Справа № 202/14837/24
Провадження № 2/202/1633/2025
29 грудня 2025 року Індустріальний районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Бєльченко Л.А., за участі секретаря судового засідання Щербини В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі в загальному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив «Автомобіліст» по вул. Батумська15» про визнання права власності в порядку спадкування за законом,
В грудні 2024 року через систему «Електронний суд» представником позивача, адвокатом Кушнір В.О., подано до суду позовну заяву до Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив «Автомобіліст» по вул. Батумська15» про зобов'язання переоформити гараж № НОМЕР_1 , ряд НОМЕР_2 в гаражному кооперативі на позивача ОСОБА_1 .
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2924 визначено суддю Бєльченко Л.А. для розгляду цієї справи.
Ухвалою судді від 20.12.2024 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до провадження, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
05.05.2025 представником позивача подано заяву про зміну позовних вимог.
Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 06.05.2025 позовні вимоги ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив «Автомобіліст» по вул. Батумська15» про зобов'язання вчинити певні дії залишено без розгляду на підставі пункту 5 частини1 ст. 257 ЦПК України.
Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 06.05.2025 позовні вимоги ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив «Автомобіліст» по вул. Батумська15», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом залишено без руху через несплату судового збору, надано строк для усунення недоліків.
18.07.2025 через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява про зміну позовних вимог від ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив «Автомобіліст» по вул. Батумська15» про визнання права власності в порядку спадкування.
Ухвалою суду від 28.07.2025 вказану позовну заяву повернуто ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на підставі пункту 1 частини 4 ст.185 ЦПК України.
21.08.2025 через систему «Електронний суд» надійшла заява представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , адвоката Кушнір В.О., до Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив «Автомобіліст» по вул. Батумська15» про визнання права власності в порядку спадкування за законом.
Ухвалою суду від 26.08.2025 вказана позовна заява прийнята до розгляду за правилами загального позовного провадження.
В обґрунтування позову представником позивача зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , чоловік ОСОБА_5 та батько ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .
За життя ОСОБА_4 володів гаражем № НОМЕР_1 , ряд НОМЕР_2 в ОК «Гаражний кооператив «Автомобіліст» по вул. Батумська15», придбавши у 2008 році цей гараж у гр. ОСОБА_6 , що підтверджується випискою з рішення №151 від 06.02.2008 на ім'я ОСОБА_4 , членською книжкою, квитанціями про сплату членських внесків, технічним паспортом на гараж.
Зазначено, що за життя ОСОБА_4 не оформив правовстановлюючий документ на гараж, тому позивачі не можуть отримати свідоцтво про право власності на вказане спадкове майно у нотаріуса.
Постановою приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Зайченко І.А. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на частину гаражу через відсутність правовстановлюючого документу.
Тому представник позивача просила суд визнати за позивачами право власності в порядку спадкування за законом, по 1/3 частині за кожною, на гараж № НОМЕР_1 , ряд НОМЕР_2 в ОК «Гаражний кооператив «Автомобіліст» по вул. Батумська15» після смерті ОСОБА_4 .
Під час розгляду справи представник позивачів і позивач ОСОБА_1 підтримали позов, просили задовольнити.
Представник відповідача, адвокат Пічко Р.С., позовні вимоги не визнав. Заперечуючи проти позову, представником відповідача зазначено, що ОСОБА_4 за час життя в установленому законом порядку не набув право власності на спірний гараж. Згідно інформації КП «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації», право власності на гараж № НОМЕР_1 , ряд НОМЕР_2 в ОК «Гаражний кооператив «Автомобіліст» по АДРЕСА_1 » на підставі рішення Індустріального райвиконкому №350 від 18.06.1993 року зареєстровано за ОСОБА_6 , про що видано реєстраційне посвідчення від 24.02.1995 року та зареєстровано в реєстрову книгу Г-19 за реєстровим номером 36. ОСОБА_1 не надала нотаріусу правовстановлюючий документ на гараж. Тому їй правомірно відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спірний гараж. Квитанції про сплату членських внесків не підтверджують право власності на спірний гараж. Просив відмовити у задоволені позову.
З'ясувавши всі обставини справи і перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позову з таких підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 .
Після його смерті до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Зайченко І.А. із заявами про видачу свідоцтва про право на спадкове майно, що залишилося після смерті померлого звернулися дружина ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , та його доньки: ОСОБА_2 і ОСОБА_3 . Вказані спадкоємці отримали свідоцтво про право власності на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_2 (а.с.43-135 т.1).
Постановою приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Зайченко І.А. від 10.03.2025 року позивачці ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на гараж № НОМЕР_1 , ряд НОМЕР_2 в ОК «Гаражний кооператив «Автомобіліст» по вул. Батумська15». В постанові зазначено, що від КП «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» ДМР у вигляді інформаційної довідки №11258 надійшла відповідь, що станом на 31.12.2012 рік в інвентаризаційній справі містяться відомості про те, що право власності на гараж № НОМЕР_1 , ряд НОМЕР_2 в ОК «Гаражний кооператив «Автомобіліст» по вул. Батумська15», на підставі рішення Індустріального райвиконкому №350 від 18.06.1993 року, зареєстровано за ОСОБА_6 , про що видано реєстраційне посвідчення від 24.02.1995 року та зареєстровано в реєстрову книгу Г-19 за реєстровим номером 36 (а.с.172-164 т.1).
Відповідно до частини 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до положень ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права владності не встановлено судом.
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців) (ст.1216 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК).
Згідно з ч.1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Відповідно до положень ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч.1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюються строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до частини п'ятої ст. 1268 цього Кодексу, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Аналізуючи встановлені у справі обставини і відповідні їм правовідносини, суд вважає, що позивачі, як спадкоємці першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , не довели, не надали суду відповідних належних і допустимих доказів того, що останній за час життя у встановленому законом порядку набув право власності на спірний гараж № НОМЕР_1 , ряд НОМЕР_2 в ОК «Гаражний кооператив «Автомобіліст» по вул. Батумська 15».
Як зазначає позивач ОСОБА_1 спірний гараж був придбаний ОСОБА_4 у 2008 році у ОСОБА_6 . Проте відповідних доказів на підтвердження цього твердження позивачем не надано. Посилання позивача про наявність технічного паспорту на гараж на ім'я ОСОБА_4 , членської книжки, квитанцій про сплату членських внесків, на рішення №151 від 06.02.2008 року про виділення земельної ділянки гр. ОСОБА_4 для будівництва гаражу під автомобіль в ГК «Автомобіліст», не є доказом того, що останній за час життя в установленому законом порядку набув право власності на спірний гараж, тому суд їх до уваги не приймає.
В абзаці другому пункту восьмого постанови Пленуму Верховного суду України від 30.095.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» відзначено, що у разі смерті члена житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного кооперативу, члена садівницького товариства, яким до дня смерті не були внесені повністю пайові внески, до складу спадщини входять частина внесеного паю та інші суми, які підлягають поверненню, а не квартира, дача, гараж, садовий будинок. Частка пайового внеску, що належала померлому, входить до складу спадщини на загальних підставах. Якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, то до складу спадщини включається відповідно квартира, дача, гараж, садовий будинок, інші будівлі та споруди.
Згідно з положенням ст.19-1 Закону України «Про кооперацію» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу має право володіння, користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, дачею, гаражем, іншою будівлею, спорудою або приміщенням кооперативу, якщо він не викупив це майно.
У разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного кооперативу чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна. Право власності на таке майно у члена кооперативу виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.
Жодного доказу про те, що ОСОБА_4 за час свого життя повністю вніс пайовий внесок в ОК «Гаражний кооператив «Автомобіліст» по вул. Батумська15» за спірний гараж, позивачами не надано, а представником відповідача ця обставина заперечується.
Відповідно до частини 3 ст. 12, частини 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З огляду на встановлене, суд вважає позовні вимоги позивачами не доведені, тому відмовляє у їх задоволені.
Оскільки суд відмовляє у задоволенні позову, витрати по сплаті судового збору відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 4,5,12,13,81,89,259,263-265,268 ЦПК України, суд-
Відмовити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у позові до Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив «Автомобіліст» по вул. Батумська 15» про визнання права власності в порядку спадкування за законом на гараж № НОМЕР_1 , ряд НОМЕР_2 в ОК «Гаражний кооператив «Автомобіліст» по вул. Батумська 15».
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення через суд першої інстанції.
Відповідно до частини 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності сторін, є дата складання повного судового рішення.
Суддя Бєльченко Л.А.