Справа № 569/9000/19
18 грудня 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Кучиної Н.Г.,
секретар судового засідання Корпесьо В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Капіталресурс" Янчука А.А. про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дублікату виконавчого листа по справі № 569/9000/19, -
21.11.2025 представник заявника ТОВ "Капіталресурс" Янчук А.А. звернувся до суду із заявою про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа № 569/900/19.
В обґрунтування заяви вказує на те, що 28.08.2017 між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (далі - ПАТ КБ «Приватбанк») та ОСОБА_1 (далі - відповідач) був укладений кредитний договір №б/н, згідно якого останній було надано грошові кошти (кредит) на споживчі цілі, та встановлений графік повернення їх. Відповідач свої зобов'язання за договором не виконувала, у зв'язку з чим ПАТ КБ "Приватбанк" звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості. В подальшому позовом ПАТ КБ "Приватбанк" задоволено, та на виконання рішення видано виконавчий лист № 569/900/19 від 26.05.2021 Рівненського міського суду Рівненської області про стягнення з відповідача на користь ПАТ КБ "Приватбанк" боргу за кредитним договором (далі - виконавчий лист).
Щодо заміни стягувача у виконавчому листі: 22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» (далі - ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС») було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором відповідача. Таким чином, кредитора по договору було змінено з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС». Окрім того, кредитний договір відповідача на момент звернення заявника з даною заявою є дійсними та не оскаржувались сторонами по справі.
На примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - ВДВС) перебувало виконавче провадження № 65960226 (далі - ВП) з примусового виконання вищевказаного Виконавчого листа. 28.07.2022 державним виконавцем ВДВС вищевказане ВП було завершено, оригінал вищевказаного Виконавчого листа направлено стягувачу. Станом на теперішній час оригінал вищевказаного Виконавчого листа на адресу стягувача не надходив, згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з Боржника на підставі вищевказаного виконавчого листа немає. У зв'язку з вказаним, ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» на даний час у зв'язку з відсутністю виконавчого документу не може реалізувати свої права, як стягувача, що гарантовані законодавством України.
В заяві про видачу дублікату виконавчого листа заявник просить видати дублікат вказаного виконавчого листа у цій справі, у зв'язку з тим, що оригінал виконавчого документу (виконавчий лист Рівненського міського суду Рівненської області у справі № 569/4461/23 щодо стягнення завданого збитку, витрат на правничу допомогу та судового збору та виконавчий лист Рівненського міського суду Рівненської області у справі № 569/4461/23 щодо стягнення витрат на проведення судової експертизи) було втрачено.
Ухвалою суду від 25 листопада 2025 року заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Капіталресурс" Янчука А.А. про заміну сторони виконавчого провадження прийнято до провадження.
16.12.2025 до суду надійшли заперечення на заяву від представника ОСОБА_1 адвоката Зражевського О.В., в яких просить відмовити у задоволенні заяви. Розгляд заяви проводити без його участі та участі ОСОБА_1 .
Зазначає, що в задоволенні заяви ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» слід відмовити у повному обсязі, оскільки:
1) заявник посилається на відступлення права вимоги за кредитним договором від 28.08.2017, тоді як рішення суду та виконавчий лист стосуються договору від 27.07.2017 - це різні зобов'язання;
2) надано неповний договір факторингу без актів приймання-передачі та без доказів його оплати, що виключає перехід права вимоги;
3) копії документів подано без належного засвідчення;
4) факт втрати оригіналу виконавчого листа жодним чином не доведено;
5) строк пред'явлення виконавчого листа до виконання сплив 28.07.2025, поновлення не було.
Суд, дослідивши матеріали заяви, встановив таке.
Суд встановив, що 22 серпня 2025 року між AT КБ «ПриватБанк» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» було укладено Договір факторингу №8-2208/2025, за яким останньому було відступлено права вимоги за кредитним договором від 28 серпня 2017 року до боржника ОСОБА_1 . Щодо видачі дубліката виконавчого листа, заявник посилається на те, що оригінал виконавчого листа не отримував від первісного стягувача, а тому він не може реалізувати свої права як стягувача щодо примусового стягнення суми заборгованості.
Судом встановлено, що заява про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа не стосується кредитного договору б/н від 28 серпня 2017 року, який не має жодного відношення до кредитного договору б/н від 27.07.2017, з приводу стягнення заборгованості по якому приймалося судове рішення по справі №569/9000/19.
