вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110
e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи № 356/797/25 Апеляційне провадження №22-ц/824/19750/2025Головуючий у суді першої інстанції - Лялик Р.М. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.
26 грудня 2025 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Оніщук М.І.,
судді Шебуєва В.А., Кафідова О.В.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" на рішення Березанського міського суду Київської області від 07 листопада 2025 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У серпні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" звернулося до Березанського міського суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 , згідно з яким просило:
- стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Юніт Капітал" заборгованість за кредитним договором № 294700940 від 21.08.2021 у розмірі 20637 грн. 00 коп.;
- стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Юніт Капітал" судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн. 00 коп.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 21.08.2021 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 294700940 на суму 5000 грн. 00 коп.
Вказаний кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора MNV7X8T4.
При цьому, згідно з умовами договору ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" виконало свій обов'язок та 21.08.2021 перерахувало відповідачці, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі 5000 грн. 00 коп. на банківську карту відповідачки № НОМЕР_1 , які відповідачка вказала у Заявці при укладенні кредитного договору.
Однак, станом на дату звернення до суду з даним позовом, відповідачка не виконала свої зобов'язання за кредитним договором та не повернула отримані кредитні кошти і нараховані на них відсотки.
Разом з тим, 28.11.2018 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно умов якого клієнт (первісний кредитор) зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором.
У подальшому, до Договору факторингу укладалися Додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу.
19.10.2021 на виконання умов Договору факторингу первісний кредитор та ТОВ "Таліон Плюс" підписали Реєстр прав вимоги № 156, за яким від первісного кредитора до ТОВ "Таліон Плюс" було відступлено право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором у розмірі, зазначеному у Реєстрі прав вимоги.
05.08.2020 між ТОВ Таліон Плюс" та ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" укладено Договір факторингу № 05/0820-01, за умовами якого ТОВ "Таліон Плюс" зобов'язується відпустити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ "Таліон Плюс" за плату та на умовах, визначених цим договором.
31.07.2023 на виконання умов Договору факторингу ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" підписали Реєстр прав вимоги № 10, за яким від ТОВ "Таліон Плюс" до ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" відступлено право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором у розмірі, зазначеному в Реєстрі прав вимоги.
04.06.2025 між ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" та ТОВ "Юніт Капітал" було укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого позивачу було відступлено право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором.
Відповідно до Реєстру боржників № б/н від 04.06.2025 за Договором фактрингу від ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" до позивача перейшло право вимоги до відповідачки на загальну суму 20637 грн. 00 коп., з яких: 5000 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 15637 грн. 00 коп. - заборгованість за неоплаченими відсотками за користування кредитом.
При цьому, факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені в Реєстрі боржників № б/н від 04.06.2025 до позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру боржників за Договором факторингу.
За вказаних обставин, позивач, як новий кредитор відповідачки, звернувся до суду з даним позовом, який просив задовольнити у повному обсязі.
Рішенням Березанського міського суду Київської області від 07.11.2025 у задоволенні позову відмовлено (а.с. 135-139).
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також невідповідність висновків суду фактичим обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що до позовної заяви представником позивача долучено договори факторингу, витяги з реєстрів прав вимог та акти прийому-передачі, які є належними доказами на підтвердження факту набуття позивачем права вимоги до відповідачки за кредитним договором.
При цьому, вказує на неврахування судом першої інстанції того, що відступлення права вимоги здійснювалося не щодо майбутніх чи умовних зобов'язань, а конкретного, дійсного та чинного на той момент зобов'язання відповідачки перед первісним кредитором (а.с. 143-154).
Ухвалами Київського апеляційного суду від 10.12.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. При цьому, відповідачу надано 10 робочих днів з дня отримання копії ухвали та апеляційної скарги, для подання відзиву. Копія ухвали про відкриття апеляційного провадження разом з копією апеляційної скарги була направлена відповідачу до електронного кабінету та доставлено 11.12.2025. Станом на 26.12.2025 відзиву подано не було.
Разом з тим, відсутність відзиву не перешкоджає розгляду справи.
У порядку ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 22.08.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 294700940 на суму 5 000,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV7Х8Т4 (а.с. 13 на звороті - а.с. 16).
До матеріалів справи позивачем на підтвердження факту укладення договору також долучено паспорт споживчого кредиту продукту "Смарт" до договору № 294700940 від 21.08.2021 (а.с. 12-13), Правила надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с. 17-23), заявку на отримання грошових коштів в кредит від 21.08.2021 (а.с. 24), Порядок дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с. 25-28), довідку щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" (а.с. 29), алгоритм дій ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" стосовно укладання кредитних договорів (а.с. 30-31).
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 42-45).
Згідно з реєстром прав вимоги № 156 від 19.10.2021 до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право вимоги до відповідачки ОСОБА_1 (а.с. 57-58).
05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 61-63).
Згідно з реєстром прав вимоги № 10 від 31.07.2023 до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право вимоги до відповідачки ОСОБА_1 (а.с. 67-68).
04.06.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором (а.с. 70-73).
