Справа № 201/16264/24
Провадження № 2/201/1120/2025
19 грудня 2025 року м. Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Демидової С.О.
з секретарем судового засідання Терновою А.В.
за участі:
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , третя особа: Управління-служба у справах дітей Адміністрації Новокадацького району Дніпровської міської ради про позбавлення батьківських прав та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 третя особа: Управління-служба у справах дітей Адміністрації Новокадацького району Дніпровської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні з дітьми,-
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача по первісному позову
До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 19 грудня 2024 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , третя особа: Управління-служба у справах дітей Адміністрації Новокадацького району Дніпровської міської ради про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно доньок ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітньої доньки - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування своїх вимог, позивач у позовній заяві посилався на те, що він з відповідачем є батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітньої доньки - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 18 вересня 2020 року шлюб між ними було розірвано.
Після припинення шлюбних відносин з березня 2020 року доньки стали проживати з ним спочатку за адресою: АДРЕСА_1 , а в подальшому за адресою реєстрації в АДРЕСА_2 .
29 липня 2021 року рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі № 202/7935/20 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та визначено місце проживання малолітніх: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з батьком (позивачем) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, за його місцем мешкання, реєстрації.
Судом у справі № 202/7935/20 встановлено, що «після розлучення позивач з дітьми мешкають окремо від відповідача, а остання участі в вихованні та утриманні дітей не приймає, усунулася від цього взагалі, будь-якої допомоги їм з дітьми не надає. Позивач звернулася до органу опіки і піклування, управління-служби в справах дітей за своїм місцем мешкання з заявою про визначення місця мешкання їх дітей з ним, але на виклики до цього органу, служби відповідач не приходила. Відповідач не приймає ніякої участі у вихованні та утриманні своїх малолітніх дітей, належного спілкування в них немає.
Відповідач фактично не виконує свої батьківські обов?язки, передбачені законом та моральними засадами суспільства. Вона самоусунулася від належного спілкування з дітьми та їх виховання і утримання. Відповідач нехтує своїми обов?язками, залишає дітей без догляду та зовсім не піклується про них, а, відтак, поведінка відповідача є неприпустимою, вона не сприяє нормальному розвитку дітей та травмує дитячу психіку, що суперечить моральним засадам здорового суспільства та ст. 157 СК України.»
Крім того, 04 жовтня 2021 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: доньки - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 09 вересня 2021 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
03 грудня 2021 року державним виконавцем Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відкрито виконавче провадження № 67713555 з примусового виконання судового наказу №205/7847/21 виданого 04 листопада 2021 року про стягнення аліментів у розмірі 1/3 частини щомісячно.
Станом на вересень 2024 року заборгованість зі сплати аліментів з боку ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 складає 119 998,78 грн.
На теперішній час він одружений з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 24 вересня 2021 року, та вони всією родино проживають за адресою реєстрації у АДРЕСА_2
Отже рідна мати доньок протягом тривалого часу не бере жодної участі у вихованні дітей, діти не бачили мати більше 3 років, вона навіть не телефонувала весь цей час, щоб дізнатися про здоров?я та справи дітей, жодного разу вона не виявила бажання з ними зустрітися. Усі надходження коштів в рахунок аліментів стягуються державним виконавцем в примусовому порядку та, найбільш ймовірно, за рахунок соціальних надходжень. Відповідач не зверталася до компетентних органів чи суду з приводу здійснення ним перешкод у вихованні дітей, тобто фактично вона самоусунулася (ухилились) від їх виховання.
Таким чином, діти проживають з ним та його дружиною, де створені належні умови для проживання, виховуються в дусі поваги та любові, отримують належну освіту, систематично забезпечуються доглядом лікарів, забезпечені всім необхідним для життя, щороку відпочивають та оздоровлюються, сприймають його дружину ОСОБА_9 , як рідну мати, знають про існування біологічної матері, але сприймають її як сторонню особу, молодша донька не пам?ятає, що вона колись проживала з рідною мамою разом, доньки не сприймають рідну мати, як особу, яка колись виявляла щодо них батьківську увагу та турботу, в якій вони щодня мають потребу, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
На його замовлення КЗ "Дніпропетровський центр соціально-психологічної допомоги" видано довідку №136 від 06 грудня 2024 року щодо проведення психологічного діагностування стану дітей ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 , в якій вказано, що результати психологічного діагностування показали, що ОСОБА_1 має достатній рівень батьківського потенціалу та батьківської компетентності. Стиль батьківської поведінки у ОСОБА_1 - авторитетний. Він має мотивацію для спілкування з дітьми, впевнену життєву позицію, чіткі плани на майбутнє своє та своїх дітей. Має оптимальний емоційний зв?язок з дітьми. ОСОБА_1 встановлює правила поведінки, допускає зміни своїх вимог у розумних межах. Визначає та заохочує автономію своїх дітей. З 24.09.2021 р. ОСОБА_1 проживає в офіційному шлюбі з ОСОБА_8 , яка має достатній рівень батьківського потенціалу та достатній рівень батьківської компетентності. Між нею та дітьми існує тісний емоційний контакт. Стиль батьківської поведінки у ОСОБА_8 - авторитетний. Вона відкрита для спілкування та обговорення з дітьми встановлених правил поведінки, допускає зміни своїх вимог у розумних межах, має впевнену життєву позицію та чіткі плани на майбутнє. При використанні відстороненого метода спостереження було виявлено, що спілкування батька ОСОБА_1 та його дружини ОСОБА_8 з дітьми носить позитивно забарвлений характер. Отже, батько та його дружина ОСОБА_8 для дітей є авторитетними та домінуючими особами в їх житті, символізують безпеку та стабільність, потреби дітей всебічно задовольняються. Дружина батька ОСОБА_8 компенсує дітям відсутність уваги з боку матері ОСОБА_7 . В родині діти відчувають себе комфортно, спокійно та захищено, всі потреби дітей задовольняються.
