Справа №127/40703/25
Провадження №1-кс/127/15583/25
27 грудня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши в судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції № 2 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження №12025020020000958 від 25.12.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції № 2 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 .
Клопотання мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025020020000958 від 25.12.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України.
Досудовим розслідуванням установлено, що 05.11.2024 солдат ОСОБА_6 призваний на військову службу за мобілізацією, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 21.02.2025 №53 (по стройовій частині) солдата військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_6 призначено на посаду гранатометник 1 взводу охорони 2 роти охорони військової частини НОМЕР_1 .
Водночас, солдат ОСОБА_6 , 25.12.2025 близько 19 год. 00 хв., перебуваючи у роздягальні складського приміщення комбінату ТОВ "ВІНПРОМХОЛОД", що за адресою: м. Вінниця, вул. Гетьмана Мазепи, 56, таємно, вчиняючи дії проти волі власника, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливим мотивом та прямим умислом, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи що за його діями ніхто не спостерігає, відкрив шухляду тумби у письмовому столі, звідки дістав нагрудну сумку з якої взяв грошові кошти на загальну суму 16 000 грн., після чого залишив місце вчинення кримінального правопорушення, надалі розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Своїми умисними протиправними діями солдат ОСОБА_6 завдав потерпілій ОСОБА_8 матеріальної шкоди на вищевказану суму.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні солдатом ОСОБА_6 інкримінованому йому правопорушенню повністю підтверджується сукупністю зібраних на даний час у кримінальному провадженні доказів.
Підставою застосування вказаного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні солдатом ОСОБА_6 кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме:
- переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_6 усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винним в інкримінованому кримінальному правопорушенні;
- незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, з метою зміни їх показів;
- вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки солдат ОСОБА_6 раніше судимий за вчинення корисливих злочинів, крім того офіційно не працює, постійного джерела доходів не має.
Зазначене свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, тому обрання саме такого запобіжного заходу, з альтернативою внесення застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, тому слідчий просив клопотання задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання підтримали.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні просив застосувати цілодобовий домашній арешт або зменшити розмір застави.
Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні по суті клопотання просив застосувати домашній арешт.
Слідчий суддя, вислухавши думку підозрюваного та його захисника, слідчого, прокурора, дослідивши матеріали клопотання слідчого, матеріали кримінального провадження, прийшов до наступного висновку.
СВ відділу поліції № 2 ВРУП ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025020020000958 від 25.12.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України.
В рамках вказаного провадження 26.12.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
Щодо обґрунтованості підозри слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст. ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи.
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя також враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання слідчий суддя приймає до уваги, що згідно ч. 1 ст. 183 КПК України взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
При цьому відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан ОСОБА_6 (одружений, має постійне місце проживання, має на утриманні дитину, офіційно не працевлаштований, раніше притягувався до кримінальної відповідальності) та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Так, на час розгляду клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України обґрунтована, про що свідчать докази, які зібрані в кримінальному провадженні та доведені прокурором та слідчим при розгляді даного клопотання.
Причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення достатньою мірою, для даної стадії кримінального провадження, доводиться доказами, які долучені слідчим до матеріалів клопотання.
При вирішенні питання щодо задоволення клопотання слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 вину визнає.
Разом з тим, це не є безумовними підставами для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки вказані обставини на даний час не мають такого ступеню довіри, які можуть бути враховані судом, як такі, що мають запобіжний вплив на поведінку підозрюваного, та не є такими, що спростовують встановлені судом ризики.
В судовому засіданні слідчим та прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Зокрема щодо спроби переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, вчиненого проти власності, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років.
Згідно із позицією Європейського суду з прав людини, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (ч.4ст.95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків може існувати не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Враховуючи, що підозрюваному відомі персональні дані свідків та потерпілої у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до переконання, що ОСОБА_6 може незаконно впливати на вказаних осіб, шляхом проведення зустрічей з ними, спонуканням до зміни показів з метою надання останніми показань, які є вигідними саме для підозрюваного, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України.
Також існує ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, однак на шлях виправлення не став та продовжив вчинення корисливих злочинів.
При цьому слід зазначити, що чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що підозрюваний обов'язково здійснюватиме такі дії, однак має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
На момент розгляду клопотання відомостей, які б вказували про неможливість перебування ОСОБА_6 в умовах СІЗО при ДУ «Вінницька УВП (№ 1)», зокрема, за станом здоров'я, сторонами не надано, тому слідчий суддя вважає, що заявлені ризики виправдовують тримання особи під вартою, що також доведено прокурором при розгляді даного клопотання.
За змістом ст.131 КПК запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, а відтак їх застосування має на меті досягнення дієвості цього провадження. Дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування іншого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим ризикам, які вказані слідчим та доведені матеріалами справи. Тому, для досягнення мети застосування запобіжних заходів, на даному етапі досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним та доцільним.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Частиною 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Суд звертає увагу на те, що ОСОБА_6 є діючим військовослужбовцем, який раніше судимий, на шлях виправлення не став та підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, вчиненого в умовах воєнного стану. Своїми діями ОСОБА_6 показав зневагу до існуючих правил і норм поведінки, вчиняючи інкриміноване кримінальне правопорушення, проявив самовпевненість у безкарності за свій вчинок, з корисливих мотивів, що свідчить про його підвищену суспільну небезпеку.
Таким чином, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_6 підозрюється, вагомість наявних доказів вчинення ним інкримінованого кримінального правопорушення, характеризуючі дані підозрюваного, суд приходить до переконання, що такий запобіжний захід як тримання під вартою з альтернативою внесення застави 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного та виконання ним покладених обов'язків.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції № 2 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_7 задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів.
Строк тримання під вартою рахувати з дня фактичного затримання особи, тобто з 25.12.2025 по 22.02.2026 включно.
Одночасно визначити заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_6 , наступні обов'язки:
?прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
?не відлучатись із населеного пункту в якому проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
?повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
?утриматись від спілкування із особами, які являються свідками, потерпілими у даному кримінальному провадженні;
?здати на відповідальне зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя