24 грудня 2025 року
м. Черкаси
Справа № 698/629/25
Провадження № 22-ц/821/2234/25
Категорія: скарга на ухвалу
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої: Карпенко О.В.
суддів: Василенко Л.І., Новікова О.М.
за участю секретаря: Руденко А.О.
учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс»,
представник позивача: адвокат Андрущенко Михайло Валерійович,
відповідач: ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси апеляційну скаргупредставника Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» - адвоката Андрущенка Михайла Валерійовича на ухвалу Калинопільського районного суду Черкаської області від 20 жовтня 2025 року(постановлену під головуванням судді Баранова О.І. в приміщенні Калинопільського районного суду Черкаської області) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Короткий зміст заявлених вимог
У липні 2025 року ТОВ «Іннова Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заочним рішенням Калинопільського районного суду Черкаської області від 20 жовтня 2025 року позовні вимоги ТОВ «Іннова Фінанс» - задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 4163550624 від 01.06.2024 року у розмірі 18400,00 грн.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
20 жовтня 2025 року до Калинопільського районного суду Черкаської області від ТОВ «Іннова-Нова» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, відповідно до якої останнє просило стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за надання позивачу професійної правничої допомоги адвоката у розмірі 5000,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Калинопільського районного суду Черкаської області від 20 жовтня 2025 року відмовлено в задоволенні заяви представника позивача - адвоката Андрущенка М.В. про ухвалення додаткового рішення.
Відмовляючи у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції виходив із того, що Товариством у позовній заяві не було заявлено вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу. До закінчення проведення судового засідання у справі позивачем не заявлено про стягнення витрат на правничу допомогу та не подано відповідних доказів.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись із ухвалою Калинопільського районного суду Черкаської області від 20 жовтня 2025 року, представник позивача - адвокат Андрущенко М.В. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до Калинопільського районного суду Черкаської області. Судові витрати покласти на відповідача.
Звертає увагу на те, що на підставі рішення загальних зборів учасників змінено найменування юридичної особи: Товариство з обмеженою відповідальністю з «Іннова Фінанс» на «Іннова-Нова», у зв'язку із чим 08.09.2025 року відповідні зміни внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо позивача.
Апеляційна скарга, зокрема мотивована тим, що позов ТОВ «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості містить попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, що складається з витрат по сплаті Товариством судового збору та витрат на надання професійної правничої допомоги. Суми заявлені до стягнення у заяві про ухвалення додаткового рішення по справі.
Крім того, позов містить повідомлення про те, що документальне підтвердження понесених судових витрат в частині надання ТОВ «Іннова Фінанс» професійної правничої допомоги буде скеровано до суду разом із заявою про ухвалення додаткового рішення в строк, встановлений ч. 8 ст. 141 ЦПК України, що не перевищує 5 днів з моменту винесення судом рішення по справі.
Пункт 2.6 договору №06-05/2025 про надання правничої допомоги від 06 травня 2025 року передбачає, що послуги, які надаються відповідно до договору, підлягають їх подальшій оплаті за результатами звітного періоду.
Також, відповідно до п. 3.4 договору передбачено, що з моменту складання та направлення акту приймання передачі наданих послуг (надалі - АНП) замовник зобов'язується у строк, що не перевищує 5 робочих днів, ознайомитись із даними АНП, погодити його з виконавцем та, за відсутності зауважень та/або скарг щодо послуг, зазначених в АНП, результату їх надання та/або інших нюансів, підписати та передати виконавцю один екземпляр відповідно АНП.
Отже, враховуючи вищенаведені умови договору № 06-05/2025 про надання правничої допомоги від 06.05.2025 року, можна дійти висновку, що позивачем з поважних причин не було подано докази, що підтверджують розмір понесених судових витрат до ухвалення судом основного рішення по справі.
Представником позивача разом із заявою про ухвалення додаткового рішення долучено документальне підтвердження понесених судових витрат в частині надання ТОВ «Іннова Фінанс» (ТОВ «Іннова-Нова») професійної правничої допомоги, а саме: заявку про надання послуг, акт надання послуг, платіжну інструкцію про сплату професійної правничої допомоги.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Згідно ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду.
Позиція Черкаського апеляційного суду
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.
Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала суду відповідає.
Згідно з частинами 1, 2 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 1 статті 134 ЦПК України встановлено правило, за яким разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до частини 1-3 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку, така заява залишається без розгляду.
Верховний Суд у постанові від 05 червня 2024 року в справі № 372/1561/23 вказав на те, що вимога частини 8 статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв'язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.
Вказані висновки узгоджуються із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду щодо порядку стягнення витрат на правову допомогу, викладеною у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15 (провадження N 14-382цс19).