Старша донька, ОСОБА_10 , навчається в 10-му класі в Дніпровському лінгвістичному ліцею № 9 "Пробізнес" Дніпровської міської ради, відвідує заняття з повітряної гімнастики в студії «Wellery». Мати ОСОБА_7 жодного разу не відвідувала ані школу, ані спортивну секцію, не виходила на зв?язок. Молодша донька, ОСОБА_11 , також є ученицею Дніпровського лінгвістичного ліцею № 9 «Пробізнес" Дніпровської міської ради та займається художньою гімнастикою в спортивному клубі «DNIPRO GRACE», приймає участь у змаганнях в Україні та за кордоном. Мати ОСОБА_7 жодного разу не відвідувала ані школу, ані спортивну секцію, не виходила на зв?язок. Він одноособово здійснює всі батьківські обов?язки та сплачує за навчання та додаткові зайняття (т. 1 а.с. 2-8).
20 січня 2025 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву про позбавлення батьківських прав в якому остання заперечували проти задоволення позовних вимог у зв'язку з їх недоведеністю.
Так, позивач посилається на існування заборгованості зі сплати аліментів, проте станом на 31 грудня 2024 року заборгованість становить 67 582,96 грн., окрім того зазначила що про існування судового наказу вона дізналася лише в квітні 2023 року, коли виконавча служба заблокувала їй картки.
Також наголосила на тому що позивачем не зазначено в чому саме полягає захист інтересів дитини шляхом позбавлення її батьківських прав як матері. Твердження позивача про те що на час розгляду справи їх вихованням займається він не свідчить про те що вона не бажає приймати участь у їх вихованні та утриманні, тобто свідомо нехтує батьківськими обов'язками.
Після винесення рішення суду про визначення місця проживання дітей з батьком позивач заборонив їй спілкуватися з дітьми, хоча вона неодноразово приїздила до їхнього будинку проте дітей їй ніхто не давав (т .1 а.с. 103-106).
28 січня 2025 року представником позивача надано відповідь на відзив, в якому остання зазначила, що відповідач в запереченнях наполягає на відсутності умисного її ухилення від виконання батьківських обов'язків, проте в рішенні суду від 29 липня 2021 року справа № 202/7935/20 про визначення місця проживання дітей було встановлено, що у відповідачки ще в 2020 році були погані відносини з дітьми та протягом п'яти років після того вони так і не налагодилися, а навпаки фактично відсутні.
Відповідачкою фактично не здійснено та будь-якими доказами не доведено жодного факту участі у житті своїх дітей з 2020 року по теперішній час.
Стосовно заборгованості зі сплати аліментів зазначили одразу після того, як відповідачка дізналась по наявність позовної заяви про позбавлення батьківства, вона першочергово надала до виконавчої служби довідку про отримання мінімальної заробітної плати для зменшення розміру аліментів. Таким чином заборгованість зменшилась до 67582,96 грн. проте не за рахунок сплати відповідачкою частини аліментів, а за рахунок зменшення розміру доходу з середньомісячної заробітної плати по регіону до мінімальної.
Відповідачка також наголошує, що до квітня 2023 року вона взагалі не знала про існування судового наказу про стягнення аліментів. Проте відповідно до автоматизованої системи виконавчого провадження для виконання вказаного судового наказу 03 грудня 2021 року відкрито виконавче провадження № АСВП: 67713555. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна (ч. 2 ст. 56 Закону). Тому доводи відповідачки, про необізнаність у наявності судового наказу не заслуговують на увагу.
Також, зазначили, що відповідно до постанови про накладення штрафу від 10.01.2025 у ВП №67713555, у зв'язку із наявністю заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки накладено на відповідача штраф на користь позивача у розмірі 20% суми заборгованості зі сплати аліментів в розмірі 13 516,60 грн.
Крім того, при розгляді справи про визначення місця проживання дітей разом з батьком відповідачка відповідно до п.1 ч.2 ст. 49 ЦПК повністю визнала позов та на той час вже не бажала спілкуватися з своїми доньками. Отже відповідачка фактично з моменту розірвання шлюбу не згадувала про існування доньок та бідь-яким чином не намагалась, брати участь у їх вихованні та утриманні (т. 1 а.с.143-148).
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача по зустрічному позову
20 січня 2025 року ОСОБА_12 подала до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 в якій просила суд:
?Зобов?язати ОСОБА_1 , не чинити перешкоди ОСОБА_3 у спілкуванні та вихованні доньки ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
?Визначити такі способи участі ОСОБА_3 , у спілкуванні та вихованні доньок ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 : встановити можливість перебування доньок ОСОБА_1 та ОСОБА_6 два тижні на місяць у матері ОСОБА_13 ; ??надати можливість матері ОСОБА_5 забирати дітей з дому або школи в дні побачень особисто; ??необмежене спілкування з доньками ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , особисто, засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв?язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між матір?ю та доньками.
