Справа № 445/3445/25
Провадження № 1-кс/445/1033/25
Іменем України
25 грудня 2025 року слідчий суддя Золочівського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області клопотання старшого слідчого СВ Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , раніше не судимого,
у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025141210000553 від 24.12.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України,
до слідчого судді Золочівського районного суду Львівської області звернувся старший слідчий СВ Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 296 КК України.
Вказане клопотання погоджене прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону
ОСОБА_7 обґрунтування заявленого клопотання слідчий зазначає, що Слідчими Золочівського РВП ГУНП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025141210000553 від 24.12.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 21.03.2022 на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» та Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» ОСОБА_8 призваний по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до положень п. 3 ч. 9 ст. 1, п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовцем є особа, яка проходить військову службу та початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу - день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відтак, з моменту прийняття на військову службу за призовом під час мобілізації солдат ОСОБА_5 набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу під час мобілізації та з цього ж дня розпочав виконання військового обов'язку - проходження військової служби.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 27.06.2023 № 249 ОСОБА_5 зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 14.04.2025 № 151 старший солдат ОСОБА_5 призначений на посаду номера обслуги гранатометного відділення взводу забезпечення навчального процесу навчальної штурмової роти військової частини НОМЕР_1 .
Будучи військовослужбовцем, солдат ОСОБА_5 відповідно до вимог ст.ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Однак, в порушення вищевказаного законодавства, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення проти громадського порядку за наступних обставин.
Так, 23.12.2025 близько 17.50 год. номер обслуги гранатометного відділення взводу забезпечення навчального процесу навчальної штурмової роти військової частини НОМЕР_1 старший солдат військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_5 перебуваючи на сходовій клітці 2 поверху житлового будинку АДРЕСА_2 , біля входу в квартиру АДРЕСА_3 , поруч якої знаходилися ОСОБА_9 із своєю дружиною ОСОБА_10 , які в цей час виходили із вказаної квартири, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, безпричинно затіяв словесну перепалку між ними, маючи на меті вчинення неправомірних дій відносно ОСОБА_9 , використовуючи малозначний привід та діючи з хуліганських спонукань, почав словесно виражатися в їх сторону нецензурними словами та схопив за одяг і почав шарпати.
В подальшому, з метою уникнення конфлікту ОСОБА_9 та ОСОБА_10 намагалися не вступати у конфліктну ситуацію та вийшли із під'їзду будинку, однак в момент коли вони вийшли із під'їзду вищевказаного будинку, на АДРЕСА_2 , вслід за ними вийшов ОСОБА_5 , який розуміючи, що це є громадське місце, демонструючи грубо та нахабне, зневажливе ставлення до громадського порядку та ігноруючи існуючих у суспільстві загально визнаних правил поведінки і моральності, з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, в ігноруванні при цьому існуючих норм врегулювання відносин, в умовах очевидності для інших осіб, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, продовжив нецензурно висловлюватися нецензурною лексикою стосовно ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , вчиняти неправомірні відносно останніх під час цього, безпричинно продовжив шарпати ОСОБА_9 за верхній одяг, до моменту коли втрутилася ОСОБА_10 та його відтягнула.
Тоді ж, продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на зневажливе ставлення до громадського порядку та ігноруючи існуючих у суспільстві загально визнаних правил поведінки і моральності, з метою грубого порушення громадського порядку, усвідомлюючи, що його дії відбуваються в громадському місці в умовах очевидності для інших осіб, а також протиправний характер своїх дій, ОСОБА_5 направився до місця свого проживання в квартиру АДРЕСА_4 , звідки взяв спеціально пристосований для нанесення тілесних ушкоджень, належний йому травматичний пристрій марки «Форт 17Р калібр 9мм номер- НОМЕР_2 ».
У подальшому, в той же день, близько 18.00 год. ОСОБА_5 маючи на мені протистояти себе суспільству, продовжуючи свої злочинні дії, тримаючи у руці вказаний пістолет, вийшов на вул. Гайдамацька в м. Золочів Львівської області та направився у напрямку ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які в той час вже відійшли від будинку на відстань 30 м., та демонстративно направив вказаний пристрій спеціально пристосований для нанесення тілесних ушкоджень на ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , а потім наблизився до них на відстань 10 м., почавши погрожувати використанням вказаного травматичного пристрою і продовжуючи виражатися нецензурною лексикою в сторону останніх, здійснив не менше 6 пострілів в сторону місця, де знаходились ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , внаслідок чого, влучив в ногу ОСОБА_9 , спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді вогнепального сліпого поранення правої гомілки.
Після чого, ОСОБА_5 покинув місце, де він вчинив стрільбу, однак був виявлений та затриманий працівниками поліції 23.12.2025 по місцю свого проживання.
24.12.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
У вчиненні вказаного злочину підозрюється, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Золочів Львівської області, українець, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, одружений, згідно ст. 89 КК України несудимий, номер обслуги гранатометного відділення, взводу забезпечення навчального процесу навчальної штурмової роти військової частини НОМЕР_1 , старший солдат військової служби за призовом під час мобілізації,
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом затримання ОСОБА_5 від 23.12.2025; протоколом огляду місця події від 23.12.2025; протоколом обшуку від 23.12.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 23.12.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 23.12.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 23.12.2025 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
Згідно з п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, №182).
Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, яке вчинив будучи військовослужбовцем, під час дії на території України воєнного стану, та в громадському місці це дає підстави стверджувати про наявність ризиків, передбачених п.п. 1- 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду підтверджується тим, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, санкція статті якого передбачає позбавлення волі. Вказаний факт та усвідомлення неминучості реального відбування тривалого строку покарання у виді позбавлення волі можуть спонукати підозрюваного ОСОБА_5 ухилятись від органу досудового розслідування та у подальшому суду, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Водночас, відповідно по п.36 Рішення Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі «Москаленко проти України», Європейський суд зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Існування ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, що ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити інші речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та які на даний час не віднайдені, підтверджується тим, що на даний час вичерпні обставини вчинення кримінального правопорушення ще встановлюються, та встановлюється причетність підозрюваного до скоєння ним інших кримінальних правопорушень, а відтак підозрюваний буде мати можливість вчиняти вищевказані дії для уникнення кримінальної відповідальності, оскільки за місце його проживання, 23.12.2025 було виявлено та вилучено травматичний пістолет марки «Форт 17» калібр 9 мм. та набої до нього у загальній кількості 144 патрони.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме що ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків, потерпілого показання яких мають важливе значення для доведення винуватості підозрюваного під час судового розгляду підтверджується тим, що на даний час судом у судовому засіданні не допитано свідків, очевидців скоєння злочинів та потерпілих, хоча факт наявності таких встановлено, які відомі підозрюваному ОСОБА_5 , оскільки такі проживають в одному і тому ж багатоквартирному будинку, що за адресою АДРЕСА_2 , та такий який може вчиняти вплив як особисто так і за допомогою інших осіб на останніх, а тому перебуваючи на волі останній матиме реальну можливість незаконно впливати на них шляхом вмовлянь, переконань чи примусу до зміни показань чи відмови від дачі останніми показань, чим суттєво перешкоджатиме повному та об'єктивному розслідуванню кримінального провадження у передбачені законом строки.
Про неможливість запобігти такому ризику свідчить і той факт, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст. 23 КПК України) такі ще судом не допитані та надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу обвинувального вироку відносно нього.
Ризик, передбачений п.4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином шляхом не прибуття та несвоєчасного прибуття на виклики слідчого для проведення слідчих дій, що в подальшому може позбавити орган досудового розслідування можливості забезпечити розслідування кримінального провадження та завершення провадження у розумні строки, у зв'язку з чим, порушуватимуться права інших учасників, а також на виклики суду під час судового провадження, що може негативно вплинути на розумні строки розгляду справи судом.
Існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення підтверджується тим, що він вчинив своїми діями кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 296 КК України, є військовослужбовцем Збройних Сил України, може вчинити інше військове кримінальне правопорушення або інший загально-кримінальний злочин з метою переховування від суду та уникнення відповідальності.
Таким чином, підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, будучи військовослужбовцем, самостійно або через інших осіб може перешкоджати встановленню істини у справі, узгоджувати свої показання з показаннями інших осіб, які визнані свідками у справі, надавати цим особам поради, з урахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань під час досудового розслідування з метою створення собі «алібі» щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому правопорушення, тим самим, перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, що дає підстави стверджувати, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зможе забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків.
У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, просили зменшити заявлений у клопотанні розмір застави з 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб до 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 просив обрати запобіжний захід відносно ОСОБА_5 , не пов'язаний з позбавленням волі.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав адвоката.
Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, а також здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із наступного.
За приписами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Не вдаючись до детальної оцінки дій та винуватості особи, на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне бачення причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.
