Справа № 216/8492/25
провадження 1-кс/216/2729/25
іменем України
12 грудня 2025 року місто Кривий Ріг
Слідчий суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу клопотання прокурора Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041230002161 від 30 жовтня 2025 року за ч.2 ст.190 КК України, про арешт майна,-
30 жовтня 2025 року до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу надійшло клопотання прокурора Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_3 , в якому сторона обвинувачення просить накласти арешт на речові докази у кримінальному провадженні №12025041230002161 від 30 жовтня 2025 року із забороною права на їх відчуження, розпорядження та користування, що вилучені 02.12.2025 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- годинник з маркуванням ROLEX на циферблаті, упакований в сейф-пакет НПУ №SUD2039791;
мобільний телефон марки REDMI 9С імеі: НОМЕР_1 , імеі: НОМЕР_2 , упакований в сейф-пакет НПУ №PSP2339280;
- мобільний телефон марки NOKIA 101, імеі: НОМЕР_3 , імеі: НОМЕР_4 , упакований в сейф-пакет НПУ № PSP2339277.
Узагальнені доводи особи, яка подала клопотання.
На обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що слідчим відділом Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області розслідується кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041230002161 від 30 жовтня 2025 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.
На даному етапі досудового розслідування встановлено, що 30.10.2025 приблизно о 12.00 годині, невстановлені особи, знаходячись на території приватного домоволодіння №13 по вулиці Петра Яцика (Осипенка) в Центрально-Міському районі міста Кривого Рогу, шляхом обману, під приводом здійснення обряду па гроші, заволоділи грошовими коштами заявника у сумі 148 000 гривень та срібним годинником, належними ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після чого з місця скоєння злочину зникла, розпорядившись майном на власний розсуд.
Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_4 вказав, що 30 жовтня 2025 року він перебував вдома за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Петра Яцика, ІЗ. Цього дня мав передати документи працівниці Пенсійного фонду, яка вранці приходила до нього, однак не змогла відчинити хвіртку та пішла. Після цього він вирішив залишити документи у поштовій скриньці, щоб наступного дня їх могла забрати соціальна працівниця та передати до Пенсійного фонду.
Він є особою з інвалідністю та пересувається за допомогою двох стільців. Приблизно о 11:00-11:30 він вийшов па подвір'я, щоб забрати документи з поштової скриньки. У цей момент він побачив, як по вулиці проїжджав старий автомобіль марки «Жигулі», який зупинився неподалік його будинку. Із машини вийшов чоловік, підійшов до його хвіртки га почав її смикати. Він запитав, що йому потрібно. Чоловік відповів, що хоче покурити. Він сказав, що не палить, однак він заявив, що все одно хоче з ним поговорити, і продовжив смикати хвіртку, поки вона не відчинилася. Після цього він без дозволу зайшов у двір. Побачивши на землі шматок дроту, чоловік узяв його та сказав, що йому потрібно підв'язати бампер на своїй машині. Після цього він підійшов до літньої кухні, потім - до вуличного туалету. Повернувшись, чоловік представився ОСОБА_5 і сказав, що с знахарем та може вилікувази його хворі ноги. Він заявив, що для обряду йому потрібне куряче яйце та чистий рушник. Після цього він заніс його на руках до будинку, посадив на стілець у кухні, налив у склянку води, накрив її металевою кришкою від судочка та почав проводити якийсь «обряд». Після завершення своїх дій він сказав, що йому потрібні гроші. Потім узяв із кімнати гаманець, де побачив 500 гривень, і заявив, що цс «замало». Він також повідомив, що є «ясновидцем» і «бачить», що в нього є більше грошей. Він відповів, що якщо й є, то не більше 10 000 гривень. Після цього він переніс його у кімнату, посадив на візок й почав нишпорити в гаманцях, однак грошей там не знайшов. Коли він відкрив шухляду біля ліжка та дістав пакет із грошима, чоловік витягнув з його рук пакет з грошима, і почав проводити обряд із цими грошима, роблячи різні маніпуляції, а потім пішов в іншу кімнату', нібито продовжити «обряд». Він залишався у кімнаті, але невдовзі почув, як завівся двигун автомобіля, і зрозумів, що чоловік утік із його грошима.
У пакеті було три пачки грошей, перев'язані гумками:
• у першій - 50 000 гри купюрами по 1000 грн,
• у другій - 50 000 грн купюрами по 500 та 1000 грн,
• у третій - 48 000 грн купюрами по 500 грн.
Загальна сума викрадених коштів становила 148 000 гривень та годинник срібного кольору. Чоловік був ромської національності, середньої тілобудови, коренастий, мав коротку' стрижку' та щетину.
