Справа № 761/16210/22
Провадження № 6/761/684/2025
23 червня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мальцев Д.О., розглянувши заяву Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головного управління по м.Києву та Київській області АТ "Ощадбанк" про видачу дубліката виконавчого листа, заінтересовані особи: боржник ОСОБА_1 , Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) -
Представник Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк" (далі по тексту - заявник) звернувся до суду із заявою, відповідно до якої просив видати дублікат виконавчого листа №2-16829/10 виданий 20.01.2011 Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (місце реєстрації/проживання: АДРЕСА_1 ) на користь філії - Дніпровського відділення №7989 м. Києва ВАТ "Державний ощадний банк України" суму заборгованості за кредитним договором №956 в сумі 199 305,63 грн. витрати по сплаті державного мита у розмірі 1700,00 грн. Та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120,00 грн.
Заява обґрунтована тим, що 20.01.2011 Шевченківським районним судом м.Києва видано виконавчий лист №2-16829/10 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (місце реєстрації/проживання: АДРЕСА_1 ) на користь філії - Дніпровського відділення №7989 м. Києва ВАТ "Державний ощадний банк України" суму заборгованості за кредитним договором №956 в сумі 199 305,63 грн. витрати по сплаті державного мита у розмірі 1700,00 грн. Та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120,00 грн.
Згідно даного виконавчого листа строк пред'явлення його до виконання становить 3 (три) роки.
Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє стягувача права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання у встановлений законом строк.
Частиною 1, 2. 5 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання, що становлять протягом трьох років з наступного дня після набрання ним законної сили та у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення, строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, тобто з 20.10.2019.
Однак постанова про повернення виконавчого документа від 20.10.2019 разом з оригіналом виконавчого листа № 2-16829/10 виданого 20.01.2011 Шевченківським районним судом м. Києва на адресу Банку не надійшли, що унеможливлює стягувача пред'явити його до примусового виконання повторно.
07.03.2025 АТ «Ощадбанк» звернувся із заявою до Відділу для отримання інформації, щодо перебування у Відділі оригіналу виконавчого листа № 2-16829/10 виданого 20.01.2011 Шевченківським районним судом м. Києва.
10.04.2025 за вхідним №50548/2025 надійшла відповідь з Відділу з якої вбачається, що згідно відомостей АСВП виконавче провадження № НОМЕР_2 перебувало на виконанні та 20.10.2019, державним виконавцем Відділу, керуючись п.2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження", винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу та направлено на адресу стягувача: м.Київ, вул. Володимирська, 27.
Доказів направлення на адресу стягувача оригіналу виконавчого листа разом з постановою про повернення виконавчого документа стягувачу Відділом не надано.
Також Відділ повідомив, що перевіркою відомостей, що містяться в АСВП повторно вищевказаний виконавчий документ на виконання до Відділу не надходив та на виконанні не перебуває.
Отже, як вбачається із вищевикладеного, оригінал виконавчого листа №2-16829/10 втрачено, разом з тим, станом на момент подання вказаної заяви рішення суду в повному обсязі не виконано, залишок заборгованості становить - 155 418.71, у зв'язку з чим заявник звернувся до суду із вказаною заявою.
Відповідно до ч. 1 ст. 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно п. 17.4 Розділу XIII «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
З урахуванням зазначеної норми права та ст. ст. 128-131, 223 ЦПК України і з метою уникнення затягування розгляду справи, суд розглядає заяву про видачу дубліката виконавчого листа за відсутності учасників справи.
В судовому засіданні встановлено, що 20.01.2011 Шевченківським районним судом м.Києва видано виконавчий лист №2-16829/10 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (місце реєстрації/проживання: АДРЕСА_1 ) на користь філії - Дніпровського відділення №7989 м. Києва ВАТ "Державний ощадний банк України" суму заборгованості за кредитним договором №956 в сумі 199 305,63 грн. витрати по сплаті державного мита у розмірі 1700,00 грн. Та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120,00 грн.
Згідно даного виконавчого листа строк пред'явлення його до виконання становить 3 (три) роки.
