вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"29" грудня 2025 р. Справа № 911/2596/25
Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.
розглянувши матеріали справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи)
за позовом Фізичної особи-підприємця Содварія Івана Васильовича ( АДРЕСА_1 )
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроукрсітігрін» (07809, вул. Вокзальна, буд. 2, смт Бородянка(з), Бучанський район, Київська область)
про стягнення 85 273, 71 грн
ФОП Содварій Іван Васильович звернувся в Господарський суд Київської області із позовом до ТОВ «Євроукрсітігрін» про стягнення 81 046, 00 грн основної заборгованості, 373, 03 грн 3% річних, 3 854, 68 грн пені.
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати за надані послуги відповідно до Договору № 31/03/2025 від 31.03.2025 р.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.08.2025 р. відкрито провадження у справі № 911/2596/25 за позовом ФОП Содварія Івана Васильовича до ТОВ «Євроукрсітігрін» про стягнення 85 273, 71 грн і визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи), встановлено сторонам строки для подачі відповідних заяв по суті спору.
06.10.2025 р. через систему «Електронний суд» до суду від позивача надійшла заява б/н від 06.10.2025 р., у якій він просив суд стягнути із відповідача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000, 00 грн.
Відповідач про розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи) був повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву та інші заяви по суті спору не надав. Обов'язок по повідомленню відповідача про час та місце судового засідання судом виконано, так як усі процесуальні документи по справі направлені відповідачу до його електронного кабінету у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -
31.03.2025 р. між позивачем (надалі - Перевізник) та відповідачем (надалі - Замовник) було укладено договір № 31/03/25 (надалі - Договір), згідно з умов п. 1.1. якого Перевізник зобов'язується надати Замовнику автотранспортні послуги по перевезенню вантажів і інших матеріальних цінностей, які не заборонені до перевезення законодавством країн слідування вантажу, в порядку та на умовах, передбачених даним договором.
Згідно з п. 1.2. Договору Перевізник надає Замовнику автотранспортні послуги після надання Замовником письмової Заявки на перевезення вантажу і досягнення згоди по всіх викладених в ній обов'язкових пунктах, до яких відноситься: точна дата і час надання автотранспортного засобу під завантаження, маршрут перевезення, характеристика вантажу (назва, дата і час надання автотранспортного засобу під завантаження, маршрут перевезення, характеристика вантажу, фрахтова ставка за один автопоїзд, умови оплати, особливі умови перевезення конкретного виду вантажу (температурний режим та ін..), а також інші умови.
Відповідно до п.п. 2.2.3, Договору Замовник зобов'язаний вчасно провести розрахунок за надані транспортні послуги.
Пунктами 3.1., 3.2., 3.3. Договору передбачено, що вартість перевезення визначається договірним тарифом за час перебування автомобіля на маршруті і за загальний пробіг по заявленому маршруту і обумовлюється в Заявці на кожне окреме перевезення. (п. 3.1.)
3.2. Замовник оплачує вартість виконаних перевезень вантажів, згідно виставлених Перевізником рахунків, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Перевізника.
3.3. Замовник здійснює оплату виконаних робіт протягом 7 робочих днів з моменту отримання, оформлених належним чином оригіналів наступних документів: рахунка, CMR зі всіма печатками, акта виконаних робіт.
Положеннями п. 8.1. Договору передбачено, що Договір вступає в силу з дня його підписання і діє до 31.12.2025 року.
31.03.2025 р. між позивачем та відповідачем було укладено заявку на перевезення вантажу (надалі - Заявка), згідно зі змісту якої сторони визначили умови перевезення вантажу за маршрутом - м. Кам'янське (Дніпропетровська обл..)-Zerjav 79. 2393 Crna na Koroskem. Slonenia, адреса завантаження/митного оформлення - м. Кам'янське, вул.. Чайковського, 3г - завантаження, м. Дніпро вул.. Нижньодніпровська 1-К - замитнення, адреса розмитнення - Zerjav 79. 2393 Crna na Koroskem. Slonenia - розвантаження.
Відповідно до п. 3. Заявки визначено, що вартість перевезення: 1800 євро у гривні по курсу НБУ на дату розвантаження (по CMR). Умови оплати: 100% оплата після прибуття автомобіля на розвантаження по отриманню оригіналів документів протягом 7-ми банківських днів. У випадку черги на кордоні, термін доставки подовжується на термін перебування у черзі.
На виконання умов договору позивачем у квітні 2025 р. було надано відповідачу автотранспортні послуги по перевезенню вантажів на загальну суму 81 046, 00 грн, що підтверджується міжнародно товарно-транспортною накладною CMR № 000413 від 01.04.2025 р., рахунком-фактурою № 164 від 09.04.2025 р. у загальному розмірі 81 046, 00 грн, актом № 164/XXV виконаних робіт (наданих послуг) від 09.04.2025 р. у загальному розмірі 81 046, 00 грн, наявними у матеріалах справи.
