Справа№ 953/11113/25
н/п 3/953/2919/25
"25" грудня 2025 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Дяченка О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Собченко В.С.,
захисника - адвоката Кузнєцової А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Київського районного суду м. Харкова матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -
Опис обставин, установлених під час розгляду справи
14.10.2025 о 23:22:00 год в м. Харкові по вул. Письменницька, буд. 10, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Ford Ecosport д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився зі згоди водія у медзакладі КНП ХОР ОКНЛ за адресою: м. Харків, вул. Ахієзерів 18а у лікаря нарколога. Згідно висновку №2397 від 15.10.2025, водій перебував у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9.а) Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), тобто вчинив адміністративне правопорушення, яке передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Рух справи. Заяви, клопотання
Суд призначав справу до розгляду на 30.10.2025, про що повідомив учасників адміністративного провадження.
27.10.2025 від представника ОСОБА_1 - адвоката Кузнєцової А.А., через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду справи (а.с. 10-13).
30.10.2025 адвокат Кузнєцова А.А.. ознайомила з матеріалами справи.
Судове засідання було відкладено на 19.11.2025 о 15:00 год, з урахуванням заявленого клопотання адвокатом Кузнєцової А.А.
17.11.2025 від представника ОСОБА_1 - адвоката Кузнєцової А.А., через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи надійшло клопотання: 1) про закриття провадження по справі; 2) витребування доказів; 3) виклик свідка (а.с. 16-52).
Постановою Київського районного суду м. Харкова від 19.11.2025 розглянуто клопотання про витребування доказів: задоволено клопотання про витребування доказів, частково (а.с. 56-57). Судове засідання було відкладено на 01.12.2025 о 15:30 год.
01.12.2025 в судовому засіданні оголошено перерву до 15:40 год 22.12.2025.
01.12.2025 в судовому засіданні розглянуто клопотання про виклик свідка, суд протокольним рішенням відмовив у його задоволенні; за клопотанням представника ОСОБА_1 - адвоката Кузнєцової А.А. розгляд справи відкладено на 25.12.2025 о 16:30 год.
25.12.2025 від представника ОСОБА_1 - адвоката Кузнєцової А.А. через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи надійшла заява про розгляд справи без участі ОСОБА_1 та його представника, також зазначила, що клопотання про закриття провадження підтримує та просить його задовольнити.
Позиція учасників справи
Представник ОСОБА_1 адвокат Кузнєцова А.А.,. в судовому засіданні зазначила, що провадження у справі підлягає закриттю, оскільки:
- матеріали не містять підстав для обґрунтованої зупинки транспортного засобу;
- ОСОБА_1 заїхала разом з чоловіком в гості до друзів на пару годин, алкоголю не вживала, вживала квас, а чоловік вживав алкогольні напої, однак раптово їй зателефонувала мати, якій наразі 84 роки та повідомила, що їй погано та треба негайно та невідкладно надати медичну допомогу, адже мати потребує постійного догляду та не може самостійно навіть встати з ліжка. За цих обставин ОСОБА_1 діяла виключно у вимушеній ситуації, а саме в стані крайньої необхідності задля уникнення фатальних наслідків та порятунку життя матері;
- порушено вимоги ст. 266 КУпАП щодо порядку огляду на стан сп'яніння, так і Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС та МОЗ від 09.11.2015№ 1452/735; огляд проведено пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Розглядаючи справи про адміністративні правопорушення, суд відповідно до положень ст. 1 КУпАП здійснює охорону прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п. 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9 ПДР).
Частиною 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду на стан сп'яніння врегульовано Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція №1452/735), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008.
Згідно з п. 2-4 розділу 1 Інструкції № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до пунктів 6-8 Інструкції № 1452/735 огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, передбаченими Інструкцією.
Згідно п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі порушення водієм пункту 2.9 а) ПДР України.
Суд враховує, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом транспортним засобом Ford Ecosport д.н.з. НОМЕР_2 , перебування останньою в стані алкогольного сп'яніння підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 15.10.2025 (серія ЕПР1 № 483644), висновком КНП ХОР «ОКНЛ» від 15.10.2025 №2397 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркологічного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відеозаписом з бодікамер 475059, 474317, 475392.
При цьому слід зазначити, що вказані відеозаписи надають можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Перевіркою матеріалів також не встановлено порушень Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103.