Згідно з реєстром боржників до договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 ТОВ «Юніт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 на суму 20 637, 00 грн. (а.с. 76-77).
До матеріалів справи долучено акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 (а.с. 78).
На підтвердження своїх вимог позивачем надано розрахунки заборгованості відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором № 294700940 від 21.08.2021 (а.с. 82,83) та виписку по особовому рахунку за період з 04.06.2025 по 25.06.2025 (а.с. 84).
З відповіді АТ КБ «Приватбанк» від 04.11.2025 вбачається що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ). Додатково надано виписку по рахунку з 21.08.2021 по 26.08.2021 (а.с. 131-132).
Доказів того, що відповідачка виконала свої зобов'язання за кредитним договором та повернула отримані грошові кошти з нарахованими процентами, матеріали справи не містять.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що за договором факторингу, укладеним 28.11.2018 між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" з подальшим укладенням інших договорів факторингу, зазначених вище, не могло бути передано право вимог за договором № 294700940, укладеним 21.08.2021 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 , оскільки права вимоги у ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" до ОСОБА_1 не існували на момент укладення вказаного вище договору факторингу (28.11.2018).
Колегія суддів не може погодитися з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Так, відповідно до ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно із ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
Статтею 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину.
Так, як вже зазначалося вище, 28.11.2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором (а.с. 80-86).
Згідно приписів п. 3.1.2 Договору факторингу № 28/1118-01, фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів, яка вказана у відповідному Реєстрі прав вимог, сплачується Фактором одним платежем протягом (п'яти) банківських днів з моменту підписання сторонами такого реєстру прав вимог, якщо інші умови сторони не погодили шляхом укладання додаткової угоди.
Відповідно до п. 4.1. Договору факторингу № 28/1118-01, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги.
Відповідно до п. 8.4. Договору факторингу № 28/1118-01, даний договір може бути змінений повністю або частково за спільною письмовою згодою сторін.
Додатковою угодою № 19 від 28.11.2019 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, сторони внесли зміни в п. 8.2., яким погодили, що строк дії договору закінчується 31.12.2020, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.
Додатковою угодою № 26 від 31.12.2020 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції, проте дата його укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01.
Додатковою угодою № 27 від 31.12.2021 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31.12.2022 включно.
31 грудня 2022 року ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023.
31 грудня 2023 року ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року.
Згідно з реєстром прав вимоги № 156 від 19.10.2021 до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право вимоги до відповідачки ОСОБА_1
05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчується 04 серпня 2021 року (а.с. 104-109).
В подальшому, ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод: № 2 від 03.08.2021 року та № 3 від 30.12.2022 року, якими продовжено строк дії Договору факторингу до 30.12.2024 року включно, всі інші умови залишились без змін. (а.с. 79, 143).
Предметом даного Договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Праов вимоги від клієнта до фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, встановленому у відповідному додатку договору (пункт 4.1).
Згідно з реєстром прав вимоги № 10 від 31.07.2023 до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право вимоги до відповідачки ОСОБА_1 (а.с. 67-68).
06.03.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали Договір факторингу № 06/03/24 відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідачки за кредитними договором (а.с. 145-151).
За цим договором фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників (пункту 1.1.).
Відповідно до п. 1.2 Договір факторингу № 06/03/24 перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.
Згідно з реєстром боржників до договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 ТОВ «Юніт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 на суму 20 637, 00 грн. (а.с. 76-77). Даний факт підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № № 04/06/25-Ю від 04.06.2025.
З огляду на викладені обставини, вбачається, що укладаючи договори факторингу, сторони цих договорів обумовили умову, яка полягає у тому, що передача права вимоги здійснюється на підставі Реєстру прав вимог, які є невід'ємним додатком до договорів факторингу, у яких зазначено перелік кредитних договорів та боржників за ними.
Окрім цього, невід'ємними додатками договору є додаткові угоди, якими продовжувався строк дії договору факторингу.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що за договором факторингу було здійснено передачу права невизначених вимог, адже укладання договорів факторингу до виникнення кредитних правовідносин з відповідачкою не свідчить про недійсність передачі прав вимоги за таким договором новому кредитору, оскільки станом на момент укладення кредитного договору договори факторингу були чинними, якими передбачено обставини внесення змін до договорів, шляхом укладення додаткових угод на підставі спільної згоди, що не позбавляло можливості здійснити передачу прав вимоги у період дії договору факторингу.
При цьому, право вимоги за кредитним договорому були передані ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на користь ТОВ «Таліон Плюс», ТОВ «Таліон Плюс» на користь ТОВ «Онлайн Фінанс», а в подальшому позивачу ТОВ «Юніт Капітал» на підставі реєстрів прав вимог, які оформлені належним чином.
При цьому, відповідно до п. 1.3. договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, право вимоги означає всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними Договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Розділом 4 вказаного договору регламентовано порядок відступлення права вимоги, згідно п. 4.1. право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному Додатку.
Аналогічні умови зазначено і в договорах факторингу, укладених між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».
