майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"18" грудня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/970/25
Господарський суд Житомирської області у складі судді Тимошенка О.М.
секретар судового засідання: Бура Д.А.
представник відповідача Янчук М.О.
прокурор Тарасюк В.С.
позивач: Керівник Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черняхівської селищної ради
відповідач: Фермерське господарство "Вознюків"
предмет спору: про розірвання договору оренди земельної ділянки, про повернення земельних ділянок .
Зміст позовних вимог та заперечень.
Прокурор звернувся з позовом, у якому просить:
1. Розірвати укладений між Головним управління Держгеокадастру у Житомирській області та Фермерським господарством "Вознюків" договір оренди землі № 637 від 15.04.2016, продовжений додатковою угодою від 22.03.2023, щодо земельних ділянок із кадастровими номерами 1825681600:05:000:0179 площею 18,8359 га та 1825681600:03:000:0341 площею 19.347 га.
2. Зобов'язати Приватну агрофірму із орендними відносинами "Дружба" (ЄДРПОУ 05418550 12314, с. Видибор, Житомирського району) повернути територіальній громаді в особі Черняхівської селищної ради (Код ЄДРПОУ 0434415612320, Житомирська область, Черняхівський район, смт. Черняхів, Майдан рад, будинок 2) земельні ділянки із кадастровими номерами 1825681600:05:000:0179 площею 18,8359 га та 1825681600:03:000:0341 площею 19.347га, що знаходяться на території Видиборського старостинського округу Черняхівської селищної ради.
Позовні вимоги грунтуються на тому, що ФГ "Вознюків" отримало в оренду земельну ділянку з цільовим призначенням - ведення фермерського господарства та передало цю земельну ділянку в суборенду ПАФ "Дружба" - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; передача земельних ділянок в суборенду мала відбутися із збереженням як категорії цільового призначення так і виду цільового призначення.
У відзиві на позовну заяву (а.с.93) Приватна агрофірма з орендними відносинами "Дружба" позов не визнала, просила відмовити в позові. Заперечення грунтуються на тому, що цільове призначення земельної ділянки не змінювалось, на земельних ділянках сільськогосподарського призначення відбувається товарне сільськогосподарське виробництво.
У відповіді на відзив (а.с.101) Коростишівська окружна прокуратура зазначила, що власники або користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення певного виду використання мають використовувати їх виключно в межах встановлених вимог; згідно Класифікатора видів цільового призначення земельних ділянок, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва вид використання визначено за кодом 01.01, а для ведення фермерського господарства - за кодом 01.02.
03.10.2025 (зареєстрована у суді 06.10.2025) прокурором подана заява про зміну предмету позову, у якій прокурор просить:
1. Розірвати укладений між Головним управління Держгеокадастру у Житомирській області та Фермерським господарством "Вознюків" договір оренди землі № 637 від 15.04.2016, продовжений додатковою угодою від 22.03.2023, щодо земельних ділянок із кадастровими номерами 1825681600:05:000:0179 площею 18,8359 га та 1825681600:03:000:0341 площею 19.347 га.
2. Зобов'язати Фермерським господарством "Вознюків" повернути територіальній громаді в особі Черняхівської селищної ради (Код ЄДРПОУ 0434415612320, Житомирська область, Черняхівський район, смт. Черняхів, Майдан рад, будинок 2) земельні ділянки із кадастровими номерами 1825681600:05:000:0179 площею 18,8359 га та 1825681600:03:000:0341 площею 19.347га, що знаходяться на території Видиборського старостинського округу Черняхівської селищної ради.
Зміна предмету позову обгрунтована тим, що після відкриття провадження у справі відповідачі розірвали договір суборенди.
Також ухвалою суду від 20.10.2025 закрито провадження у справі в частині вимог до підприємства "Дружба", оскільки після зміни предмету позову не залишилось вимог до цього відповідача.
Рух справи у суді.
31.07.2025 до суду надійшла вказана позовна заява.
Ухвалою від 05.08.2025 суд відкрив провадження у справі №906/970/25 та вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
21.08.25 до суду надійшов відзив на позовну заяву від Приватної агрофірми з орендними відносинами "Дружба" (а.с.93).
01.09.25 до суду надійшла відповідь на відзив від Коростишівської окружної прокуратури (а.с.101).
03.10.2025 (зареєстрована у суді 06.10.2025) прокурором подана заява про зміну предмету позову, яка прийнята судом.
Ухвалою від 20.10.2025 закрито провадження у справі в частині вимог до Приватної агрофірми з орендними відносинами "Дружба".
