Справа №127/40468/25
Провадження №1-кс/127/15525/25
25 грудня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
адвоката ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши в судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження №12025020030000513 від 06.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 .
Клопотання мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202502003000513 від 06.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що не пізніше 05.10.2025 за невстановлених обставин, ОСОБА_6 , діючи з корисливого мотиву, в умовах воєнного стану, за попередньою змовою з ОСОБА_7 та невстановленою особою, одержали інформацію про наявність великої суми грошових коштів та інших цінностей у приватному домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , в якому проживали ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Використовуючи отриману інформацію з метою досягнення спільного корисливого мотиву та мети заволодіння чужим майном, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та невстановлена особа спланували пограбування з проникненням у вищезазначений будинок під вигаданим приводом проведення обшуку, представившись співробітниками УСБУ в Харківській області.
Реалізуючи свій злочинний план, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, вищезазначені особи 05.10.2025 близько 20:30 години, одягнувшись у камуфльований тактичний одяг зеленого кольору з шевронами та наліпками Служби безпеки України та використовуючи автомобіль марки «Deawoo Lanos» у кузові сірого кольору, на якому були встановлені державні номерні знаки НОМЕР_1 , прибули до домоволодіння ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 .
Продовжуючи свої спільні протиправні дії, спрямовані на заволодіння чужим майном, перебуваючи на подвір'ї біля вказаного будинку, вони представились потерпілій ОСОБА_9 співробітниками УСБУ в Харківській області та пред'явили їй документ, зовні схожий на службове посвідчення, повідомивши неправдиві відомості про необхідність проведення санкціонованого постановою прокурора обшуку домоволодіння.
Надалі в період часу з 20:30 години по 23:15 години 05.10.2025 ОСОБА_6 за попередньою змовою із ОСОБА_7 та невстановленою слідством особою, реалізуючи спільний умисел на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), проникли у домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , під вигаданим приводом проведення обшуку будинку, та перебуваючи у ньому відкрито заволоділи майном потерпілих, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а саме грошовими коштами в сумі 280000 євро та близько 100000 гривень.
Після цього ОСОБА_6 разом з ОСОБА_7 та невстановленою особою залишили будинок потерпілих та в подальшому розпорядились викраденим майном на власний розсуд.
На підставі здобутих доказів 23.12.2025 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Донецька, громадянину України, повідомлено про підозру у відкритому викрадені чужого майна (грабежі), поєднаному з проникненням у житло, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, вчиненому в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України.
Підозра ОСОБА_6 обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
?протоколом огляду місця події за адресою: м. Вінниця, вул. Академічна, 15, від 06.10.2025, під час якого, зокрема, зафіксовано обстановку після вчинення кримінального правопорушення;
?показаннями потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які повідомили про обставини викрадення належного їм майна;
?протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , яка повідомила про обставини вчинення кримінального правопорушення;
?протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , яка продала своєму знайомому ОСОБА_6 , мобільний телефон, що використовувався для готування до злочину;
?протоколами обшуків за місцями проживання осіб, які причетні до вчинення зазначених кримінальних правопорушень, в їхніх автомобілях, у ході яких виявлено речі та документи, які мають значення для кримінального провадження;
?протоколом огляду документів, отриманих від ТОВ «Інтернет-реклама Ріа», під час якого зафіксована ІР-адреса, з якої 25.09.2025 здійснювались перегляди реєстраційних номерів до автомобілів, що використовувалися під час вчинення кримінального правопорушення;
?протоколом огляду документів, отриманих від ПрАТ «Київстар», під час якого зафіксовано користувачів, яким надавались передплачені послуги доступу до мережі Інтернет з вищезазначеної ІР-адреси;
?протоколом огляду документів, які містять інформацію про телефонні з'єднання між ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та іншими абонентами, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від восьми до тринадцяти років з конфіскацією майна. Ця обставина може спонукати його в будь-який момент покинути місце проживання з метою переховування від органів досудового розслідування та/або суду, у тому числі за межами України, або на тимчасово окупованій частині Донецької області, уродженцем якої він є, тобто наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_6 відмовився добровільно надавати свої біологічні зразки для проведення порівняльного дослідження з метою підтвердження чи спростування факту вчинення ним вищезазначеного кримінального правопорушення. Також йому відомі адреси проживання потерпілих та більшості свідків у кримінальному провадженні, а тому існує ризик, що без застосування дієвого запобіжного заходу підозрюваний може незаконно впливати на свідків, потерпілих, іншого підозрюваного, а також інших причетних до вчинення злочину осіб, оскільки наразі усіх співучасників не встановлено, а також знищити, сховати, спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, тобто наявні ризики, передбачені п. 2 та п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, характер вчиненого ОСОБА_6 кримінального правопорушення дає підстави вважати, що перебуваючи на волі без застосування дієвого запобіжного він зможе вчинити інший злочин, що є ризиком передбаченим п. 5 ч. 1 ст. 177 КК України.
З урахуванням викладеного, жоден з більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою, не здатен запобігти вищенаведеним ризикам.
Також установлено, що під час вчинення кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_6 , у потерпілих викрадено грошові кошти в іноземній та національній валютах, загальна сума яких еквівалентна 13657000 гривень.
Враховуючи викладене, слідчий просив клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави в сумі 13657000 гривень.
Прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання підтримали.
Адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення клопотання, просила застосувати домашній арешт.
Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні по суті клопотання просив застосувати домашній арешт у нічний час або визначити мінімальний розмір застави.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання, характеризуючі дані підозрюваного, прийшов до наступного висновку.
Слідчими відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 1202502003000513 від 06.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України.
В рамках вказаного провадження, 23.12.2025 ОСОБА_6 , повідомлено про підозру у відкритому викрадені чужого майна (грабежі), поєднаному з проникненням у житло, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, вчиненому в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України.
Щодо обґрунтованості підозри слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст. ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи.
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя також враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
Дослідивши матеріали клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до висновку, що причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого правопорушення достатньою мірою, для даної стадії кримінального провадження, доводиться доказами, які долучені слідчим до матеріалів клопотання та доведена прокурором при розгляді даного клопотання.
При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання слідчий суддя приймає до уваги, що згідно ч. 1 ст. 183 КПК України взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
В судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Зокрема, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 13 років з конфіскацією майна.
Згідно із позицією Європейського суду з прав людини, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
З матеріалів клопотання та пояснень прокурора в судовому засіданні встановлено, що до вчинення кримінального правопорушення причетні інші особи. Зокрема у вказаному провадженні повідомлено про підозру ще одній особі, однак наразі не встановлені усі особи, причетні до вчинення незаконної діяльності. Враховуючи, що підозрюваному відомі усі учасники правопорушення, останній може здійснювати вплив на співучасників, яким також відомі обставини провадження, переконуючи їх давати неправдиві показання, а також узгоджувати показання між собою, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (ч.4ст.95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків може існувати не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Враховуючи, що підозрюваному відомі персональні дані свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до переконання, що ОСОБА_6 може незаконно впливати на вказаних осіб, шляхом проведення зустрічей з ними, спонуканням до зміни показів з метою надання останніми показань, які є вигідними саме для підозрюваного, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи, що кримінальне провадження перебуває на початковій стадії, продовжується відшукання речових доказів, без застосування дієвого запобіжного заходу, підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та доведення вини останнього, а також перешкоджати здійсненню належного досудового розслідування.
При цьому слід зазначити, що чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що підозрюваний обов'язково здійснюватиме такі дії, однак має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання, раніше не судимий, на утриманні перебуває двоє дітей, а також має ряд захворювань, які документально підтверджені в судовому засіданні. Разом з тим, це не є безумовними підставами для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки вказані обставини на даний час не мають такого ступеню довіри, які можуть бути враховані судом, як такі, що мають запобіжний вплив на поведінку підозрюваного, та не є такими, що спростовують встановлені судом ризики.
На момент розгляду клопотання відомостей, які б вказували про неможливість перебування ОСОБА_6 в умовах СІЗО при ДУ «Вінницька УВП (№ 1)», зокрема, за станом здоров'я, сторонами не надано, тому слідчий суддя вважає, що заявлені ризики виправдовують тримання особи під вартою, що також доведено прокурором при розгляді даного клопотання.
За змістом ст.131 КПК запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, а відтак їх застосування має на меті досягнення дієвості цього провадження. Дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування іншого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим ризикам, які вказані слідчим та доведені матеріалами справи.
Зокрема суд враховує, що ОСОБА_6 , згідно підозри, є співучасником у даному кримінальному провадженні, тому враховуючи характер вчиненого злочину, безпосереднє готування до нього, підбір знарядь, вжиття заходів конспірації, дають підстави вважати, що єдиним запобіжним заходом, який забезпечить належну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Щодо розміру застави, який просить визначити сторона обвинувачення, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
В силу ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно із ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Суд погоджується з органом досудового розслідування, що вказаний випадок є виключним та застава визначена в межах ч. 5 ст. 182 КПК України, не здатна забезпечити належну поведінку підозрюваного.
Зокрема, ОСОБА_6 , будучи діючим адвокатом, достовірно знаючи про введений воєнний стан, підозрюється у відкритому викрадені чужого майна (грабежі), поєднаному з проникненням у житло, вчиненому за попередньою змовою групою осіб. Своїми діями підозрюваний показав зневагу до існуючих правил і норм поведінки, вчиняючи інкриміноване кримінальне правопорушення, розуміючи суспільну небезпеку злочину, проявив самовпевненість у безкарності за свій вчинок, з корисливих мотивів.
Зважаючи на обсяг підозри, враховуючи тяжкість та характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_6 підозрюється, в умовах воєнного стану, суспільний резонанс, розмір завданих збитків потерпілим, які є особами похилого віку, суд приходить до переконання, що застава в сумі 13 000 000 (тринадцять мільйонів) гривень зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного та виконання ним покладених обов'язків.
Визначення такого розміру застави також узгоджується з практикою ЄСПЛ, якою визнано законними та обґрунтованими дії національних судів, щодо обрання підозрюваному розміру застави, який перевищував наявні активи, поточні доходи підозрюваного, тощо, беручи до уваги особливий характер справи, шкоду, завдану кримінальним правопорушенням та зазначено, що навіть якщо сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.
Таким чином, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, його тяжкість, характеризуючі дані підозрюваного, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, враховуючи той факт, що вчинене кримінальне правопорушення має високий ступінь суспільної небезпеки, умисний корисливий мотив, в період дії воєнного стану, а також, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, слідчий суддя приходить до висновку, що такий запобіжний захід як тримання під вартою, з альтернативою внесення застави в сумі 13 000 000 (тринадцять мільйонів) гривень здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та є спів мірною з вчиненим кримінальним правопорушенням.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_4 задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів.
Строк тримання під вартою рахувати з дня фактичного затримання особи, тобто з 23.12.2025 по 20.02.2026 включно.
Одночасно визначити заставу у розмірі 13 000 000 (тринадцять мільйонів) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_6 , наступні обов'язки:
?прибувати до слідчого, прокурора, або в суд за першою їх вимогою;
?не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
?повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
?утримуватись від спілкування з особами, які являються потерпілими, свідками, підозрюваними у даному кримінальному провадженні;
?здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
?носити електронний засіб контролю.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя