СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/7814/25
ун. № 759/29321/25
05 грудня 2025 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 4 ст. 358, ч.ч. 4, 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28ч. 2 ст. 364 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 17.07.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025110000000218,
04.12.2025 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 4 ст. 358, ч.ч. 4, 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28ч. 2 ст. 364 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 17.07.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025110000000218.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025110000000218 від 17.07.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 4 ст. 358, ч.4. 4, 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.
Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється групою прокурорів Київської обласної прокуратури.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 01 березня 2022 року Указом Президента України № 156/2022, як тимчасовий державний орган, що здійснює функції представника органів місцевого самоврядування в Гостомельській територіальній громаді на період дії воєнного стану створено Гостомельску селищну військову адміністрацію (далі - ГВА). Відповідно до положень частини 5 статті 78 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», повноваження Гостомельської селищної ради достроково припинилися в день набрання чинності вищевказаного Указу Президента.
Таким чином, ГВА виконує роль правонаступника повноважень селищної ради, її виконавчого комітету та селищного голови у встановленому законодавством порядку.
Так, розпорядженням Начальника ГВА від 14 липня 2023 року № 293 К, на посаду начальника відділу регіонального розвитку, інвестицій та проектної роботи ГВА призначено ОСОБА_6 .
Відповідно до пункту 1.1 посадової інструкції начальника відділу регіонального розвитку, інвестицій та проектної роботи ГВА (далі - інструкція) від 17 липня 2023 року, затвердженої Начальником ГВА - 1.I.
Начальник відділу регіонального розвитку, інвестицій та проектної діяльності (далі- начальник відділу) забезпечує виконання покладених на відділ завдань щодо реалізації державної політики в сфері соціально-економічного розвитку громади.
Відповідно до пункту 1.2. інструкції - начальник відділу у своїй роботі безпосередньо підпорядковується начальнику військової адміністрації та заступнику начальника.
Відповідно до пункту 2.1. інструкції - начальник відділу здійснює керівництво відділом, несе відповідальність за організацію та результати його діяльності.
У подальшому розпорядженням начальника ГСВА № 394 від 02.08.2023 утворено комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об?єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (далі комісія). Цим ж документом затверджено персональний склад комісії та положення про вказану комісію.
Розпорядженням Начальника ГСВА № 1058 від 13.12.2023 «Про внесення змін до розпорядження 02.08.2023 № 394» ОСОБА_6 , включено до складу комісії у якості заступника голови.
Відповідно до додатку № 2, затвердженого розпорядженням начальника ГСВА № 394 від 02.08.2023, а саме положення про комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об?єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, визначено що комісія є консультативно-дорадчим органом ГВА, який утворюється для розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об?єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичний актів, диверсій, спричинених військовою агресією рф на території Гостомельської селищної територіальної громади (далі - знищені об?єкти нерухомого майна).
Так, комісія може виконувати функції з розгляду питань надання компенсації за знищені об?єкти нерухомого майна у разі прийняття КМУ рішення щодо покладення на неї таких функцій.
Згідно з положенням до основних завдань комісії входить, в тому числі: 1) розгляд заяв про надання компенсації за знищений об?єкт нерухомого майна (далі - заява); 3) встановлення
наявності/відсутності підстав для отримання компенсації за знищений об?єкт нерухомого майна шляхом перевірки наявних документів та/або інформації, в тому числі перевірки матеріалів фото- і відеофіксації знищеного об?єкта нерухомого майна; 4) забезпечення проведення обстеження об?єкта незавершеного будівництва або знищеного об?єкта нерухомого майна (крім випадків проведення обстеження до розгляду заяви), зокрема з метою встановлення факту проведення ремонтних робіт за рахунок інших джерел фінансування; ???надання отримувачам компенсації за знищений об?єкт нерухомого майна (у разі подання відповідного звернення) допомоги в поновленні або отриманні документів, які не додано до заяви внаслідок їх втрати або у зв?язку з необхідністю встановлення фактів, що мають юридичне значення; ???забезпечення підготовки рішень комісії для їх затвердження уповноваженим органом; ???виготовлення за допомогою Реєстру та надіслання заявнику житлового сертифіката в електронній та/або паперовій формі (у разі прийняття рішення про надання компенсації за знищений об?єкт нерухомого майна).
Під час розгляду заяви комісія приймає рішення поміж іншим про надання/відмову в наданні компенсації за знищений об?єкт нерухомого майна із зазначенням способу надання та розміру компенсації відповідно до Порядку надання компенсації за знищений об?єкт нерухомого майна, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Положення комісія утворюється у складі не менше п?яти осіб, до її складу входять голова, заступник голови, секретар та інші члени комісії.
До складу комісії можуть за згодою залучатися представники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, експерти, оцінювачі, суб?єкти оціночної діяльності, виконавці окремих видів робіт (послуг), пов?язаних із створенням об?єктів архітектури, представники міжнародних та громадських організацій.
Відповідно до пункту 15 Положення - члени комісії: ?беруть участь у засіданнях комісії; ?беруть участь в голосуванні щодо прийняття рішень комісії; виконують доручення голови комісії з підготовки та розгляду матеріалів засідань; вивчають документи та матеріали, що подаються на розгляд комісії; повідомляють комісії про наявність конфлікту інтересів зотримувачем компенсації і не беруть участі у розгляді, підготовці та прийнятті рішень комісією у разі наявності такого конфлікту; підписують протоколи засідань та рішення комісії; виконують інші доручення голови комісії.
Згідно з ч. 3 ст. 18 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов?язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом. Таким чином, відповідно до ч. 3 ст. 18 та примітки 1 до ст. 364
Кримінального кодексу України, ОСОБА_6 , перебуваючи у складі комісії являється службовою особою, яка обіймає посаду, пов?язану з виконанням організаційно розпорядчими функцій, якими особа тимчасово наділена органом місцево самоврядування.
У невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше травня 2024 року, у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за попередньою змовою з іншими членами комісії, виник умисел на зловживання своїм службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка з метою реалізації своєї злочинної цілі, підбурила ОСОБА_9 вчинити дії, всупереч інтересам служби, під час реалізації державної програми щодо надання компенсації за знищені об?єкти нерухомого майна, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 600 від 30 травня 2023 року.
Для досягнення вищевказаного злочинного плану, голова комісії ОСОБА_9 , залучила членів Комісії, а саме заступника голови комісії ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та члена Комісії ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, а також у якості пособника експерта з технічного обстеження будівель та споруд ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , без участі яких досягнути мети кримінального правопорушення було неможливо.
Так, ОСОБА_8 , використовуючи веб-портал «Дія», 18.05.2024 подала заяву № 3B-18.05.2024-104914 з метою реалізації державної програми про надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна передбаченого Постановою Кабінету міністрів України № 600 від 30.05.2023 року, за фактом пошкодження (знищення) житлового будинку, який належить їй на праві приватної власності за адресою: АДРЕСА_1 .
У подальшому, 10.06.2024 експертом з технічного обстеження будівель та споруд ОСОБА_10 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, проведено технічне обстеження житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , з метою визначення можливості виконання робіт по ліквідації наслідків збройної агресії рф проти України. За результатом обстеження, ОСОБА_10 складено технічний звіт, в якому констатовано, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по більшості класифікаційних ознак технічного стану будівлі відносяться до «4-ї» категорії «Аварійний», потребує негайного виконання аварійних робіт по демонтажу конструкцій пошкоджених у наслідок збройної агресії росії проти України, з метою передачі його комісії для винесення рішення про надання компенсації у вигляді житлового сертифікату. Однак, фактичний стан вказаного об?єкта нерухомого майна, не відповідає зазначеній у звіті інформації, оскільки об?єкти для дослідження відсутній та демонтований ще у 2021 році.
У подальшому на підставі вищевказаного технічного звіту, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, ОСОБА_6 , за попередньою змовою з іншими членами комісії складено акт обстеження житла N? 548 від 24.06.2024, зруйнованого (пошкодженого) внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією російської федерації.
Так, достовірно знаючи про невідповідність фактичних даних відомостям, викладеним в технічному звіті ОСОБА_10 , на виконання свого протиправного умислу, направленого на зловживання своїм службовим становищем, з метою отримання неправомірної вигоди ОСОБА_8 , у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці ОСОБА_6 , за попередньою змовою з іншими членами комісії, затвердила вищевказаний акт обстеження житла, відповідно до якого комісією встановлено, що характер пошкоджень свідчить про повне руйнування будинку.
