Справа № 638/15996/25
Провадження № 2/638/6820/25
25 грудня 2025 року Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:
Головуючого судді Цвірюка Д.В.,
за участю секретаря Рудської В.П.,
представника позивача Коваль А.П.,
представника відповідача Князєва В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань суду питання прийняття до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівські Зорі» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів по договору оренди земельної ділянки (паю) сільськогосподарського товариства, -
встановив:
В провадженні Шевченківського районного суду міста Харкова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівські зорі» про стягнення заборгованості з орендної плати за землю.
Ухвалою суду від 21.08.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження.
В подальшому представником відповідача подано до суду позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів по договору оренди земельної ділянки (паю) сільськогосподарського товариства.
Суд, оглянувши подану заяву, заслухавши думку представників сторін, дійшов наступного.
Відповідно до ч.1, 3 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадку. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно зі ст.193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Ознаками зустрічного позову є його взаємопов'язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об'єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.
Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас, подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
Таким чином, зі змісту статті 193 ЦПК України вбачається, що прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним відноситься до дискреційних повноважень суду, при цьому суд визначає взаємопов'язаність позовів (зокрема, виникнення із одних правовідносин, випадок коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, тощо), а, крім цього, додатково повинен визначитися із доцільністю такого спільного розгляду, що є оціночним поняттям у кожній окремій справі та оцінку цьому може дати виключно суд, що розглядає справу.
Відповідно до частини 3 статті 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику.
Отже, за змістом статті 193 ЦПК України однією з умов прийняття зустрічного позову є доцільність сумісного розгляду основного і зустрічного позовів.
Доцільно їх розглядати в одному процесі тоді, коли це дозволить більш повно і об'єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємини сторін, виключити винесення взаємосуперечливих або взаємовиключних судових рішень. І, навпаки, недоцільно розглядати ці вимоги сумісно тоді, коли це затягне розгляд справи, а вимоги повністю можуть бути розглянуті окремо.
Отже, умовами пред'явлення зустрічного позову є: взаємопов'язаність зустрічного позову з первісним, що виявляється у тому, що вони виникають з одних правовідносин; доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів, оскільки це дозволяє більш повно і об'єктивно дослідити обставини справи, встановити фактичні взаємовідносини сторін, виключити ухвалення взаємосуперечливих чи взаємовиключних судових рішень.
У постанові Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі № 522/9011/19 (провадження № 61-6642св21) зазначено, що «згідно з частиною другою статті 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Отже, прийняття зустрічного позову можливе за дотримання умов, передбачених частиною другою статті 193 ЦПК України, і залежить від того, наскільки суд вважає за доцільне розглядати цей позов у одному провадженні з первісним. При цьому вищевказаною нормою процесуального закону визначено дві альтернативні ознаки зустрічного позову: або взаємопов'язаність первісного та зустрічного позовів, що зумовлює їх спільний розгляд, зокрема, коли обидва позови виникають з одних правовідносин; або їх взаємовиключність, коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Зустрічний позов, який прийнятий судом для спільного провадження з первісним позовом, повинен знайти вирішення у виді загального рішення, яке має містити відповідь на обидві заявлені вимоги (як позивача, так і відповідача). Задоволення зустрічного позову спричиняє відмову в задоволенні первісного позову, однак не виключає можливості як задоволення обох вимог, так і однієї повністю, а іншої частково».
Як вбачається з матеріалів справи, пред'явивши позов до ТОВ «Артемівські Зорі», ОСОБА_1 просить стягнути заборгованість з виплати орендної плати на землю, інфляційні витрати і пеню, які виникли за договором оренди землі від 10.06.2008 року за період з 21.12.2022 року по 15.08.2025 року у загальному розмірі 58 922,84 грн..
Звернувшись із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів по договору оренди земельної ділянки (паю) сільськогосподарського товариства, представник ТОВ «Артемівські Зорі» посилається на існування переплати, що вважає сумою авансового платежу на майбутнє ОСОБА_1 у розмірі 38 614,74 грн., що виражалась не лише у грошовій формі, але і в товарній продукції за період за 2016-2025 роки а тому підлягає поверненню товариству.
Проаналізувавши викладене, суд вважає, що спільний розгляд первісного та зустрічного позову не є доцільним, це розширить предмет доказування та збільшить обсяг доказового матеріалу, оскільки спільний розгляд зазначених позовів може ускладнити вирішення справи, оскільки зазначені спори відрізняються предметом доказування, під час розгляду зазначених вище вимог необхідно встановлювати різні фактичні обставини, що не сприятиме ефективному та швидкому розгляду первісного та зустрічного позову.
Крім того, суд враховує, що вирішення питання про прийняття в провадження зустрічного позову є правом суду, а відмова у прийнятті зустрічної позовної заяви не позбавляє права заявника звернутись до суду із зазначеним позовом в загальному порядку.
Також, суд зауважує, що недоцільно розглядати первісний і зустрічний позови, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування.
Подібні висновки були зроблені Верховним Судом у постанові від 15 січня 2025 року по справі №357/8692/24 (провадження №61-172ск25).
Європейський суд із прав людини у своїх прецедентних справах виокремив необхідні критерії розумних строків у цивільних справах, такі як: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.
Так, зокрема, вимога процесуальної економії спрямована на те, щоб судовий розгляд був побудований таким чином, щоб не допустити невиправданих затягувань розгляду справи, необґрунтованого відкладання судових засідань, оголошень занадто тривалих перерв, зупинення провадження тощо.
Завданням принципу процесуальної економії в судовому провадженні є мінімізація можливих процесуальних перешкод із тим, щоб судовий розгляд був завершений у розумний строк.
Повернення зустрічної позовної заяви не є порушенням права відповідача на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не перешкоджає зверненню до суду з таким позовом у загальному порядку.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Відповідно до частини 3 статті 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику.
Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про недоцільність прийняття зустрічного позову, його об'єднання в одне провадження з первісним позовом, у зв'язку з чим зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівські Зорі» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів по договору оренди земельної ділянки (паю) сільськогосподарського товариства слід повернути заявнику.
Керуючись статтями 193, 194, 260, 261, 353-355 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Відмовити у прийнятті позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівські Зорі» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів по договору оренди земельної ділянки (паю) сільськогосподарського товариства до спільного розгляду з позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівські зорі» про стягнення заборгованості з орендної плати за землю.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівські Зорі» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів по договору оренди земельної ділянки (паю) сільськогосподарського товариства - повернути.
Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Артемівські Зорі» право на звернення до суду в загальному порядку.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Відповідно ч.3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Повний текст ухвали складено 26.12.2025 року.
Головуючий суддя: Д.В.Цвірюк