В обгрунтування позову зазначила, що в період з 01 листопада 2008 року по 18 вересня 2020 року вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_1 від шлюбу у них народилися дві доньки ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , шо підтверджується свідоцтвами про народження дітей (копії додаються).
Після розірвання шлюбу діти проживали з нею та знаходилися на її утриманні до червня 2021 року, періодично їздили до батька в гості, проте з кожним разом все більше і більше колишній чоловік намагався залишити дітей у себе.
В 2021 році чоловік звернувся до суду з позовом про визначення місця проживання дітей з ним, і на судовому засіданні старша донька забажала жити з ним, тому вона вирішила не травмувати дитину та погодитися в судовому засіданні на те, щоб діти проживали з чоловіком. Після, т рішення суду про визначення місця проживання дітей з батьком, чоловік заборонив їй спілкуватися з дітьми. Вона неодноразово приїздила до їхнього будинку, але дітей їй ніхто не давав, а на мобільний телефон не можливо було дозвонитися. Дітей постійно настроювали проти неї та забороняли спілкуватися (т .1 а.с. 115- 117).
15 квітня 2025 року відповідачем за зустрічним позовом подано відзив на зустрічну позовну заяву в якому останній заперечував проти її задоволення з підстав необгрунтованості. Так, після винесення судом рішення про визначення місця проживання дітей з батьком ОСОБА_3 протягом чотирьох років жодного разу не виявила бажання спілкуватися з дітьми , не телефонувала ані йому, ані старшій доньці якій наразі майже 16 років, не вітала з днем народження, не дізнавалася як їх справи. Звернення до суду з даними позовом є вимушеним кроком, а не реальним бажанням приймати участь у житті своїх дітей (т .1 а.с. 184-185)
26 травня 2025 року представником позивача за зустрічним позовом надано відповідь на відзив в якому зазначили, що дізнавшись про аліменти вона відразу сплатила 30 000 грн. а потім сплачувала по своїм можливостям. Щодо самоусунення від виконання батьківських обов'язків зазначила, що після розірвання шлюбу діти залишилися проживати з нею, проте періодично все більше і більше залишалися у батька. Оскільки на той час вона була вагітна та щоб уникнути сварок з батьком дітей вона погодилася щоб діти залишилися проживати з ним (т. 1 а.с. 227-229)
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 19 грудня 2024 року указана позовна заява передана для розгляду судді Демидовій С.О. (т. 1 а.с. 95).
Відповідно до ч.6 ст.187 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Відповідно до ч.8 ст.187 ЦПК України, суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
20 грудня 2024 року згідно із вимогами ч. 6 ст. 187 ЦПК України суддя звернувся до Єдиного державного демографічного реєстру, щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача (т. 1 а.с. 96-97).
20 грудня 2024 року надійшла відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача (т 1 а,с. 96-97).
Ухвалою судді від 25 грудня 2024 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , третя особа: Управління-служба у справах дітей Адміністрації Новокадацького району Дніпровської міської ради про позбавлення батьківських прав (т. 1 а.с. 98-99).
20 січня 2025 року відповідачем подано зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 , третя особа: Управління-служба у справах дітей Адміністрації Новокадацького району Дніпровської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні з дітьми (т. 1 а.с. 115-117)
Ухвалою суду від 25 березня 2025 року прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Управління-служба у справах дітей Адміністрації Новокадацького району Дніпровської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні з дітьми до спільного розгляду із первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , третя особа: Управління-служба у справах дітей Адміністрації Новокадацького району Дніпровської міської ради про позбавлення батьківських прав (т. 1 а.с. 178-179).
05 травня 2025 року та 15 травня 2025 року представником ОСОБА_3 подано клопотання про виклик свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 (т .1 а.с. 188-189, 222).
Представником ОСОБА_1 15 травня 2025 року також було надано клопотання про виклик свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_16 ОСОБА_17 (т. 1 а.с. 219)
15 травня 2024 року на адресу суду надійшов висновок Адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради (т .1 а.с. 191-194).
24 червня 2025 року представником ОСОБА_1 подано клопотання про допит в якості спеціаліста ОСОБА_18 (т. 1 а.с. 232-233)
Ухвалою суду від 25 червня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду по суті. (т. 1 а.с. 242-243).
В судовому засіданні позивач за первісним позовом ОСОБА_1 підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні, пояснивши що після розірвання шлюбу діти залишилися проживати з матір'ю, проте він періодично їх брав до себе, згодом діти виявили бажання залишитися проживати у нього. Після того як діти стали проживати з ним мати самоусунулася від їх виховання та забезпечення, не цікавилася їх навчанням, дозвіллям, не вітала з днем народження, все піклування про дітей було на ньому та його дружині. Ні він, ні його дружина ніколи не перешкоджали у спілкуванні матері з дітьми, а тому зустрічний позов вважає безпідставним, наразі діти самі не бажають спілкуватися зі своєю матір'ю, молодша донька взагалі її не пам'ятає.
Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала вимоги за первісним позовом та заперечувала проти задоволення зустрічного позову в повному обсязі, оскільки мати з 2021 року взагалі не виявляла бажання для спілкування з дітьми, а зустрічний позов подала лише коли ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою про позбавлення її батьківських прав.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечувала проти позбавлення її батьківських прав відносно доньок, пояснивши шо після того як доньки залишилися проживати з батьком останній заборонив їй з ними спілкуватися, наразі вона бажає поновити своє спілкування з дітьми та бути присутньою в їхньому житті, а тому наполягала на задоволенні своїх позовних вимог за зустрічним позовом.
Представник ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечувала проти позбавлення матері її батьківських прав, оскільки позивачем не доведено в чому саме полягає захист інтересів дітей шляхом позбавлення батьківських прав їх матері
Судом було з'ясовано думку дитини ОСОБА_1 стосовно позбавлення її матері ОСОБА_19 відносно неї батьківських прав, яка пояснила суду, що коли їй було 10 років вона стала проживати разом з батьком, оскільки мати її вигнала з дому. Зі своєю матір'ю вона не спілкується вже тривалий час та не бажає наразі з нею поновлювати відносини, оскільки остання сама перестала спілкуватися з нею та взагалі не цікавилася її життям, наразі своєю матір'ю вона вважає дружину батька та бажає щоб ОСОБА_19 позбавили батьківських прав відносно неї.
Фактичні обставини встановленні судом.
ІНФОРМАЦІЯ_8 у сторін народилася ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серія НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 11). ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_6 (т .1 а.с. 12).
Рішенням Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 18 вересня 2020 року справа № 202/1521/20 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 було розірвано (т. 1 а.с. 15 )
Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 29 липня 2021 року справа № 202/7935/20 визначено місце проживання малолітніх: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженців міста Дніпропетровська, Україна, громадян України разом з батьком (позивачем) - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, за його місцем мешкання, реєстрації (т 1 а.с. 16-20).
Судовим наказом виданого Ленінським районним судом міста Дніпропетровська справа № 205/7847/21 стягнуто з ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ) аліменти на утримання дітей: доньки - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 09 вересня 2021 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття (т. 1 а.с. 21).
Постановою державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 03 грудня 2021 року відкрито виконавче провадження № 67713555 на виконання судового наказу № 20/7847/21 (т. 1 а.с. 23).
Станом на вересень 2024 року заборгованість ОСОБА_3 зі сплати аліментів становить 119 998,78 грн. (т. 1 а.с. 30).
Відповідно до розрахунку заборгованості наданого відповідачем станом на грудень 2024 рік заборгованість зі сплати аліментів становить 67582,96 грн. (т .1 а.с. 107).
Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на квітень 2025 рік розмір заборгованості становить 146 601,68 грн (т. 1 а.с206-208)
Постановою державного виконавця у виконавчому провадженні № 67713555 від 10 січня 2025 року на боржника ОСОБА_3 накладено штраф у розмірі 13 516,60 грн, у зв'язку із наявною заборгованістю зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки (т . а.с .153-154).
Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12025047130000267 від 26 липня 2025 року за заявою ОСОБА_1 внесено відомості за фактом злісного ухилення від сплати аліментів ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 164 КК України (т. 2 а.с. 23).
Відповідно до довідки спортивного клубу Дніпра «Грація» від 28 жовтня 2024 року ОСОБА_11 відвідує заняття з художньої гімнастики з 15 лютого 2023 року, мати ОСОБА_7 за весь час контакт з клубом не підтримувала (т . 1 а.с. 33).
Згідно довідки громадської організації Півонії - ОСОБА_10 відвідує заняття з повітряної гімнастики з 15 травня 2022 року , мати ОСОБА_7 студію не відвідує, на зв'язок не виходить (т. 1 а.с. 34).
08 жовтня 2024 року Дніпровським Лінгвістичним ліцеєм № 9 «Пробізнес» Дніпровської міської ради надано довідку в тім що ОСОБА_10 є ученицею 10 -Б класу, вихованням дитини займається батько, мати учениці жодного разу не з'являлася у закладі освіти, не знайома з класним керівником та не має жодних контактів з вчителями (т. 1 а.с. 35).
08 жовтня 2024 року Дніпровським Лінгвістичним ліцеєм № 9 «Пробізнес» Дніпровської міської ради надано довідку в тім що ОСОБА_11 є ученицею 2-А класу, вихованням дитини займається батько, мати учениці жодного разу не з'являлася у закладі освіти, не знайома з класним керівником та не має жодних контактів з вчителями (т. 1 а.с. 36).
06 грудня 2024 року Комунальним закладом «Дніпропетровський центр соціально - психологічної допомоги» Дніпропетровської міської ради надано довідку щодо проведення психологічного діагностування стану дітей ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 , в якій вказано, що результати психологічного діагностування показали, що ОСОБА_1 має достатній рівень батьківського потенціалу та батьківської компетентності. Стиль батьківської поведінки у ОСОБА_1 - авторитетний. Він має мотивацію для спілкування з дітьми, впевнену життєву позицію, чіткі плани на майбутнє своє та своїх дітей. Має оптимальний емоційний зв?язок з дітьми. ОСОБА_1 встановлює правила поведінки, допускає зміни своїх вимог у розумних межах. Визначає та заохочує автономію своїх дітей. З 24.09.2021 р. ОСОБА_1 проживає в офіційному шлюбі з ОСОБА_8 , яка має достатній рівень батьківського потенціалу та достатній рівень батьківської компетентності. Між нею та дітьми існує тісний емоційний контакт. Стиль батьківської поведінки у ОСОБА_8 - авторитетний. Вона відкрита для спілкування та обговорення з дітьми встановлених правил поведінки, допускає зміни своїх вимог у розумних межах, має впевнену життєву позицію та чіткі плани на майбутнє. При використанні відстороненого метода спостереження було виявлено, що спілкування батька ОСОБА_1 та його дружини ОСОБА_8 з дітьми носить позитивно забарвлений характер. Отже, батько та його дружина ОСОБА_8 для дітей є авторитетними та домінуючими особами в їх житті, символізують безпеку та стабільність, потреби дітей всебічно задовольняються. Дружина батька ОСОБА_8 компенсує дітям відсутність уваги з боку матері ОСОБА_7 . В родині діти відчувають себе комфортно, спокійно та захищено, всі потреби дітей задовольняються (т. 1 а.с. 38-42).
