Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 490/713/25
Провадження № 2/945/879/25
17 грудня 2025року м.Миколаїв
Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді Войнарівського М.М; за участю секретаря Будак К.Ю., представника позивачів ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про розірвання договору купівлі-продажу квартири, стягнення коштів, відшкодування моральної шкоди та скасування реєстраційного запису про право власності,
встановив:
В провадженні Миколаївського районного суду Миколаївської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про розірвання договору купівлі-продажу квартири, стягнення коштів, відшкодування моральної шкоди та скасування реєстраційного запису про право власності.
Ухвалою судді Миколаївського районного суду Миколаївської області від 06.03.2025 року відкрито провадження у даній справі та постановлено дану справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання, встановлено строк для реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав, зокрема, шляхом подачі заяв по суті справи та з процесуальних питань.
Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 03.09.2025року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представником позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - адвокатом Щукіною Н.О. сформовано в системі «Електронний суд»клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, а саме: відеофайлів зроблені під час огляду судовим експертом квартири АДРЕСА_1 .
Подане клопотання обґрунтовує тим, що зметою доведення фактичних обставини, які мають значення для справи, і на які позивачі посилаються як на підставу своїх вимог, вважає за необхідне долучити до матеріалів справи відеофайли, які підтверджують наявність дефектів квартири, які унеможливлюють проживання в ній та негативно впливають на життя і здоров'я позивачів.
Представником відповідача ОСОБА_6 -адвокатом Бондаренко І.О. сформовано в системі «Електронний суд» заперечення щодо долучення доказів. Посилаючись на те, що ухвалою від 03 вересня 2025 року судом постановлено закрити підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду по суті. 02.12.2025 року представником Позивачів адвокатом Щукіною Н.О. під час судового засідання було усно повідомлено про намір подати клопотання про долучення доказів. 09.12.2025, зазначене клопотання надійшло до Електронного кабінету у підсистемі Електронний суд ЄСІТС адвоката Бондаренка Ігоря Олександровича, докази направлення Відповідачу у справі відсутні. В якості обґрунтування необхідності долучення доказів з порушенням встановленого процесуального строку представником позивачів зазначено, що «02 грудня 2025 року в ході допиту свідків сторони позивача та судового експерта було вирішено питання про необхідність долучення відеодоказу огляду квартири.» Оскільки зазначене питання Судом не вирішувалось, то зазначене не є об'єктивною обставиною, яка унеможливила своєчасне вчинення такої процесуальної дії. Докази, що підтверджують заявлені вимоги, мають бути подані учасниками справи одночасно з заявами по суті справи у суді першої інстанції, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена учасником справи та належним чином обґрунтована. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку - наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи. Таким чином, докази на обґрунтування позовних вимог та заперечень, учасники у справі повинні були подати разом із позовною заявою, відзивом або під час підготовчого судового засідання. У разі неможливості подати такі докази у строки, повідомити суд про такі обставини. Учасники у справі не повідомляли суд про наявність інших доказів, які неможливо подати в строк, проте такі докази, після їх отримання, будуть подані до суду, як і не заявляли клопотань, з дотриманням вимог ст. 84 ЦПК України, про витребування доказів судом. Представником позивача не надано суду належних та допустимих доказів на обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку, визначеного законом для подання доказів, у зв'язку з чим вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання представника позивача на подання доказів. Обставини неможливості подання доказів у строк, визначений цивільним процесуальним законом не наводились, тому істотна неможливість подання таких доказів раніше, зокрема під час підготовчого провадження у справі не є доведеною. Тому просить відмовити в задоволенні клопотання представника Позивачів Щукіної Н.О. про долучення доказів.
У судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - адвокат Щукіна Н.О. підтримала подане клопотання і просила його задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_6 -адвокат Бондаренко І.О. щодо задоволення клопотання заперечував, просив відмовити,оскільки докази подані представником позивача з порушенням строку, визначеного цивільним процесуальним законом, без належного обґрунтування неможливості їх подання у вказаний строк.
Протокольною ухвалою суд оголосив перерву для постановлення ухвали суду з даного питання.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.43 ЦПК України учасники справи мають право, серед іншого, подавати докази; брати участь у дослідженні доказів; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3)показаннями свідків (ч. ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України).
Порядок подання доказів визначений в ст. 83 ЦПК України.
Так, ч. 2 ст. 83 ЦПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 4 ст. 83 ЦПК України).
Згідно з ч. 5 ст. 83 ЦПК України у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 83 ЦПК України).
Згідно з ч. 5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1 ст. 127 ЦПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 222 ЦПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Отже, докази, що підтверджують заявлені вимоги, мають бути подані учасниками справи одночасно з заявами по суті справи у суді першої інстанції, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена учасником справи та належним чином обґрунтована. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку - наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи.
Такий підхід є усталеним та відповідає практиці Верховного Суду (постанова від 04.09.2024 року в справі № 363/3231/18, постанова від 10.04.2024 року в справі №638/6852/18).
Таким чином, клопотання про долучення доказів представником позивача подано до суду поза межами процесуальних строків, встановлених законом.
Отже, судом не встановлено обставин, які свідчать про поважність причин невчинення позивачем (його представником) відповідних процесуальних дій (подання доказів). Наведені в клопотанні та висловлені в судовому засіданні представником позивача доводи щодо поважності причин пропуску процесуальних строків не свідчать про реальне існування таких обставин.
Правомірний та розумний формалізм у процесі є позитивним та необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами та учасниками розгляду певних правил процесу. При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, установлених законом.
При вирішенні клопотання суд також виходить з встановленого ЕСПЛ «принципу правової визначеності» щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення пропущеного процесуального строку без наявності на те передбаченої процесуальним законом поважної причини, що є порушенням права на справедливий суд, визначеним ст. 6 Конвеції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд, враховуючи вищевикладене, проаналізувавши матеріали справи, приходить до переконання, що заяву представника позивача про подання доказів та приєднання їх до матеріалів справи слід залишити без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 81, 126, 127, 260, 353, 354 ЦПК України,-
постановив :
Клопотання представника позивача про долучення доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про розірвання договору купівлі-продажу квартири, стягнення коштів, відшкодування моральної шкоди та скасування реєстраційного запису про право власності, - залишити без розгляду.
Згідно з положеннями ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.
Суддя М.М.Войнарівський