про залишення апеляційної скарги без руху
29 грудня 2025 року м. Харків Справа № 917/308/14
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Стойка О.В., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Попков Д.О.
розглянувши апеляційну скаргу Ружинської селищної ради на ухвалу господарського суду Полтавської області від 20.11.2025р. у справі № 917/308/14
за позовом Прокурора Ружинського району в інтересах держави в особі Ружинської селищної ради
до Приватного підприємства "Валява"
про зобов'язання відповідача передати позивачу автомобіль сміттєвоз шляхом складання акту приймання-передачі та надання сертифікатів якості, сервісної книжки на товар і рахунку фактури, стягнення пені та штрафних санкцій в сумі 72701,08 грн., визнання недійсним договору № 23/218/1 та акту № 1 приймання-передачі товару
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 20.11.2025р. у справі №917/308/14 відмовлено в задоволенні заяви Ружинської селищної ради про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 23.04.2014 року по справі №917/308/14.
Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, Ружинська селищна рада звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 20.11.2025 року по справі № 917/308/14, змінити спосіб та порядок виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 23.04.2014 р. у справі № 917/308/14 в частині зобов'язання приватного підприємства "ВАЛЯВА" (39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Київська, 3а, офіс 305, ідентифікаційний код 21053242, р/р НОМЕР_1 в ПГРУ КБ "Приват" в м. Полтава, МФО 331401) передати Ружинській селищній раді (13601, Житомирська область, смт. Ружин, ідентифікаційний код 04344707, р/р 3542902700551 ГУДКСУ в Житомирській області, МФО 811039) протягом 30 календарних днів з моменту набрання цим рішенням суду законної сили автомобіль сміттєвоз "ВЛІВ СУПЕР МІНІ Б 9-8 GZ 3309 та визначити новий спосіб та порядок виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 23.04.2014р у справі № 917/308/14, а саме: стягнути з приватного підприємства “ВАЛЯВА», ідентифікаційний код 21053242, р/р НОМЕР_1 в ПГРУ КБ "Приват" в м. Полтава, МФО 331401), місцезнаходження: 03194, Україна, м. Київ, бульвар Кольцова, 14Д, на користь Ружинської селищної ради (код ЄДРПОУ: 04344707, місцезнаходження: 13601, Житомирська область, Бердичівський район, с-ще Ружин, вул. Незалежності, 2) грошові кошти в розмірі 1 524 663,32 (один мільйон п'ятсот двадцять чотири тисячі шістсот шістдесят три) гривні 32 копійки, що є вартістю автомобіля сміттєвоз "ВЛІВ СУПЕР МІНІ Б 9-8 GZ 3309 з урахуванням рівня інфляції станом на 01.09.2025 року.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2025 апеляційну скаргу Ружинської селищної ради залишено без руху з тих підстав, що скаржником не подано клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги.
Від апелянта 24.12.2025 надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано клопотання із викладенням підстав для поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги зазначено, що на момент спливу встановленого законом строку на апеляційне оскарження на рахунку Ружинської селищної ради були відсутні достатні кошти для сплати судового збору. З метою забезпечення можливості сплати судового збору на черговій вісімдесятій сесії Ружинської селищної ради, що відбулася 05.12.2025 р., було розглянуто питання та внесено зміни до бюджету Ружинської селищної територіальної громади, що потребувало дотримання визначеної законом бюджетної процедури та певного часу, що підтверджується копією рішення Ружинської селищної ради №1928 від 05.12.2025р. Після прийняття відповідного рішення сесією селищної ради судовий збір було сплачено у повному обсязі, що підтверджується платіжним документом.
В підтвердження наведених обставин апелянтом подано копію рішення Ружинської селищної ради №1928 від 05.12.2025р.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
З матеріалів справи вбачається, що текст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції було підписано 24.11.2025, а отже останнім днем строку подання апеляційної скарги є 04.12.2025.
Апеляційну скаргу подано до Східного апеляційного господарського суду та зареєстровано в суді 12.12.2025, тобто, з пропуском встановленого законом процесуального строку.
Разом з цим, суд зазначає, що у матеріалах справи міститься повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, а саме: “Ухвала суду» від 20.11.2025 по справі № 917/308/14 було надіслано одержувачу Ружинській селищній раді в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: “25.11.2025 10:49».
Відповідно до частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
За умовами частини сьомої статті 6 Господарського процесуального кодексу України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
В силу пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (далі Положення) особам, які зареєстрували "Електронний кабінет", суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до "Електронного кабінету" таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно з пунктом 37 глави 2 наведеного розділу підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя.
У пункті 2 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
З огляду на викладене, датою вручення Ружинській селищній раді в його електронний кабінет ухвали суду від 20.11.2025 є саме 25.11.2025.
