ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/16117/25
провадження № 3/753/6034/25
"30" жовтня 2025 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Щасна Т.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Кікена П.І., потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно не працюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №632815, 27.07.2025 р. о 17-00 год. ОСОБА_1 , перебуваючи по АДРЕСА_1 ображав, ударив телефоном в область обличчя свою матір ОСОБА_2 , з якою проживають разом, чим вчинив домашнє насильство, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Захисник Кікен П.І. просив суд закрити провадження у справі за відсутності складу адміністративного правопорушення, оскільки протокол не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та у матеріал справи відсутні докази вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства. Просив долучити письмові пояснення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив суду, що у нього після смерті батька виник конфлікт з матір'ю та сестрою щодо спадкування квартири, який триває вже декілька місяців. Мати перша почала сварку в той день. Ніякого психологічного та фізичного насильства він не вчиняв.
Потерпіла ОСОБА_2 суду пояснила, що дійсно такий конфлікт триває, син постійно її ображає та погрожує, а вона викликає з цього приводу поліцію.
Також судом допитаний свідок ОСОБА_3 , який є товаришем ОСОБА_1 , який пояснив, що він був разом 27.07.2025 р. з ОСОБА_1 у дворі будинку, а мати викликала поліцію. Вказав, що у ОСОБА_1 дійсно є конфлікт з матір'ю та сестрою щодо майна.
Вислухавши захисника ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_3 та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з вимогами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.1 ст. 173-2 КУпАП адміністративна відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо) внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психологічному потерплого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Суб'єктом правопорушення є особа, якій виповнилися 16 років, і яка вчинила насильство до одного із членів сім'ї.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП України характеризуються умисною формою вини і передбачає наявність прямого умислу правопорушника на спричинення страждань потерпілій стороні.
Відповідно до п.3, ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до п.14, ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до п.17, ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Проте у даному протоколі поліцейськими не вказано у чому саме проявлялося фізичне та психологічне насильство з боку ОСОБА_1 та не зазначено яка саме могла бути завдана шкода потерпілій, тобто відсутня об'єктивна сторона інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення.
Викладені у протоколі факти щодо спричинення фізичного та психологічного насильства у сім'ї також не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді.
Як встановлено судом 27.07.2025 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник побутовий конфлікт, сварка, в якій сторони разом приймали участь, та в результаті даного побутового конфлікту були викликані працівники поліції та написана заяви ОСОБА_2 , складена форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, самі по собі не утворюють складу правопорушення у виді домашнього насильства.
Будь які інші докази суду надані не були.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки така позиція не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом»
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Перекладання такого обов'язку на суд не передбачено.
Крім цього, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 20.09.20196 року «Карелін проти Росії», відповідно до якого збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутності сторони обвинувачення у справах про адміністративні правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд.
Згідно положень ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Враховуючи те, що наявні матеріали справи не містять беззаперечних, належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, що свідчить про недоведеність його винуватості у вчиненні вказаного правопорушення.
За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-3 КУпАП, апровадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 253, 283-285 КУпАП,-
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва протягом десяти днів.
Суддя