Так, зі змісту Заяви про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа та долученого до такої витягу з реєстру боргових зобов'язань вбачаються наступні реквізити кредитного договору, який був відступлений Товариству - б/н від 28.08.2017 року.
Однак, рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 03 грудня 2019 року задоволено позовні вимоги Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 27.07.2017 у розмірі 100 000 (сто тисяч) гри. 00 коп. та судовий збір в сумі 1921 гри. 00 коп., в іншій частині позову відмовлено.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 16.04.2020 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» залишено без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 03.12.2019 залишено без змін.
Таким чином, співставлення змісту заяви Товариства (з долученими додатками) дозволяє прийти до однозначного висновку про те, що заявник не може вимагати у суду задоволення поданої заяви, оскільки вона не стосується кредитного договору, по якому приймалося вищевказане рішення суду від 03.12.2019.
Вважати це опискою у відповідача (боржника) немає жодних підстав, оскільки така інформація вбачається з кількох документів, наданих заявником суду, в тому числі підписаного (згідно тверджень заявника) представниками первісного кредитора.
Відповідно до матеріалів справи та виконавчого листа № 569/9000/19 боржником є ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за кредитом, наданим саме 27 липня 2017 року на суму 100 000 грн. Жодного кредитного договору від 28 серпня 2017 року у матеріалах справи немає і ніколи не було.
Таким чином, ТОВ «КАПITАЛРЕСУРС» просить замінити стягувача та видати дублікат виконавчого листа по судовому рішенню, яке стосується іншого кредитного договору (від 27.07.2017), посилаючись при цьому на договір факторингу та витяг з реєстру, в яких фігурує зовсім інший договір (від 28.08.2017).
Ця невідповідність дат є критичною і свідчить про те, що: відступлення права вимоги, на яке посилається заявник, стосується іншого кредитного зобов'язання (якщо таке взагалі існує); заявник не є правонаступником первісного стягувача (AT КБ «ПриватБанк») саме у цій справі № 569/9000/19; долучені до заяви договір факторингу та витяг з реєстру боргових зобов'язань № 8 не стосуються правовідносин, які були предметом судового розгляду і за якими видано виконавчий лист.
Таким чином, відступлення права вимоги за договором від 28 серпня 2017 року, на яке посилається заявник (в тому числі у витягу з реєстру боргових зобов'язань № 8), не стосується правовідносин, що є предметом судового рішення та виконавчого листа №569/9000/19.
Заявником не додано належних, допустимих, достатніх доказів на підтвердження того, що відповідно до Договору факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025. AT КБ «Приватбанк» дійсно відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» свої права вимоги саме за кредитним договором, в якому боржником є ОСОБА_1 .
Аналіз наданого в розпорядження суду та відповідача неповного тексту Договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025 свідчить про те, що моментом (днем) переходу до Фактора Прав вимоги (у відповідній частині) є день підписання Сторонами відповідного Акту приймання-передачі відповідного Реєстру боргових зобов'язань (за формою, що наведена у Додатку №2 до цього договору), що відповідає частині Основних договорів за відповідним етапом відступлення Прав вимоги, як зазначено у попередньому абзаці цього Договору, який підписується сторонами на паперових носіях і в електронному вигляді шляхом підписання кваліфікованими електронними підписами уповноважених представників Сторін.
Разом з тим, заявником не надано суду та відповідачу копії Акту приймання-передачі відповідного реєстру боргових зобов'язань (за формою, що наведена у Додатку №2 до цього договору), які є невід'ємними частинами Договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025 року. Окрім цього, не надано і копії Додатку №2 до договору факторингу № 8-22-08/2025, а вказаний договір долучено лише частково (із 16 сторінок заявником додано лише 4 з них), що позбавляє суд та відповідача можливості дослідити його повний зміст.
Така неповнота наданих заявником документів позбавляє суд можливості ознайомитися з усіма умовами договору, перевірити його дійсність та відповідність вимогам законодавства.
Крім того, договір факторингу є оплатним (відплатним) за своєю суттю відповідно до ст. 1077 ЦК України, і вважається укладеним та дійсним з моменту оплати викуплених боргових зобов'язань.
Заявник не надав жодних доказів такої оплати, наприклад, платіжних доручень, виписок з рахунків чи інших документів про перерахування коштів AT КБ «ПриватБанк» вартості відступлення прав вимоги. Без цього факт переходу права вимоги не може вважатися доведеним.
Судом також встановлено, що в заяві не доведено та не обґрунтовано факт і обставини втрати оригіналу виконавчого документа. Заявник лише стверджує, що оригінал не надійшов первісному кредитору після завершення виконавчого провадження, без надання будь-яких доказів (наприклад, актів про втрату, підтверджень поштового відправлення чи розшуку).