01 грудня 2020 року Комунальним закладом «Дніпропетровський центр соціально - психологічної допомоги» Дніпропетровської міської ради також було проведено психологічне діагностування стану ОСОБА_1 та його дітей. В якому зазначено, що стиль батьківської поведінки - авторитетний, визначає та заохочує автономію своїх дітей, має високий рівень контролю. Діти охоче йшли на контакт. Про матір відзивалися добре, проживають з батьком (т .1 а.с. 156-)
12 травня 2025 року також було надано висновок за результатами психологічного діагностування за зверненням ОСОБА_1 , за результатами якого діти охоче йшли на контакт та розповіли про свою зустріч з біологічною матір'ю, зі слів дітей ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , оскільки їх біологічна матір довгий час не виявляла бажання зустрічатися та спілкуватися з доньками, її раптова увага до них є несподіваною та небажаною бо дівчата не вірять в щирість намірів матері та вважають що їх дійсною матір'ю є дружина батька. Вони не проти позбавлення батьківських прав матері. ова відповідно до якого діти (т .1 а.с .209-215)
Відповідач ОСОБА_3 надала Характеристику з ПП ОСОБА_22 , де вона працювала з травня 2020 року , посадові обов'язки виконувала професійно, у керівництва компанії користується довірою (т. 1 а.с. 165).
Надано фото родини ОСОБА_1 з його дружиною та дітьми (т. 1 а.с. 45-94).
07 травня2025 року адміністрацією Новокодацького району Дніпровської міської ради надано висновок відповідно до якого комісія з питань захисту прав дитини органу опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, розглянувши на засіданні комісії з питань захисту прав дитини (протокол від 16.04.2025 N? 5) заяву ОСОБА_1 про надання висновку органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 по відношенню до дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проаналізувавши всі надані документи, встановила.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , 01.11.2008 зареєстрували шлюб, в якому У них народилися діти: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18.09.2020 шлюб між батьками розірвано.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29.07.2021 визначено місце проживання дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , разом з батьком.
Діти: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживають разом з батьком та мачухою, ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_2 . Умови проживання задовільні, діти забезпечені всім необхідним для виховання, проживання та розвитку.
Відповідно до судового наказу № 205/7847/21, виданого 04.11.2021 Ленінським районним судом м. Дніпропетровська, з ОСОБА_3 стягнуто ка користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Відповідно до довідки-розрахунку Соборного відділу державно виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) заборгованість ОСОБА_3 зі сплати аліментів на утримання дітей станом на 30.09.2024 становить 119 998,78 грн.
Дніпровським міським центром соціальних служб здійснено вихід за місцем проживання дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за адресою: АДРЕСА_2 та складено акт оцінки потреб сім?ї/особи, за результатами якого відсутні ознаки складних життєвих обставин.
Згідно довідки громадської організації м. Дніпро «Півонії» неповнолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , відвідує заняття з повітряної гімнастики з 15.05.2022. Зв?язок з керівником студії підтримує батько, ОСОБА_1 . Мати студію не відвідує, на зв?язок не виходить.
Відповідно довідки громадської організації «Спортивний клуб Дніпра «Грація» від 28.10.2024 малолітня ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_12 , 3 15.02.2023 відвідує заняття з художньої гімнастики. До закладу дитину приводить батько, який підтримує зв?язок з керівником студії. Мати спортивним справами дитини не цікавилася.
Відповідно до характеристики Дніпровського Лінгвістичного ліцею N? 9 «Пробізнес» Дніпровської міської ради від 08.10.2024 N? 233 неповнолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , навчається в 10-Б класі. Вихованням дитини займається батько, ОСОБА_1 , мати ОСОБА_3 жодного разу не з?являлася у закладі освіти, не знайома з класним керівником та не має жодних контактів з вчителями.
Відповідно до характеристики Дніпровського Лінгвістичного ліцею N? 9 «Пробізнес» Дніпровської міської ради від 08.10.2024 № 232 малолітня ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , навчається в 2-А класі. Вихованням дитини займається батько, ОСОБА_1 , мати ОСОБА_3 , жодного разу не з?являлася у закладі освіти, не знайома з класним керівником та не має жодних контактів з вчителями.
Згідно до довідки КЗ «Дніпропетровський центр соціально-психологічної допомоги» ДОР від 06.12.2024 № 136 ОСОБА_1 отримав соціально-психологічні послуги в режимі денного стаціонару. Згідно результатів психологічного діагностування має середній рівень тривожності, фрустрації, ригідності та агресивності. Має достатній рівень батьківського потенціалу та батьківської компетентності. Діти: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , охоче йшли на контакт зі спеціалістами центру. Когнітивний розвиток дітей відповідає віковим нормам, вони вільно висловлюють власні думки згідно свого віку. Діти емоційно прив?язані до батька та мачухи.
Мати, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 .
Згідно інформації Дніпровського міського центра соціальних служб від 04.03.2025 32/01-14-678 здійснено вихід за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_5 та складено акт оцінки потреб сім?ї/особи, за результатами якого відсутні ознаки складних життєвих обставин. За місцем мешкання створені комфортні умови для виховання і розвитку дітей, батьківський потенціал на належному рівні. ОСОБА_3 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.
Згідно довідки розрахунки заборгованості зі сплати аліментів, наданої матір?ю, заборгованість зі сплати аліментів на утримання дітей станом на 31.12.2024 становить 67 582,96 грн.
Мати, ОСОБА_3 , подала до суду заяву про встановлення порядку участі у вихованні ОСОБА_23 ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_6 , За рекомендацією комісії з питань захисту прав дитини, діти та батьки відвідали психолога. Відповідно до висновку психолога КЗСЗ «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Обійми» ДМР від 14.04.2025 N? 01/4-62 до закладу звернулася ОСОБА_3 для визначення її рівня батьківського потенціалу та проведення діагностики психологічного її доньок.
За результатами психологічного діагностування матері було виявлено, що вона має високий рівень батьківського потенціалу, спокійна, схильності до агресивної поведінки не виявлено. Зацікавлена у вирішенні конфлікту, хоче займатися вихованням доньок, бути присутньою у їх житті. Причиною її не спілкування з дітьми є стрес та тривожність після розлучення. Емоційний стан батька стабільний, має чіткі плани щодо виховання та розвитку дітей, має високий рівень батьківського потенціалу, проти спілкування дітей з матір?ю не заперечував.
Неповнолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , має лідерські якості, веде активне суспільне життя, більш прихильна до батька. Малолітня ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , гарно вихована, мова добре розвинена, словниковий запас відповідає віковій нормі. Ставлення до батька та мачухи гарне. Діти погодилися на спільну зустріч з матір?ю. На сімейній зустрічі родина нервувала. Мати була щира до розмов, приїздила з подарунками та мала питання про майбутні потреби своїх доньок. Батько був емоційний, підтримував бесіду. Діти поспілкувалися з матір?ю, частково розповіли про своє життя. Динаміка зустрічі постійно змінювалася. Після сумісної консультації батько повідомив психолога, що проти подальших зустрічей.
На засіданні комісії з питань захисту прав дитини батько підтримав заяву про позбавлення матері батьківських прав, мати заперечувала, просила встановити її порядок участі у спілкуванні з дітьми для налагодження відносин.
Неповнолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , повідомила, що не бажає спілкуватися з матір?ю, адже вона останні 5 років не цікавилася її життям.
Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст. ст. 164, 165, 166 Сімейного кодексу України, враховуючи рекомендації комісії з питань захисту прав дитини орган опіки та піклування, адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради вважає в інтересах дітей недоцільно позбавити батьківських прав ОСОБА_3 по відношенню до дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; керуючись ст. ст. 141, 153, 157 Сімейного кодексу України, ст. ст. 11, 15 Закону України «Про охорону дитинства», враховуючи рекомендації комісії з питань захисту прав дитини орган опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради вважає доцільно в інтересах дітей визначити ОСОБА_3 порядок участі у вихованні дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , наступним чином: першу та третю суботу місяця з 10.00 до 19.00, за попередньою домовленістю між батьками та враховуючи бажання, а також завантаженість дітей (т. 1 а.с. 191-194).
Допитані в судовому засіданні свідки показали:
Свідок ОСОБА_8 , пояснила, що вона є дружиною ОСОБА_1 діти періодично приїздили до них в гості, а потім згодом старша донька виявила бажання залишитися проживати у них, оскільки у неї з матір'ю були конфлікти, згодом й молодша залишилася проживати у них. На протязі усього часу проживання дітей з ними мати взагалі не цікавилася їхнім життям, не телефонувала не приїздила, хоча їй добре було відомо де вони проживають та де навчаються. Все піклування про дітей лягло не неї та на чоловіка. Наразі діти не бажають спілкуватися з матір'ю оскільки менша її взагалі не пам'ятає, а старша ображена на матір, оскільки та після того як діти стали проживати з батьком забирала до себе лише меншу доньку, а старшу взагалі не брала. Також зазначила що ні вона ні її чоловік не перешкоджали матері спілкуватися з доньками.
Свідок ОСОБА_17 пояснила суду що сім'ю ОСОБА_19 та ОСОБА_24 знає давно, та є їхньою знайомою, після розлучення діти залишилися проживати з матір'ю згодом стали проживати з батьком. Зі слів ОСОБА_19 знала що батько перешкоджає їй спілкуватися з дітьми, проте згодом поспілкувавшись з ОСОБА_25 дізналася що матері ніхто не забороняє спілкуватися з дітьми, проте вона сама не виявляла такого бажання.
Свідок ОСОБА_14 пояснила, що вона є подругою ОСОБА_19 з 2012 року, після того як дівчатка залишилися проживати з батьком ОСОБА_19 повідомляла їй що колишній чоловік забороняє їй з ними спілкуватися. Оскільки вони постійно змінювали місце свого проживання ОСОБА_19 не знала де вони проживають та де навчаються.
