Справа № 456/5120/25
Провадження № 2/456/2234/2025
29 грудня 2025 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Валовін Ю. В. ,
з участю секретаря Байко В.З.,
розглянувши цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у приміщенні суду, що в м. Стрию по вул. Шевченка, 89 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання, на підставі наявних у ній матеріалів,
Стислий виклад позицій сторін та учасників справи.
Позивач АТ «Таскомбанк» в особі представника Гнип В.В. звернувся в Стрийський міськрайонний суд Львівської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 002/19741953-СК_SB від 29.03.2023 у розмірі 52 792,23 грн та судові витрати по справі.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача покликається на те, що 29.03.2023 року між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 було підписано заяву-договір на укладання договору про комплексне банківське обслуговування. Заяву-договір на укладання договору про комплексне банківське обслуговування від 29.03.2023 року слід розуміти як кредитний договір № 002/19741953-СК_SB від 29.03.2023. Умовами кредитного договору визначено, що ознайомившись з публічною пропозицією АТ «Таскомбанк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, тарифами АТ «Таскомбанк», позичальник просив відкрити поточний рахунок у гривні, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів, на своє ім'я та виявив бажання оформити на своє ім'я платіжну картку Master Card World та встановити кредитний ліміт на суму, вказану в мобільному додатку. Згідно умовами заяви-договору на укладання договору про комплексне банківське обслуговування відповідач просив відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 , у національній валюті. Таким чином, позичальнику було встановлено ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту (що складає 200 000 гривень), а саме надані кредитні кошти в сумі 30 000,00 грн, з процентною ставкою за встановленим кредитним лімітом - 59 % річних; строк користування - 12 місяців з автоматичною пролонгацією. Однак в подальшому відповідач ОСОБА_1 припинила виконувати умови кредитного договору в повній мірі, а саме перестала сплачувати заборгованість по кредиту та процентах, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість за кредитним договором № 002/19741953-СК_SB від 29.03.2023 в розмірі 52 792,23 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 29 673,65 грн, заборгованості за процентами в розмірі 23 118,58 грн, тому просить позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 у запропонований судом строк відзив на позовну заяву АТ «Таскомбанк» до неї про стягнення заборгованості не подала. Ухвала судді про прийняття вищевказаної позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 23.09.2025 скеровувалась відповідачу ОСОБА_1 за її зареєстрованим місцем проживання, однак як вбачається із довідок Укрпошти така повернулась на адресу суду 20.10.2025, 13.11.2025 із відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою», що згідно з п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України є належним врученням судового рішення.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
Інших заяв по суті справи, виключно в яких у силу вимог ч. 1 ст. 174 ЦПК України викладаються вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, не надходило.
Заяви (клопотання) учасників справи.
Будь-яких заяв та/чи клопотань від учасників справи, зокрема, клопотань про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін або про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, не надходило.
Процесуальні дії у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2025 головуючим суддею у справі визначено суддю Валовін Ю.В. /а.с. 32/
На виконання вимог ч. 6, 8 ст. 187 ЦПК України, суддею вжито заходів для отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності - відповідача ОСОБА_1 , в результаті чого на запит суду із Єдиного державного демографічного реєстру надійшла відповідь про зареєстроване місце проживання відповідача /а.с. 33/.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23.09.2025 позовну заяву Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву у відповідності до ст. 274 ЦПК України /а.с. 36/.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних, які необхідні для встановлення фактичних обставин справи, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що 29.03.2023 року відповідач ОСОБА_1 оформив у позивача АТ «Таскомбанк» заяву-договір № 002/19741953-СК_SB на укладання договору про комплексне банківське обслуговування в електронні формі, в якій вказані персональні дані відповідача ОСОБА_1 як позичальника (паспортні дані, дата народження, зареєстроване місце проживання, фактичне місце проживання, номер телефону, РНОКПП), визначена сума кредитного ліміту у розмірі 200 000,00 грн, строк дії кредиту - 12 місяців, реальна річна процентна ставка у розмірі 59% річних. /а.с. 12-20/.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником банківського рахунку НОМЕР_1 , який відкрито в АТ «Таскомбанк» до заяви-анкети на укладання договору про комплексне банківське обслуговування № 002/11263611-СК_SB від 29.03.2023, номер картки № НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою, виданою директором Департаменту супроводження банківських операцій АТ «Таскомбанк» ОСОБА_2 /а.с. 21/
Згідно з наданої позивачем АТ «Таскомбанк» виписки по особовому рахунку відповідача ОСОБА_1 НОМЕР_1 за період часу з 29.03.2023 по 12.05.2025 судом встановлено рух коштів по зазначеному рахунку, в тому числі, факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів в розмірі 30 000,00 грн та використання таких відповідачем /а.с. 11/.
Відповідно до розрахунку заборгованості АТ «Таскомбанк» вбачається, що відповідач ОСОБА_1 взяті на себе договірні зобов'язання за кредитним договором № 002/19741953-СК_SB від 29.03.2023 щодо сплати кредиту, відсотків належним чином не здійснювала, в результаті чого, станом на 12.05.2025 року має заборгованість за договором в сумі 52 792,23 грн, з яких: 29 673,65 грн - заборгованість за тілом кредиту; 23 118,58 грн - заборгованість за процентами /а.с. 25-26/.
Факт укладення 29.03.2023 кредитного договору № 002/19741953-СК_SB вiд 29.03.2023 та розмір спірної заборгованості за вказаним договором відповідачем ОСОБА_1 не спростовано, своїх розрахунків відповідач суду не надав.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Частиною 1 ст. 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Таким чином, кредитні правовідносини виникли між сторонами в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 634 ЦК України шляхом приєднання.
В силу ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
Відповідно до ч. 3, 6 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно із ст. 12 Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).
Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За змістом ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Оцінка доказів та висновки суду за результатами розгляду справи.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
У відповідності до ч. 3 ст. ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із частинами 1, 7 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідач процесуальним правом подання відзиву на позовну заяву, не скористався, тому доводи позивача відповідачем не спростовано та підтверджено відповідними доказами.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Враховуючи, що між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, умови якого позивачем були виконані шляхом надання відповідачу кредитних коштів, та відповідач взяті на себе за договором зобов'язання не виконує, будь-яких доказів на спростування вказаних обставин суду надано не було, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а тому вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Таскомбанк» заборгованість, нараховану станом на 12.05.2025 в сумі 52 792,23 грн.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Крім того, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Враховуючи те, що судові витрати, понесені позивачем у вигляді судового збору у розмірі 2 422,40 грн суд вважає документально підтвердженими, і позов підлягає до задоволення повністю, тому з відповідача слід стягнути судовий збір на користь позивача відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. 10, 12, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263, 265, 280-283 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» 52 792,23 грн (п'ятдесят дві тисячі сімсот дев'яносто дві гривні двадцять три копійки) заборгованості за кредитним договором № 002/19741953-СК_SB від 29.03.2023, що складається з тіла кредиту в розмірі 29 673,65 грн (двадцять дев'ять тисяч шістсот сімдесят три гривні шістдесят п'ять копійок), процентів за користування кредитом в розмірі 23 118,58 (двадцять три тисячі сто вісімнадцять гривень п'ятдесят вісім копійок).
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування сторін у справі.
Позивач: Акціонерне товариство «Таскомбанк», код ЄДРПОУ 09806443; місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Юлія ВАЛОВІН