про повернення позовної заяви
26 грудня 2025 рокусправа №380/24369/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Ланкевич Андрій Зіновійович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Солонківської сільської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, а саме: - невжиття своєчасних та ефективних заходів контролю за станом благоустрою, по факту багаторічного розміщення сміттєзвалища біля села Новосілка на території Солонківської сільської ради (орієнтовні геопросторові дані 49.644174,24.006257/49.643845,24.006456/49.643896,24.006930), про яке позивач повідомляв в заяві №МІ-12939378 від 12.08.2021 року; - невжиття належних та своєчасних заходів для забезпечення ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища щодо сміттєзвалища біля села Новосілка на території Солонківської сільської ради (орієнтовні геопросторові дані 49.644174,24.006257 / 49.643845,24.006456 / 49.643896,24.006930), про яке позивач повідомляв в заяві №МІ-12939378 від 12.08.2021 року;
- зобов'язати відповідача забезпечити повну ліквідацію сміттєзвалища біля села Новосілка на території Солонківської сільської ради (орієнтовні геопросторові дані 49.644174,24.006257/49.643845,24.006456/49.643896,24.006930), про яке позивач повідомляв в заяві №МІ-12939378 від 12.08.2021 року, та дотримання норм благоустрою щодо даної території.
Ухвалою судді від 17.12.2025 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору; позовну заяву залишено без руху, а позивачу надано строк для усунення виявлених недоліків (десять днів з дня вручення цієї ухвали) шляхом подання через Єдину судову інформаційну-телекомунікаційну систему (або ж через канцелярію Львівського окружного адміністративного суду): оригіналу квитанції про сплату судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру у розмірі 1211,20 грн (або ж 968,96 грн у разі подання процесуальних документів в електронній формі).
22.12.2025 року від позивача надійшло клопотання, в якому посилається на неможливість усунути недоліки позовної заяви у справі №380/24369/25 через брак коштів, незадовільний майновий стан та відсутність доходів.
Так, питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються ч.1 ст.133 КАС України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з ч.2 ст.132 КАС розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Таким законом є Закон України «Про судовий збір». Відповідно до ст.1 цього Закону судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване ст.8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.
Як убачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір»), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (ч.2 цієї ж статті):
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Таким чином, Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
З аналізу ж ст.8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в ст.5, або у справах із предметом спору, не охопленим ст.5, є правом, а не обов'язком суду, навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі №0940/2276/18.
Наведені ОСОБА_1 доводи щодо неспроможності сплати судового збору в цій справі через ініціювання ним у зв'язку з громадською діяльністю інших судових справ та додані до позовної заяви матеріали не дають підстав для висновку про необхідність звільнення позивача від сплати судового збору за подання позовної заяви.
За ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. І, як уже зазначалося, вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя, яке у розумінні практики Європейського суду з прав людини не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими (рішенням від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (заява №28249/95)).
Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 24.05.2021 року у справі №9901/124/21, від 29.09.2022 року у справі №990/47/22, ухвалі Верховного Суду від 01.09.2025 року у справі №160/21218/24, де позивачем був ОСОБА_1 та вказував аналогічні доводи тим, що викладені у його заяві від 15.12.2025 року.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Враховуючи приписи вищевказаної норми та те, що недоліки позовної заяви у встановлений строк усунені не були, позовна заява підлягає поверненню позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що в силу вимог ч.8 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст.169, 171, 243, 248, 250, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
позовну заяву ОСОБА_1 до Солонківської сільської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - повернути позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяЛанкевич Андрій Зіновійович