Справа № 455/2605/25
Провадження № 3/455/1443/2025
іменем України
29 грудня 2025 року м. Старий Самбір
Суддя Старосамбірського районного суду Львівської області Івасенко С.М.,
за участі особи,яка притягується до адмінеістративної відповідальності, - ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції)
розглянувши матеріали справи, що надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має зареєстроване місце проживання в Україні: АДРЕСА_1 , працює та навчається за кордоном, неодружений, до адміністративної відповідальності не притягався
за ч.1 ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі КУпАП),
роз'яснивши особі,яка притягається до адміністративної відповідальності положення ст.63 Конституції України та права, передбачені ст.268 КУпАП,
ОСОБА_1 , 13 грудня 2025 року о 06 годині 50 хвилин, в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Нижанковичі-Мальхзовичі», територія Добромильської ОТГ, Самбірського району, Львівської області під час прикордонного контролю на в'їзд в Україну пред'явив на паспортний контроль паспорт гр. Ірландії для виїзду закордон серії НОМЕР_1 , виданий 23.04.2021 року на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В процесі прикордонного контролю встановлено, що він є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , вид. 30.06.2023 року, на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 2, 3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», п.2 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року №57, чим здійснив спробу незаконного перетину державного кордону України в пункті пропуску через державний кордон України без відповідних документів, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив, що пред'явив для перетину українського кордоку паспорт громадянина Ірландії. Пояснив, що має з народження ірландське громадянство. Чув, що в Україні дозволене множинне громадянство, тому добросовісно помилявся щодо можливості перетину державного кордон України за паспортом іноземної держави. Засудив свій вчинок та своє незнання. Просив суворо не карати.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , перевіривши його доводи, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, дійшла висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст.245 КУпАП, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, є суспільні відносини у сфері захисту та охорони державного кордону України.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади (формальний склад).
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Стаття 204-1 є бланкетно, для встановлення складу адміністративного правопорушення потрібно звернутися до спеціального нормативно-правового акту, що регулює порядок перетинання державного кордону України, яким є Закон України «Про державний кордон України».
Статтею 9 Закону України «Про державний кордон України» передбачено, що перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Порушенням державного кордону України є перетинання його з порушенням встановленого порядку.
Згідно з ч. 1 статті 12 цього Закону пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України.
Відповідно ст. 4 Конституції України, в Україні існує єдине громадянство.
Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках. Громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України ( ст. 1 Закону України «Про громадянство України» ).
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про громадянство України» законодавство України про громадянство ґрунтується, зокрема, на таких принципах:
-єдиного громадянства - громадянства держави Україна, що виключає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України. Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України;
-визнання права громадянина України на зміну громадянства.
Отже, якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Відповідна правова норма міститься в частині 1 стаття 3 Європейської конвенції про громадянство, де кожна держава визначає у своєму законодавстві, хто є її громадянами. Використовувати паспорт громадянина іншої країни для перетину державного кордону України на законних підставах мають громадяни лише після видання Указу Президента України про втрату такими особами громадянства України.
Правовідносини держави України з її громадянами щодо перетину державного кордону регулюється 3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України».
Згідно з приписами статті 2,3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» документами, що дають право громадянину України на виїзд з України і в'їзд в Україну, є: паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт України; службовий паспорт України; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну (дає право на в'їзд в Україну); перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред'явлення одного з документів, зазначених у статті 2 цього Закону. Правила перетинання державного кордону України громадянами України встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону та інших законів України.
Пункт 2 «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затверджених постановою КМУ від 27 січня 1995 року № 57, передбачає, що перетинання громадянами України (далі - громадяни) державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю (далі - пункти пропуску), якщо інше не передбачено законом, за одним з таких документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну: паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт; службовий паспорт; проїзний документ дитини (чинний протягом строку, на який він виданий); посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу.
Ці положення Конституції України, законодавства щодо громадянство та перетину державного кордону громадянами України є публічними, загальнодоступними, чіткими, зрозумілими та передбачуваними.
ОСОБА_1 є громадянином України, на ім'я якого 30.06.2023 року виданий паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , подав органу прикордонної служби для перетину державного кордону України паспорт громадянина Ірландії для виїзду закордон серії НОМЕР_1 , виданий 23.04.2021 року на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Оскільки початком здійснення прикордонного контролю є момент подання особою паспортного документу для перевірки, факт надання громадянином України паспортного документу іноземної держави кваліфікується як спроба незаконного перетину державного кордону України, так як даний документ не може вважатися відповідним, тобто дані дії є адміністративним правопорушенням, передбачене частиною 1 статті 204-1 КУпАП.
Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ч.1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у діянні особи складу адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується даними, які містяться: у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №013154Е від 13.12.2025 року, в якому зафіксовано факт подання ОСОБА_1 , громадянином України, паспорта гр. Ірландії для виїзду закордон серії НОМЕР_1 , виданий 23.04.2021 року на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; копією паспорта гр. Ірландії для виїзду закордон серії НОМЕР_1 , виданий 23.04.2021 року на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; копією паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , вид. 30.06.2023 року, на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , наданими в судовому засіданні 29.12.2025 року.
За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 204-1 КУпАП, повністю доводиться поза розумним сумнівом дослідженими у судовому засіданні доказами, які на переконання судді є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні.
Водночас, відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений розглядати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. При вирішенні питання про застосування положень ст. 22 КУпАП, враховую, що визначення малозначного правопорушення законодавчо не закріплено. Проте, у кожному конкретному випадку має вирішуватися питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної шкідливості, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
Враховуючи особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, а саме те, що ОСОБА_1 добросовісно помилялася щодо законності своїх дій, лише недавно став повнолітнітнім, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, про що зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення; вчинене не потягло негативних наслідків, визанання та осуд є достатнім покаранням для особи, висную про можливість звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 204-1 КУпАП за малозначністю і оголошення йому усного зауваження, оскільки встановлені у цій справі конкретні обставини не відповідали тій суспільній небезпечності, яка є типовою для цього виду правопорушення, зокрема, його дії не були направлені на заподіяння шкоди суспільним та державним інтересам.
Керуючись ст. 9, 22,23, 33, ч.1 ст.204-1, 245, 250-252, 283,284,287,294 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.204-1 КУпАП, оголосивши йому усне зауваження.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.204-1 КУпАП закрити.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя С.М. Івасенко