З врахуванням вищевказаних письмових доказів, що були надані слідчим, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_5 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, не може вважатись не обґрунтованою, а докази надані органом досудового розслідування, є, на даний час досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_5 до кримінального правопорушення, що йому інкримінується.
Слідчий суддя враховує, що сама по собі тяжкість покарання за злочин, яке інкримінується підозрюваному не є виправданням у триманні ОСОБА_5 під вартою, однак, суворість такого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторно вчинення злочинів.
Згідно практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Також, у судовому засіданні, слідчим суддею встановлено особу, від якої надійшла заява про бажання взяти підозрюваного на поруки, а саме ОСОБА_13 .
Так, слідчий суддя приходить до переконання про відсутність правових підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 180 КПК України, особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Кількість поручителів визначає слідчий суддя, суд, який обирає запобіжний захід. Наявність одного поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру.
Не ставлячи під сумнів довіру, на яку заслуговує особа, яка звертається із заявою про взяття на поруки, слідчий суддя зазначає, що ті обставини, що підозрюваний ОСОБА_5 позитивно характеризується, оцінюються слідчим суддею критично, оскільки зазначені обставини жодним чином не стали для підозрюваного тим стримуючим фактором, який би запобіг ймовірному вчиненню підозрюваним вищезазначеного кримінального правопорушення, а тому з огляду на встановлені в судовому засіданні ризики та обставини інкримінованих підозрюваному ОСОБА_5 дій, слідчий суддя в цілому вважає, що застосування такого запобіжного заходу на даній стадії кримінального провадження не відповідатиме потребам, меті та завданням відповідного кримінального провадження.
Метою застосування на стадії досудового розслідування запобіжного заходу відповідно до положень ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, про які зазначав прокурор у клопотанні.
З огляду на встановлення наявності обґрунтованої підозри, доведеність існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків, особу підозрюваного та конкретні обставини правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає, що будь-який більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти встановленим в провадженні ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 , а тому наявні підстави для задоволення клопотання слідчого та застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваній розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зважаючи на тяжкість злочину, майновий та сімейний стан підозрюваного, клопотання прокурора про зменшення розміру застави, вважаю за належне призначити заставу межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не є завідомо непомірною для нього.
Враховуючи положення ч. 3 ст. 182 КПК України, Такий розмір застави відповідатиме практиці ЄСПЛ, зокрема у рішенні від 20 листопада 2010 року у справі «Мангурас проти Іспанії» суд зазначив, що перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя при визначенні розміру застави підозрюваному ураховує підходи, закріплені у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Істоміна проти України»(Заява № 23312/15), згідно з якими розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на обвинуваченого, його майно та його чи її відносини з особами, які мають надати особисту поруку, іншими словами, на ступінь впевненості щодо можливої перспективи того, що втрата застави або позов проти гарантів у разі неявки підсудного в судове засідання буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб запобігти бажанню втекти з його або її боку.
Керуючись ст. 2, 7-9, 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 309, 372,376 КПК України, слідчий суддя -
клопотання старшого слідчого СВ Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту затримання, тобто з 23 години 46 хвилин 23 грудня 2025 року.
Строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити в межах строку досудового розслідування, тривалістю 59 днів, тобто до 21 лютого 2026 року включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят грн. 00 коп.), яка може бути внесена як самими підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави:
код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742
Банк отримувача ДКСУ, м.Київ
Код банку отримувача (МФО) 820172
Рахунок отримувача UA918201720355299001500000757
(призначення платежу - застава за підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по справі № 445/3445/25, кримінальне провадження №12025141210000553 від 24.12.2025).
Підозрюваний або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі ДУ «Львівський слідчий ізолятор» або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає негайному звільненню з-під варти.
Про внесення застави та звільнення підозрюваного з-під варти негайно повідомити слідчого, прокурора та суд.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави наступні обов'язки:
- не відлучатися за межі місця своєї реєстрації, що за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- з'являтися за викликом до суду, слідчого судді, прокурора та/або слідчого за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи (несення служби);
- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за межі території України, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- не спілкуватись із свідками та потерпілими по даному кримінальному провадженню, без дозволу слідчого судді, суду, прокурора та/або слідчого;
- носити електронний засіб контролю.
Визначити строк дії покладених на підозрюваного у разі внесення застави наступні обов'язки:, ухвалою слідчого судді обов'язків - до 21 лютого 2026 року включно.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
В задоволенні заяви поручителя ОСОБА_13 про взяття підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на особисту поруку - відмовити.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1