Справа № 344/18207/25
Провадження № 2/344/6014/25
(заочне)
29 грудня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої Кіндратишин Л.Р.,
за участю:секретаря судового засідання Комуніцької Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія « Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
14.10.2025 згідно дати реєстрації представник позивача звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами №Р99.001.12101 від 11.07.2017, №Z72.116.75683 від 19.08.2017 у сумі 36 463,95 грн, 3028 грн судового збору та витрат на правову допомогу у розмірі 14 000 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 11.07.2017 між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено Договір кредиту №Р99.001.12101, відповідно до умов якого Банк надає позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 6000 грн., строком на 11.07.2018.
Також, 19.08.2017 між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено Договір кредиту №Z72.116.75683, відповідно до умов якого Банк надає позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 6500 грн., строком на 19.07.2018.
У зв'язку з не поверненням отриманих коштів за Договорами кредиту та відповідно до Довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 станом на 03.12.2020 (дата відступлення) за:
- Договором №Р99.001.12101 від 11.07.2017 заборгованість становить 9888,34 грн, яка складається з: заборгованості за основним боргом - 5095,27 грн.; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками - 2250,99 грн.; заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями - 2542,08 грн.;
- Договором №Z72.116.75683 від 19.08.2017 заборгованість становить 13929,16 грн, яка складається з: заборгованості за основним боргом - 6500грн.; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками - 3568,16 грн.; заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями - 3861 грн.
03.12.2020 року між АТ «Ідея Банк» та ТзОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» укладено договір факторингу № 12/90. Відповідно до п. 2.1 Договору факторингу АТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «ФК «Профіт Капітал», а ТОВ «ФК «Профіт Капітал» приймає права вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «Ідея Банк» за плату та на умовах визначених Договором факторингу. Однак, відповідач свої зобов'язання за вказаним договором не виконав, в зв'язку з чим виникла необхідність у зверненні до суду з даним позовом (а.с. 1-4).
14.10.2025 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано судді Кіндратишин Л.Р. (а.с. 62-63).
15.10.2025 - відкрито провадження, справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін (а.с. 67-68).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, у позові зазначив, здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач повторно у судове засідання не з'явилася, будучи належним чином повідомлена відповідно до вимог закону, в тому числі через сайт «Судова влада». Правом на подання відзиву не скористалася. Заяви про розгляд справи за відсутності чи будь-яких інших клопотань відповідач не подавала.
За таких обставин, з урахуванням положень ст.ст. 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 11.07.2017 між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №Р99.001.12101.
Згідно п.1.1. Договору банк надає Позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 6000 грн., включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), а Позичальник зобов'язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) і комісіями згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до п. 1.2. Договору передбачено, що банк надає кредит у день підписання даного. Договору строком на 12 місяців. Датою видачі кредиту, є дата списання коштів з позичкового рахунку для зарахування на банківський поточний рахунок, надалі по тексту - «БПР» (при видачі кредиту у готівковій формі).
Згідно з п.1.3.Договору за користування Кредитом Позичальник сплачує річну змінювану процентну ставку в розмірі, що визначається як змінна частина ставки, збільшена на 2,50% (Маржу банку).
Відповідно до п. 1.4. Договору станом на дату укладення Договору змінна частина ставки, визначена за Рішенням Правління Банку, становить 9,50%, що разом з Маржею Банку складає змінювану процентну ставку в розмірі 12,0000%.
Згідно з п. 1.13.Договору банк відкриває Позичальнику банківський поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні в рамках пакету послуг «БПР «Стартовий», що обслуговується на умовах Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
Згідно п.5.1.Договору позичальник заявляє та гарантує, що: уся інформація, відомості та документи (у тому числі ті, що містяться в даному Договорі та кредитній справі Позичальника у банку), які повідомлені та надані ним Банку з метою одержання кредиту, є достовірними і відповідають дійсності; кредит одержується ким на поточні потреби та не пов'язаний із підприємницькою діяльністю; Банк перед укладанням кредитного договору повідомив йому в належній формі в повному обсязі інформацію, передбачену ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», зазначена інформація йому відома та зрозуміла, з вказаним Законом він ознайомлений; банк надав йому інформацію передбачену ч.2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»; він ознайомився з тарифами Банку і згоден з ними; належний йому примірник оригіналу даного Договору йому вручено Банком при підписанні даного Договору: умови даного Договору він вважає справедливими і такими, що відповідають його інтересам, а також надає свою згоду на збір, зберігання, використання та поширення через бюро кредитних історій інформації про нього, з також третім особам, у випадку невиконання Позичальником взятих на себе зобов'язань.
