Справа № 953/9362/25
н/п 3/953/2581/25
27 жовтня 2025 рокум. Харків
Суддя Київського районного суду міста Харкова Глос М. Л., розглянувши матеріали, що надійшли з Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який офіційно не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
24.08.2025 року о 22 годині 30 хвилин за адресою: АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо своєї дружини - ОСОБА_2 : ображав, кричав, висловлювався нецензурною лайкою, чим завдав шкоди її здоров'ю.
У судове засідання ОСОБА_1 викликався в установленому законом порядку із завчасним повідомленням про дату, час і місце розгляду справи. Однак до суду правопорушник не з'явився і про причини свого неприбуття не повідомив. В матеріалах справи міститься його заява про визнання своєї винуватості, у якій він просить розглядати справу за його відсутності та суворо не карати.
За таких обставин неприбуття до суду правопорушника, участь якого у судовому засіданні не є обов'язковою, з огляду на вимоги статей 268, 277-2, 279 КУпАП не перешкоджає розгляду судом справи.
За результатами дослідження й оцінки поданих органом поліції письмових доказів суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення і правильність юридичної кваліфікації його дій з огляду на таке.
Як передбачено ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справі про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Домашнє насильство як один із різновидів насильства відрізняється від інших його форм тим, що коїться близькими один до одного людьми (родичами або членами сім'ї), які мають тісні стосунки та пов'язані між собою.
За визначенням, закріпленим у п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII (надалі - Закон № 2229-VIII), домашнє насильство становлять діяння (дії або бездіяльність), зокрема, фізичного або психологічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, утворюють, зокрема, вчинення домашнього насильства, тобто будь-яких умисних дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства щодо своєї дружини ОСОБА_2 задокументовано у протоколі про адміністративне правопорушення від 02.09.2025 року серії ВАД № 700413.
Відповідно до досліджених судом доказів, що містяться у справі, ОСОБА_1 вчинив сварку із своєю дружиною, у ході якої ображав її нецензурною лайкою, кричав, чим завдав шкоди її здоров'ю.
Ці ж обставини підтвердив у своїх поясненнях і ОСОБА_1 , зазначивши, що визнає провину та розкаюється у вчиненому.
На підставі досліджених судом доказів в їх сукупності і взаємозв'язку суд беззаперечно встановив факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства щодо своєї дружини, що супроводжувалося образами, нецензурною лайкою та погрозами, унаслідок чого потерпілій була завдана шкода здоров'ю. Такі дії становлять домашнє насильство психологічного характеру у розумінні п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону № 2229-VIII.
За таких обставин дії ОСОБА_1 підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП як вчинення домашнього насильства психологічного характеру, що могло завдати шкоди фізичному і психічному здоров'ю потерпілої.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд відповідно до вимог ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, яке полягало у психологічному впливі на особу, яка є членом його сім'ї, а також щире каяття порушника.
Бере суд до уваги і дані про особу порушника, котрий не працевлаштований, не має адміністративних стягнень, не погашених у встановленому законом порядку.
Як обставини, що пом'якшують адміністративну відповідальність, суд згідно з вимогами ст. 34 КУпАП враховує повне визнання провини і щире розкаяння ОСОБА_1 .
Передбачених ст. 35 цього Кодексу обставин, що обтяжують адміністративну відповідальність, за результатами судового розгляду не встановлено.
Оцінивши зазначені обставини у своїй сукупності, з огляду на щире розкаяння, відсутність раніше накладених адміністративних стягнень і те, що тяжких наслідків не настало, адміністративне стягнення суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу, найбільш м'яке із передбачених санкцією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн.
На підставі ст. 173-2 ч. 1, керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і застосувати до нього стягнення у виді штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340 (триста сорок) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч. 1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, з ОСОБА_1 підлягатиме стягненню подвійний розмір штрафу у сумі 680 (шістсот вісімдесят) грн і витрати на облік цього правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі оскарження - з дня прийняття остаточного рішення апеляційним судом, якщо постанову не було скасовано, і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя М. Л. Глос