Справа № 456/4716/25
Провадження № 2/456/2060/2025
29 грудня 2025 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Валовін Ю. В. ,
з участю секретаря Байко В.З.,
розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у приміщенні суду, що в м. Стрию по вул. Шевченка, 89 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання, на підставі наявних у ній матеріалів,
Короткий виклад позицій сторін та учасників справи.
Позивач ТОВ «Бізнес позика» в особі представника Лебідь К.В., скориставшись системою «Електронний суд», звернувся в Стрийський міськрайонний суд Львівської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 487005-КС-003 від 27.03.2024 в розмірі 24 081,45 грн та судові витрати по справі.
В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що 27.03.2024 ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 487005-КС-003 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «Бізнес позика» свої зобов'язання за кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 (котру позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті). Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 487005-КС-003 відповідач ОСОБА_1 , на виконання умов договору здійснив часткову оплату за кредитним договором № 487005-КС-003 на загальну суму 5 264,48 грн. Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором виникла заборгованість у розмірі 24 081,45 грн: 9 615,60 грн - заборгованість за тілом кредиту; 14 465,85 грн - заборгованість за відсотками, а тому просить позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в запропонований судом строк відзив на позовну заяву ТОВ «Бізнес Позика» до нього про стягнення заборгованості не подав. Ухвала судді про прийняття вищевказаної позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 26.09.2025 двічі скеровувалась відповідачу ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за його зареєстрованим місцем проживання, однак така повернулась на адресу суду 13.11.2025 із відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою», що згідно з п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України є належним врученням судового рішення.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
Інших заяв по суті справи, в яких відповідно до ч. 1 ст. 174 ЦПК України викладаються вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, не надходило.
Заяви (клопотання) учасників справи.
Одночасно із поданням позовної заяви 03.09.2025 представником позивача заявлено клопотання про витребування доказів з АТ КБ «ПриватБанк», в якому просить витребувати наступну інформацію: письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуски банківської картки № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ); письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за період з 27.03.2024 року (дата видачі кредиту) по 17.07.2024 року (дата закінчення терміну кредитування) /зворотна сторона а.с. 9/.
Будь-яких інших заяв та/чи клопотань від учасників справи, зокрема клопотань про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін або про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, не надходило.
Процесуальні дії у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2025 головуючим суддею у справі визначено суддю Валовін Ю.В. /а.с. 49/.
На виконання вимог ч. 6, 8 ст. 187 ЦПК України, суддею вжито заходів для отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності - відповідача ОСОБА_1 , в результаті чого на запит суду із виконавчого комітету Стрийської міської ради та відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби надійшли відповіді про зареєстроване місце проживання відповідача /а.с. 51-52/.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26.09.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву у відповідності до ст. 274 ЦПК України. Крім того, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів з АТ КБ «ПриватБанк» /а.с. 53-54/.
17.10.2025 на виконання ухвали Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26.09.2025 АТ КБ «ПриватБанк» надало витребувані судом письмові докази /а.с. 61-65/
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних, які необхідні для встановлення фактичних обставин справи, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що 27 березня 2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 487005-КС-003 в електронній формі, який підписано відповідачем ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором UA-4009. Відповідно до його умов ТОВ «Бізнес Позика» надає відповідачу кредит шляхом безготівкового переказу грошової суми у розмірі 10 000,00 грн на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником ОСОБА_1 реквізитів електронного платіжного засобу у п. 8 кредитного договору Реквізити та підписи сторін, графа «Позичальник» - НОМЕР_3 , строком на 16 тижнів з дати його надання до дати повернення кредиту 17.07.2024. Умовами договору також визначено розмір та порядок сплати процентів за користування грошовими коштами, зокрема тип процентної ставки фіксована, стандартна процентна ставка становить 0,98% за день користування кредитом /а.с. 21-25/.
Відповідач ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Бізнес Позика» https://my.bizpozyka.com заповнив та подав анкету на отримання грошових коштів в кредит, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, РНОКПП, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів НОМЕР_1 та місце реєстрації/проживання /а.с. 33/.
Зазначена інформація підтверджується відомостями, що вказані у пропозиції (оферті) та у паспорті споживчого кредиту, який надавався ОСОБА_1 до укладення кредитного договору та був підписаний останнім 27.03.2024 за допомогою електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором UA-7270 /а.с. 18-20, 26-30.
Повідомлення АТ КБ «ПриватБанк», яке надійшло на адресу суду 17.10.2025, підтверджує факт, що на ім'я відповідача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 . Крім того, згідно з виписки по рахунку ОСОБА_1 за період з 27.03.2024 по 17.07.2024 судом встановлено рух коштів по зазначеному рахунку, в тому числі, факт отримання 27.03.2024 ОСОБА_1 кредитних коштів в розмірі 10 000,00 грн та користування такими відповідачем /а.с. 61-64/.
Водночас, відповідач порушив умови кредитного договору, не виконав в повному обсязі взяті на себе грошові зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, що відповідно до розрахунку, наданого позивачем, станом на 01.07.2025 становить 24 081,45 грн з яких: 9 615,60 грн - заборгованість за тілом кредиту, 14 465,85 грн - заборгованість за відсотками /а.с. 14-15/.
Розмір спірної заборгованості за кредитним договором № 487005-КС-003 від 27.03.2024 відповідачем ОСОБА_1 не спростовано, своїх розрахунків відповідач суду не надав.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як вбачається із ч. 1 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно із ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закону) якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (сплатити гроші).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредитору надані грошові кошти.
Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб'єктивних прав та юридичних обов'язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.
Оцінка доказів та висновки суду за результатами розгляду справи.
В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження позовних вимог подано докази укладення електронного договору з урахуванням вимог ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», повну інформацію про отримання коштів позичальником та наявності заборгованості в останнього.
Надані позивачем докази суд визнає належними та допустимими, достовірними і достатніми, оскільки такі містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог та підтверджують наявність підстав для стягнення заборгованості.
Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач ОСОБА_1 порушив умови кредитного договору, у добровільному порядку ухиляється від сплати заборгованості за таким, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь заборгованості за кредитним договором № 487005-КС-003 від 27.03.2024 у розмірі 24 081,45 грн є підставними та обґрунтованими, а тому позов необхідно задовольнити.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
За змістом частин 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, судові витрати у справі, які полягають у сплаті позивачем ТОВ «Бізнес Позика» судового збору в розмірі 2 422,40 грн, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача в сумі 2 422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-82, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» 24 081,45 грн (двадцять чотири тисячі вісімдесят одну гривню сорок п'ять копійок) заборгованості за кредитним договором № 487005-КС-003 від 27.03.2024, що складається з тіла кредиту в розмірі 9 615,60 грн (дев'ять тисяч шістсот п'ятнадцять гривень шістдесят копійок), процентів за користування кредитом в розмірі 14 465,85 грн (чотирнадцять тисяч чотириста шістдесят п'ять гривень вісімдесят п'ять копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судові витрати в розмірі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування сторін у справі.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239; місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Юлія ВАЛОВІН