Справа№ 953/12541/25
н/п 3/953/3167/25
"26" грудня 2025 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Дяченка О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Собченко В.С.,
захисника - адвоката Андрійко О.В. (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Київського районного суду м. Харкова матеріали, що надійшли від Головного управління ДПС у Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 17.11.2025 за № 1903/20-40-07-30, при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЕКОХАБ ЮА» (код ЄДРПОУ 45502190), директором якого є ОСОБА_1 , головним державним інспектором Центрального відділу перевірок платників управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Харківській області виявлено порушення вимог п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.п.189.1 та п.198.5 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1241575грн за серпень2025 року та завищення показника 16.1 Декларації «значення рядка 21 попереднього звітного періоду» на суму 166 714 грн за серпень 2025 року
Рух справи. Заяви, клопотання
Суд призначав справу до розгляду на 09.12.2025, про що повідомив учасників адміністративного провадження.
08.12.2025 від представника ОСОБА_1 - адвоката Андрійко О.В., через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді та відкладення розгляду справи.
Судове засідання було відкладено на 16.12.2025 о 11:00 год, з урахуванням заявленого клопотання адвокатом Кузнєцової А.А.
15.12.2025 від представника ОСОБА_1 - адвоката Андрійко О.В. через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи надійшли заперечення на протокол, в якому просила суд закрити провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
16.12.2025 у зв'язку з неявкою учасників справи, розгляд справи відкладено на 26.12.2025 о 14:00 год.
Позиція учасників справи
Представник ОСОБА_1 - адвокат Андрійко О.В. у судовому засіданні підтримав свої заперечення на протокол та просив суд закрити провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, та зазначив наступне.
Як доказ винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП разом вищевказаним протоколом про адміністративне правопорушення, надано лише «витяг з акт перевірки Акта перевірки № 40438/20-40-07-13-05/45502190 від 23.10.2025 року».
З матеріалів справи вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення ґрунтується виключно на акті про результати документальної позапланової виїзної перевірки.
Відповідно до змісту п. 86.1. ст. 86 Податкового кодексу України (далі - ПК України) результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.
Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт перевірки - це документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає результати.
Тобто, акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства. При цьому акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а тому не породжує, не змінює, не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов'язків та не покладає відповідальність.
Крім того, надані податковим органом матеріали разом зі складеним відносно ОСОБА_1 протоколом за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, містять лише витяг з вказаного акт перевірки - лише аркуші висновків зроблених за результатами проведення перевірки, і не містить решти частини акту та даних, на підставі яких первинних документів контролюючий орган дійшов вказаних висновків та копій відповідних документів. У зв'язку з чим, встановити, на яких обставинах ґрунтується висновок контролюючого органу про наявність правопорушення не вбачається за можливе (відсутня мотивування).
Інших доказів скоєння адміністративного правопорушення за ст. 163-1 ч. 1 КУпАП України матеріали справи не містять.
Сторона захисту також бажає звернути увагу суду на певні висновки Верховного Суду щодо сутності Акту перевірки та відповідну вже усталену практику розгляду справ даної категорії, зокрема висновки наведені у відповідних рішеннях апеляційної інстанція, які є остаточними.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов'язків та не покладає відповідальність.
У силу норм Податкового кодексу акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій. Він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню (постанова Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №П/811/2893/14). Тож акт перевірки не може слугувати належним та допустимим доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення (постанова Житомирського апеляційного суду від 25.10.2023 у справі №285/4242/23).
Об'єктивною стороною ч. 1 ст. 163-1 КУпАП є порушення правил ведення податкового обліку. Воно не тотожне заниженню податків чи доходів від діяльності підприємства. Значення має порушення самого порядку або процедури ведення податкового обліку: неподання, несвоєчасне подання певних документів, звітів тощо (постанова Оболонського районного суду міста Києва від 22.10.2024 у справі №756/11639/24).
Відповідно до ст. 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків. Тобто, при зазначенні в протоколі про адміністративне правопорушення суті адміністративного правопорушення необхідно не лише вказувати факт порушення порядку ведення податкового обліку і його наслідки, але й зазначати, чи є відповідне порушення наслідком невиконання особою своїх службових обов'язків, встановивши, коли і ким такі службові обов'язки для неї були визначені. На цьому наголосив Одеський апеляційний суд у справі №522/15910/24 (постанова від 23.12.2024).
Також апеляція звернула увагу на те, що на момент розгляду справи місцевим судом процедура адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень тривала. Тобто, акт перевірки контролюючого органу в розумінні положень ст. 56 Податкового кодексу був не узгодженим, а тому підстави стверджувати про його законність та обґрунтованість були відсутні.
Отже він не міг бути визнаний доказом вини особи за відсутності інших доказів у справі. Отже, практика розгляду справ за ст. 163-1 КУпАП свідчить про необхідність уважного аналізу документів, що подаються суду податковими органами. Наявність лише акта перевірки без додаткових обґрунтованих доказів не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Акт перевірки не є доказом вини, адже не має сили рішення, яке породжує юридичні наслідки для особи, та лише фіксує висновки перевіряючого. Суди звертають увагу на необхідність встановлення фактичної участі конкретної особи у порушеннях, а також на дотримання процедури складання протоколу. Відсутність підтвердження службових обов'язків, причинно-наслідкового зв'язку між діями особи та виявленими порушеннями, а також незавершеність адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень є підставами для закриття справи. Такий підхід демонструє важливість дотримання презумпції невинуватості та належного стандарту доказування в адміністративному провадженні.