Спеціаліст ОСОБА_18 зазначила, що вона на запит батька проводила бесіди з дітьми в грудні 2020 року, в 2024 році та в 2025 році. Батько та його дружина компенсують відсутність матері, тобто домінуючими особами є батько та його дружина, потреби дітей всебічно задовольняються, діти в родині почуваються комфортно та захищено. ОСОБА_21 повідомила психологу що не бажає спілкуватися з матір'ю та діти були обурені, що їх не повідомили про зустріч з матір'ю. Дівчата не сприймають ОСОБА_19 як свою матір, відсутність матері на їх психологічний стан ніяким чином не впливає оскільки компенсується жіночою увагою зі сторони дружини батька.
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного позивачами, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позовів. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Щодо позовних вимог про позбавлення батьківських прав
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров'я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону України "Про охорону дитинства").
Частиною першою статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України "Про охорону дитинства").
Частиною сьомою статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.
Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (частина перша статті 155 СК України).
Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді цієї категорії справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
У справі "Мамчур проти України" від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте потрібно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку треба враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (§ 100).
У § 54, 57, 58 рішення ЄСПЛ "Хант проти України" від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини.
Суд на перше місце ставить якнайкращі інтереси дитини, оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування потрібно вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Позбавлення батьківських прав як крайній захід впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язками, відносинами і залежностями. Таке з'ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Позивач при зверненні з позовом до суду посилається на те що рідна мати доньок протягом тривалого часу не бере жодної участі у вихованні дітей, діти не бачили мати більше 3 років, вона навіть не телефонувала їм, щоб дізнатися про здоров?я та справи дітей, жодного разу не виявила бажання з ними зустрітися. Усі надходження коштів в рахунок аліментів стягуються державним виконавцем в примусовому порядку та, найбільш ймовірно, за рахунок соціальних надходжень. Відповідач не зверталася до компетентних органів чи суду з приводу здійснення ним перешкод у вихованні дітей, тобто фактично вона самоусунулася (ухилились) від їх виховання.
Твердження позивача про те що відповідач не спілкувалася з дітьми та не цікавилася їхнім життям в судовому засіданні підтвердили й свідки ОСОБА_26 та ОСОБА_27 .
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні також підтвердила, що дійсно після того як діти стали проживати з батьком вона перестала з ними спілкуватися, оскільки їй психологічно було важко спілкуватися з колишнім чоловіком та його дружиною, які постійно налаштовували дітей проти неї та оскільки на той час вона була вагітна тому для уникнення конфліктів погодилася на проживання дітей з ними. Проте наразі вона бажає поновити спілкування з доньками та піклуватися про них.
Суд звертає увагу на те, що відповідач під час розгляду справи заперечувала проти позбавлення її батьківських прав, зазначаючи, що бажає спілкуватися з дітьми. Така поведінка відповідача дає підстави вважати, що остання не нехтує інтересами дітей та не бажає розривати зв'язки з ними, а позбавлення батьківських прав слід розглядати як крайній захід сімейно-правового характеру, який застосовується до батьків, що не забезпечують належного виховання своїх дітей.
Стосовно пояснень ОСОБА_21 в яких вона просить позбавити її матір батьківських прав відносно неї, суд зазначає наступне.
Верховний Суд у постанові від 25 вересня 2024 року у справі № 308/10666/22 зазначив, що думка дитини у вирішенні спору про позбавлення батьківських прав є важливою, проте вона не може бути вирішальною, як і не може бути безумовним свідченням того, що позбавлення батьківських прав призведе до забезпечення її якнайкращих інтересів.
У постанові Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 705/3040/18 зазначено: « ОСОБА_28 думка дитини не є єдиною підставою, яка враховується при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав, оскільки її думка не завжди може відповідати її інтересам, може бути висловлена під впливом певних зовнішніх факторів, яким вона в силу малолітнього віку неспроможна надавати правильну оцінку, чи інших можливих факторів впливу на неї.».
Необхідно враховувати, що неповнолітня дитина є вразливою до маніпуляцій зі сторони дорослих та певних ситуацій, а також враховувати всі обставини, що могли спричинити формування саме такого бажання в дитини, які могли виникнути під впливом зовнішніх факторів, яким вона в силу неповнолітнього віку неспроможна надавати правильну оцінку, чи інших можливих факторів впливу на неї.
Разом з тим, суд вважає, що думка ОСОБА_21 про необхідність позбавлення її матері батьківських прав не відповідає інтересам та бажанням неповнолітньої. Серед іншого доказом цього слугує те, що дитина вже тривалий час проживає з батьком та взагалі позбавлена можливості спілкуватися з матір'ю.
Натомість мати наразі виявляє бажання у спілкуванні з доньками про що свідчить зустрічна позовна заява. Таким чином, позицію дитини щодо необхідності позбавлення матері батьківських прав суд розцінює як образу дитини на матір про що зазначала й сама вікторія при спілкуванні з спеціалістом.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач поміж іншого посилався також на несплату відповідачем аліментів на утримання дітей і наявністю відповідної заборгованості.
Існування заборгованості за аліментами та невідвідування освітнього закладу не можуть свідчити повною мірою про ухилення від виконання батьківських обов'язків. Такий висновок зробив ВС в постанові №465/3694/14-ц від 16 січня 2019 року та в постанові Верховного Суду від 04 квітня 2025 року у справі № 6290/3692/23.
При визначенні якнайкращих інтересів дитини суд також враховує необхідність збереження її зв'язків із сім'єю, про що вказав у справі «Мамчур проти України» (рішення від 17.07.2015) Європейський суд з прав людини.
Крім цього, у рішенні по справі «Савіни проти України» (рішення від 18.12.2008) Європейський суд з прав людини звертає увагу на те, що розірвання сімейних зв'язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини.
Більш того, наполягаючи на позбавленні відповідачки батьківських прав, ОСОБА_1 у судовому засіданні не обґрунтував, у чому ж полягає доцільність і необхідність такого рішення саме для дітей.
Таким чином, суд вважає, що позивач не довів досить вагомими і беззаперечними аргументами, які б не залишали обґрунтованого сумніву у тому, що застосування крайнього і виняткового заходу у виді позбавлення відповідачки батьківських прав, відповідатимуть якнайкращим інтересам дітей.
За таких обставин суд переконаний, що відповідачка не є тією особою, поведінка чи дії якої можуть свідчити про негативний вплив на дітей, а тому розрив з нею сімейних відносин не відповідає інтересам дітей.
Отже, ураховуючи встановлені судом обставини справи, беручи до уваги висновок органу опіки та піклування про недоцільність позбавлення матері батьківських прав відносно доньок, а також враховуючи те що позбавлення батьківських прав, тобто природних прав, які виникають із факту кровної спорідненості з дітьми, є крайнім і винятковим заходом впливу на осіб, які порушують свої батьківські обов'язки, який у даному випадку не відповідає меті захисту інтересів дітей, суд вважає, що зазначені у позові підстави є недостатніми для його задоволення, у зв'язку з чим у задоволенні позовної заяви слід відмовити.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю (батьком).
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі справа № 753/2025/19 вказав, що позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Отже, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено факту ухилення відповідачки від виконання своїх батьківських обов'язків та не є достатньою підставою для застосування до відповідачки таких крайніх заходів впливу на батьків як позбавлення батьківських прав.
Беручи до уваги зазначені обставини, суд приходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, оскільки в судовому засіданні із достовірністю встановлено відсутність підстав для позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 ..
Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).
Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Дослідивши докази на предмет їх належності і допустимості суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, так як в ході судового розгляду не було встановлено наявності жодних нереалізованих намірів батька в інтересах дітей, що він не зміг реалізувати без позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно доньок. За таких обставин, враховуючи, що визначальною обставиною, яка має значення для вирішення цього спору, є інтереси дітей, а інтересам дітей найкраще відповідатиме збереження їх зв'язків з сім'єю, в тому числі і з матір'ю, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позову.
Стосовно позовних вимог про усунення перешкод у спілкуванні та визначення порядку участі у вихованні дітей.
Статтею 51 Конституції України визначено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Конвенції про права дитини, дитина, яка не проживає з одним чи обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі особисті і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини. Метою законодавчого закріплення права батьків на спілкування з дитиною і є насамперед захист інтересів дитини. Здійснення батьками своїх прав і виконання обов'язків повинно ґрунтуватися на повазі до прав дитини і її людської гідності.
Згідно із статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Статтею 157 СК України встановлено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Відповідно до статті 159 СК України, якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та її вихованні, зокрема він ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною в присутністю іншої особи.
Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що мати яка проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а батько не має права перешкоджати матері спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.
Згідно з частинами четвертою, п'ятою статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, орган опіки та піклування подає письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Вказаний висновок міститься у матеріалах справи та досліджений судом.
ОСОБА_3 в судовому засіданні не доведено належними доказами перешкоджання ОСОБА_1 у її у спілкуванні з дітьми, проте враховуючи що мати бажає поновити своє спілкування з дітьми та налагодити з ними відносини, враховуючи наданий графік органом опіки та піклування з метою збереження зв'язків матері з дітьми суд вважає за можливе визначити ОСОБА_3 порядок участі у вихованні дітей..
Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зав'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09, рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13).
Аналіз практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.
Наведене узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18).
Суд при встановленні способу спілкування має дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.
Суд вважає, що зазначений у висновку органу опіки та піклування порядок та спосіб участі ОСОБА_3 у спілкуванні та вихованні дітей є таким, що відповідатиме якнайкращим інтересам дітей, їх віковим потребам, та за сумлінного ставлення матері до виконання свого обов'язку, буде достатнім для забезпечення її участі у процесі виховання доньок.
Судові витрати розподілити на підставі ст. 141 ЦПК України.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
На підставі викладеного, керуючись ст. 180-182, 183, 184 СК України, ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , третя особа: Управління-служба у справах дітей Адміністрації Новокадацького району Дніпровської міської ради про позбавлення батьківських прав залишити без задоволення
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 третя особа: Управління-служба у справах дітей Адміністрації Новокадацького району Дніпровської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні з дітьми задовольнити частково.
Визначити ОСОБА_3 порядок участі у вихованні дітей ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 першу та третю суботу місяця з 10.00 до 19.00 годин за попередньою домовленістю між батьками та враховуючи бажання, а також завантаженість дітей.
Необмежене спілкування з доньками ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу спілкування між матір'ю та доньками.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 26 грудня 2025 року
Суддя С.О. Демидова