Винуватість ОСОБА_1 також підтверджується наступними доказами:
- відомостями, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення від 15.10.2025 (серія ЕПР1 № 483644);
- даними відеозапису з бодікамери 475059, 474317, 475392, які містяться на CD-диск, зокрема на відеозаписі зафіксовано процес проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я - КНП ХОР «ОКНЛ» за адресою; м. Харків, вул. Ахієзерів 18а, відповідно до висновку КНП ХОР «ОКНЛ» від 15.10.2025 №2397 ОСОБА_1 - перебуває в стані алкогольного сп'яніння; процес оформлення протоколу про адміністративне правопорушення;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
- висновком КНП ХОР «ОКНЛ» від 15.10.2025 №2397 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркологічного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за результатом висновку - ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння;
- рапортом працівника поліції.
Щодо обґрунтованості зупинки транспортного засобу
24.02.2022 Президент України ухвалив Указ № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, згідно з яким воєнний стан запроваджується з 5:30 24.02.2022 строком на 30 діб. Надалі воєнний стан неодноразово продовжувався і триває до цього часу.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану").
Відповідно до п. ч. 1 ст. 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, зокрема, перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.
Суд враховує, що місто Харків знаходиться у безпосередній близькості до зони бойових дій, а тому запровадження певних заходів під час дії правового режиму воєнного стану є законним та таким, що переслідує легітимну мету (національна безпека). А тому доводи адвоката Кузнєцової А.А., щодо безпідставної зупинки транспортного засобу визнаються необґрунтованими, оскільки запровадження певних обмежувальних заходів, таких як зупинення автомобіля у безпосередній близькості до зони бойових дій є законним і таким, що переслідує легітимну мету.
Крім цього, встановлення працівниками поліції ознак алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 не перебуває у причинному зв'язку щодо обґрунтованості підстав зупинки транспортного засобу.
Щодо перебування ОСОБА_1 в стані крайньої необхідності, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
ОСОБА_1 та її представник при розгляді справи не довели, що ОСОБА_1 перебувала в стані крайньої необхідності, адже посилання сторони захисту на медичну документацію, що її мати хвора, похилого віку (84 роки) та потребує догляду, не спростовує інших заходів, які ОСОБА_1 могла вчинити остання, зокрема: забезпечити догляд сторонньою особою, виклик таксі (комендантська година починається з 00:00 год), тощо. Також суд враховує, що такі дії ОСОБА_1 ставили під загрозу, як її здоров'я та життя, так й інших учасників руху (водіїв) та пасажирів, а тому суд не визнає керування транспортним засобом ОСОБА_1 в стані крайньої необхідності.
Суд відхиляє аргументи представника ОСОБА_1 адвоката Кузнєцової А.А., що порушено вимоги ст. 266 КУпАП щодо порядку огляду на стан сп'яніння та Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС та МОЗ від 09.11.2015 № 1452/735.
В судовому засіданні дослідежно відеозаписи з бодікамер поліцейських на яких зафіксовано проведення огляду на стан сп'янніня ОСОБА_1 , так на відеозапис з бодікамери 475059, зафіксовано наступне:
23:33:40 год - працівник поліції зазначає, що вбачає ознаки алкогольного сп'яніння, перераховує їх ОСОБА_1 ;
23:34:41 год - працівник поліції пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою Драгер Алкотест, остання погоджується;
23:36:30 год - ОСОБА_1 зазначає, що в неї бронхіальна астма, а тому не виходить пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою Драгер Алкотест, водночас не заперечує, що проходження такого огляду в закладі охорони здоров'я;
00:19:58 год - працівник поліції та ОСОБА_1 приїхали до закладу охорони здоров'я;
01:06:04-01:20:29 год - процес медогляду ОСОБА_1 в закладі охорони здоров'я на стан алкогольного сп'яніння.
01:49:44 - ОСОБА_1 отримала копію висновку КНП ХОР «ОКНЛ» від 15.10.2025 №2397.
Таким чином, судом встановлено, що огляд ОСОБА_1 в закладі охорони здоров'я на стан алкогольного сп'яніння проведено з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС та МОЗ від 09.11.2015 № 1452/735.
Також суд зазначає, що огляд ОСОБА_1 проведено не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення, оскільки, (І) в протоколі про адміністративне правопорушення від 15.10.2025 (серія ЕПР1 № 483644) вказано, що ОСОБА_1 керувала траспортним засобом 14.10.2025 о 23.22.00 год; (ІІ) працівник поліції зазначає, що вбачає ознаки алкогольного сп'яніння, перераховує їх ОСОБА_1 , тобто час встановлення підстав для здійснення огляду на стан сп'яніння - 14.10.2025 о 23:33:40 год (бодікамери 475059); сдача аналізів та час завершення огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння - 15.10.2025 о 01:20:29 год.
Посилання сторони захисту, що ОСОБА_1 отримала копію висновку КНП ХОР «ОКНЛ» від 15.10.2025 №2397 о 01:49:44, тобто пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для здійснення огляду на стан сп'яніння, є неспроможними, оскільки безпосереднє оформлення результатів огляду на стан сп'яніння, не є стадією огляду на стан сп'яніння, а лише його документування.
Також, суд зазначає, що у постанові Верховного Суду від 22.05.2020 у справі №825/2328/16 адміністративне провадження №К/9901/23055/18 сформульовано наступний висновок:
«…Верховний Суд зазначає, що порушення процедури прийняття рішення суб'єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.
Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов'язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).
Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.
Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.
Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.
Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
Суд наголошує, що, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».
Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справа №813/1790/18».
З огляду на зазначене, суд погоджується з позицією суду та зазначає, що формальне не співпадіння часу огляду у висновку КНП ХОР «ОКНЛ» від 15.10.2025 №2397 з часом, який зазначений на бодікамерах працівників поліції, не свідчить, що такий висновок є недійсним і в діях ОСОБА_1 відсутня подія та склад правопорушення в розумінні ст. 247 КУпАП.
При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі "О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02), згідно з яким будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Крім цього суд керується висновком Європейського суду з прав людини, зробленим ним у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, де в п. 58 Суд вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, однак його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.
Протокол про адміністративне правопорушення від 15.10.2025 (серія ЕПР1 № 483644) відносно ОСОБА_1 складений в установленому законом порядку, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Також суд встановив, що протокол про адміністративні правопорушення та інші процесуальні документи складені уповноваженою державою особою. Проте ОСОБА_1 та його захисник не скористались процесуальною можливістю та не звертались із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва з метою ініціювання службової перевірки або притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, якими були складені відповідні процесуальні документи у цій справі (ст. 267 КУпАП). Також стороною захисту не надано відомостей про те, що останній звертався до суду в порядку, передбаченому ст. 5, 20, 286 КАС України щодо оскарження дій або бездіяльності відповідних посадових осіб - працівників поліції. Цих відомостей не надано суду і під час всього розгляду справи.
Враховуючи, що сторона захисту не скористалась своїм правом та не надала до суду доказів на підтвердження їх версії щодо незаконності дій працівників поліції під час складання матеріалу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130, суд дійшов висновку, що відомості, які містяться в матеріалах справи відповідають дійсності, а тому можуть слугувати доказами у справі.
Отже, ці відомості, які є наявними у матеріалах цієї справи у своїй сукупності дають підстави сторонньому спостерігачу стверджувати, що ОСОБА_1 , керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, чим порушила вимоги п. 2.9 (а) ПДР України.
Даючи оцінку вказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд вважає, що в діях водія ОСОБА_1 наявне порушення ПДР України, яке зафіксовано в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме - п. 2.9 а) ПДР України та наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Суд вважає, що заперечення адвоката ОСОБА_2 зводяться до несуттєвих недоліків роботи працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та власної незгоди зі змістом протоколу без належного правового обґрунтування і не спростовують факту вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому не можуть бути визнані достатніми для закриття провадження у справі.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується зібраними доказами, які, на переконання суду, є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні.
Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП, передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, санкція даної правової норми є безальтернативною і не передбачає дискреційних повноважень судді щодо обрання виду, розміру і строку адміністративного стягнення, яке підлягає застосуванню щодо винної особи. Відтак обставини, зазначені у ч. 1 ст. 33 КУпАП, зокрема характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, на вид і міру стягнення за цією частиною статті не впливають.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 має посвідчення водія (а.с. 3).
Враховуючи обставини справи, суд вважає накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто на користь держави підлягає стягненню з ОСОБА_1 сума судового збору в розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 40-1, 130, 280,283, 294 КУпАП України, суд, -
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 (сімнадцять тисяч, 00) гривень (отримувач: ГУК Харківськ обл/Харківобл/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), розрахунковий рахунок: UA168999980313020149000020001, кодкласифікації доходів бюджету: 21081300, призначення платежу: оплата штрафу за постановою суду по протоколу про адміністративне правопорушення від 15.10.2025 (серія ЕПР1 № 483644) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у дохід держави в розмірі 605,60 (шістсот п'ять, 60) грн (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, у призначенні платежу платником повинно бути вказано: слова «судовий збір», Київський районний суд м. Харків код ЄДРПОУ суду: 02893746).
Відповідно до частини 1 статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що у разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцезнаходженням майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, через Київський районний суд м. Харкова.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О.М. Дяченко