Відповідно до п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, дублікат виконавчого документа видається лише у разі його втрати, якщо заявник звернувся до закінчення строку пред'явлення до виконання.
В постанові Верховного Суду від 06 листопада 2019 року по справі № 2-1053/10 (провадження № 61-18169св 18) було зроблено висновок, що "при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавиш відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання".
Будь-яких доказів на підтвердження встановлення заявником факту втрати/відсутності оригіналу виконавчого листа №569/9000/19, виданого на підставі рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 03 грудня 2019 року до заяви не долучено, а матеріали цивільної справи не містять.
Відсутність виконавчого документа у виконавчій службі та у стягувача не може свідчити про беззаперечний факт, що виконавчий документ втрачений.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 419/310/12 наголосив, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Дублікат це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно було втрачено.
З постанови Головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Бабич Т.О. про повернення виконавчого документа стягувачу від 28.07.2022 слідує, що строк повторного пред'явлення виконавчого листа №569/9000/19, виданого Рівненським міським судом Рівненської області щодо боржника ОСОБА_1 до 28.07.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на момент видачі виконавчого листа, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років.
У заяві заявник вказує, що трирічний строк пред'явлення виконавчого документу до виконання не пропущено, оскільки у перехідних положеннях ЗУ "Про виконавче провадження" вказано, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, визначені Закону України «Про виконавче провадження» строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22 «запровадження на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. З цієї постанови випливає, що є недостатнім посилання на непропущення процесуальних строків через факт дії воєнного стану на території України, адже воєнний стан не є перешкодою для здійснення правосуддя, не є підставою для зупинення судового процесу. В разі неможливості здійснення правосуддя на окремих територіях України відповідні справи переходять під територіальну юрисдикцію інших судів. Відповідно, аргументів, що ґрунтуються винятково на факті наявності війни з російською федерацією та факті запровадження воєнного стану на території України недостатньо, вони також мають бути підкріплені фактами щодо наслідків повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України. Сам факт дії воєнного стану не зупиняє процесуальних строків.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду в постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-І97цс21), не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення. Разом з тим і заміна стягувача у виконавчому документі як сторони справи має мати дійсну процесуальну мету, а підстави такої заміни належним чином аргументовані. Саме тільки матеріальне правонаступництво без процесуальної мети не є достатнім аргументом, оскільки не відповідає вимогам частини першої статті 2 ЦПК України. Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства. Якщо, наприклад, суд підтвердив зобов'язання однієї сторони договору перед іншою та відповідне судове рішення набуло законної сили, то суд не здійснює заміну його сторони у випадку уступки відповідним кредитором за цим договором своїх прав та обов'язків іншій особі на цю іншу особу лише заради процесуальної констатації цього матеріального правонаступництва. Суд може здійснити заміну учасника справи виключно для виконання вимог частини першої сгатті 2 ЦПК України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі №2-7763/10, провадження №14-І97цс21 зазначила, що стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу має встановлені строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки, якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (п.2 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», п.1 ч.2 ст. 26 Закону №606-ХІV), Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження як завершальної стадії судового процесу спливає одночасно із строком пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Інше тлумачення закону (зокрема, про можливість здійснювати заміну сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того, чи закінчився встановлений строк пред'явлення до виконання наказу) означатиме, що стягувач після спливу строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість штучно збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнути законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого часу. Таке тлумачення може порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права».
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13, від 30 липня 2019 року у справі № 5/128, від 21 серпня 2020 року у справі № 905/2084/14-908/4066/14.
Отже, заявник звернувся із заявою про видачу дубліката виконавчого документа після спливу строку для пред'явлення такого до виконання і не подав суду клопотання про поважність причин, які обумовлюють необхідність поновлення строку пред'явлення такого виконавчого документа до виконання, а тому видача дубліката виконавчого листа є неможливою.
Відповідно частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа №569/9000/19.
Керуючись ст. 10, 258 - 261, 353, 442 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Капіталресурс" Янчука А.А. про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дублікату виконавчого листа по справі № 569/9000/19 відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Капіталресурс", місцезнаходження: 04073, м. Київ, пр-т С. Бандери, 28А; ЄДРПОУ 43513923.
Боржник - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Стягувач - Акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; ЄДРПОУ 14360570.
Повний текст ухвали складено 23.12.2025.
Суддя Н. Г. Кучина