За заявами стягувача, виконавчий лист № 2-16829/10 неодноразово перебував на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби, про що свідчать відмітки державного виконавця у виконавчому документі із зазначенням підстави повернення з посиланням на відповідну норму Закону.
В межах виконавчого провадження НОМЕР_3 було реалізовано транспортний засіб, кошти від реалізації в сумі 45 706,92 грн перераховано стягувачу, залишок нестягнутої заборгованості за рішенням суду становить 155 418.71 грн.
11.06.2019 представником стягувача в межах встановлених законодавством строків повторно на примусове виконання до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві ( далі - Відділ) разом з заявою про відкриття виконавчого провадження пред'явлено виконавчий лист № 2-16829/10 виданий 20.01.2011 Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь Г1АТ «Державний ощадний банк України» залишок нестягнутого боргу в сумі 155 418.71 грн.
31.07.2019 керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» (далі-Закону) державним виконавцем Відділу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_4 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» боргу у сумі 155 418.71 грн.
Згідно до інформації, яка міститься в Автоматизованій системі виконавчого провадження стягувачу стало відомо, що державним виконавцем Відділу в межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 з виконання виконавчого листа № 2-16829/10 виданий 20.01.2011 Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» боргу 20.10.2019 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст.37 Закону (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними).
Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє стягувача права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання у встановлений законом строк.
Частиною 1, 2. 5 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання, що становлять протягом трьох років з наступного дня після набрання ним законної сили та у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення, строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, тобто з 20.10.2019.
Однак, як зазначає заявник постанова про повернення виконавчого документа від 20.10.2019 разом з оригіналом виконавчого листа № 2-16829/10 виданого 20.01.2011 Шевченківським районним судом м. Києва на адресу Банку не надійшли, що унеможливлює стягувача пред'явити його до примусового виконання повторно.
07.03.2025 АТ «Ощадбанк» звернувся із заявою до Відділу для отримання інформації, щодо перебування у Відділі оригіналу виконавчого листа № 2-16829/10 виданого 20.01.2011 Шевченківським районним судом м. Києва.
10.04.2025 за вхідним №50548/2025 надійшла відповідь з Відділу з якої вбачається, що згідно відомостей АСВП виконавче провадження № НОМЕР_2 перебувало на виконанні та 20.10.2019, державним виконавцем Відділу, керуючись п.2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження", винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу та направлено на адресу стягувача: м. Київ, вул. Володимирська, 27.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Положення ч. 1 ст. 433 ЦПК України узгоджуються з положеннями ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження».
Звертаючись до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, представник заявника, як на поважну причину пропуску строку, вказував на те, що строк пред'явлення виконавчого документу до виконання припав на період дії воєнного стану, а саме на 20.10.2022, тобто перервався та не сплив. Таким чином, стягувач звернувся із заявою про видачу дублікату виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до пункту 17.4 Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Так, строки пред'явлення виконавчих документів до виконання визначені статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно з положеннями частини першої цієї норми виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років.
Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред'явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення (частина четверта статті 12 Закону про виконавче провадження).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що 20.01.2011 Шевченківським районним судом м.Києва стягувачу видано виконавчий лист №2-16829/10 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (місце реєстрації/проживання: АДРЕСА_1 ) на користь філії - Дніпровського відділення №7989 м. Києва ВАТ "Державний ощадний банк України" суму заборгованості за кредитним договором №956 в сумі 199 305,63 грн. витрати по сплаті державного мита у розмірі 1700,00 грн. Та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120,00 грн.
В подальшому, 11.06.2019 представником стягувача в межах встановлених законодавством строків повторно на примусове виконання до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві ( далі - Відділ) разом з заявою про відкриття виконавчого провадження пред'явлено виконавчий лист № 2-16829/10 виданий 20.01.2011 Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь Г1АТ «Державний ощадний банк України» залишок нестягнутого боргу в сумі 155 418.71 грн.
20.10.2019 року державним виконавцем Відділу в межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 з виконання виконавчого листа № 2-16829/10 виданий 20.01.2011 Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» боргу 20.10.2019 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст.37 Закону (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними).
