СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/27525/25
пр. № 2-о/759/860/25
23 грудня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Кравченка Ю.В., секретаря судового засідання Бондарчук М.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні,
14 листопада 2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
Заява обґрунтована тим, що:
- ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- ОСОБА_3 є особою з інвалідністю ІІ групи безстроково та перебуває на утриманні заявника;
- встановлення факту перебування ОСОБА_3 на утриманні заявника необхідне останньому для реалізації права на звільнення з військової служби;
04 грудня 2025 року суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій залучив до участі у справі Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України як заінтересовану особу, призначив судове засідання на 23 грудня 2025 року.
У судове засідання заявник не з'явився. 23 грудня 2025 року, до початку судового розгляду, подав заяву про розгляд справи без його участі. Вимогу, викладену в заяві, підтримав, просив заяву задовольнити.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася. 23 грудня 2025 року, до початку судового розгляду, подала заяву про розгляд справи без її участі. Проти задоволення заяви не заперечила.
ОСОБА_3 та представник Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України в судове засідання не з'явилися, про причини неявки не повідомили, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, суд установив таке.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дочкою ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим відділом реєстрації актів громадянського стану Жовтневого районного управління юстиції у м. Києві 02.10.2001, актовий запис № 697 (а.с. 19).
ОСОБА_3 є особою з інвалідністю ІІ групи з 01.12.2021 по опорно-руховому апапрату, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ № 798832 від 15.12.2021; причина інвалідності з дитинства, інвалідність встановлена безстроково (а.с. 22).
Згідно з витягом з Реєстру територіальної громади міста Києва № 140238066 від 10.11.2025 за адресою: АДРЕСА_1 станом на 10.11.2025 зареєстровані ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (а.с. 25).
Згідно з актом, складеним житлово-експлуатаційною дільницею № 3 Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» 10.12.2025, за адресою: АДРЕСА_1 проживають ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (а.с. 46).
Відповідно до довідки, виданої Святошинським відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 06.11.2025 за № 28191, виконавчі провадження, в тому числі про стягнення аліментів, за якими боржником є ОСОБА_1 , на виконанні у відділі не перебувають та зареєстрованими не значаться (а.с. 26).
Згідно з листом Управління соціальної та ветеранської політики Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 13.11.2025 № 107/35-8650 до повноважень управління не належить видача довідки про утримання (а.с. 27).
Згідно з листом Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України від 25.11.2025 за № 609/15606 для вирішення питання про звільнення ОСОБА_1 з військової служби слід подати документи, що підтверджують потребу ОСОБА_3 в матеріальній допомозі (а.с. 33-34).
Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також на достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні (пункт другий частини першої статті 315 ЦПК України).
Згідно зі ст. 318 ЦПК України у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт . До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Згідно із ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові у справі № 560/17953/21 від 18 січня 2024 року дійшла висновку, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Згідно з п.п. «г» п. 1 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті
Військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин у разі утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I або II групи (абзац 9 пункту 2 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).
Відповідно до статті 198 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Згідно із ч. 3 ст. 75 СК України непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю I, II чи III групи.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 СК України якщо певні сімейні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами або домовленістю (договором) сторін, до них застосовуються норми цього Кодексу, які регулюють подібні відносини (аналогія закону).
Згідно з пунктом 6 статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.
При цьому для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки та врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм.
Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У справі, що розглядається:
- ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що його повнолітня дочка ОСОБА_3 перебуває на його утриманні;
- установлення цього факту необхідне заявнику для реалізації права на звільнення з військової служби;
- ОСОБА_3 є особою з інвалідністю ІІ групи безстроково;
- термін «непрацездатна дочка» СК України не закріплений, тому суд за аналогією застосовує ч. 3 ст. 75 СК України і констатує, що ОСОБА_3 є непрацездатною;
- очевидно, що як непрацездатна особа, ОСОБА_5 потребує матеріальної допомоги;
- для заявника матеріальним законом установлений імперативний обов'язок утримувати свою непрацездатну дочку;
- з урахуванням принципу розумності, надані заявником докази беззаперечно підтверджують, що непрацездатна ОСОБА_3 перебуває на утриманні ОСОБА_1 .
З огляду на викладене, суд задовольняє заяву повністю.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, під час розгляду справ окремого провадження судові витрати не відшкодовуються.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 10, 12, 81, 89, 247, 258-259, 263-265, 268, 293, 315 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні задовольнити повністю.
Установити факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на утриманні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи:
Заявник: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ).
Заінтересована особа: ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ).
Заінтересована особа: ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ).
Заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України (місцезнаходження: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України НОМЕР_6 ).
Повне рішення суду складене 26 грудня 2025 року.
Суддя Ю.В. Кравченко