Відтак, умови зазначених договорів факторингу передбачали можливість передачі права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Такі умови договорів не суперечать нормам чинного законодавства та в установленому законом порядку судом недійсними не визнавалися, а отже, виходячи із презумпції правомірності правочину, є правомірними, тобто такими, що породжують певні цивільні права та обов'язки.
Крім того, додатковими угодами, строк дії договорів факторингу було продовжено, а умовами договору передбачалося, що перехід права вимоги здійснюється в момент підписання реєстру права вимоги. Реєстри прав вимоги у межах зазначеної справи були підписані під час строку дії договорів факторингу.
При цьому, відповідно до сталої судової практики Верховного Суду доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 905/306/17, від 29.06.2021 у справі № 753/20537/18, від 21.07.2021 у справі № 334/6972/17, від 27.09.2021 у справі № 5026/886/2012, від 15.04.2024 у справі №2221/2373/12).
За вказаних обставин, а також враховуючи те, що позивачем додано до матеріалів справи реєстри прав вимоги, оформлені та підписані відповідно до договору факторингу, а також докази щодо розміру оплати за договорами факторингу, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про недоведеність позивачем факту відступлення права грошової вимоги за кредитним договором від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс», і відповідно до наступних кредиторів.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції, встановивши, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», правонаступником якого є позивач, належним чином виконало свої зобов'язання за кредитним договором, надавши відповідачці кредит в обумовленій сумі, тоді як відповідачка неналежно виконувала свої зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку із чим у неї виникла заборгованість у сумі 20637 грн. 00 коп., що підтверджується належними та допустимими доказами, приходить до висновку про наявність правових для стягнення з відповідачки на користь позивача вказаної суми заборгованості.
Посилання відповідачки на пропуск позовної давності для звернення до суду з даним позовом, викладене та подане до суду у відповідному клопотанні про застосування наслідків пропуску строків позовної давності, колегія суддів вважає безпідставними, з огляду на наступне.
30 березня 2020 року був прийнятий Закон України № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким доповнений Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України п. 12, яким визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу строки продовжуються на строк дії такого карантину.
Вказаний Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року, а тому саме з цієї дати строк позовної давності продовжувався у зв'язку із введенням на території України карантину. Строк карантину неодноразово продовжувався й закінчився 30 червня 2023 року.
Крім того, згідно Указу Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в зв'язку з військовою агресією РФ проти України, в Україні було введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, з подальшими його продовженнями, який триває і наразі.
Законом України від 15 березня 2022 року №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесено зміни до ЦК України щодо строків позовної давності. Так, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема п.19, згідно якого у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Позивач ТОВ «Юніт Капітал» звернувся з позовом до суду у травні 2025 року.
З огляду на зазначене та встановлені обставини, колегія суддів вважає, що позивач, звернувшись до суду з даним позовом у травні 2025 року, не пропустив строків позовної давності.
Таким чином, ухвалене судом першої інстанції рішення, у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Щодо судових витрат на правову допомогу, понесених позивачем в суді першої інстанції, слід зазначити наступне.
Згідно зі ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
У відповідності до ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Звертаючись до суду першої інстанції, ТОВ «Юніт Капітал» у позовній заяві заявляло вимогу про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 7000,00 грн.
На підтвердження витрат на правову допомогу у матеріалах справи наявний договір про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025, укладений ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» та Адвокатським бюро «Тараненко та партнери», яким клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором; додаткова угода № 25770533678 до Договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025; акт прийому-передачі наданих послуг за Договором правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025.
Разом з тим, у постановах від 19 лютого 2022 року у справі № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Таким чином, аналізуючи матеріали справи колегія суддів вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесений у суді першої інстанції, визначений адвокатом є завищеним, враховуючи, що предметом спору є стягнення заборгованості у розмірі 20637 грн. 00 коп., тобто справа відноситься до малозначних, сума заявлених витрат на правову допомогу у розмірі 7000 грн. 00 коп. є непропорційною щодо ціни позову, тому сума витрат на правову допомогу підлягає зменшенню до 3 000 грн. 00 коп.
Відповідно до частиною 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн за подання позовної заяви та 3633,60 грн за подання апеляційної скарги на рішення суду.
Оскільки, суд апеляційної інстанції ухвалює нове рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 , з останньої підлягають стягненню на користь позивача витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2 422 грн. 40 грн. та витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3 633 грн. 60 коп.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 369, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" - задовольнити.
Рішення Березанського міського суду Київської області від 07 листопада 2025 року - скасувати.
Ухвалити нове судове рішення.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" заборгованість за кредитним договором № 294700940 від 21 серпня 2021 року у розмірі 20637 (двадцять тисяч шістсот тридцять п'ять) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" судові витрати на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп., судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять два) грн. 40 грн. та судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 633 (три тисячі шістсот тридцять три) грн. 60 коп.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал", код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: м. Київ, б-р Лесі України, 34, оф. 333.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Оніщук М.І.
Судді Шебуєва В.А.
Кафідова О.В.