Ухвалою від 20.10.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 13.11.2025.
12.11.2025 представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи, яке було задоволено і розгляд справи відкладено на 08.12.2025.
У судове засідання 08.12.2025 відповідач представника не направив, представник звернувся з клопотання про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні 08.12.2025 суд відмовив у задоволенні клопотання про відкладення, оскільки повторна неявка учасника не перешкоджає розгляду справи.
У судовому засіданні 08.12.2025 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відклав його оголошення до 18.12.2025.
Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.
Черняхівська селищна рада, яка є позивачем, представника в судове засідання не направила.
Встановлені судом обставини.
На підставі розпорядження голови Черняхівської районної державної адміністрації №265 від 18.07.2012 ОСОБА_1 вирішено передати в оренду земельну ділянку для ведення фермерського господарства площею 37,8706 га. (а.с.32)
15.05.2016 між Головним управлінням Держгеокадастру в Житомирській області та із ОСОБА_1 укладено договір №637 оренди земельних ділянок із кадастровими номерами 1825681600:05:000:0179 площею 18,8359 га та 1825681600:03:000:0341 площею 19,0347 га, за яким ОСОБА_1 передані в оренду вказані ділянки строком на сім років. (а.с.38)
Умовами п. 5 договору оренди № 637 визначено, що земельні ділянки передаються в оренду для ведення фермерського господарства. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства, код цільового призначення - 01.02. Умови збереження стану об'єкту оренди: використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням з дотриманням вимог чинного законодавства та дотримання режиму природоохоронного використання земель.
Наказом Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області від 27.01.2021 №5-011 Черняхівській селищній раді на підставі акту прийому - передачі передано у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 2191,2394 га, у тому числі із кадастровими номерами 1825681600:05:000:0179 площею 18,8359 га та 1825681600:03:000:0341 площею 19,0347 га. (а.с.21-23)
Рішенням 28 сесії 8 скликання Черняхівської селищної ради від 10.02.2023 дія договору оренди землі № 637 від 15.04.2016 продовжена терміном на 7 років, у зв'язку з чим загальний строк договору складає 14 років. (а.с.44) Цим же рішенням вирішено замінити сторони цього договору у зв'язку з передачею землі до комунальної власності та у зв'язку зі створенням орендарем Фермерського господарства "Вознюків"
22.03.2023 на виконання рішення селищної ради від 10.02.2023 укладено додаткову угоду до договору оренди землі № 637 від 15.04.2016, згідно якої дію указаного договору продовжено на 7 років, сторону орендаря замінено на ФГ "Вознюків", сторону орендодавця замінено на Черняхівську селищну раду. (а.с.46)
Рішенням Черняхівської селищної ради 23.06.2023 ухвалено погодити передачу вказаних земельних ділянок, що перебувають в оренді у ФГ "Вознюків", в суборенду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. (а.с.52).
27.06.2023 укладено договір суборенди, за яким ФГ "Вознюків" передало в суборенду вказані земельні ділянки Приватній агрофірмі з орендними відносинами "Дружба" строком на 6 років 6 місяців 4 дні, починаючи з дати підписання договору. (а.с. 49).
Пунктами 5.1-5.3 зазначеного договору суборенди передбачено, що земельні ділянки передаються в суборенду для ведення сільськогосподарського виробництва. Цільове призначення земельних ділянок: землі сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, 13.10.2023 здійснено державну реєстрацію прав суборенди на земельні ділянки із кадастровими номерами 1825681600:05:000:0179 площею 18,8359 га та 1825681600:03:000:0341 площею 19,0347 га (запис про інше речове право №52141872 від 13.10.2023, індексний номер 69768168 та запис про інше речове право № 52142026 від 13.10.2023, індексний номер 69768343). (а.с.26-29)
В подальшому, 25.09.2025 зареєстровано припинення речових прав суборенди на вказані земельні ділянки, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав, де вказано, що таке припинення відбулося на підставі договору між підприємством "Дружба" та ФГ "Вознюків" від 03.09.2025 (а.с.117, 118)
У зв'язку цим прокурором подавались заяви про зміну предмету позову та про закриття провадження у справі в частині позовних вимог до Підприємства "Дружба".
