ЄУН: 336/4271/25
Провадження №: 2-п/336/55/2025
17 грудня 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючої судді Боєва Є.С., за участю секретаря судого засідання Нєдєльчеової О.В. дослідивши заяву представника ОСОБА_1 , адвоката Зачепіло Зоряни Ярославівни про перегляд заочного рішення у справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До суду надійшла вищезазначена заява.
У заяві зазначено, що заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя вищезазначений позов було задоволено. Однак ухвалу про відкриття провадження у справі, судові повістки відповідач не отримувала, ому вона ніяк не могла знати про те, що вона є відповідачем по справ, жодних повідомлень із пошти про необхідність отримання листа не надходило. Таким, чином надати заперечення по справі не могла, по незалежним від неї причинам. Про заочне рішення дізналась лише у лютому 2025 року, копію заочного рішення не отримувала, із його текстом ознайомилася через ЄДРСР. Крім того, просить поновити строк на подання заяву про перегляд заочного рішення.
У судове засідання 17.12.2025 року учасники справи не з'явилися, повідомлялися про розгляд справи у передбаченому законом порядку.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Заочним рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25.08.2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, у зв'язку із чим, стягнуто суму заборгованості у розмірі 18 612,50 грн., та суму судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25.08.2025 року направлено відповідачу на адресу місця реєстрації рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, рішення отримано 12 вересня 2025 року (а.с. 110).
Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Частиною 1 ст.127 ЦПК України установлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що «вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення від 3.04.2008 у справі «Ponomaryov v. Ukraine», п.41)».
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення від 29.10.2015 у справі «Ustimeтko v. Ukraine», п.46)».
Отже, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.
Як зазначено вище, згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, заочне рішення отримано 12 вересня 2025 року. Прізвище отримувача є відмінним від прізвища відповідача.
Пунктами 71 та 72 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою КМУ від 05.03.2009 № 270, реєстровані поштові відправлення вручаються, кошти за поштовими переказами виплачуються адресатам (одержувачам) за умови пред'явлення ними документів, що посвідчують особу згідно із законодавством.
Реєстровані поштові відправлення можуть вручатися або виплачуватися кошти за поштовим переказом адресату (одержувачу) шляхом використання електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті, з фіксацією технічними засобами або в інший спосіб, визначений оператором поштового зв'язку. Адресат (одержувач) може уповноважити іншу особу на одержання адресованого йому поштового відправлення, коштів за поштовим переказом за довіреністю на визначений строк, що оформляється в установленому законодавством порядку або шляхом надання разового доручення на отримання поштового відправлення в електронній формі, порядок якої встановлюється оператором поштового зв'язку.
Враховуючи презумпцію добросовісного виконання працівниками пошти своїх обов'язків (див. постанову Верховного Суду від 20 березня 2019 року в справі № 222/1402/16), суд доходить висновку, що судове рішення отримала уповноважена ОСОБА_1 особа 12.09.2025 і саме цього дня слід рахувати строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення.
Отже, доводи, на яких ґрунтується клопотання про поновлення строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення не обґрунтовують наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, такими, що не залежать від волевиявлення особи, та такими, що пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду із відповідною заявою у визначений законом строк.
Відповідно до ч.2 ст.126 ЦПК України документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові по справі №756/11081/20 від 12.06.2024 констатує, що відповідно до загальних положень ЦПК України про наслідки пропуску процесуальних строків (частина друга статті 126 ЦПК України) заява про перегляд заочного рішення, подана з пропуском установленого законом строку, за відсутності підстав для його поновлення, підлягає залишенню без розгляду.
На підставі наведеного, у задоволенні заяви представника відповідача про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду слід відмовити, а заяву про перегляд заочного рішення, залишити без розгляду на підставі ч. 2 ст. 126 ЦПК України.
Керуючись статтями 126, 260, 284, 353-355 ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Зачепіло Зоряни Ярославівни про поновлення пропущеного строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25.08.2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Зачепіло Зоряни Ярославівни про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25.08.2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 15 днів.
Суддя Є.С. Боєв