Справа № 352/3052/23
Провадження № 6/352/32/25
22 грудня 2025 рокум. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області
у складі: головуючого-судді Струтинського Р. Р.
з участю секретаря Гребінника В. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицького Володимира Васильовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа,
12.11.2025 приватний виконавець Витвицький В. В. звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , яке обґрунтоване тим, що на виконанні у нього знаходиться виконавче провадження №76838776 з виконання виконавчого листа №352/3052/23, виданого 12.11.2024 Тисменицьким районним судом Івано-Франківської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості: за кредитним договором № 208355375 в розмірі 34252 (тридцять чотири тисячі двісті п'ятдесят дві) грн 57 коп, що складається з: 9619,79 грн заборгованості за основною сумою боргу, 24632,78 грн заборгованості за відсотками; за кредитним договором № 13399-06/2021 в розмірі 16447 (шістнадцять тисяч чотириста сорок сім) грн 50 коп, що складається з: 4300 грн заборгованості за основною сумою боргу, 12147,50 грн заборгованості за відсотками; за кредитним договором № 3334207138/710011 в розмірі 16000 (шістнадцять тисяч) грн, що складається з: 4000 грн заборгованості за основною сумою боргу, 12000 грн заборгованості за відсотками; за кредитним договором № 3334207138/439463 в розмірі 11850 (оинадцять тисяч вісімсот п'ятдесят) грн, що складається з: 3000 грн заборгованості за основною сумою боргу, 8850 грн заборгованості за відсотками.
20.01.2025 постановою про відкриття виконавчого провадження відкрито виконавче провадження № 76838776 з примусового виконання даного виконавчого листа. Пунктом 2 постанови зобов'язано боржника подати декларацію про доходи та майно і попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Боржнику направлено пам'ятку про його права та обов'язки, а також виклик приватного виконавця з вимогою з'явитись 27.01.2025 о 14 год 00 хв, однак, боржник не виконав законні вимоги приватного виконавця. 11.09.2025 боржнику повторно направлено виклик приватного виконавця з вимогою з'явитися 19.09.2025 о 12 год 30 хв, однак боржник знову не з'явився та не виконав законні вимоги приватного виконавця. Постановою про арешт майна боржника від 10.02.2025 накладено арешт на все майно боржника в межах суми 89649,47 грн. Рішення суду до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від його виконання, не вживає заходів щодо виконання рішення, не виконує законних вимог приватного виконавця. На запит виконавця Державною прикордонною службою України від 28.03.2025 повідомлено про те, що ОСОБА_1 перетинав державний кордон України, що свідчить про наявність у боржника коштів для виконання виконавчого листа.
Приватний виконавець в поданій суду заяві просив подання розглянути в його відсутності.
Боржник ОСОБА_1 на виклик суду не з'явився.
Суд, дослідивши матеріали подання, вважає, що в задоволенні подання слід відмовити за наступних підстав:
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.
Згідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи чи керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Порядок здійснення права громадян України на виїзд і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України визначаються Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», відповідно до ст. 6 якого передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта та громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, а він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), до виконання зобов'язань.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
При вирішенні питання про тимчасове обмеження конституційного права, державний виконавець зобов'язаний довести суду з наданням відповідних матеріалів виконавчого провадження факт ухилення боржника від виконання зобов'язань та необхідність обмеження його конституційного права.
Оскільки, ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, передбачає наявність з об'єктивної сторони таких діянь (дії чи бездіяльності) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків, особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.
Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання.
Саме невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом строку, про що вказує приватний виконавець у поданні, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.
У поданні приватний виконавець посилається виключно на виконані ним дії та не вказує, яким саме чином боржник ухилявся від виконання покладених на нього обов'язків.
При цьому в матеріалах, долучених до подання, відсутні докази отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, зокрема зі списку згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів від 21.01.2025, під час пошуку трекінгу на сайті Укрпошта листа зазначається, що дані про відправлення № 0601103801676 відсутні, тому що не зареєстровані в системі.
Суд уважає, що приватним виконавцем до подання не долучено належних, допустимих та достатніх доказів того, що боржник вчиняє саме умисні свідомі дії, спрямовані на невиконання відповідного зобов'язання, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду; не вказано, які перешкоди вчинені з боку боржника для проведення виконавчих дій приватному виконавцеві, а також не надано жодних документів, які б свідчили, що боржник саме свідомо та умисно ухиляється від виконання рішень суду, при цьому маючи змогу виконати зобов'язання, але не робить цього з неповажних причин.
Звернення державного (приватного) виконавця до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України повинно бути як крайній захід, який застосовується до боржника, коли державним (приватним) виконавцем вже виконані всі можливі дії щодо примусового виконання судового рішення, оскільки це веде до обмеження конституційного права громадянина на свободу пересування.
Судом ураховано, що обмеження у праві виїзду за межі України може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості, проте наявні у справі матеріали не містять жодних даних про те, що встановлення такого обмеження якимось чином цьому посприяє.
Таким чином, обмеження ОСОБА_1 у виїзді за межі України є порушенням його права, гарантованого Конституцією України, та суд не вбачає підстав для застосування вказаного заходу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 33 Конституції України, ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 353,441 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицького Володимира Васильовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа.
Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Руслан СТРУТИНСЬКИЙ
Повна ухвала складена 29.12.2025.