У позові прокурор зазначає, що за умовами договору оренди землі від 15.04.2016 та додаткової угоди від 22.03.2023, земельні ділянки із кадастровими номерами 1825681600:05:000:0179 площею 18,8359 га та 1825681600:03:000:0341 площею 19,0347 га з цільовим призначенням - для сільськогосподарського призначення передаються в оренду ФГ "Вознюків" для ведення фермерського господарства, в той час як договором суборенди від 27.06.2023 визначено цільове призначення землі - для сільськогосподарського призначення, а вид використання землі - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Згідно Класифікатора видів цільового призначення земельних ділянок (додаток 59 до Порядку ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 № 1051, далі Порядок), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва вид використання визначено за кодом 01.01, а для ведення фермерського господарства - за кодом 01.02. Тобто, на думку прокурора, ФГ "Вознюків" в порушення умов договору оренди землі від 15.04.2016 та додаткової угоди від 22.03.2023, передало в суборенду ГІАФ "Дружба" земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розпорядилось земельною ділянкою в не передбачений договорами та чинним законодавством спосіб. А суборендар - ПАФ "Дружба" - із порушенням законодавства отримав земельну ділянку комунальної форми власності, надану для ведення фермерського господарства, яку він мав би отримати лише на конкурсній основі (за результатами аукціону). Вказане є підставою для розірвання договору оренди.
Висновки суду та норми права.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" (далі - Закон) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі статтею 13 Закону договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
За змістом статті 25 Закону орендар земельної ділянки зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; у п'ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу доходів і зборів.
У пункті 9 договору оренди землі від 15.04.2016 передбачені аналогічні права орендаря, зокрема, самостійно господарювати на землі з дотриманням умов цього договору, а згідно з пунктом 12 Договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Частиною 1 статті 32 Закону передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Відповідно до частини 1 статті 19 зазначеного Кодексу за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, зокрема землі сільськогосподарського призначення.
У частині 3 статті 19 Земельного кодексу України визначено, що земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.
За змістом частини 5 статті 20 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час укладення додаткової угоди до договору оренди землі) види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31,33-37 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 22 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час укладення додаткової угоди до договору оренди землі) землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково- дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
У частині 2 статті 22 указаного кодексу передбачено, що до земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогоснодарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).
Відповідно до частини 3 статті 22 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема а) громадянам для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства; б) сільськогосподарським підприємствам для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; в) сільськогосподарським науково- дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства; г) несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об'єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства; г) оптовим ринкам сільськогосподарської продукції для розміщення власної інфраструктури.
Статтею 1 14 Господарського кодексу України передбачено, що фермерське господарство є формою підприємництва громадян з метою виробництва, переробки та реалізації товарної сільськогосподарської продукції. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом, угодою). Відносини, пов'язані із створенням та діяльністю фермерських господарств, регулюються цим Кодексом, а також законом про фермерське господарство, іншими законами.
Закон України "Про фермерське господарство" визначає правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств як прогресивної форми підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України. Закон спрямований на створення умов для реалізації ініціативи громадян щодо виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також для забезпечення раціонального використання і охорони земель фермерських господарств, правового та соціального захисту фермерів України.
Статтею 1 цього Закону визначено поняття фермерського господарства. Так, фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа підприємець (частина 3 зазначеної норми).
Як вже зазначалось вище, умовами договору оренди землі та додаткової угоди від 22.03.2023 до Договору оренди землі від 15.04.2016 визначено, що землі передаються в оренду ФГ "Вознюків" для ведення фермерського господарства (п. 1 додаткової угоди).
В той же час, Договором суборенди землі від 27.06.2023 укладеним між ФГ "Вознюків" та І1АФ "Дружба" встановлено цільове призначення землі - сільськогосподарського виробництва (п. 5.1 Договору), а вид використання землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (п. 5.2 Договору).
Такі види використання земельних ділянок фактично є суміжними в межах категорії сільськогосподарського призначення, однак їх ототожнення не допускається, а передача земельних ділянок в суборенду мала відбутися із збереження як категорії цільового призначення так і виду цільового призначення.
Таким чином ФГ "Вознюків", в супереч умовам договору оренди та Додаткової угоди, в якому вказано, що земельні ділянки передаються в оренду для ведення фермерського господарства, передало в суборенду ПАФ "Дружба" земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Наслідком вказаного стало отримання ПАФ "Дружба" земельних ділянок наданих для ведення фермерського господарства, які воно мало б отримати лише на конкурсній основі (за результатами аукціону).
Частинами 1, 2 ст. 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Тобто, у наведеній нормі йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.
Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.
Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.
Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону мас співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.
Аналогічні правові висновки, які мають загальний характер щодо тлумачення застосування приписів частини другої статті 651 ЦК України, містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс 19), постановах Верховного Суду України від 18.09.2013 у справі № 6-75цс13, від 14.10.2014 у справі № 3-143ге 14, у яких, крім наведеного, зазначено, що у кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинно вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення.