У п.6.1. Договору міститься графік щомісячних внесків за кредитним договором, у якому сторони погодили термін надання кредиту з 11.07.2017 до 11.07.2018, щомісячну сплату процентів та комісії (а.с. 6-9).
11.07.2017 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна страхування життя» та ОСОБА_1 укладено договір добровільного страхування життя на випадок смерті в результаті нещасного випадку №Р99.001.12101, об'єктом страхування за яким є майнові інтереси, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язанні з життям застрахованої особи. Згідно з п. 4.4. Договору страхування розмір страхового внеску становить 782,61 грн. ( а.с. 14).
Відповідно до ордеру-розпорядження про видачу кредиту №490 від 11.07.2017 та ордеру-розпорядження про сплату страхового платежу №490 від 11.07.2017ПАТ «Ідея Банк» видано ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 5217,39 грн., згідно Договору №Р99.001.12101, та 782,61 грн. страхового платежу (а.с. 16).
Згідно з випискою ПАТ «Ідея Банк» за період з 01.01.2000 по 03.12.2020, 11.07.2017: 6000 грн. - видача кредиту, згідно кредитного договору №Р99.001.12101, дебет 5217,39 грн. - видача бланкового кредиту №Р99.001.12101, 782,61 грн. - оплата по договору №Р99.001.12101 від 11.07.2017, страховик ОСОБА_1 . З виписки також вбачається, що відповідач як позичальник частково виконувала свої кредитні зобов'язання щодо повернення цих коштів (а.с. 29-30).
Відповідно до даних довідки - розрахунку заборгованості за кредитним договором №Р99.001.12101 від 11.07.2017, наданої АТ «Ідея Банк», станом на 03.12.2020 заборгованість відповідача становить 9888,34 грн., з яких 5095,27 грн. заборгованість за основним боргом; 2250,99 грн. за нарахованими та несплаченими відсотками; 2542,08 грн. за нарахованими та несплаченими комісіями (а.с. 31).
Також, 19.08.2017 між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №Z72.116.75683.
Згідно п.1.1. Договору банк надає Позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 6500 грн., включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), а Позичальник зобов'язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) і комісіями згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до п. 1.2. Договору передбачено, що банк надає кредит у день підписання даного. Договору строком на 12 місяців. Датою видачі кредиту, є дата списання коштів з позичкового рахунку для зарахування на банківський поточний рахунок, надалі по тексту - «БПР» (при видачі кредиту у готівковій формі).
Згідно з п.1.3.Договору за користування Кредитом Позичальник сплачує річну змінювану процентну ставку в розмірі, що визначається як змінна частина ставки, збільшена на 5,50% (Маржу банку).
Відповідно до п. 1.4. Договору станом на дату укладення Договору змінна частина ставки, визначена за Рішенням Правління Банку, становить 9,50%, що разом з Маржею Банку складає змінювану процентну ставку в розмірі 15,0000%.
Згідно з п. 1.13.Договору банк відкриває Позичальнику банківський поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні в рамках пакету послуг "БПР «Стартовий», що обслуговується на умовах Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
Згідно п.5.1.Договору позичальник заявляє та гарантує, що: уся інформація, відомості та документи (у тому числі ті, що містяться в даному Договорі та кредитній справі Позичальника у банку), які повідомлені та надані ним Банку з метою одержання кредиту, є достовірними і відповідають дійсності; кредит одержується ким на поточні потреби та не пов'язаний із підприємницькою діяльністю; Банк перед укладанням кредитного договору повідомив йому в належній формі в повному обсязі інформацію, передбачену ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», зазначена інформація йому відома та зрозуміла, з вказаним Законом він ознайомлений; банк надав йому інформацію передбачену ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»; він ознайомився з тарифами Банку і згоден з ними; належний йому примірник оригіналу даного Договору йому вручено Банком при підписанні даного Договору: умови даного Договору він вважає справедливими і такими, що відповідають його інтересам, а також надає свою згоду на збір, зберігання, використання та поширення через бюро кредитних історій інформації про нього, з також третім особам, у випадку невиконання Позичальником взятих на себе зобов'язань.
У п.6.1. Договору міститься графік щомісячних внесків за кредитним договором, у якому сторони погодили термін надання кредиту з 19.09.2017 до 19.08.2018, щомісячну сплату процентів та комісії (а.с. 17-20).
19.08.2017 між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 підписано заяву №Z72.116.75683 від 19.08.2017 на приєднання до Договору добровільного страхування життя №ПБ130800 від 23.05.2014 року, згідно якого: страховик - ПрАТ «Страхова компанія «Уніка Життя», вигодонабувач - ПАТ «Ідея Банк», страховий платіж - 991,52 грн. (а.с. 27).
