29.12.2025 м. Турка
Турківський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Кшик О.І.
секретаря судового засідання Сербін Г.Б.
Справа № 466/9890/25
Провадження №2-а/458/33/2025
позивач ОСОБА_1
відповідач: Головне управління Національної поліції
в Закарпатській області,
представник відповідача Чубелка О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Турка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5958186 від 17.10.2025.
Стислий виклад позиції позивача.
В обґрунтування заявлених вимог позивач ОСОБА_1 зазначає, що 17.10.2025 поліцейським ВП №2 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області Федьом В.Ю. щодо нього було винесено оскаржувану постанову, якою його визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП за порушення п. 2.3 в) Правил дорожнього руху.
Позивач вважає, що його безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності, адже в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, так як він керував транспортним засобом, будучи пристебнутим ременем безпеки.
Вказує, що інспектор поліції при розгляді справи не надав йому можливості надати пояснення, заперечення чи заявити клопотання, не надав доказів вчинення ним правопорушення, не роз'яснив йому права, передбачені ст. 268 КУпАП. Вважає, що поліцейський безпідставно притягнув його до адміністративної відповідальності, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження в справі закриттю.
Процесуальні дії у справі.
Суд своює ухвалою від 17.12.2025 відкрив провадження в справі та призначив судове засідання.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, 26.12.2025 подав заяву про проведення судового засідання без його участі, позов підтримує.
У судове засідання представник відповідача не прибув.
22.12.2025 представник відповідача Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Чубелка О.Ю. надіслала відзив на позовну заяву, просила розглянути справу без участі представника відповідача.
З урахуванням поданих заяв позивача та представника відповідача про розгляд справи без їх участі, враховуючи відсутність підстав для відкладення чи оголошення перерви в судовому засіданні, суд проводить розгляд справи за наявними у справі матеріалами.
Водночас, оскільки всі учасники справи не з'явились в судове засідання, суд відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснює фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Обставини, які встановив суд та зміст спірних правовідносин.
Як видно з оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 17.10.2025 серії ЕНА № 5958186, винесеною поліцейським ВП №2 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області Федьом В.Ю., водія ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.
Згідно з вказаною постановою, 17.10.2025 о 16:11 год. на автодорозі Київ-Чоп 717 км ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Tiguan» номерний знак НОМЕР_1 , обладнаним пасивної безпеки, будучи непристебнутим ременем безпеки, чим порушив п. 2.3 в) Правил дорожнього руху - порушення правил користування ременями безпеки, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Відтак, позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП, про що уповноваженою особою винесено вказану вище постанову.
Вважаючи постанову поліцейського про притягнення до адміністративної відповідальності незаконною, позивач просить її скасувати та закрити провадження у справі.
У відзиві на позовну заяву відповідач заперечив проти позову, просив у його задоволенні відмовити у зв'язку з безпідставністю, вважає, що оскаржувана постанову складена відповідно до норм КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпчення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 № 1395. Зазначено, що оскільки відповідно до п. 1 ч. 3 розділу VIII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, зберігання та видачі відеозаписів", затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 102, строк зберігання відеозаписів з портативних та відеореєстраторів, установлених у службових транспортних засобах становить 30 діб, тому відеодоказ в ГУНП в Закарпатській області відсутній та не може бути приєднаний до матеріалів судової справи.
Норми права, які застосував суд вирішуючи спір, та мотиви їх застосування.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі ч. 1 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно зі ст. 288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови) (ч. 2 ст. 286 КАС України).
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Суд встановив, що оскаржуваною постановою поліцейського ВП №2 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області Федьо В.Ю. від 17.10.2025 ОСОБА_1 за порушення ним п. 2.3 в) Правил дорожнього руху - порушення правил користування ременями безпеки, визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП.
У відповідності до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-XII, учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно п. 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Частиною 5 статті 121 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.
Згідно з п. 2.3 в) Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.
Відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити, в тому числі, опис обставин, установлених під час розгляду справи.
Позивач заперечує факт вчинення ним адміністративного правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, при цьому, представником відповідача таких доказів вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення як відеозапис правопорушення, інших належних та допустимих доказів вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, суду не надано.
Позивач стверджує, що 17.10.2025 не порушував вимог Правил дорожнього руху та не вчиняв відповідно адміністративного правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП, оскільки керував транспортним засобом будучи пристебнутим ременем безпеки.
Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Чубелка О.Ю. в своєму відзиві зазначила, що відповідно до п. 1 ч. 3 розділу VIII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, зберігання та видачі відеозаписів", затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 102, строк зберігання відеозаписів з портативних та відеореєстраторів, установлених у службових транспортних засобах становить 30 діб, а тому відеодоказ в ГУНП в Закарпатській області відсутній та не може бути приєднаний до матеріалів судової справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, в тому числі які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Згідно з роз'ясненнями наданими у п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого на час виникнення спірних правовідносин процесуального законодавства покладено на відповідача як на суб'єкта владних повноважень.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що представник відповідача доводів, які викладені в позовній заяві не спростував, не представив суду достатніх та належних доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, не подав жодного доказу відповідно до ст. 251 КУпАП на підтвердження факту порушення позивачем ОСОБА_1 п. 2.3 в) Правил дорожнього руху, що б давало підстави для його притягнення до адміністративної відповідальності та винесення оскаржуваної постанови.
У п. 7. оскаржуваної постанови під назвою "До постанови додаються" відсутні будь-які відомості.
Суд зазначає, що застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідає принципу верховенства права, а прийняття рішень про притягнення особи до адміністративної відповідальності повинно ґрунтуватись на повному, всебічному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи та оцінці здобутих доказів.
Окрім цього, лише постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності без жодних доказів, що свідчили би про наявність у позивача вини у вчиненні адміністративного правопорушення, не може бути єдиним беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення.
Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові у справі № 463/1352/16-а від 08.07.2020 у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відтак, беручи до уваги те, що відповідачі не представили суду жодних достатніх та належних доказів на підтвердження винуватості позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, що є необхідним для прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, тому за встановлених обставин у цій справі оскаржувана постанова є незаконною і на підставі п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України підлягає скасуванню з закриттям провадження в справі.
Вирішуючи питання судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати у цій справі складаються з судового збору, сплаченого позивачем за подання позову до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що позов ОСОБА_1 задоволено, тому судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 605,60 грн підлягають до стягнення з відповідача Головного управління Національної поліції в Закарпатській області за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. 9, 77, 134, 139, 241, 246, 262, 286 КАС України,
вирішив:
Задоволити позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 17.10.2025 серії ЕНА № 5958186 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП, а провадження в справі закрити.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (88000, м. Ужгород, вул. Ференца Ракоці, 13, ЄДРПОУ 40108913) за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Турківський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач:
ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач:
Головне управління Національної поліції в Закарпатській області (88000, м. Ужгород, вул. Ференца Ракоці, 13, ЄДРПОУ 40108913).
Рішення суду складено та підписано 29.12.2025.
Суддя О.І. Кшик