На підставі вищевказаного акту обстеження житла № 548 від 24.06.2024, комісією здійснено розрахунок розміру компенсації за зруйнований об?єкт нерухомого майна (будинок), який склав 2 926 675 гривень 15 копійок, що підтверджується чек-листом розрахунку компенсації.
За результатами розгляду заяви ОСОБА_8 № 3B-18.05.2024-104914, на підставі акту обстеження житла від 10.06.2024 та розрахунку вартості компенсації від 26.06.2024, з метою доведення до кінця спільного злочинного плану, комісією винесено рішення № 950/3 від 26.06.2024 за підписом заступника голови комісії ОСОБА_6 , про надання компенсації за знищений об?єкт нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, у вигляді грошової компенсації, житлового сертифікату на суму 2 926 675 гривень 15 копійок.
Отже, дії ОСОБА_4 , які виразились в підписанні документів, в тому числі актів обстеження, чек-листів розрахунку компенсації та рішення про надання компенсації за знищений об?єкт нерухомого майна, що стали підставою для затвердження незаконного рішення про надання компенсації у вигляді житлового сертифікату, призвели до завдання матеріальної шкоди державному бюджету України, у сумі 2 926 675 гривень 15 копійок, що є тяжкими наслідками згідно з приміткою до ст. 364 КК України.
08.10.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.
У вчиненні вказаних кримінальних правопорушень підозрюється: ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Герономівка, Черкаської обл., зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та проживаючий за адресою: АДРЕСА_3 , громадянину України, що обіймає посаду начальнику відділу капітального будівництва Гостомельської СВА, раніше не судимий.
Обставини, що вказують на наявність підстав для продовження запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 підтверджуються наступними доказами: рапортом про виявлення кримінального правопорушення; ??заяво про злочин; ??протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ; ??протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ; ??протоколом допиту свідка ОСОБА_13 ; ??протоколом допиту свідка ОСОБА_14 ; ??протоколом допиту свідка ОСОБА_15 ; ??протоколом допиту свідка ОСОБА_16 ; ??протоколом допиту свідка ОСОБА_17 ; ??протоколом допиту свідка ОСОБА_18 ; ??листом з Державного космічного агентства; ??протоколами оглядів; ??протоколами обшуків; ??висновком судової-почеркознавчої експертизи; ??іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Під час досудового розслідування, в тому числі шляхом проведення слідчих та інших процесуальних дій, отримано докази того, що з високим ступенем ймовірності підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити дії, які містять ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: ???переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; ???знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; ???незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; ???перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; ???вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі - Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим лише тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням органів досудового розслідування (попереднього слідства).
Європейський суд з прав людини у справі «Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об?єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Відповідно до п. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява N? 42310/04) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об?єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
На даному етапі кримінального провадження стороною обвинувачення та слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Сторона обвинувачення на підставі оцінки сукупності отриманих доказів стверджує, що причетність особи до вчинення нею злочинів є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Доводячи існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, сторона обвинувачення зауважує про те, що ризиком є дія, яка може вчинятись з високим ступенем ймовірності.
Підставою для продовження відповідного запобіжного заходу є обґрунтована підозра у вчиненні злочину та наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, про наявність яких свідчить наступне.
Ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК У країни, обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція за який передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, а тому під загрозою можливого покарання, у випадку відсутності процесуальних обов?язків може вчиняти дії направлені на переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 обіймає посаду начальника відділу капітального будівництва Гостомельської селищної військової адміністрації користуючись налагодженими зв'язками та здобутими знайомствами, може особисто або опосередковано негативно впливати на хід досудового слідства та судового розгляду, через прохання, погрози або іншим шляхом щодо знищення, приховання або спотворення документів. У випадку відсутності процесуальних обов?язків знаючи місцезнаходження зазначених речей і документів, може їх безперешкодно знищити, сховати або спотворити.
Ризики, передбачені п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, проявляється у тому, що ОСОБА_4 може впливати на працівників Гостомельської селищної військової адміністрації, свідків та заявника у даному кримінальному провадженні, з метою тиску на них, що повністю підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
16 жовтня 2025 року слідчим суддею Святошинського районного суду м. Києва Кравець про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в період часу з 22:00 до 06:00 заборонивши йому без дозволу слідчого або прокурора залишати місце свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_3 , та на підозрюваного ОСОБА_4 покладено наступні обов?язки: ??прибувати за кожним викликом слідчого, прокурора або суду; ??не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду; ??повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та роботи;
Даною ухвалою визначено строк дії запобіжного заходу до 08.12.2025.
03.12.2025 постановою першого заступника керівника Київської обласної прокуратури строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42025110000000218 продовжено до 3-х місяців - тобто до 08.01.2026 включно.
Викладені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що щодо підозрюваного, стосовно якої внесене дане клопотання, не зменшилися та не перестали існувати ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про продовження відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування до 08.01.2026 року.
В судовому засіданні захисник заперечував проти задоволення клопотання, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистої поруки.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження щодо заявлених клопотань, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 08.10.2025 року ОСОБА_4 в порядку ст. ст. 276-278 КПК України вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.
Слідчим суддею Святошинського районного суду міста Києва 16 жовтня 2025 року Кравець відносно підозрюваного ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період часу з 22:00 до 06:00 заборонивши йому без дозволу слідчого або прокурора залишати місце свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_3 , та на підозрюваного ОСОБА_4 покладено наступні обов?язки: ??прибувати за кожним викликом слідчого, прокурора або суду; ??не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду; ??повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та роботи строком до 08.12.2025 року.
03.12.2025 постановою першого заступника керівника Київської обласної прокуратури строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42025110000000218 продовжено до 3-х місяців - тобто до 08.01.2026 включно.
Судом встановлено, що зібрані фактичні дані у своїй сукупності дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.
Завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали не представилося можливим та потребує додаткового строку, оскільки результати процесуальних дій, які планується провести в рамках досудового розслідування, мають суттєве значення для кримінального провадження, тобто для забезпечення повного та неупередженого розслідування, а також для виконання основного завдання кримінального провадження, що визначене ст. 2 КПК України, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, а жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений.
При обранні та продовженні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слідчими суддями було враховано наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно із ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Згідно із ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Обраний відносно ОСОБА_4 запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення та наявної обґрунтованої підозри на даний час не виходить за межі розумного строку. Він кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
За положеннями ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 2 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову у застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
За змістом ч.1 ст.180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваними, обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.
Тягар доказування обставин, що свідчать про те, що особи які виявили бажання стати поручителями заслуговують на довіру або особливу довіру, а також обставин, що свідчать про фінансову спроможність вказаних осіб сплатити грошове стягнення у разі невиконання ними взятих на себе зобов'язань, покладається на сторону кримінального провадження, що заявила клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді поруки.
При цьому, застосування особистої поруки є ефективним, коли для обвинуваченого розрив соціальних зв'язків з поручителем, або підрив його авторитету є гіршим ніж застосування більш суворого запобіжного заходу.
Однак, таких обставин судом встановлено не було, при цьому, клопотання не обґрунтоване належним чином.
Слідчий суддя вважає, що ризики, які були підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, об'єктивно продовжують існувати та для їх запобігання необхідно продовжити останньому строк дії, покладених на неї обов'язків, що буде співмірним з існуючими ризиками та достатнім для забезпечення його належної процесуальної поведінки.
В той же час, слідчий суддя враховує те, що у зв'язку з тривалістю дії застосованого запобіжного заходу рівень ймовірності реалізації ризиків, передбачених ст. 177 КПК України не зменшується.
Отже, слід відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту у нічний час на запобіжний захід у вигляді особистої поруки, а клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час слід задовольнити, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених процесуальних обов'язків, а також запобігти спробам підозрюваного ухилятися від досудового розслідування та суду, слідчий суддя приходить до висновку, що для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваним ОСОБА_4 .
Керуючись ст. 177-179, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя,
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки адвоката ОСОБА_5 - відмовити.
Клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 4 ст. 358, ч.ч. 4, 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28ч. 2 ст. 364 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 17.07.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025110000000218 - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши останньому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , в період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступної доби, за виключенням необхідності прибуття до укриття чи бомбосховища обумовленого сиреною та/або повідомленням «Повітряна тривога», в межах строку досудового розслідування, а саме до 08.01.2026 року включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, або суду за кожною вимогою;
- не відлучатись за межі м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи.
Виконання ухвали доручити органу національної поліції за місцем проживання підозрюваного, відповідно до ст.181 КПК України.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Контроль за виконанням даного запобіжного заходу залишити за органами Національної поліції, які обслуговують територію місця мешкання підозрюваного.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1