Головним управлінням Держгеокадастру в Житомирській області та в подальшому Черняхівською селищною радою Житомирського району Житомирської області земельну ділянку передано ФГ "Вознюків" саме для ведення фермерського господарства, а не з метою подальшого передання орендарем такої земельної ділянки в суборенду іншим особам, які не мають права на користування землями комунальної власності поза конкурсною процедурою.
Враховуючи викладене, Фермерське господарство "Возшоків" припинило використання земельних ділянок 1825681600:05:000:0179 площею 18,8359 га та 1825681600:03:000:0341 площею 19,0347 га за визначеним Договором оренди землі від 15.04.2016 та Додатковою угодою від 22.03.2023 до вказаного Договору цільовим призначенням, для ведення фермерського господарства.
Частинами 1, 2 та 5 статті 8 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Право суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до и.12 Договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Положеннями ч.1 ст.32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Не дотримання Фермерським господарством визначеного законом порядку використання земельних ділянок, а саме, їх передача для використання не за цільовим призначенням, внаслідок чого істотно порушено умови Договору оренди землі, є підставою для його розірвання та повернення земельних ділянок.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.01.2024 у справі "905/5/21 "умови договору оренди землі № 359-СГ передбачали особисте використання орендарем земельної ділянки з метою ведення фермерського господарства, а чинне законодавство не передбачає наступне передання земельної ділянки такого виду використання іншій особі в суборенду, яка мала б отримати їх на конкурсній основі, а натомість розраховував на належне виконання орендарем взятих на себе обов'язків, наведене свідчить про порушення принципу добросовісності та істотне порушення орендарем умов договору".
Разом з тим, обставини вищевказаної справи №905/5/21 не в повній мірі відповідають обставинам у даній справі. Так, передачі спірних земельних ділянок в суборенду передувало рішення Черняхівської селищної ради 23.06.2023, яким ухвалено погодити передачу земельних ділянок, що перебувають в оренді у ФГ "Вознюків", в суборенду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. (а.с.52).
Дійсно, вказане рішення селищної ради не відповідає вимогам чинного законодавства щодо порядку зміни цільового призначення земельної ділянки. Однак суд звертає увагу на добросовісність відповідача, який звернувся до позивача (селищної ради) з проханням надати дозвіл на передачу ділянки в суборенду. Лише після отримання цього дозволу у вигляді рішення органу місцевого самоврядування (власника ділянки), відповідач уклав договір суборенди. А після того, як відповідач ознайомився з вимогами прокурора, тобто дізнався про ймовірну протиправність рішення селищної ради, договір суборенди був розірваний за згодою сторін.
Водночас позивач (яким є Черняхівська селищна рада) діє не добросовісно, оскільки своїм рішенням фактично спонукав відповідача допустити порушення вимог закону і після цього за ці порушення вимагає застосування негативних для відповідача наслідків у вигляді розірвання договору оренди.
Принцип правомірних (легітимних) очікувань є складовою загального принципу юридичної визначеності. Конституційний Суд України у рішенні від 7 квітня 2021 року у справі № 1-р(II)/2021 виснував, що органи публічної влади повинні не лише дотримуватися норм права, а й власних роз'яснень та очікувань, які вони формують у особи. Якщо людина діє добросовісно, покладаючись на офіційні формулювання органу влади, вона не повинна зазнавати негативних наслідків через помилки або суперечності, допущені цим органом.
Верховний суд у постанові від 18 січня 2023 року у справі №580/1300/22 визначив, що правовим підґрунтям (основою) для виникнення в особи легітимного очікування може бути акт індивідуальної дії.
Відповідно до статті 3 ЦК України одними із загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
У даній справі задоволення позову про розірвання договору не буде відповідати принципу справедливості щодо відповідача, який добросовісно покладався на дії органу місцевого самоврядування, який (орган) допустив порушення і вимагає усунення цих порушень за рахунок відповідача, тобто відмовився від своєї попередньої поведінки всупереч доктрини venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки).
Задоволення позову також призведе до заохочення недобросовісної вищевказаної поведінки позивача.
Водночас рішення суду про відмову у задоволенні позову про розірвання договору буде відповідати принципу розумності, оскільки на момент його ухвалення порушення вимог земельного законодавства були усунуті.
Керуючись статтями 129, 236, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити у задоволенні позову.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 29.12.25
Суддя Тимошенко О. М.
Віддрукувати:
1 - в справу
учасникам справи до ЕК