Номер провадження: 22-ц/813/6106/25
Справа № 522/11837/25-Е
Головуючий у першій інстанції Федчишена Т. Ю.
Доповідач Погорєлова С. О.
24.12.2025 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: Погорєлової С.О.
суддів: Таварткіладзе О.М., Сєвєрової Є.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» у справі за заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про забезпечення доказів до подання позовної заяви, на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси, постановлену під головуванням судді Федчишеної Т.Ю. 30 травня 2025 року у м. Одеса, -
встановила:
У травні 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», в якій заявник просив витребувати у приватного нотаріуса Машкіної Н.О. копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також витребувати у Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради або від іншого територіального органу, до повноважень якого входять питання реєстрації останнього місця проживання померлого ОСОБА_1 , інформацію про осіб, зареєстрованих за однією адресою зі спадкодавцем ( АДРЕСА_1 ) станом на дату смерті ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування заяви Банк зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер позичальник ОСОБА_1 . На момент смерті останній не виконав взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, у зв'язку із чим залишилася несплаченою заборгованість в сумі 67110 грн. Банк звернувся із претензією кредитора до приватного нотаріуса Машкіної Н.О., яка листами від 21.01.2025 року та 18.02.2025 року відмовила Банку у наданні інформації про спадкоємців ОСОБА_1 .
Оскільки заявник має намір звернутися до суду із позовом до спадкоємців померлого ОСОБА_1 , однак Банку не відома інформація про коло спадкоємців, то заявник звернувся до суду із даною заявою.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 30.05.2025 року заяву представника Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про забезпечення доказів було повернуто заявнику.
В апеляційній скарзі представник представника Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції залишено поза увагою, що Банк позбавлений можливості, у позасудовому порядку, одержати відповідні докази шляхом подачі запиту нотаріусу, та шляхом подачі відповідного запиту до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради або від іншого територіального органу, до повноважень якого входять питання реєстрації останнього місця проживання померлого ОСОБА_1 , для з'ясування інформації про осіб, зареєстрованих за однією адресою зі спадкодавцем.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в п. 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 84 ЦПК України, суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому ст. ст. 116-118 ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 116 ЦПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Відповідно до ч. 2 цієї статті, способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
У відповідності до ч. 3 ст. 116 ЦПК України, заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія (ч. 4 ст. 116 ЦПК України).
Згідно ч. 5 ст. 116 ЦПК України, забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу у разі подання заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви заявник повинен подати позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення доказів. У разі неподання позовної заяви у зазначений строк, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження суд скасовує ухвалу про вжиття заходів забезпечення доказів не пізніше наступного дня після закінчення такого строку або постановлення судом ухвали про повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Забезпечення доказів здійснюється за загальними правилами вчинення відповідних процесуальних дій.
Відмовляючи у задоволенні заяви представника Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про забезпечення доказів, суд першої інстанції виходив з того, що представником заявника не обґрунтовано можливість втрати доказів, утруднення їх збирання та подання у подальшому, а в якості обґрунтування заяви відповідно до п. 5 ч. 1ст. 117 ЦПК України посилається лише на необхідність визначення відповідачів для формування позовних вимог, що фактично не відповідає правовому змісту норм ЦПК України, які врегульовують забезпечення доказів до подачі позову.
Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду, з наступних підстав.
Так, відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Як вбачається з матеріалів заяви, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер позичальник за кредитним договором ОСОБА_1 , на момент смерті якого залишилася несплаченою заборгованість в сумі 67110 грн. за кредитним договором.
04.12.2024 року Банк звернувся з претензією кредитора до Малиновської державної нотаріальної контори, яку направлено нотаріусом за належністю.
05.02.2025 року Банк звернувся з претензією кредитора до приватного нотаріуса Машкіної Н.О., яка листами від 21.01.2025 року та 18.02.2025 року відмовила Банку у наданні інформації про спадкоємців ОСОБА_1 , оскільки інформація про спадкоємців боржника, яку просив надати Банк, є нотаріальною таємницею, надати яку не представляється можливим.
Згідно ч. ч. 1, 3, 4 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
Відповідно до ч. 2 ст. 1281 ЦК України, кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Як вбачається із ст. 8 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна таємниця - сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов'язки тощо. Довідки про вчинені нотаріальні дії та копії документів, що зберігаються у нотаріуса, видаються нотаріусом виключно фізичним та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії. У разі смерті особи чи визнання її померлою такі довідки видаються спадкоємцям померлого.
Відтак, судом першої інстанції не було прийнято до уваги те, що заявник не має можливості самостійно отримати спадкову справу, заведену після смерті його боржника, для подання позовної заяви до належних відповідачів-спадкоємців померлого боржника, що є підставою для витребування у приватного нотаріуса Машкіної Н.О. копії спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Крім того, згідно ст. 126 8ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених ч. 2-4 ст. 1273 цього Кодексу.
Так, ОСОБА_1 станом на дату смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно ст. 2 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» реєстр територіальної громади - інформаційно-комунікаційна система, призначена для обробки визначеної цим Законом інформації, що створюється, ведеться та адмініструється органом реєстрації у порядку, визначеному цим Законом. При цьому, орган реєстрації - виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, який на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради, забезпечує формування та ведення реєстру територіальної громади, облік задекларованого місця проживання/зміну місця проживання особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 цього Закону доступ до інформації, що міститься в реєстрі територіальної громади, здійснюється з дотриманням вимог Конституції України, цього Закону, Законів України «Про інформацію» та «Про захист персональних даних». Службовим та посадовим особам розпорядника реєстру територіальної громади, інших органів місцевого самоврядування та органів державної влади, що обробляють персональні дані, внесені до реєстру територіальної громади, забороняється розголошувати персональні дані, що стали їм відомі у зв'язку з виконанням службових обов'язків.
Враховуючи викладене, судом першої інстанції не було прийнято до уваги те, що заявник не має можливості самостійно отримати інформацію про склад сім'ї ОСОБА_1 та інформацію про осіб, зареєстрованих з ним за однією адресою станом на дату смерті останнього для подання позовної заяви до належних відповідачів, а також ті обставини, які можуть підтвердити ці докази, у зв'язку із чим судом необґрунтовано відмовлено у витребуванні з Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради або від іншого територіального органу, до повноважень якого входять питання реєстрації останнього місця проживання померлого ОСОБА_1 , інформацію про осіб, зареєстрованих за однією адресою зі спадкодавцем.
При вказаних обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права, не з'ясував обставини справи, у зв'язку із чим Приморського районного суду м. Одеси від 30.05.2025 року підлягає скасуванню, а цивільна справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви представника Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про забезпечення доказів.
Керуючись ст. ст. 367, 369, 374, 379, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» - задовольнити
Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 30 травня 2025 року - скасувати.
Цивільну справу за заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про забезпечення доказів до подання позовної заяви, - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає за винятками, передбаченими п. 2 «а» - 2 «г» ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст судового рішення складений 24 грудня 2025 року.
Головуючий С.О. Погорєлова
Судді Є.С. Сєвєрова
О.М. Таварткіладзе