Житомирський апеляційний суд
Справа №756/404/24 Головуючий у 1-й інст. Шульга О. М.
Категорія 72 Доповідач Талько О. Б.
11 грудня 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді: Талько О.Б.,
суддів: Павицької Т.М., Борисюка Р.М.,
за участю секретаря Антоневської В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі клопотання ОСОБА_1 щодо прийняття заяви про уточнення позовних вимог у цивільній справі № № 756/404/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи : Служба у справах дітей Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області, Орган опіки та піклування Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області, про позбавлення батьківських прав, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім'ї Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання малолітньої дитини з матір'ю , за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Голоденко Лесі Олегівни, на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області 27 листопада 2024 року, ухвалене під головуванням судді Шульги О.М.,
Під час апеляційного розгляду позивач за первісним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням, в якому просив прийняти до розгляду його уточнену позовну заяву.
До клопотання долучено позовну заяву про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав стосовно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Також у позовній заяві міститься вимога визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із батьком ОСОБА_1 .
На обгрунтування клопотання ОСОБА_1 зазначив, що на даний час Службою у справах дітей та сім'ї Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації здійснюється розгляд питання щодо визначення місця проживання малолітнього сина ОСОБА_3 разом із ним, відтак вважає за доцільне розглядати вимоги про визначення місця проживання дитини у цьому ж провадженні, разом із його первісним позовом та зустрічними вимогами ОСОБА_2 .
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Голоденко Л.О., підтримала клопотання та зазначила, що внаслідок порушення судом вимог цивільного процесуального законодавства, позивач за первісним позовом був позбавлений можливості уточнити позовні вимоги під час розгляду справи судом першої інстанції, отже він має можливість реалізувати це право на стадії апеляційного перегляду.
Представник ОСОБА_2 - адвокат Неупокоєва Н.К., заперечувала проти задоволення даного клопотання, оскільки воно не узгоджується з вимогами цивільного процесуального законодавства.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що клопотання не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до положень пункту 2 частини другої статті 49 ЦПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви ( частина третя статті 49 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про « доповнення» або « уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв ( клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого ( ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, або ж об'єднання позовних вимог чи зміну предмета або підстав позову.
При цьому при поданні вказаних заяв ( клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені цивільним процесуальним законодавством.
Зміст поданої ОСОБА_1 заяви свідчить про те, що у даному випадку мова йде про подання ще одного позову, оскільки, окрім позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав стосовно малолітнього сина, він просить суд ще й визначити місце проживання дитини разом із ним.
Однак, таке право позивач за первісним позовом міг реалізувати лише до закінчення підготовчого засідання в суді першої інстанції.
Збільшення позовних вимог на стадії апеляційного перегляду є неможливим, адже апеляційний суд не приймає та не розглядає позовні вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції, про що чітко зазначено у частині шостій статті 367 ЦПК України.
Таким чином, заяву про уточнення позовних вимог слід повернути позивачеві за первісним позовом без розгляду.
Керуючись ст. 259, 367, 381 ЦПК України, суд,-
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про прийняття заяви про уточнення позовних вимог.
Заяву про уточнення позовних вимог повернути ОСОБА_1 без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуюча: Судді: