Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В.
№ 22-ц/824/17539/2025
м. Київ Справа № 2-913/12
26 грудня 2025року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кафідової О.В.
суддів - Оніщука М.І.
- Шебуєвої В.А
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Тищенка Олександра Олексійовича на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2025 року, постановлену під головуванням судді Григоренко І.В. у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Гатинюк Тетяни Юріївни у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 при примусовому виконанні виконавчого листа, виданого Печерським районним судом м. Києва 08 січня 2014 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованості, -
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Гатинюк Тетяни Юріївни у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 при примусовому виконанні виконавчого листа, виданого Печерським районним судом м. Києва 08.01.2014 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованості.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09 вересня 2025 року скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Гатинюк Тетяни Юріївни у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 при примусовому виконанні виконавчого листа, виданого Печерським районним судом м. Києва 08.01.2014 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованості задоволено.
Визнано неправомірною бездіяльність Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Гатинюк Тетяни Юріївни щодо не зняття арешту з грошових коштів ОСОБА_1 , що містяться на банківських рахунках, відкритих на його ім'я, а також всіх інших арештів, накладених в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1; не скасування інших заходів, вжитих у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 щодо ОСОБА_1 ; не виключення з Єдиного реєстру боржників відомостей про ОСОБА_1 ; не надсилання до банківських установ, куди спрямовувалась на виконання постанова про накладення арешту від 02.12.2022 року, постанови про зняття арешту з грошових коштів на банківських рахунках ОСОБА_1 .
Зобов'язано Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Гатинюк Тетяну Юріївну, а у випадку не здійснення нею повноважень державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - уповноважену особу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, зняти арешт з грошових коштів ОСОБА_1 , що містяться на банківських рахунках, відкритих на його ім'я, а також всі інші арешти, накладені в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1; виключити з Єдиного реєстру боржників відомості про ОСОБА_1 ; скасувати інші вжиті під час примусового виконання в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 заходи щодо ОСОБА_1 .
Зобов'язано Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Гатинюк Тетяну Юріївну надіслати до органів, установ, посадовим особам, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника ОСОБА_1 , постанову про зняття арешту з його майна (коштів).
Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, 06 жовтня 2025 року представник Міністерства юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Молчан Олена Володимирівна подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги.
Постановою Київського апеляційного суду від 18 грудня 2025року апеляційну скаргу представника Міністерства юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Молчан Олени Володимирівни задоволено.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 09 вересня 2025 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Гатинюк Тетяни Юріївни у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 при примусовому виконанні виконавчого листа, виданого Печерським районним судом м. Києва 08.01.2014 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованості відмовлено.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2025 року відмовлено представнику боржника - адвокату Тищенку Олександру Олексійовичу у прийнятті додаткового рішення у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Гатинюк Тетяни Юріївни у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 при примусовому виконанні виконавчого листа, виданого Печерським районним судом м. Києва 08 січня 2014 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованості.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, 30 жовтня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Тищенко О.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2025 року, постановити нове додаткове рішення, яким стягнути з Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 25 000,00 грн.
Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що ухвала суду першої інстанії постановлена з порушенням норм процесуального права.
Зазначає, що висновки суду першої інстанції суперечать приписам діючого ЦПК України та практиці Верховного Суду.
Заслухавши доповідь судді Кафідової О.В., вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у стягненні на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції посилався на те, що Так, представник боржника - адвокат Тищенко Олександр Олексійович звернувся до Печерського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Гатинюк Тетяни Юріївни у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 при примусовому виконанні виконавчого листа, виданого Печерським районним судом м. Києва 08.01.2014 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованості.
Відповідно до ч. 1 ст. 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.За таких обставин правові підстави для ухвалення додаткового рішення відсутні, зважаючи на те, що не було ухвалено рішення.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті всі заявлені вимоги, а також вирішено всі інші, в тому числі процесуальні, питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також окремих процесуальних питань, зокрема розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення.
Додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувалися докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал).
Крім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо суд під час ухвалення основного судового рішення не визначив способу його виконання або не вирішив питання про судові витрати.
Додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення.
Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов'язані з порушенням вимог щодо його повноти.
Згідно з частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Київського апеляційного суду від 18 грудня 2025року апеляційну скаргу представника Міністерства юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Молчан Олени Володимирівни задоволено.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 09 вересня 2025 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Гатинюк Тетяни Юріївни у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 при примусовому виконанні виконавчого листа, виданого Печерським районним судом м. Києва 08.01.2014 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованості відмовлено.
З урахуванням того, що за результатами перегляду справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів пришла до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 на бездіяльність Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Гатинюк Тетяни Юріївни у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 при примусовому виконанні виконавчого листа, то і відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення.
Керуючись ст.ст. 141, 270 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Тищенка Олександра Олексійовича задовольнити частково.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2025 року скасувати та відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: Судді: