печерський районний суд міста києва
Справа № 757/21291/25-ц
Пр. № 2-6494/25
10 листопада 2025 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Новака Р.В.,
при секретарі Бурячок А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» (далі - позивач, АТ «ТАСКОМБАНК») звернулося до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за заявою - договором № 1622846-024 від 29.04.2021 у розмірі 91340,53 грн, з яких: 59032,39 грн - заборгованість за основним боргом, 32300,00 грн - заборгованість по комісії, 8,14 грн - заборгованість за процентам, та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати. В обґрунтування позовних вимог позивача зазначає, що 29.04.2021 між ОСОБА_1 та АТ «ТАСКОМБАНК» було укладено Заяву-договір про надання споживчого кредиту № 1622846-024. Відповідно до п.1.2.2. розділу 1 даного Кредитного договору позичальнику було надано кредит в розмірі 100000,00 грн. шляхом перерахування на поточний рахунок відповідача № НОМЕР_1 . У відповідності до змісту кредитного договору, кредитування відповідача здійснювалось на наступних умовах: строк кредитування: 24 місяців; цільове призначення кредиту: на рефінансування заборгованості в іншій фінансовій установі (споживчі цілі);- розмір процентної ставки за користування кредитом: 0,01 % річних; комісія за обслуговування кредитної заборгованості: 1,9 % щомісячно. Згідно з п. 5 розділу 2 Кредитного договору відповідач підтверджує, що ознайомлений(-на) зі змістом цієї Заяви-договору, Договору з всіма додатками до нього та повністю з ними згодний(-а). Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши кредитні кошти в обсязі, обумовленому кредитним договором, які отримані останнім у передбачений кредитним договором спосіб, що підтверджується відповідними виписками по особовому рахунку. Однак, позичальником було порушено норми чинного законодавства України та умови кредитного договору, а саме п. 2, 3 розділу 2 кредитного договору, відповідач зобов'язався повертати кредит щомісячно згідно графіку, передбаченого Додатку № 1 до цієї Заяви-договору, що є її невід'ємною частиною. Платежі з повернення заборгованості за кредитом та сплати процентів та комісій за користування ним, оплата вартості усіх супутніх послуг та інших фінансових зобов'язань позичальника здійснюються у сумах та в терміни, що передбачені графіком платежів, розрахунком сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх послуг, що передбачені в Додатку № 1 до цієї Заяви-договору. Таким чином, через неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору, станом на 10.04.2025, її загальна заборгованість перед позивачем складає 91340,53 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 59032,39 грн, заборгованість по процентах (в т.ч. прострочені) 8,14 грн, заборгованість по комісії (в т.ч. прострочені) 32300,00 грн, що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості по кредитному договору та виписками.
Ухвалою суду м від 09.05.2025 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відкрито провадження по справі.
В позовній заяві представник позивача не заперечував проти розгляду справи за його відсутності, проти заочного рішення не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином за останньою відомою адресою реєстрації проживання. Крім того, судові повістки надсилалися шляхом розміщення повідомлення на офіційному веб-порталі «Судова влада України».
Відповідно до ст. 280 Цивільного процесуального України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
У листі Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45, визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Статтею 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У пункті 26 рішення ЄСПЛ від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (заява N 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Згідно ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII, 1. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. 2. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
З урахуванням викладеного, ст. ст. 128-131, 223 ЦПК України та з метою уникнення затягування розгляду справи суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних і доказів для її розгляду по суті за відсутності учасників справи.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 29.04.2021 між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було укладено заяву-договір про надання споживчого кредиту № 1622846-024 (надалі - Кредитний договір).
Відповідно до п.1.2.2. розділу 1 даного кредитного договору позичальнику було надано кредит в розмірі 100000,00 грн шляхом перерахування на поточний рахунок відповідача № НОМЕР_1 .
У відповідності до змісту кредитного договору, кредитування відповідача здійснювалось на наступних умовах: строк кредитування: 24 місяців; цільове призначення кредиту: на рефінансування заборгованості в іншій фінансовій установі (споживчі цілі); розмір процентної ставки за користування кредитом: 0,01 % річних; комісія за обслуговування кредитної заборгованості: 1,9 % щомісячно.
Згідно з п. 5 розділу 2 кредитного договору, відповідач підтверджує, що ознайомлений(-на) зі змістом цієї Заяви-договору, Договору з всіма додатками до нього та повністю з ними згодний(-а).
Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши кредитні кошти в обсязі, обумовленому кредитним договором, які отримані останнім у передбачений кредитним договором спосіб, що підтверджується відповідними виписками по особовому рахунку. Однак, ОСОБА_1 було порушено норми чинного законодавства України та умови кредитного договору, а саме п. 2, 3 розділу 2 кредитного договору, відповідач зобов'язався повертати кредит щомісячно згідно графіку, передбаченого Додатку № 1 до цієї Заяви-договору, що є її невід'ємною частиною. Платежі з повернення заборгованості за кредитом та сплати процентів та комісій за користування ним, оплата вартості усіх супутніх послуг та інших фінансових зобов'язань позичальника здійснюються у сумах та в терміни, що передбачені графіком платежів, розрахунком сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх послуг, що передбачені в Додатку № 1 до цієї Заяви-договору.
З розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 10.04.2025, загальна заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем складає 91340,53 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 59032,39 грн, заборгованість по процентах (в т.ч. прострочені) 8,14 грн, заборгованість по комісії (в т.ч. прострочені) 32300,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
У ч. 2 цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частинами 1-3 ст. 633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з ч. 1 ст. 638 договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до частин 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
З наданого стороною позивача розрахунку заборгованості станом на 10.04.2025 вбачається, що заборгованість за кредитним договором становить 91340,53 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 59032,39 грн, заборгованість по процентах (в т.ч. прострочені) 8,14 грн, заборгованість по комісії (в т.ч. прострочені) 32300,00 грн.
На підтвердження користування кредитними коштами та часткового виконання своїх зобов'язань щодо їх повернення стороною позивача надана суду виписка по картковому рахунку відповідача.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Разом з тим, відповідно до п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
При цьому згідно п. 3 цього Положення клієнтські рахунки це особові рахунки, за якими обліковуються кошти клієнтів банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні, вкладні (депозитні) рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу).
Таким чином, наявна в матеріалах справи виписка по рахунку, за яким обліковуються кошти клієнта банку, в сукупності з іншими доказами, зокрема, відповідно до наданого розрахунку заборгованості, де вказано, що заборгованість за договором становить 59032,39 грн, зазначене підтверджує заборгованість відповідача за виданим кредитом.
У свою чергу, ОСОБА_1 не спростувала факту отримання кредитних коштів, а також факту належного виконання нею зобов'язань перед АТ «ТАСКОМБАНК», у тому числі не спростувала розмір заборгованості, заявленої до стягнення.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», згідно з якою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75.
Виписка з рахунку особи, яка відповідає зазначеним вимогам та надана відповідно до вимог закону, є документом, який може бути доказом і який суду необхідно оцінити відповідно до вимог цивільного процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання кредитного договору.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі №372/223/17, від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі №204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі №209/3046/20, від 01 червня 2022 року у справі №175/35/16-ц.
З наявної в матеріалах справи виписки по особовим рахункам кредитного договору 1622846-024 за період з 29.04.2021 по 10.04.2025, що належать ОСОБА_1 вбачається, що остання отримала кредитні кошти, користувалася ними та періодично вносила кошти на погашення кредиту та відсотків.
Суд зауважує, що тягар доказування покладається на обидві сторони спору. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
За встановленими у цій справі обставинами неналежне виконання грошових зобов'язань призвело до виникнення заборгованості за договором, тому вимоги АТ «ТАСКОМБАНК» про стягнення заборгованості є обґрунтованими.
Відтак, суд вважає, що позивачем надано належні та допустимі докази, які підтверджують факт укладення між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 кредитного договору 29.04.2021 та погодження між сторонами умов щодо порядку та розміру встановленого кредитного ліміту, нарахування відсотків, порядок їх сплати, строк кредитування.
З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню.
З урахуванням задоволення позову, на підставі ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає також 2423,00 грн судового збору.
Керуючись статтями 207, 526, 530, 549, 610, 633, 634, 638, 1054 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 133-142, 223, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд,
Позов акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» заборгованість за заявою-договором № 1622846-024 про надання споживчого кредиту (кредитним договором) від 29.04.2021 у розмірі 91340 (дев'яносто одна тисяча триста сорок) грн 53 коп., з яких: 59032 (п'ятдесят дев'ять тисяч тридцять дві) грн 39 коп. - основного боргу, 32300 (тридцять дві тисячі триста) грн 00 коп. - заборгованість по комісії, 8 (вісім грн 14 коп. - заборгованість по процентах.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2423 (дві тисячі чотириста двадцять три) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК», 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 09806443.
Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Р.В. Новак