Відповідно до ордеру-розпорядження про видачу кредиту №283 від 19.08.2017 та ордеру-розпорядження про сплату страхового платежу №283 від 19.08.2017 ПАТ «Ідея Банк» видано ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 5508,48 грн., згідно Договору №Z72.116.75683, та 991,52 грн. страхового платежу (а.с. 28).
Згідно з випискою ПАТ «Ідея Банк» за період з 01.01.2000 по 03.12.2020, 19.08.2017: 6500 грн. - видача кредиту, згідно кредитного договору №Z72.116.75683, дебет 5508,48 грн. - видача бланкового кредиту №Z72.116.75683, 991,52 грн. - страховий платіж по договору №Z72.116.75683 від 19.08.2017, ОСОБА_1 . З виписки також вбачається, що відповідач як позичальник частково виконувала свої кредитні зобов'язання щодо повернення цих коштів (а.с. 32-33).
Відповідно до даних довідки - розрахунку заборгованості за кредитним договором №Z72.116.75683 від 19.08.2017, наданої АТ «Ідея Банк», станом на 03.12.2020 заборгованість відповідача становить 13929,16 грн., з яких 6500 грн. заборгованість за основним боргом; 3568,16 грн. за нарахованими та несплаченими відсотками; 3861 грн. за нарахованими та несплаченими комісіями (а.с. 31).
03.12.2020 між Акціонерне товариство «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» був укладений Договір факторингу № 12/90, відповідно до умов якого АТ «Ідея Банк» передав (відступив), а ТОВ «ФК «Профіт Капітал» прийняв права вимоги до за Кредитним договором №L01.006.74628 від 08.06.2016 року (а.с. 38-40).
Згідно з положеннями п. 2.2 цього договору, права вимоги відступається в розмірі заборгованості боржників перед АТ «Ідея Банк», та визначені в реєстрі боржників, що підписується сторонами у паперовому вигляді в день укладення цього договору та передається, в день укладення цього договору, Клієнтом Фактору в електронному вигляді та надсилається засобами корпоративного зв'язку у захищеному паролем файлі. Реєстр боржників після належного його підписання вважається невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до реєстру боржників ТОВ «ФК «Профіт Капітал» набуло право вимоги за:
- кредитним договором №Р99.001.12101 від 11.07.2017 в розмірі 9888,34 грн., та складається із заборгованості за основним боргом в розмірі 5095,27 грн., заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками в розмірі 2250,99 грн., заборгованості за нарахованими та несплаченими комісіями в розмірі 2542,08 грн.;
- кредитним договором №Z72.116.75683 від 19.08.2017 в розмірі 13929,16 грн., та складається із заборгованості за основним боргом в розмірі 6500 грн., заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками в розмірі 3568,16 грн., заборгованості за нарахованими та несплаченими комісіями в розмірі 3861 грн. (а.с.41-44).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Оскільки предметом судового розгляду є спір про стягнення із відповідача на користь ТОВ «ФК «Профіт Капітал» заборгованості за кредитними договорами, а договори факторингу відповідачем не оспорювалися, в даному випадку слід виходити з презумпції правомірності правочину вищезазначеного договору у цій справі (ст. 204 ЦК України), а також презумпції обов'язковості виконання договору (ст. 629 ЦК України).
За таких обставин, у позивача, як нового кредитора, який набув право вимоги в межах сум зазначених у договорах, наявне право вимоги до відповідача щодо стягнення заборгованості за вказаними кредитними договорами.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У п. 1 ст. 629 ЦК України вказано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У п. 1 ст. 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Статтями 1048, 1050 ЦК України встановлено, що у випадку встановлення договором обов'язку позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики що залишилася, та сплати процентів.
Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, за змістом якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Виходячи з вищенаведених положень чинного законодавства та встановлених обставин справи вбачається, що між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 11.07.2017 укладено Договір кредиту №Р99.001.12101, 19.08.2017 Договір кредиту №Z72.116.75683.
Відповідач не виконувала належним чином взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим у неї виникла заборгованість за даними кредитними договорами.
Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості за:
- кредитним договором №Р99.001.12101 від 11.07.2017 в сумі 7346,26 грн, яка складається з: заборгованості за основним боргом - 5095,27 грн.; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками - 2250,99 грн.;
- кредитним договором №Z72.116.75683 від 19.08.2017 в сумі 10068,16 грн, яка складається з: заборгованості за основним боргом - 6500 грн.; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками - 3568,16 грн.
Щодо частини позовної вимоги про стягнення заборгованості по оплаті за заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями за кредитним договором №Р99.001.12101 від 11.07.2017 - 2542,08 грн., та кредитним договором №Z72.116.75683 від 19.08.2017 - 3861 грн., в цій частині вимога не підлягає задоволенню виходячи із наступного:
На спірні правовідносини за цим договором поширюється дія Закону України «Про споживче кредитування», адже за договором позичальнику надано споживчий кредит та такий укладено зі строком погашення кредиту більше одного місяця.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» (далі Закон) загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.
Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Законом передбачено право фінансової установи встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року (справа № 202/5330/19) у кредитному договір не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлено щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин умова кредитного договору щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемною відповідно до ч. 1 ст. 11 цього Закону.
Суд звертає увагу, що у договорах не вказано за які саме послуги позивач встановив комісію.
Умови самого договору не містять переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.
Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і їх погодження із споживачем при укладенні договору, а тому обов'язок позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемним відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Зазначені правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14 вересня 2022 року (справа № 755/11636/21) та від 16 листопада 2022 року (справа № 755/9486/21).
Аналізуючи умови договору, суд прийшов до переконання про те, що позивачем не подано доказів у відповідності до ст. ст. 76-80 ЦПК України, які б підтверджували, які саме послуги надаються відповідачеві за котрі необхідно здійснювати сплату комісії в сумі 2542,08 грн. за кредитним договором №Р99.001.12101 від 11.07.2017, та 3861 грн. за кредитним договором №Z72.116.75683 від 19.08.2017, а відтак суд прийшов до переконання що у цій частині позовних вимог слід відмовити за недоведеністю.
Щодо понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд, дійшов такого висновку.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказав, що очікує понести 14000 гривень витрат на професійну правничу допомогу в рамках договору про надання правничої допомоги №02-24 від 01.07.2024, які і заявив до стягнення з відповідача.
На підтвердження понесення витрат на оплату професійної правничої допомоги позивач надав такі докази: Договір про надання правничої допомоги №02-24 від 01.07.2024 (а.с. 47-50); додаткову угоду № 1/1 до Договору про надання правничої допомоги №02-24 від 01.07.2024 (а.с. 51); акт №1 прийому-передачі правничої допомоги від 14.05.2025, згідно з якого: проведено консультації з клієнтом, здійснено вивчення документів та підготовлено проект позовних заяви для направлення до суду, ОСОБА_1 , №Р99.001.12101 в сумі 7000 грн., проведено консультації з клієнтом, здійснено вивчення документів та підготовлено проект позовних заяви для направлення до суду, ОСОБА_1 , №Z72.116.75683 в сумі 7000 грн. (а.с. 53); довіреність від 22.01.2025 (а.с. 59); копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №6416 (а.с. 60).
Даючи оцінку вищевказаному, суд виходить з того, що положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі ст. 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3ст. 2 ЦПК України).
Разом з тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство встановило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
В частині 1ст. 137 ЦПК України зазначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2ст. 137 ЦПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4ст. 137 ЦПК України).
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 742/2585/19.
Даючи оцінку доказам, долученим на підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу у даній цивільні справі у розмірі 14000 гривень, суд зазначає, що у договорі про надання правничої допомоги визначені всі істотні умови договору, у тому числі вартість наданих послуг, в акті про надані послуги вказано, які саме було надано послуги, з чим позивач погодився та здійснив їх оплату.
Враховуючи характер виконаної адвокатським об'єднанням роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, усталеної практики у даній категорії справи, критерію необхідності та значимості процесуальних дій у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.
Зазначена сума, на переконання суду, є розумною та такою, що відображає реальність адвокатських витрат (їх дійсність та необхідність), з урахуванням складності справи, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищенаведене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2213,95 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 247, 259, 223, 263, 265, 268, 273, 280-285, 354-355 ЦПК України, суд,-
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Профіт Капітал» заборгованість за:
- кредитним договором №Р99.001.12101 від 11.07.2017 в сумі 7 346 ( сім тисяч триста сорок шість) гривень 26 копійок, яка складається із: заборгованості за основним боргом - 5 095 (п'ять тисяч дев'яносто п'ять) гривень 27 копійок; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками - 2 250 ( дві тисячі двісті п'ятдесят) гривень 99 копійок;
- кредитним договором №Z72.116.75683 від 19.08.2017 в сумі 10 068 ( десять тисяч шістдесят вісім) гривень 16 копійок, яка складається з: заборгованості за основним боргом - 6 500 (шість тисяч п'ятсот) гривень; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками - 3 568 ( три тисячі п'ятсот шістдесят вісім) гривень 16 копійок.
У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Профіт Капітал» 2 213 ( дві тисячі двісті тринадцять) гривень 95 копійок судового збору та витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000 ( три тисячі) гривень
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників справи :
Позивач : Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», вул. Набережно-Лугова,8, м. Київ, ЄДРПОУ: 39992082;
Відповідач : ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено: 29.12.2025.
Суддя
Івано-Франківського міського суду Кіндратишин Л.Р.