У червні 2025 р. відповідач направив позивачу гарантійний лист № вих. 04/06-25 від 04.06.2025 р., у якому він повідомив позивача, що гантує оплату за послуги міжнародного перевезення по рахунку-фактурі № 164 від 09.04.2025 р. у сумі 81 046, 00 грн у строк жо 18.06.2025 р. включно.
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із наданням послуг здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 901 цього ж кодексу за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 цього ж кодексу якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 908 цього ж кодексу визначено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
2. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ст. 909 за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
2. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.
3. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
4. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.
Згідно з ст. 929 цьогож кодексу за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.
Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).
2. Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником.
3. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 931 цього ж кодексу визначено, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.
Відповідно до ст. 530 цього ж кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
2. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з положеннями ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач свій обов'язок щодо оплати за надані автотранспортні послуги по перевезенню вантажів не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 81 046, 00 грн, що підтверджується договором № 31/03/2025 від 31.03.2025 р., заявкою на перевезення вантажу від 31.03.2025 р., актом № 164/XXV виконаних робіт (наданих послуг) від 09.04.2025 р., міжнародно товарно-транспортною накладною CMR № 000413 від 01.04.2025 р., іншими доказами, наявними в матеріалах справи.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 86 цього ж кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Вказаний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 р. у справі № 917/1307/18.
У процесі розгляду справи, відповідачем у відповідності до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували виконання ним у встановлений договором строк і станом на час розгляду справи свого обов'язку по оплаті за надані автотранспортні послуги по перевезенню вантажів згідно з договором № 31/03/2025 від 31.03.2025 р.
Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 81 046, 00 грн за договором № 31/03/2025 від 31.03.2025 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, як було зазначено вище, позивач у своїй позовній заяві просить суд стягнути із відповідача пеню, передбачену договором № 31/03/2025 від 31.03.2025 р., за період прострочення відповідачем виконання у повному обсязі свого обов'язку по оплаті за надані автотранспортні послуги по перевезенню вантажів з 19.06.2025 р. по 13.08.2025 р. всього на загальну суму 3 854, 68 грн.
З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно з ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 4.4. Договору передбачено, що в випадку порушення Замовником термінів оплати, він зобов'язаний сплатити Перевізнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день затримки платежу.
Розрахунок пені від суми основної заборгованості за договором № 31/03/2025 від 31.03.2025 р., виконаний позивачем, є обґрунтованим та правильним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені за вищевказаним договором у вищевказаний період у розмірі 3 854, 68 грн.
Крім того, позивач просить стягнути із відповідача 373, 03 грн 3 % річних за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті за надані автотранспортні послуги по перевезенню вантажів з 19.06.2025 р. по 13.08.2025 р., у відповідності до виконаного ним розрахунку.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та правильним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 3% річних від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 373, 03 грн
Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім цього, позивач просить покласти на відповідача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000, 00 грн.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
3. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 124 цього ж кодексу разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
2. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
3. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
4. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Статтею 126 цього ж кодексу передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
2. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
3. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
6. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 9 ст. 129 цього ж кодексу передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Частиною 3 ст. 130 цього ж кодексу передбачено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Як вбачається із матеріалів справи, у процесі розгляду справи відповідачем у відповідності до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України не було подано суду відповідного клопотання із належним обґрунтуванням про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5 000, 00 грн підтверджуються договором № 20 про надання правової допомоги від 13.08.2025 р., укладеним між ФОП Содварієм Іваном Васильовичем та адвокатом Єрашовим Іллею Євгеновичем, актом № 01 приймання-передачі наданих послуг від 19.09.2025 р. до договору про надання правової допомоги № 20 від 13.08.2025 р., ордером серії АО № 1189514 від 13.08.2025 р., наявними у матеріалах справи.
За таких обставин, понесені ФОП Содварієм Іваном Васильовичем судові витрати, а також витрати на професійну правничу допомогу адвоката, у зв'язку із зверненням в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ «Євроукрсітігрін» про стягнення 85 273, 71 грн, відповідно до ст. ст. 126, 129, 130 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроукрсітігрін» (07809, вул. Вокзальна, буд. 2, смт Бородянка(з), Бучанський район, Київська область; ідентифікаційний код 40165275) на користь Фізичної особи-підприємця Содварія Івана Васильовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 81 046 (вісімдесят одна тисяча сорок шість) грн 00 (нуль) коп. основної заборгованості, 3 854 (три тисячі вісімсот п'ятдесят чотири) грн 68 (шістдесят вісім) коп. пені, 373 (триста сімдесят три) грн 03 (три) коп. 3% річних, 5 000 (п'ять тисяч) грн 00 (нуль) коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката та судові витрати 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 (сорок) коп. судового збору.
3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя В.М.Бацуца