Допитана в якості свідка ОСОБА_6 , мешканка сусіднього будинку АДРЕСА_2 , вказала, що 30.10.2025 знаходилась на своєму подвірї, в цей час до неї під'їхав автомобіль марки «Жигулі» темного кольору, вона запам'ятала реєстраційний номер, НОМЕР_5 , та вказала, що з машини вийшов чоловік ромської народності, чоловік мав щетину, він підійшов до хвіртки та запіггав, чи є у неї на продаж метал та горіхи, вона відповіла чоловікові що не має, однак його слова її насторожили, адже на території будинку не було горіху. Після чого, чоловік повернувся до автомобіля та запилився біля будинку сусіда ОСОБА_7 , який проживає у будинку АДРЕСА_3 , вона почула, що розмова в домі ОСОБА_7 йшла па підвищених тонах, після чого, побачила, як саме цей чоловік стрімко вийшов з двору ОСОБА_7 , та сів за кермо свого автомобіля номерний знак НОМЕР_5 . Чоловік сів за кермо, він був один в автомобілі та поїхав далі вулицею, в напрямку магазину «Апельсин». Чоловік виглядав неохайно, мав щетину.
Під час пред'явлення особи для впізнання потерпілий та свідок, кожен окремо впізнали серед пред'явлених їм осіб, громадянина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Крім того, сліди пальців рук, залишені зловмисником на місці скоєння кримінального правопорушення, відповідно до даних перевірки за місцем обліком Експертної служби МВС належать ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Під час проведення слідчих (розшуковик) заходів органами досудового розслідування встановлено, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення причетний громадянин ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянин України, раніше неодноразово судимий, останній раз 14.03.2020 Дзержинським районним судом міста Кривого Рогу за ст.. 186 ч.2 КК України, до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 03.11.2023 по відбуттю терміну покарання, проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
02.12.2025 в період часу з 13.35 годин по 14.27 годин, в порядку ст. 234 КПК України проведений санкціонований обшук за місцем проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , під час проведення обшуку виявлено та вилучено:
годинник з маркуванням ROLEX на циферблаті, упакований в сейф-пакет НПУ №SUD2039791;
мобільний телефон марки REDMI 9С імеі: НОМЕР_1 , імеі: НОМЕР_2 , упакований в сейф-пакет НПУ №PSP2339280;
мобільний телефон марки NOKIA 101, імеі: НОМЕР_3 , імеі: НОМЕР_4 , упакований в сейф-пакет НПУ № PSP2339277.
Вищевказані речі, визнано речовими доказами постановою слідчого від 02.12.2025 року.
У зв'язку з цим у кримінальному провадженні виникла необхідність накладення арешту на вищевказане майно ОСОБА_8 та ОСОБА_4 .
Сторона обвинувачення посилаючись на вимоги ст.ст. 98, 170 КПК України, з метою збереження речових доказів просить накласти арешт на тимчасово вилучене під час проведення обшуку 02.12.2025 майно.
1.Позиції учасників.
У судове засідання прокурор не з'явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином, надав суду заяву з проханням розглядати клопотання за його відсутністю.
Треті особи, щодо майна яких вирішується питання про арешт - ОСОБА_8 та ОСОБА_4 у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлялись належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали.
За змістом кримінального процесуального закону загальні засади кримінального провадження спрямовані на забезпечення законності кримінальної процесуальної діяльності та дотримання прав і законних інтересів осіб, що беруть участь у такому провадженні, та не суперечать вимозі імперативності.
Отже, слідчий суддя, приймаючі рішення про розгляд справи за відсутності заявника, приймає до уваги положення частини 6 статті 9 КПК України, згідно з якою, у разі якщо норми положення КПК України не регулюють, або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 7 КПК України до таких засад, зокрема, відносяться доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень, а доступ до правосуддя іншим шляхом, окрім ухвалення відповідних судових рішень неможливий.
Таким чином, з метою недопущення обмеження доступу до правосуддя, на думку слідчого судді, клопотання можливо розглянути по суті і у відсутності сторони кримінального провадження, яка подала клопотання.
У судове засідання володільці майна, належним чином у передбаченому ст. 135, ч. 1 ст. 172 КПК України порядку повідомлені про час та місце розгляду справи, не з'явилися.
Зважаючи на викладене, а також виходячи зі встановлених ч. 1 ст. 172 КПК України строків та засад їх розумності, передбачених ст. 28 КПК України, слідчим суддею визнано можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності володільців майна на підставі наданих сторонами матеріалів.
При цьому, слідчий суддя керується положеннями ч. 1 та ч. 2 ст. 22 КПК України, згідно яких, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Через неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось, що відповідає положенням ч. 4 ст. 107 КПК України.
2.Обставини, що були встановлені під час розгляду клопотання.
В ході розгляду клопотання встановлено, що провадженні СВ Криворізького РУП ГУНП у Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041230002161 від 30 жовтня 2025 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.
02.12.2025 в період часу з 13.35 годин по 14.27 годин, в порядку ст. 234 КПК України проведений санкціонований обшук за місцем проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час проведеного обшуку у останнього виявлено та вилучено зазначені у клопотанні речі, які 02.12.2025 постановою слідчого долучені в якості речових доказів у вказаному кримінальному провадженні.
Тимчасово вилучені речі належить ОСОБА_8 та ОСОБА_4 .
3.Мотиви прийняття рішення слідчим суддею.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
3.1 Щодо строку звернення з клопотанням.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Оскільки, речі на які слідчий просить накласти арешт було вилучено 02.12.2025 під час проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді, а клопотання про арешт майна подано до суду 03.12.2025, сторона обвинувачення звернулась з вказаним клопотанням у строк передбачений ч. 5 ст. 171 КПК України.
3.2 Щодо правової підстави для арешту майна та можливості використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим відділом Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №12025041230002161 від 30 жовтня 2025 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.
Слід звернути увагу, що зазначені у клопотанні речі, мають на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Отже, стороною обвинувачення доведено, що вищевказане майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення та зберегло на собі його сліди.
З огляду на викладене, на переконання слідчого судді доведено, що підстава передбачена п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України (арешт з метою збереження речових доказів) підлягає застосуванню.
3.3 Щодо наявності ризиків приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження майна.
Під час проведення обшуку вдалось зафіксувати дані з вилучених речей. Однак необхідним є збереження первинних параметрів таких речей, поряд з цим, наразі на початковій стадії досудового розслідування складно визначити весь об'єм необхідних слідчих дій та даних, які можливо буде встановити із відомостей, що зафіксовані у відповідних речах.
Таким чином, є достатні підстави вважати, що у разі невжиття заходів забезпечення кримінального провадження майно, на яке прокурор просить накласти арешт може бути приховано або знищено.
3.4 Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та виправданості потреб досудового розслідування у втручанні у права і свободи особи
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
На переконання слідчої судді, на даному етапі досудового розслідування, накладення арешту на вилучене майно, з метою збереження речових доказів, є необхідним для виконання вищенаведених завдань кримінального провадження щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального правопорушення.
Такий арешт пов'язаний з втручанням у право особи на власність, що є складовою права на мирне володіння своїм майном (передбачене у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Водночас, на переконання слідчої судді, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права особи, оскільки є необхідним і пропорційним до законної мети, що переслідується - нагальної суспільної потреби у розслідуванні корупційних кримінальних правопорушень.
Слідча суддя вважає, що вказаний суспільний інтерес при врівноважуванні повинен отримати більшу вагу, тоді як інтерес осіб, що полягає у можливості володіти своїм майном, має порівняно меншу вагу.
Окрім того, таке втручання стосуватиметься виключно конкретного майна, яке має важливе значення для досудового розслідування, що вказує на співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
3.5 Щодо наслідків арешту майна
На переконання слідчого судді, з огляду на викладені у цій ухвалі обставини та початкову стадію досудового розслідування та обраний спосіб арешту, такий арешт не є надмірно обтяжливим.
Поряд з цим, наразі слідчому судді не надано будь-яких даних, які б вказували на суттєве позначення арешту майна, застосованого у вищезазначений спосіб, на інтересах володільця.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
Слідчий суддя також враховує, що обраний судом захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, його межі у часі окреслені строками досудового розслідування, які в свою чергу чітко регламентуються нормами ст. 219 КПК України.
У подальшому, за наявністю певних процесуальних підстав та фактичних обставин, що можуть бути встановлені під час досудового розслідування, власник майна має право звернутися із клопотанням про скасування цього арешту і вилучене майно йому може бути повернуто, згідно положень ст. 174 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 98, 107, 132, 167, 170-173, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора - задовольнити.
Накласти арешт на речі, які вилучені 02.12.2025 в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
- годинник з маркуванням ROLEX на циферблаті, упакований в сейф-пакет НПУ №SUD2039791;
- мобільний телефон марки REDMI 9С імеі: НОМЕР_1 , імеі: НОМЕР_2 , упакований в сейф-пакет НПУ №PSP2339280;
- мобільний телефон марки NOKIA 101, імеі: НОМЕР_3 , імеі: НОМЕР_4 , упакований в сейф-пакет НПУ № PSP2339277.
Визначити місцем зберігання майна, на яке накладено арешт згідно з «Порядком зберігання та передачі речових доказів стороною обвинувачення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1104 від 19.11.2012 - в камері зберігання речових доказів Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області.
Роз'яснити, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_9