Суд звертає увагу, що зазначену постанову винесено ще 20 жовтня 2019 р. та з цього часу до отримання даної заяви судом пройшло понад 6 років.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що у цій справі стягувач звернувся із заявою про видачу дубліката виконавчого документа після закінчення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, встановленого статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження», при цьому суд відхиляє доводи заявника, що вказаний строк був перерваний у зв'язку із введенням воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022р. № 64/22, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022р. № 2102-IX64/22, оскільки такий строк був пропущений первісним стягувачем задовго до введення воєнного стану.
Суд звертає увагу, що поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникли об'єктивно, так і від чинників, що не пов'язані з людським фактором, що підтверджуються належними і допустимими засобами доказування.
Суд не може безпідставно поновити строк пред'явлення виконавчого листа до виконання, оскільки це порушує гарантоване право на справедливий суд.
Доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію стягувачем своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов'язків, зокрема вчинення усіх можливих та залежних від них дій, спрямованих на забезпечення контролю за виконанням судових рішень, представником заявника не надано, як й не підтверджено існування обставин, які об'єктивно цьому перешкоджали.
Таким чином, суд вважає, що наведені представником заявника у заяві причини пропуску строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання не є поважними, а отже не можуть бути підставою для поновлення вказаного строку.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення суду у справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 р.).
Встановлення в законі строків на пред'явлення виконавчих листів до виконання також спрямовано на забезпечення вказаного принципу. Безпідставне поновлення строку може порушити принцип правової визначеності.
Разом з тим, сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України»).
Сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків порушує законні права та інтереси сторін і суперечить принципу (правової визначеності) права на справедливий суд, що закріплене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950р., яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997р. та згідно зі ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України (п. 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015р. у справі «Устименко проти України» заява № 32053/13).
Так, дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Заявник, у свою чергу, повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, надавши відповідні докази.
Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своїй постанові від 25 вересня 2015р. за №8 «Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» вказав, що заява про видачу дубліката виконавчого листа повинна містити необхідні відомості для вирішення питання видачі дубліката виконавчого листа. У таких заявах потрібно зазначати назви сторін виконавчого провадження, підстави для видачі дубліката виконавчого листа; посилання на докази, якими підтверджувалась би втрата виконавчого листа.
Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 липня 2015р. «Узагальнення про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» роз'яснено, що при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу у зв'язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов'язково перевірити, чи не було виконано судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023р. по справі № 196/673/14-ц (провадження № 61-21357св21) зроблено висновок, що: «аналіз пункту 17.4. розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому виконавчий лист може бути виданий лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 09 лютого 2022 року у справі № 201/4043/19-ц, від 09 лютого 2022 року у справі № 757/14604/20-ц, від 06 листопада 2019 року у справі № 2-1053/10, від 23 вересня 2020 року у справі № 127/2-3538/10».
Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За змістом ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Зміст заяви про видачу дубліката виконавчого листа не містить доказів, які б свідчили саме про втрату виконавчого листа, а саме коли і ким та за яких обставин.
Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, 6. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Доведення втрати виконавчого листа це не право, а обов'язок стягувача і невиконання останнім своїх процесуальних обов'язків, дає лише правові підстави для висновку про недобросовісне користування та зловживання своїми процесуальними правами.
За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності та враховуючи висновки Верховного Суду в аналогічних правовідносинах, суд вважає, що представником заявника не доведено факту втрати оригіналу виконавчого документу та не наведено поважних причин пропуску процесуального строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, що свідчить про відсутність правових підстав для видачі його дублікату, поновлення строку для пред'явлення. Враховуючи те, що судом не було задоволено вимогу про поновлення пропущеного процесуального строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні вимоги заявника про заміну сторони виконавчого провадження.
У зв'язку із викладеним суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вказаної заяви.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 12-14, 18, 19, 76-81, 89, 128, 211, 247, 259-261, 268, 352-355, 442 ЦПК України; ст. ст. 8, 55, 129 Конституції України; ст. ст. 11, 512, 514 ЦК України; ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -
Відмовити в задоволенні заяви заяву Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головного управління по м.Києву та Київській області АТ "Ощадбанк" про видачу дубліката виконавчого листа, заінтересовані особи: боржник ОСОБА_1 , Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ)
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 261 ЦПК України.
Суддя: