Справа № 199/9663/25
(2/199/4774/25)
Іменем України
24 листопада 2025 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в складі
головуючого судді Богун О.О.,
при секретареві Дубовик А.П.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів на утримання дитини, -
Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за не сплату аліментів, мотивуючи його тим, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачка звернулась до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра із заявою про видачу судового наказу про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , у розмірі частки заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Тривалий час відповідачем судовий наказ не виконувався, у зв'язку із чим, утворилась заборгованість. Відповідно до розрахунку заборгованості наданого державним виконавцем Амур-Нижньодніпровського відділу ДВС у м. Дніпрі Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) станом на 16.06.2025 року заборгованість складає 94 451,75 грн.
Посилаючись на вище викладене позивачка просить стягнути з відповідача на її користь пеню за прострочення зі сплати аліментів у розмірі 94 451,75 грн.
Ухвалою від 27.10.2025 року відкрито провадження по справі та визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У судове засідання позивачка не з'явилась, через канцелярію суду надала заяву, в якій позовні вимоги підтримала, просила задовольнити та розглянути справу без участі сторони позивача.
Відповідач у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав заяву, в якій позовні вимоги не визнав, просив в задоволенні позовних вимог відмовити та розглянути справу без його участі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
20 жовтня 2017 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська видано судовий наказ, яким стягнуто аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини від доходу, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 12 вересня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття.
На підставі судового наказу від 14 вересня 2017 року державним виконавцем Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Божко Русланом Іллічем було відкрито виконавче провадження (ВП 4930278) відносно ОСОБА_2 на стягнення аліментів по утриманню дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь матері ОСОБА_1 , 1/4 частини від доходу, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 12.09.2017 р.
Відповідач неналежно виконує свої обов'язки з утримання своєї дитини, внаслідок чого утворилася заборгованість зі сплати аліментів, відповідно до розрахунку заборгованості наданого державним виконавцем Амур-Нижньодніпровського відділу ДВС у м. Дніпрі Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області розмір заборгованості станом на 16.06.2025 року складає 94 451,75 грн. Також, відповідно до розрахунку позивача сума пені по несплаті відповідачем аліментів становить 94 451,75 грн.
Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Статтею 180 СК України встановлений обов'язок батьків утримувати дітей до досягнення ними повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов'язку утримувати дітей тим з батьків, хто проживає окремо від них.
Згідно з ч. 1ст. 196 СК України, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 22 своєї постанови № 3 від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
У ст. 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при вирішенні спору про стягнення на підставі ч. 1 ст. 196 СК України пені від суми несплачених аліментів слід з'ясувати розмір не сплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Відповідний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року за результатами розгляду справи № 572/1762/15-ц.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що несплата та несвоєчасна сплата аліментів відповідачем, які він був зобов'язаний платити згідно судового наказу на користь позивачки на утримання дитини, мала місце з вини відповідача.
Суд бере до уваги розрахунок позивачки щодо загальної суми пені по сплаті аліментів,але при розгляді справи по суті, суд враховує, що Законом України від 17 травня 2017 року № 2037-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» внесено зміни до ст. 196 СК України. Зокрема, ч. 1 викладено в такій редакції: «1. У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості».
Суд, беручи до уваги розрахунку заборгованості наданого державним виконавцем Амур-Нижньодніпровського відділу ДВС у м. Дніпрі Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса), приходить до висновку що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки судом не встановлено обставин, що ОСОБА_2 не працював з обставин, які не залежали від його волі. Отже, з відповідача підлягає стягненню пеня, нарахована за період нарахування заборгованості по сплаті аліментів в період з 01 листопада 2024 року по 31 січня 2025 року у розмірі 94 451,75 грн.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору при подачі позову і позовні вимоги позивачки задоволено, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 1211,20 грн. за позовні вимоги про стягнення пені за прострочення сплати аліментів.
Керуючись п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст. 180, 181, 182, 183, 194, 196 СК України, ст. 12, 13, 76, 130, 141, 223, 263-266,280-282 ЦПК України суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів на утримання дитини - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_2 ) пеню за прострочення сплати аліментів за період з 01.11.2024 року по 31.01.2025 року в розмірі 94 451,75 грн. (дев'яносто чотири тисячі чотириста п'ятдесят одна гривня 75 копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1211 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень) 20 коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.О. Богун
24.11.2025