванням повітряних уводів до будинків.
Згідно з проектними рішеннями мінімальна відстань по горизонталі від осі повітряних ліній до меж земельних ділянок членів товариства, у тому числі по вулиці, на якій розташовано Ваш будинок має становити 1 м.
В результаті часткової реконструкції електричних мереж, яка була здійснена СТ «Оленівка» в 2006 році, було демонтовано ділянку ПЛ-0,4 кВ та прокладено КЛ-0,4 кВ, від якої підключені садові будинки, розташовані на земельних ділянках № НОМЕР_4 - № НОМЕР_5 та № НОМЕР_2 і НОМЕР_3 .
Проектна документація на реконструкцію зазначених у зверненні електричних мереж в СТ «Оленівка -2» відсутня.
Власник земельних ділянок № НОМЕР_4 - АДРЕСА_3 гр. ОСОБА_3 побудував металевий паркан в охоронній зоні електричних мереж та здійснив винесення його в бік вулиці на відстань 1,7 м. В наслідок чого зазначена КЛ-0,4 кВ та збірна шафа з електролічильником опинилися за парканом та на його території.
Отже, зазначеними діями гр. ОСОБА_3 перекрив вільний доступ для обслуговування КЛ- 0,4 кВ та до засобів обліку електричної енергії, що є порушенням вимог нормативних документів в галузі електроенергетики.
Крім того, власник зазначених земельних ділянок виконує земляні роботи в охоронній зоні КЛ- 0,4 кВ, що є порушенням вимог Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.1997 № 209 (далі - ПОЕМ).
Втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб у діяльність громадських об'єднань не допускається.
На підставі зазначеного Управління пропонує, у разі недосягнення згоди між ОСОБА_10 , Товариством та гр. ОСОБА_3 , щодо відновлення електричних мереж відповідно до проектної документації Товариства, забезпечення безперешкодного доступу до електролічильника тощо, у відповідності до вимог статті 16 Закону України «Про звернення громадян», спірні питання вирішувати в установленому законодавством порядку в суді.»
Суд констатує, що всі зазначені вище твердження щодо порушення чинних норм та правил Відповідачами підтверджується такими доказами у справі як: Акт Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Київській області від 04.08.2015р., Акт № А1/222 перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 20.01.2016р., відповіддю Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії з вих. № 04/21-5911 від 20.11.2015р., листом Інспекції державного нагляду Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Київській області від 31.05.2019р. з вих. № 31/15-01/04-613, відповіддю Управління з питань функціонування та реформування електроенергетичного сектора Міністерства енергетики та вугільної промисловості України з вих. № 32-03/01-1611 від 11.08.2015р., зведеним кадастровим планом та схемою накладки земельної ділянки громадянки ОСОБА_2 на межі проїзду садового товариства «Оленівка», схема накладки земельної ділянки громадянки ОСОБА_2 на межі проїзду садового товариства Оленівка, схема прокладки електричного кабелю зазначену в матеріалах топографо-геодезичної зйомки М 1:500 із залученням сертифікованого інженера-геодезиста ОСОБА_11 , рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.10.2018р. по справі № 369/11929/15-ц.
Виходячи із засад ст. 4 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, що виникають із цивільних , житлових , земельних , сімейних , трудових відносин .
Відповідно до положень ст. 5 ЦК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За змістом вказаної норми особа, яка вважає, що її право порушене, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права, який, як правило, визначається спеціальним законом (Цивільний Кодекс чи інший акт цивільного законодавства), що регламентує конкретні цивільні правовідносини.
14 березня 2018 року в рамках справи № 396/2550/17 (ЄДРСРУ № 72850788) Велика Палата Верховного Суду констатує, що оскаржуваним реєстраційним діям передує невирішений спір між його учасниками про право цивільне. Відповідна позицію ВС в даній частині відповідає правовому змісту справи, що розглядається, беручи до уваги, що реєстраційні дії, стосовно яких, на думку Позивача існує спір про право цивільне, не оскаржуються, а зміст цивільних прав Позивача, жодним чином не підтверджується. З огляду на це, розв'язання питань, пов'язаних зі скасуванням державної реєстрації земельної ділянки та її кадастрового номеру, жодним чином не пов'язано із захистом прав, свобод чи інтересів Позивача, а повинні вирішуватися у відповідності до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051.
Аналогічну правову позицію щодо застосування зазначених норм процесуального права висловлено Верховним Судом України, зокрема, у постанові від 24 січня 2017 року у справі № 815/6165/14.
Таку ж правову позицію викладено в постановах Верховного Суду України від 11 квітня 2017 року у справі № 808/2298/15 і Велика Палата Верховного Суду не вбачає правових підстав відступити від цієї позиції.