Відповідно до частини 1 статті 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що у позовній заяві від 21 липня 2025 року ТОВ «Іннова Фінанс» вказало, що попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанції становить 5 000,00 грн.
Заочним рішенням Калинопільського районного суду Черкаської області від 20 жовтня 2025 року позовні вимоги ТОВ «Іннова Фінанс» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 4163550624 від 01.06.2024 року у розмірі 18400,00 грн. та судові витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 2229,00грн.
20 жовтня 2025 року до Калинопільського районного суду Черкаської області від ТОВ «Іннова-Нова» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення та долучено докази понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції, а саме: договір № 06-05/2025 від 06.05.2025 року, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Андрущенком М.В., ордер на надання правничої допомоги від 08.05.2025 року, заявка на надання послуг у даній справі № 3272409027, платіжна інструкція № 2 від 15.10.2025 року про сплату адвокату 5000 грн. гонорару.
В заяві про ухвалення додаткового рішенні від 20 жовтня 2025 року не обґрунтовано поважності причин неподання доказів, що підтверджують розмір судових витрат, зокрема, витрат на правничу допомогу, до закінчення судових дебатів (ухвалення рішення по суті спору) у справі у суді першої інстанції, лише міститься посилання на виконання заявником вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 285/5547/21 (провадження № 61-4799св23), на підставі системного тлумачення частини 8 статті 141 та частини 1 статті 246 ЦПК України з урахуванням принципу розумності, дійшов висновку що: у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності, суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.
Зазначена правова позиція застосована Верховним Судом у постановах від 11 квітня 2024 року у справі № 344/12148/23, від 25 квітня 2024 року у справі № 752/22967/20, від 15 травня 2025 року у справі № 521/13630/20.
Згідно з частиною 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до встановлених судом фактичних обставин справи, представником ТОВ «Іннова-Нова» (ТОВ «Іннова Фінанс») адвокатом Андрущенком М.В. до закінчення судових дебатів у справі (ухвалення рішення по суті спору) у суді першої інстанції не було подано заяву та доказів, що підтверджують розмір понесених позивачем судових витрат на правничу допомогу. Заява не містить відповідно до ч.1 ст. 246 ЦПК України обґрунтування поважності причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ТОВ «Іннова Фінанс» (ТОВ «Іннова-Нова») та адвокат Андрущенко М.В., який діє в інтересах позивача, без поважних причин не подали заяву та докази на підтвердження розміру понесених позивачем судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, тому у суду першої інстанції згідно з ч. 1 ст. 246 ЦПК України не було підстав вирішувати питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позову.
Доводи скаржника, що суд першої інстанції при вирішенні його заяви про ухвалення додаткового рішення, не в повній мірі з'ясував обставини, що мають значення для справи, оскільки не всі документи на підтвердження судових витрат позивача існували на момент ухвалення судового рішення по суті справи, відхиляються колегією суддів, оскільки у заяві про ухвалення додаткового рішення не міститься обґрунтування поважності неподання доказів до закінчення судових дебатів у справі, а акт приймання-передачі наданих послуг від 14 жовтня 2025 року, на який посилається скаржник в апеляційній скарзі, не є достатньою підставою для стягнення витрат на правничу допомогу.
Колегія суддів зауважує, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, зокрема і на підставі акту приймання-передачі наданих юридичних послуг.
Однак, як вбачається із матеріалів справи, акт № 3272409027 приймання-передачі наданих послуг до договору № 06-05/2025 про надання правничої допомоги від 06.05.2025 року, заявка № 3272409027 про надання послуг від 09 липня 2025 року, платіжна інструкція № 2 від 15 жовтня 2025 року були подані до суду з порушенням встановлених строків, тому суд був позбавлений можливості їх дослідити, а акт, на який посилається скаржник в апеляційній скарзі, не містить інших доказів на підтвердження надання професійної правової допомоги після прийняття рішення по суті.
У даній справі, суд першої інстанції ухвалив заочне рішення за результатами розгляду справи по суті 03 жовтня 2025 року, а докази понесення судових витрат у суді першої інстанції представник ТОВ «Іннова Фінанс» (ТОВ «Іннова-Нова») подав 20 жовтня 2025 року, тобто після ухвалення рішення по суті і заява про ухвалення додаткового рішення не містить обґрунтувань поважних причин неподання доказів, що підтверджують розмір судових витрат, до закінчення судових дебатів у справі.
Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, були предметом апеляційного перегляду, проте суттєвими не являються і правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
У відповідності до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 270, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» - адвоката Андрущенка Михайла Валерійовича - залишити без задоволення.
Ухвалу Калинопільського районного суду Черкаської області від 20 жовтня 2025 рокупро відмову ухвалити додаткове рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України.
Головуюча О.В. Карпенко
Судді О.М. Новіков
Л.І. Василенко