Виходячи з зазначеного, жодних беззаперечних та достатніх доказів, які б свідчили, про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП матеріали справи не містять.
Отже, сукупність зібраних та проаналізованих у справі доказів не дозволяє спростувати сумніви у категоричній формі та зробити беззаперечний і однозначний висновок про вчинення ОСОБА_1 неправомірних дій, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Сукупність наведених вище обставин, положень законодавства та усталеної судової практики свідчить про те, що у матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази, які б у розумінні статей 9, 251 КУпАП беззаперечно підтверджували наявність події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, у діях директора ТОВ «ЕКОХАБ ЮА» ОСОБА_1 .
Контролюючим органом фактично здійснено підміну предмета доказування у справі про адміністративне правопорушення результатами податкової перевірки платника податків, при цьому: не доведено факту порушення саме порядку ведення податкового обліку, як це вимагає диспозиція ч. 1 ст. 163-1 КУпАП; не встановлено та не підтверджено доказами особисту вину ОСОБА_1 , форму такої вини, а також причинно-наслідковий зв'язок між його діями (бездіяльністю) та інкримінованими порушеннями; матеріали справи не містять жодних первинних документів, пояснень, свідчень чи інших доказів, окрім витягу з акта перевірки, який за своєю правовою природою не є рішенням суб'єкта владних повноважень і не може слугувати самостійним доказом вини особи; не підтверджено, що інкриміновані порушення є наслідком невиконання ОСОБА_1 конкретних службових обов'язків, визначених законом або внутрішніми актами підприємства.
За таких умов усі сумніви щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідно до загальних засад адміністративного провадження та принципу презумпції невинуватості, підлягають тлумаченню на користь цієї особи.
Таким чином, відсутність події адміністративного правопорушення та відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, є очевидними та підтверджуються матеріалами справи.
У зв'язку з викладеним, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу вказаного адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Розглядаючи справи про адміністративні правопорушення, суд відповідно до положень ст. 1 КУпАП здійснює охорону прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту протоколу про адміністративне правопорушення. В ньому, зокрема, повинно бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, встановлені на підставі сукупності досліджених доказів, які наведені на обґрунтування наявності складу правопорушення і правильності його юридичної кваліфікації.
Під час розгляду справи встановлено, що ГУ ДПС у Харківській області Державної податкової служби України було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОХАБ ЮА» (код ЄДРПОУ 45502190), за результатами якої було складено акт № 40438/20-40-07-13-05/45502190 від 23.10.2025.
Судом при дослідженні матеріалів справи було встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення від 17.11.2025 за № 1903/20-40-07-30 не містить посилання на акт документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОХАБ ЮА» (код ЄДРПОУ 45502190) № 40438/20-40-07-13-05/45502190 від 23.10.2025, а тому суд позбавлений здійснити оцінку об'єктивної сторони адміністративного правопорушення.
Крім цього, долучений до протоколу про адміністративне правопорушення від 17.11.2025 за № 1903/20-40-07-30 під назвою «Додаток 1» містить часткову інформацію щодо можливої перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОХАБ ЮА» (код ЄДРПОУ 45502190) з посиланням на акт документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОХАБ ЮА» (код ЄДРПОУ 45502190) № 40438/20-40-07-13-05/45502190 від 23.10.2025; з якого неможливо об'єктивно встановити про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 .
Також представник ОСОБА_1 - адвокат Андрійко О.В. в судовому засіданні зазначила, що наразі триває процедура адміністративного оскарження, тобто винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП не доведена.
Також необхідно відзначити, що з адміністративного матеріалу не вбачається що були узгоджені відповідні податкові зобов'язання.
Інших доказів скоєння адміністративного правопорушення за ст. 163-1 ч.1 КупАП України матеріали справи не містять.
Наведені обставини унеможливлюють об'єктивний розгляд справи по суті.
Частиною 1 статті 163-1 КУпАП України передбачено адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері оподаткування.
Платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори. Об'єктами оподаткування є доходи (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), зокрема, митна, або її натуральні показники, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб та інші об'єкти, визначені законами України про оподаткування.
Об'єктивною стороною правопорушення є: а) відсутність податкового обліку; б) порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, зокрема, неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція є нормами прямої дії, а згідно ч.2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцію, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За таких обставин даний акт перевірки, як доказ вини особи, не може безсумнівно доводити факт порушення ОСОБА_1 порядку ведення податкового обліку, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст. 163-1 КУпАП.
Виходячи з вищезазначеного, жодних беззаперечних та достатніх доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 1 ст.163-1 КУпАП, зміст якого викладено в протоколі про адміністративне правопорушення від 17.11.2025 за № 1903/20-40-07-30, матеріали справи не містять.
Таким чином, сукупність зібраних та проаналізованих по справі доказів не дозволяє спростувати сумніви у категоричній формі та зробити беззаперечний і однозначний висновок про вчинення ОСОБА_1 неправомірних дій, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 163-1, 280,283,294 КУпАП України, суд,-
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня винесення такої постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О.М. Дяченко