Суд, вважає, що з метою захисту прав ОСОБА_1 , його позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, в частині приведення земельної ділянки, електролічильника, лінії електропередач та опори за адресою: 08158, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Малютянка, с/т « ОСОБА_5 », вздовж меж земельних ділянок № НОМЕР_1 (згідно генплану с/т « ОСОБА_5 »), кадастрові номери земельних ділянок 3222484200:03:001:0019, 3222484200:03:003:5232, 3222484200:03:003:5231) в стан, який існував до порушення шляхом:
Поновлення двох електроопор та повітряних ліній електропередач за адресою: 08158, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Малютянка, с/т « ОСОБА_5 », вздовж меж земельних ділянок № НОМЕР_1 (згідно генплану с/т « ОСОБА_5 »), кадастрові номери земельних ділянок 3222484200:03:001:0019, 3222484200:03:003:5232, 3222484200:03:003:5231) відповідно до проекту розробленого кооперативом «Земля» при науково-дослідному інституті «Київземпроект» та Демонтування підземних кабельних ліній електропередач напругою 0,4 кВт за адресою: 08158, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Малютянка, с/т «Масив Оленівка», що проходять вздовж меж земельних ділянок № НОМЕР_1 (згідно генплану с/т «Масив Оленівка»), кадастрові номери земельних ділянок 3222484200:03:001:0019, 3222484200:03:003:5232, 3222484200:03:003:5231).
Суд вважає, що задоволення вказаних позовних вимог поновить порушені права ОСОБА_1 в повному обсязі.
В іншій частині, а саме в частині Поновлення електропостачання будинку та всіх об'єктів (ліхтарі вуличного освітлення, господарську будівлю) на земельних ділянках № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 (згідно генплану с/т «Масив Оленівка») за адресою: АДРЕСА_2 , кадастрові номери земельних ділянок: 3222484200:03:003:5013, 3222484200:03:003:5229, повітряними лініями електропередач напругою 0,4 кВт згідно проекту розробленого кооперативом «Земля» при науково-дослідному інституті «Київземпроект» від розподільчої коробки після приладу обліку електричної енергії та встановлення на електроопорі від якої буде йти постачання електроенергії до будинку АДРЕСА_2 на земельних ділянках № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 (згідно генплану с/т « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») за адресою: АДРЕСА_2 , (кадастрові номери земельних ділянок: 3222484200:03:003:5013, 3222484200:03:003:5229) 3-х фазного електролічильника типу день-ніч, після проведення відповідної технічної перевірки схеми електропостання відповідною спеціалізованою організацією (ПАТ «Київобленерго») та відключення від електропостачання будинку АДРЕСА_3 та споруд на земельних ділянках з кадастровими номерами 3222484200:03:001:0019, 3222484200:03:003:5232, 3222484200:03:003:5231 за адресою: АДРЕСА_2 та проведення відповідної технічної перевірки схеми електропостачання будинку АДРЕСА_3 та споруд на земельних ділянках з кадастровими номерами 3222484200:03:001:0019, 3222484200:03:003:5232, 3222484200:03:003:5231 за адресою: 08158, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Малютянка, с/т «Масив Оленівка» відповідною спеціалізованою організацією (ПАТ «Київобленерго») з метою приведення їх у відповідність до вимог нормативних документів у сфері електропостачання, на думку суду, слід відмовити, так як їх задоволення не буде сприяти поновленню порушених прав Позивача.
Заява про застосування позовної давності не підлягає до задоволення, оскільки за змістом статей 268, 391 ЦК України позовна давність не може поширюватися на вимоги про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном, оскільки в такому разі йдеться про так зване триваюче правопорушення, а тому власник може пред'явити такий позов у будь-який час незалежно від того, коли почалося порушення його прав.
Судові витрати відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2-4, 12, 13, 19, 23, 76-89, 137, 141, 263-268 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Громадської організації "Садове товариство "Масив Оленівка-2", ОСОБА_3 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 , про відновлення становища, яке існувало до порушення, - задовольнити частково.
Привести земельну ділянку, лінії електропередач та опори за адресою: 08158, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Малютянка, с/т « ОСОБА_5 », вздовж меж земельних ділянок № НОМЕР_1 (згідно генплану с/т « ОСОБА_5 »), кадастрові номери земельних ділянок 3222484200:03:001:0019, 3222484200:03:003:5232, 3222484200:03:003:5231) в стан, який існував до порушення шляхом: Поновлення двох електроопор та повітряних ліній електропередач за адресою: 08158, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Малютянка, с/т « ОСОБА_5 », вздовж меж земельних ділянок № НОМЕР_1 (згідно генплану с/т « ОСОБА_5 »), кадастрові номери земельних ділянок 3222484200:03:001:0019, 3222484200:03:003:5232, 3222484200:03:003:5231) відповідно до проекту розробленого кооперативом «Земля» при науково-дослідному інституті «Київземпроект» та Демонтування підземних кабельних ліній електропередач напругою 0,4 кВт за адресою: 08158, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Малютянка, с/т «Масив Оленівка», що проходять вздовж меж земельних ділянок № НОМЕР_1 (згідно генплану с/т «Масив Оленівка»), кадастрові номери земельних ділянок 3222484200:03:001:0019, 3222484200:03:003:5232, 3222484200:03:003:5231).
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_7 ) 512 (п'ятсот дванадцять гривень) 27 коп. судового збору за подання позовної заяви.
Стягнути з Громадської організації "Садове товариство "Масив Оленівка-2" (Київська обл., Фастівський район, с. Малютянка, ідентифікаційний код 26474540) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_7 ) 512 (п'ятсот дванадцять гривень) 27 коп. судового збору за подання позовної заяви.
Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_6 ; РНОКПП НОМЕР_8 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_7 ) 512 (п'ятсот дванадцять гривень) 27 коп. судового збору за подання позовної заяви.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено: 29.12.2025 року.
Суддя А.В. Янченко