Щодо обґрунтування клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги, то згідно з підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір» ставка судового збору за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тлумачення змісту підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір» приводить до висновку, що законодавцем визначено необхідність сплати судового збору за подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено вказаним Законом справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.
Близький за змістом висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду України від 29.05.2018 у справі №915/955/15.
Відповідно до Закону України “Про Державний бюджет на 2024 рік», встановлено у 2024 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01.01.2024 у розмірі 3028,00 грн.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції враховує, що законом України від 26.05.2021р. № 2147а-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" до статті 4 Закону України "Про судовий збір" включено частину третю, відповідно до якої при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (підпункт "б" підпункту 1 пункту 17 § 1 розділу 4).
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022р. у справі № 916/228/22, особи, які після 04.10.2021р. подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір".
З огляду на те, що скаржником у даній справі апеляційна скарга подана в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", розмір судового збору, який підлягає ним сплаті за подання апеляційної скарги має бути розрахований судом із застосуванням понижуючого коефіцієнта, передбаченого ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір", а саме коефіцієнт 0,8 пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відтак, з урахуванням понижуючого коефіцієнту, розмір судового збору за подання апеляційної скарги у даному випадку становить 2 422, 40 грн. (3028, 00 грн. х 0.8 = 2422, 40 грн.).
Разом з тим, на підтвердження доказів сплати судового збору, заявником до матеріалів апеляційної скарги надано платіжну інструкцію №1639 від 11.12.2025 на суму 34 304, 93 грн.
Колегія суддів наголошує на тому, що скаржник звернувся до суду з апеляційною скаргою зі значною переплатою розміру судового збору, а саме, сума переплати становить 31 882, 53 грн.
Відтак посилання скаржника на те, що на момент спливу встановленого законом строку на апеляційне оскарження на рахунку Ружинської селищної ради були відсутні достатні кошти для сплати судового збору- є наслідком помилкового трактування вимог Закону України "Про судовий збір", отже не може бути поважною причиною пропуску строку оскарження, оскільки розмір судового збору за подання апеляційної скарги у даному випадку становить 2 422, 40 грн.
Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку учасником справи і лише сам факт звернення з відповідним клопотанням про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду поновити цей строк.
Суд може поновити пропущений процесуальний строк у випадках, коли причини відновлення таких строків є не просто поважними, але й мають такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Враховуючи викладене, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що несвоєчасне оскарження заявником ухвали господарського суду Полтавської області від 20.11.2025р. у справі № 917/308/14, з огляду на наведені скаржником доводи, не зумовлене обставинами, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення учасника справи та пов'язаними з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення зазначеної процесуальної дії.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 29.10 2010 у справі "Устименко проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані".
Європейський суд з прав людини в рішенні від 13.03.2018 у справі "Кузнєцов та інші проти Росії" підкреслив, що поновлення строків на оскарження означає відступ від принципу res judicata, а тому особи, які оскаржують рішення за межами наданих законом строків, мають діяти з достатнім поспіхом.
Досліджуючи питання щодо забезпечення права заявника на апеляційне оскарження судового рішення та недопустимості занадто формального підходу щодо оцінки дотримання ним процесуального стоку, судова когеія зауважує, що відповідне судове рішення (ухвала) не є остаточним та не перешкоджає повторному зверненню заявника з вимогою щодо зміни порядку та способу виконання рішення суду за умови дотримання вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Оскільки скаржником було пропущено процесуальний строк оскарження, а наведені ним причини не свідчать про об'єктивну неможливість своєчасно вчинити відповідну процесуальну дію, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неповажність причин пропуску строку строку на апеляційне оскарження, що зазначені апелянтом в обґрунтування відповідного клопотання, не є поважними для поновлення процесуального строку на оскарження ухвали господарського суду Полтавської області від 20.11.2025р. у справі № 917/308/14 - відповідно до вимог ст.260 ч.3 ГПК України наявні підстави для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для зазначення інших підстав для поновлення пропущеного строку.
Враховуючи неповажність зазначених скаржником причин пропуску строку на апеляційне оскарження, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду залишає вказану апеляційну скаргу без руху з метою надання скаржнику можливості вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Полтавської області від 20.11.2025р. у справі № 917/308/14 з наданням доказів, що їх підтверджують.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Визнати неповажними підстави пропуску Ружинською селищною радою строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Полтавської області від 20.11.2025р. у справі № 917/308/14.
2.Апеляційну скаргу Ружинської селищної ради на ухвалу господарського суду Полтавської області від 20.11.2025р. у справі № 917/308/14 залишити без руху.
3.Встановити апелянту 10-денний строк, з дня вручення цієї ухвали, для зазначення інших підстав для поновлення строку.
4.Роз'яснити апелянту, що у випадку, якщо вказані інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, на підставі ст.ст.260,261 ГПК України буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя О.В. Стойка
Суддя Н.О.Мартюхіна
Суддя Д.О.Попков